Ухвала суду № 73475816, 19.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 квітня 2018 року № 810/1115/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження заперечення Бориспільської міської ради Київської області проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з позовом до Бориспільської міської ради Київської області (Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72), у якому позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0523 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2»;

- зобов'язати Бориспільську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0523 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі №810/1115/18.

18 квітня 2018 року до Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло заперечення проти розгляду справи №810/1115/18 за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи №810/1115/17 за правилами загального позовного провадження, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про невідповідність позовної заяви вимогам статтей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, відповідач зауважує, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру. Однак судовий збір позивачем сплачено лише за одну з них.

Суд зазначає, що наведені відповідачем обставини можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху у порядку, визначеному частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, проте не є підставою для зміни виду провадження, за яким розглядається справа, оскільки вказані обставини не стосуються суті і характеру спірних правовідносин.

Щодо зауважень відповідача про невідповідність сплаченої позивачем суми судового збору вимогам закону суд зазначає, що вимога про визнання протиправними акта індивідуальної дії, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічні висновки були викладені у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2, якою затверджений аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Беручи до уваги, що вимога позивача про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 є похідною від первісної вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 і нерозривно з нею пов'язана, під час звернення до суду позивачеві належало сплатити 704,80 грн. судового збору.

Оскільки відповідачем не було наведено обставин, які б вимагали здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, заяву відповідача суд залишає без задоволення.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Бориспільської міської ради Київської області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.