Постанова № 73477432, 18.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 р. № 820/1034/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61177) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052), ОСОБА_2 оборони України (03168, м. Київ, вул. Повітрофлотський, б. 6) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 13 протоколу №119 від 17.11.2017р. рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;

- зобов’язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_2 Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов’язати ОСОБА_2 оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої суми;

- зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

- зобов’язати ОСОБА_2 оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому встановлена III група інвалідності з причин поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. У зв'язку із чим 17.11.2017р. Комісією ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум (протокол 119 п. 13) прийняте оскаржуване рішення стосовно позивача, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 оборони України у розмірі 206700 грн. Вважає, що п. 13 протоколу №119 від 17.11.2017 р. рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також для відновлення порушених прав, позивач просить суд зобов’язати відповідачів вчинити дії з перерахунку та призначення одноразової грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої йому суми. Позивач вважає, що захистом порушеного права буде зобов’язання Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_2 Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011 -XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Оскільки ОСОБА_2 оборони України незаконно ухиляється від призначення позивачу одноразової грошової допомоги у повному розмірі, а відновлення порушеного права згідно висновків Верховного Суду України по справі 21-1465а15 має бути ефективним - вважає необхідним зобов’язати ОСОБА_2 оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої вищезазначеними нормативно - правовими актами.

Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 19.02.2018 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзиви.

Встановлено строк відповідачам для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені, або заяву про визнання позову протягом п’ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

12.03.2018 представником відповідача - ОСОБА_2 оборони України - надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що позивач не має права на отримання допомоги, оскільки з матеріалів справи вбачається, інвалідність позивачу була встановлена 27.12.2010 року, а тому Міноборони вважає, що при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу необхідно керуватися законодавством, що діяло на цей день, а саме ОСОБА_3 України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на 2010 рік та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2009 року № 499.

Відповідач - Харківський обласний військовий комісаріат відзив на адміністративний позов до суду не надав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у період з 01.11.1983 року по 30.10.1985 року проходив дійсну строкову військову службу у Збройних Силах колишнього РС та приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан (а.с. 22-23).

27.12.2010 року, відповідно до Довідки до акта огляду МСЕК Серії ХАР-08 МОЇ7841 при первинному огляді позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 27.12.2010 року, причина інвалідності: «поранення, контузія, захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» .

14.12.2015 року, згідно Довідки до акту огляду МСЕК Серії 12 ААА №131087 при повторному огляді, позивачу було підтверджено (продовжено) ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності: «поранення, контузія, захворювання, ТАК. пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» (а.с. 14).

Як вбачається з матеріалів справи Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 23.05.2017 р. (справа №642/2121/17) позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, ОСОБА_2 Оборони України про визнання дії, бездіяльності та рішення протиправними та зобов’язання вчинення певних дій, щодо обчислення, призначення соціальних виплат та допомоги - задоволено частково.

Визнати дії Харківського обласного військового комісаріату протиправними, які полягають у внесенні до висновку від 13.03.2017р. №78/ОГД не передбаченої законом інформації до Додатку 13 затверджений Наказом Міністра оборони України №530 від 14.08.2014р.

Визнаний не чинним висновок від 13.03.2017р., №78/ОГД ХОВК, який направлений на адресу Директора Департаменту фінансів ОСОБА_2 оборони України.

Зобов’язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно скласти та направити висновок за формою - Додаток 13 затверджений Наказом Міністра оборони України №530 від 14.08.2014р., на адресу Директора Департаменту фінансів ОСОБА_2 оборони України, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму – з дотриманням вимог п. 4.7. Положення затвердженого Наказом Міністра оборони України №530 від 14.08.2014р. та внести до висновку інформацію передбачену Додатком 13 до Положення затвердженого Наказом Міністра оборони України №530 від 14.08.2014р.

Визнано протиправним та скасувати п. 15 протоколу №34 від 07.04.2017р. Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.

Визнано протиправною відмову ОСОБА_2 оборони України в призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Визнана протиправною бездіяльність ОСОБА_2 оборони України, яка полягає у не розгляді документів ОСОБА_1 після надходження у місячний строк в Порядку затвердженим Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013р., щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов’язано ОСОБА_2 оборони України розглянути та вирішити питання, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…» затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013р. та Наказу ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014 року..

В іншій частині позовних вимог - відмовлено. (а.с.15-18).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 оборони України залишено без задоволення. Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 23.05.2017р. по справі № 642/2121/17 залишено без змін (а.с.19-21).

Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.11.2017 р. №119, на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 23.05.2017 р. по справі №642/2121/17 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 р. скасовано п. 15 протоколу засідання комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.04.2017 р. №34 в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності молодшому сержанту в запасі ОСОБА_1 (Харківський ОВК).

У зв’язку з цим, прийнято нове рішення про призначення допомоги рядовому у запасі ОСОБА_1 , якого 30.10.1985 р. звільнено зі строкової військової служби та 27.12.2010 р. під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (довідка МСЕК серія ХАР-08 № 017841 від 27.12.2010 р.), в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 206700 (двісті шість тисяч сімсот гривень) (а.с.11).

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

На момент прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_2 оборони України 17.11.2017 р. діяла редакція ОСОБА_3 від 20.12.1991 р. № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-VIII 6 квітня 2017 року).

Підпунктом б) п.1 ст. 16-2 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 №2004-VIII 6 квітня 2017 року) визначено, що на момент винесення оскаржуваного рішення передбачено розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IІ групи (пп. 4 п. 2 статті 16 цього ОСОБА_3) у 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього ОСОБА_3).

Пунктом 2 прикінцевих положень ОСОБА_3 від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII визначено коло осіб, на яких не розповсюджується дія даного ОСОБА_3, а саме, щодо тих осіб, щодо яких до набрання чинності цим ОСОБА_3 прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги.

До набрання чинності ОСОБА_3 від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII стосовно позивача не було прийнято жодного рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дія ОСОБА_3 від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII розповсюджується на позивача.

Статтею 17 ОСОБА_3 України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.10.2009 року по справі "Комнацький проти України" визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод").

В остаточному рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Полторацький проти України" від 29.04.2003 (заява № 38812/97) зазначається, що державні органи повинні діяти відповідно до закону, що означає те, що діяльність державних органів повинна бути передбачувана для особи, тобто особа повинна бути здатна передбачити наслідки діяльності державних органів для себе. Аналогічні висновки Європейського суду з прав людини зроблені в пункті 27 Остаточного рішення у справі "Крюслін проти Франції" від 24.04.1990 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ювіг проти Франції".

Враховуючи, що редакція ОСОБА_3 від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII набрала чинності 07.05.2017 р., а оскаржуване рішення винесене 17.11.2017 р. суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 оборони України згідно приписів ст. 19 Конституції України повинно було застосовувати до позивача ОСОБА_3 від 20.12.1991 р. № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-VIII 6 квітня 2017 року).

Вищезазначене узгоджується з вищевказаною практикою Європейського суду з прав людини та приписами ст. 46 Конституції України, згідно якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Тобто ОСОБА_2 оборони України 17.11.2017 р. мало обов'язок при прийнятті оскаржуваного рішення дотримуватись вимог ОСОБА_3 від 20.12.1991 р. № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-VIII від 06 квітня 2017 року).

Відносно посилання представника відповідача на те, що відповідачами чітко виконано рішення суду по справі № 642/2121/17, суд зазначає, що вказаним рішенням суду у справі не було зобов'язано ОСОБА_2 оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у певному розмірі, а лише зобов'язано розглянути питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, відповідно до ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, Порядку “Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…..” затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013 р. та Наказу ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент прийняття постанови по справі №642/2121/17) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Таким чином адміністративним судом по справі №642/2121/17 не вирішувалося питання призначення та розміру одноразової грошової допомоги, оскільки це є повноваженнями суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 оборони України не надано доказів правомірності свого рішення, які полягають у не дотриманні вимог ст. 19 Конституції України та ОСОБА_3 від 20.12.1991 р. № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-VIII 6 квітня 2017 року), при прийнятті рішення про призначення одноразової грошової допомоги, суд приходить до висновку, що останній має право призначення одноразової грошової допомогу згідно пп. б) п.1 ст. 16-2 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-VIII 6 квітня 2017 року).

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 оборони України були порушені права позивача стосовно розміру одноразової грошової допомоги передбачені пп. б) п.1 ст. 16-2 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-VIII від 06 квітня 2017 року).

Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування п. 13 протоколу №119 від 17.11.2017 р. рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.

Щодо частини позовних вимог про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, суд приходить до наступного висновку.

Оскільки рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку Харківського обласного військового комісаріату згідно приписів п. 13. Порядку 975, тому суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_2 Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 р., та Наказом ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014 та зобов’язання ОСОБА_2 оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції ОСОБА_3 № 2004-VIII від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом ОСОБА_2 оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідачів вчинити певні дії також підлягають задоволенню.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосуються здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в зазначеній адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідачів подати звіти про його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 257, 258, 262, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61177) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052), ОСОБА_2 оборони України (03168, м. Київ, вул. Повітрофлотський, б. 6) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 13 протоколу №119 від 17.11.2017р. рішення Комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.

Зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів ОСОБА_2 Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції ОСОБА_3 № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р., та Наказом ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014.

Зобов’язати ОСОБА_2 оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 із дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 ОСОБА_3 від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції ОСОБА_3 № 2004-VIII від 06 квітня 2017 року) у Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013р., та Наказом ОСОБА_2 Оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 квітня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.