Постанова № 73477730, 19.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 р. справа №638/13304/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Богоноса М.О.,

представників відповідачів - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Гвоздович Аліни Ігорівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Гвоздович Аліни Ігорівни, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 10.05.2017 р. за № 35096384, яке було прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Гвоздович Аліною Ігорівною;

- зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 84,1 кв. м., житловою площею 56,3 кв. м. за АТ "Дельта Банк", внести відповідний запис до Державного реєстру прав та надати Витяг із Державного реєстру.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем подано відповідачу всі встановлені законодавством документи, які відповідають вимогам чинного законодавства, рішення відповідача про відмову у державній реєстрації права власності на нерухомість, на думку позивача, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У відзиві на позов представником Департаменту реєстрації Харківської міської ради зазначено, що державним реєстратором при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, подану позивачем, встановлено факт порушення цивільного процесуального законодавства та Закону України "Про іпотеку", а тому, посилаючись на винесення оскаржуваного рішення на підставі та на виконання норм законодавства за результатами розгляду поданих позивачем документів, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідач, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Гвоздович Аліна Ігорівна, не скористалась процесуальним правом надати відзив на позовну заяву.

Позивачем відповіді на відзив у встановлений судом строк не надано.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 08.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 13.11.2017 адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Гвоздович Аліни Ігорівни направлено за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання у справі.

Протокольною ухвалою суду від 27.03.2018 закінчено постановлено закінчити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

У судове засідання представники відповідачів не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог процесуального законодавства.

Відповідач, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Гвоздович Аліна Ігорівна, про причини неявки суд не повідомила.

Від представника Департаменту реєстрації Харківської міської ради через канцелярію суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника Тарасової С.В. на лікарняному.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Частиною 2 ст.19 КАС України визначено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів ст.193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючий тривалий строк розгляду даної справи у Харківському окружному адміністративному суді та процесуальну поведінку учасників справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Департаменту реєстрації Харківської міської ради та розгляд справи по суті за умови неявки представників відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач звернувся до державного реєстратора із заявою №21530186 для проведення державної реєстрації права власності на іпотечне майно на підставі заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.12.2015 по справі №644/9160/15-ц, копія якого додана до заяви.

Відповідно до резолютивної частини рішення суду від 18.12.2015 по справі №644/9160/15-ц за позивачем визнано право власності на предмет іпотеки, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

За результатом розгляду заяви державним реєстратором прийнято рішення про зупинення розгляду заяви від 28.03.2017 № 34483550 та запропоновано на виконання вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку» надати документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до законодавства України.

Представником банку надано лист від 27.04.2017 за вих. №02.4.1/436/17, відповідно до якого позивач зазначає, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є безпідставним та з порушенням норм законодавства, АТ «Дельта Банк» наполягає на поновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень по заставному майну, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка виступає забезпеченням по кредиту, наданому ОСОБА_6, подану ОСОБА_7 та проведення державної реєстрації за АТ «Дельта Банк».

За результатом розгляду заяви, документів заявника, відомостей державних реєстрів та вимог законодавства України державним реєстратором прийнято рішення №35096384 від 10.05.2017 про відмову у державній реєстрації права власності на вказаний вище об'єкт нерухомого майна на підставі пунктів 3,4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Підстави для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначені ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва в т.ч. проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.9 ч.1).

Відповідно до ст.129 Конституції України, процесуальних кодексів України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.12.2015 по справі №644/9160/15-ц, яким визначено перехід права власності на майно, є таким, що набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.

Приписами частини 1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, що є вичерпним.

Так, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Зі змісту рішень про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень судом встановлено, що відповідач посилається на положення п.п.3, 4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127; далі - Порядок №1127).

Суд зазначає, що у державного реєстратора відсутні повноваження надавати оцінку судовим рішенням, що набрали законної сили.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Право сторони на суд було б абсолютно примарним, якби внутрішнє законодавство Високих Договірних Сторін передбачало можливість скасувати остаточне рішення, яке вступило в законну силу, судом вищої ланки за поданням посадової особи» (пункти 52 - 56 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Рябих проти Росії» (2003).

Тобто, у межах спірних правовідносин суб'єктом владних повноважень поставлено під сумнів судове рішення, на підставі якого подана заява про реєстрацію права, в частині його відповідності приписам законодавства, що регулює іпотечні правовідносини, однак відповідач таких прав не має.

Щодо посилання відповідача на необхідність застосування у межах спірних правовідносин постанов Верховного Суду України від 11.12.2013 у справі №6-124цс13 та від 22.03.2017 у справі № 6-2967цс16, суд зазначає, що правова позиція Верховного Суду України, викладена у зазначених рішеннях, застосовується у сфері звернення стягнення на предмет іпотеки під час розгляду позову у порядку цивільного або господарського судочинства, у той час як оскаржуване рішення винесено суб'єктом владних повноважень під час здійснення ним владних управлінських функцій щодо державної реєстрації нерухомого майна.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 10.05.2017 за №35096384.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини.

Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про скасування зазначеного вище рішення є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог стосовно зобов'язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 84,1 кв. м., житловою площею 56,3 кв. м. за АТ "Дельта Банк", внести відповідний запис до Державного реєстру прав та надати Витяг із Державного реєстру, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження Департаменту реєстрації Харківської міської ради провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 84,1 кв. м., житловою площею 56,3 кв. м. за АТ "Дельта Банк" з урахуванням висновків суду.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача надати витяг із Державного реєстру, суд вважає її передчасною, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Доказів наявності такого порушеного права позивачем суду не надано, а отже, вказана вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (бульвар Дружби Народів, буд. 38, м. Київ, 01014) до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (пл. Конституції, буд.7, 6-й поверх, Харків, 61200), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Гвоздович Аліни Ігорівни (пл. Конституції, буд.7, 6 пов., м. Харків, 61200) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 10.05.2017 за № 35096384, яке було прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Гвоздович Аліною Ігорівною.

Зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради повторно розглянути питання про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 84,1 кв. м., житловою площею 56,3 кв. м. за АТ "Дельта Банк".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту реєстрації Харківської міської ради (пл. Конституції, буд.7, 6-й поверх, Харків, 61200) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (бульвар Дружби Народів, буд. 38, м. Київ, 01014) судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено 19 квітня 2018 року.

Суддя Котеньов О.Г.