Рішення № 73476135, 18.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 813/1003/18

18 квітня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України, Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату від 30.01.2018 № 225 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням III групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, ОСОБА_1 гарантовано право на отримання одноразової грошової допомоги. У зв'язку з чим, позивач 29.01.2018 звернувся до Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Проте, листом від 30.01.2018 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Ухвалою суду від 19.03.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представником відповідача, Міністерства оборони України, подано відзив на позовну заяву від 05.03.2018 (вх. № 5866), у якому зазначає, що рішенням Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги. Разом з тим, Самбірський об'єднаний міський військовий комісаріат відповідно по Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та наказу Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564 не уповноважений на прийняття такого рішення. Стверджує, що комісія Міністерства оборони України документи про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", не розглядала, рішення з даного приводу не приймала.

Відповідач, Самбірський об'єднаний міський військовий комісаріат належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У зазначений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Згідно довідки Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату 29.01.2018 № 42, позивач проходив військову службу у Збройних Силах України в період з 05.08.1983 по 30.03.190, з 08.08.2014 по 07.10.2015, з 06.10.2016 по 05.12.2017.

Відповідно до довідок військової частини В3817 Міністерства оборони України від 07.10.2015 № 1604 та від 12.12.2017 № 944 ОСОБА_1 дійсно у період з 12.10.2014 по 06.12.2014, з 15.01.2015 по 05.03.2015, з 10.05.2015 по 03.09.2015 та у період з 01.12.2016 по 09.02.2017, з 28.05.2017 по 25.09.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерорестичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Згідно довідки військової частини В3817 Міністерства оборони України від 30.04.2015 № 596 про обставини травми, 08.02.2015 при обстрілі населеного пункту Дебальцево в зоні АТО під ча виконання бойових завдань отримав мінно-вибухову травму.

Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювання від 19.10.2015 № 702 зазначено: "Захворювання, ТАК, повязане із захистом Батьківщини".

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 001820 від 21.10.2015, ступінь втрати працездатності 35 %, з них 25% на травму, 10 % на захворювання пов'язаних із захистом Батьківщини.

Наказом командувача військ оперативного командування «Захід» (по особовому складу) від 29.11.2017 № 233 звільнено у запас за п. «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської про непридатність або обмедену придатність до військової служби).

Наказом командира військової частини А3817 Міністерства оборони України (по стройовій частині) від 05.12.2017 № 274 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювання від 27.12.2017 № 562 зазначено: "Захворювання, ТАК, повязане із захистом Батьківщини".

Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 16368 ОСОБА_1 у період з 22.12.2017 по 04.01.2018 перебував на лікуванні у КЗ ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю.Липи»

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 353921 від 24.01.2018, позивачу встановлено III групу інвалідності та зазначено, що огляд інваліда - первинний, дата огляду 18.01-24.01.2018, причина інвалідності - травма пов'язана із захистом Батьківщини, інвалідність встановлена на строк до 01.02.2020.

ОСОБА_1 29.01.2018 звернувся до Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату з заявою пропризначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Листом тво військового комісара Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату від 30.01.2018 № 225 повідомлено позивача, що ОСОБА_1 втратив право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності так як довідка про надання групи інвалідності датована 24.01.2018, а це більше ніж два роки від дати первинного огляду МСЕК.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Нормативними актами, якими врегульовано право на отримання одноразової грошової допомоги на момент встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності. Тому суд вважає, що у позивача наявне право на отримання вказаної допомоги.

Зазначена позиція узгоджується з висновками, викладеними у рішенні Верховного Суду України від 18.11.2014 по справі № 21-466а14 та постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 276/322/17.

Підпунктом б пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (частина 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Згідно з частиною 8 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Проте, відповідач з посиланням на те, що довідка про надання групи інвалідності датована 24.01.2018, а це більше ніж два роки від дати первинного огляду МСЕК повідомив, що позивач втратив право на отримання одноразової грошової допомоги.

Суд вважає такі посилання представника відповідача-2 безпідставними з огляду на таке.

Згідно з пунктом 22 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.

Проте, судом встановлено, що довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 001820 від 21.10.2015 встановлено ступінь втрати працездатності 35 %, без зазначення строку проведення повторного огляду, а отже, повторності в даному випадку немає.

Крім того, позивач, відповідно до ч. 8 ст. 6-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мав право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дня виникнення у нього такого права, тобто до 21.10.2018.

Судом встановлено, що позивач не отримував одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому ступеня втрати працездатності 35 %, з них 25% на травму, 10 % на захворювання пов'язаних із захистом Батьківщини у 2015 році, а ІІІ групу інвалідності позивач отримав 24.01.2018.

У свою чергу, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порярок № 975.

Так, у відповідності до пункту 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

При цьому, згідно пункту 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу (пункт 14 Порядку № 975).

Відповідно до пункту 2 розділу І Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564, утворено Комісію в апараті Міністерства оборони України з метою виконання пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ цього ж Положення результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні.

Тобто, згідно з наведеним, чинним законодавством чітко врегульовано порядок звернення особи за отриманням допомоги, порядок формування її документів та передача їх уповноваженому суб'єкту для вивчення й прийняття рішення.

У свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що Порядком № 975 саме до дискреційних повноважень Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги.

Водночас, Самбірський об'єднаний міський військовий комісаріат не наділений повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності в осіб права на призначення чи відмову в отриманні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, або залишення їх заяв без реалізації.

Разом з тим, як встановлено судом, Самбірський об'єднаний міський військовий комісаріат, всупереч викладеним у Порядку № 975 положенням, вийшов за межі наданих чинним законодавством України повноважень та фактично самостійно розглянув подану ОСОБА_1 заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням позивачем обов'язків військової служби з додатками та прийняв рішення про те що позивач втатив право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату від 30.01.2018 № 225 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Таким чином, суд враховуючи принцип ефективності судового захисту дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату щодо не направлення протягом 15 днів з дня реєстрації всіх документів ОСОБА_1 розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей та зобов'язання Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату направити до Міністерства оборони України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, передбаченої Законом України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" разом із заявою від 29.01.2018 та доданими до неї документами.

Щодо позовних вимог до Міністерства оборони України, суд зазначає таке.

Як встановлено вище, з вимог Порядку № 975 вбачається, що Міністерство оборони України, приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги лише після надходження висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Збройних Сил, а також військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які в свою чергу, готуються районними, об'єднаними районними, міськими, об'єднаними міськими військовими комісаріатами.

Однак, як встановлено судом, до Міністерства оборони України, як до розпорядника бюджетних коштів, не надходив висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та заява з документами, необхідними для вирішення питання про виплату такої допомоги, а отже Міністерством оборони України не приймалось рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України є передчасними, з огляду на відсутність неправомірних дій Міністерства оборони України на час звернення позивача до суду.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату від 30.01.2018 № 225 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

3. Визнати протиправною бездіяльність Самбірського об'єднаного міського військового комісаріату щодо не направлення протягом 15 днів з дня реєстрації всіх документів ОСОБА_1 розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей.

4. Зобов'язати Самбірський об'єднаний міський військовий комісаріат направити до Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, передбаченої Законом України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" разом із заявою ОСОБА_1 від 29.01.2018 та доданими до неї документами.

5. В задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням III групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року- відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст. 295 КАС України, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадженні або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Костецький Н.В.