Рішення № 73475616, 18.04.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 квітня 2018 р. Справа № 802/192/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Козятинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що маючи необхідний пільговий та загальний трудовий стаж в грудні 2015 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах. Разом із тим, листом від 14.12.2015 року йому було відмовлено у призначенні пенсії з причин не зарахування до стажу роботи періодів його роботи з 17.09.1990 року по 10.01.1992 року, з 23.06.1992 року по 14.12.1993 року, з 15.12.1993 року по 29.09.1995 року. Разом із тим, Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі №133/2145/16 визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 17.09.1990 року по 10.01.1992 року, з 23.06.1992 року по 14.12.1993 року, з 15.12.1993 року по 29.09.1995 року. Отримавши постанову, він одразу ж звернувся із нею до відповідача та наполягав на призначенні пенсії. Однак, враховуючи тривале зволікання пенсійного органу, 12.07.2017 року він знову звернувся до відповідача із відповідною заявою про призначенні пенсії, проте, у відповідь на свою заяву, отримав відмову у призначенні пенсії мотивовану відсутністю у нього, на момент звернення, пільгового та загального трудового стажу, необхідного для призначення пенсії.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Козятинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 21.07.2017 року;

- зобов’язати Козятинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до поданої ним заяви від 05.11.2015 року.

Ухвалою від 25.01.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У зв’язку із необхідністю в отриманні додаткових пояснень, ухвалою від 23.02.2018 року вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 21.03.2018 року.

У зв’язку зі неможливістю прибуття у судове засідання представника позивача, ухвалою від 21.03.2018 року відкладено судовий розгляд справи на 26.03.2018 року.

Ухвалою від 26.03.2018 року відкладено судовий розгляд справи на 29.03.2018 року, у зв’язку із не прибуттям у судове засідання представника відповідача та відсутністю доказів його належного повідомлення.

У судовому засіданні 29.03.2018 року оголошено перерву до 10.04.2018 року з метою витребування додаткових доказів.

Ухвалою від 10.04.2018 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (із занесенням до протоколу судового засідання), задоволено клопотання представника позивача про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та відкладено судовий розгляд справи до 17.04.2018 року.

Після оголошеної у судовому засіданні 17.04.2018 року перерви представником позивача подано клопотання про розгляд даної адміністративної справи без її участі. У поданій заяві також просила врахувати суд те, що на день звернення позивача у 2015 році із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, останній мав достатній як пільговий (17 років 14 місяців 19 днів), так і загальний трудовий стаж.

Представник відповідача також подала клопотання про розгляд справи без її участі, у якому також зазначила, що станом на момент звернення позивача із заявою у 2015 році, Законом були встановленні такі вимоги для призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема: 12,6 років – пільгового стажу, 25,6 років – загального трудового стажу та вік – 55 років. Разом із тим, у позивача, пільговий стаж становив 9 років 7 місяців 29 днів, що згідно вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» зумовлює зміни вимог, в частині пенсійного віку, з урахуванням яких, у випадку позивача, він має становити 57 років, тоді як позивачу у 2015 році було 55 років. Крім того, у попередніх судових засіданнях представник відповідача також вказувала на відсутність у 2015 році звернення позивача до Козятинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що в грудні 2015 року позивач звернувся до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХП з врахуванням наданих ним документів, що підтверджують дані умови праці.

Рішенням комісії при Козятинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з недостатністю пільгового стажу для призначення відповідного виду пенсії. При цьому відповідачем було враховано лише пільговий стаж за період з 03.08.1985 року по 30.08.1990 року, що складає 5 років 28 днів.

Водночас, період роботи з 17.09.1990 року по 10.01.1992 року не зараховано до пільгового стажу, оскільки не уточнено характер роботи та не надано відомості про ліквідацію кооперативу «Дорожник»; період роботи з 23.06.1992 року по 14.12.1993 року та період роботи з 15.12.1993 року по 29.09.1995 року в Акціонерній будівельній компанії "Подряд" також не було зараховано до пільгового стажу, оскільки не надано відомості про атестацію робочого місця та про ліквідацію підприємства «Газбуд».

24.05.2016 року позивачем подано до Козятинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області заяву про призначення йому пенсій на пільгових умовах.

Крім того, не погоджуючись із діями відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу вищезазначених періодів його роботи, ОСОБА_2 оскаржив їх у судовому порядку.

Встановлено, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року (справа №133/2145/16-а), окрім іншого, визнано неправомірними дії Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1: з 17.09.1990 року по 10.01.1992 року - монтажником в кооперативі «Дорожник»; з 24.06.1992 року по 14.12.1993 року - монтажником на виробничо-будівельному підприємстві «Газбуд»; з 15.12.1993 року по 29.09.1995 року - монтажником в Акціонерній будівельній компанії «Подряд».

12.07.2017 року позивач звернувся до відповідача із листом, у якому просив повідомити його про причини не призначення йому пенсії на пільгових умовах, та не врахування рішення Вінницького апеляційного адміністративного від 07.06.2017 року.

Листом від 21.07.2017 року відповідач повідомив позивача про те, що на момент подання позивачем заяви від 24.05.2016 року у нього відсутній необхідний пільговий та загальний стаж роботи, навіть у випадку зарахування до пільгового стажу періодів роботи, що були предметом розгляду у справі №133/2145/16-а. Крім того, згідно записів трудової книжки, позивач працював на Глуховецькому каоліновому комбінаті слюсарем горного цеху, машиністом екскаватора горного цеху з 26.03.1982 року по 24.04.1984 року. Дані професії передбачені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 та за умови підтвердження роботи повний робочий день та надання підприємством уточнюючої довідки, вказаний період може бути зарахований йому до пільгового стажу.

Незгода позивача із таким діями Козятинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у призначенні йому пенсії починаючи з 2015 року, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку, суд вважає за необхідне в першу чергу надати оцінку вимогам позивача щодо визнання протиправним рішення Козятинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у призначенні пенсії від 21.07.2017 року, та зазначає наступне.

Так, як вбачається із змісту даного листа від 21.07.2017 року, останній надісланий відповідачем у відповідь на звернення ОСОБА_1, у якому він просив надати інформацію щодо причин не призначення йому пенсії на пільгових умовах.

При цьому, суд звертає увагу, що лист Козятинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 21.07.2017 року не є тим рішенням суб’єкта владних повноважень, яке може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства, оскільки містить лише відповідь на запитувану позивачем інформацію.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Козятинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 21.07.2017 року, задоволенню не підлягають.

Водночас, надаючи оцінку позовним вимогам позивача про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до поданої ним заяви від 05.11.2015 року, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», (в редакції чинній на момент звернення позивача у 2015 році) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок.

Як зазначалось судом вище, в грудні 2015 року позивач звернувся до Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Разом із тим, рішенням комісії при Козятинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з недостатністю пільгового стажу для призначення відповідного виду пенсії та відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів його роботи з 17.09.1990 року по 10.01.1992 року, з 23.06.1992 року по 14.12.1993 року, з 15.12.1993 року по 29.09.1995 року.

Таким чином, з метою належного вирішення даної справи, на думку суду, є необхідним дослідження обставин того, чи дійсно позивач на момент звернення до відповідача із заявою в грудні 2015 року мав право на призначення пенсії на пільгових умовах.

В ході обговорення у судовому засіданні даних обставин, сторони не заперечували, що на момент звернення у грудні 2015 року ОСОБА_1 мав необхідний загальний трудовий стаж (більш ніж 25 років 6 місяців). Разом із тим, в своїй письмовій заяві представник відповідача вказала на відсутність у позивача пільгового стажу, який згідно вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 1 квітня 2015 року має становити 12 років 6 місяців.

Разом із тим, суд із такими твердженнями представника відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Так, як вбачається із матеріалів справи, у період з 26.03.1982 року по 24.04.1984 року позивач працював на Глуховецькому каоліновому комбінаті слюсарем горного цеху, машиністом екскаватора горного цеху, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією трудової книжки та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №11-10 від 08.08.2017 року, виданої ПАТ «Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат».

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, якою визначено, що у відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій та їх правонаступників.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що підстави для не зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоду його роботи з 26.03.1982 року по 24.04.1984 року (2 роки 29 днів) на Глуховецькому каоліновому комбінаті слюсарем горного цеху, машиністом екскаватора горного цеху, відсутні, адже вказаний період роботи повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: копією трудової книжки та довідкою ПАТ «Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат» №11-10 від 08.08.2017 року, в якій вказано, що позивач працював повний робочий день.

Як видно із матеріалів справи Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Козятинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 03.08.1985 року по 30.08.1990 року (5 років 28 днів) на посаді монтажника конструкцій в Трест «Комсомольсктрубопроводстрой».

Крім того, як уже зазначалось судом вище постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року (справа №133/2145/16-а), окрім іншого, визнано неправомірними дії Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1: з 17.09.1990 року по 10.01.1992 року - монтажником в кооперативі «Дорожник»; з 24.06.1992 року по 14.12.1993 року - монтажником на виробничо-будівельному підприємстві «Газбуд»; з 15.12.1993 року по 29.09.1995 року - монтажником в Акціонерній будівельній компанії «Подряд».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії в грудні 2015 року, позивач мав право на зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 17.09.1990 року по 10.01.1992 року - монтажником в кооперативі «Дорожник»; з 24.06.1992 року по 14.12.1993 року - монтажником на виробничо-будівельному підприємстві «Газбуд»; з 15.12.1993 року по 29.09.1995 року - монтажником в Акціонерній будівельній компанії «Подряд», що в загальному становить 4 роки 7 місяців.

Крім того, як слідує із записів у трудові книжці ОСОБА_1, 01.10.1995 року він був прийнятий монтажником стальних і ж\б конструкцій 5-го розряду в порядку переведення з АБК «Подряд» , де пропрацював до 13.05.1997 року.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача на неможливість зарахування даного періоду роботи до пільгового стажу, в силу відсутності доказів атестації робочого місця, оскільки, як вбачається із змісту постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавством Російської Федерації до 1997 року проведення атестації робочого місця передбачено не було, а тому період роботи позивача до 01.07.1997, також зараховується до пільгового стажу без проведення атестації робочого місця.

Вказані обставини не потребують додаткового доказування в силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України.

З огляду на викладене, період роботи позивача з 01.10.1995 року по 13.05.1997 року (1 рік 7 місяців 13 днів) монтажником стальних і ж\б конструкцій 5-го розряду, також підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Таким чином, на момент звернення в грудні 2015 року із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, позивач мав необхідний загальний трудовий стаж (більш ніж 25 років 6 місяців) та пільговий стаж (більш ніж 12 років 6 місяців) і йому виповнилось 55 років.

При цьому суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що позивач в грудні 2015 року із відповідною заявою про призначення пенсії не звертався, позаяк факт звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах встановлений судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №133/2145/16-а та відображений у постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року, а тому в силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України не потребує додаткового доказування.

Враховуючи вище викладене, та беручи до уваги встановлений в ході розгляду даної справи факт наявності у позивача на момент його звернення до відповідача у грудні 2015 року всіх умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», які є необхідними для призначення пенсії на пільгових умовах, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги про зобов’язання відповідача призначити пенсію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, суд звертає увагу на те, що в даному випадку наявні підстави для зобов’язання Козятинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» саме з дати його звернення із заявою про призначення такої пенсії, тобто з грудня 2015 року, а не з 05.11.2015 року, як про це просить позивач.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом враховано, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому на його користь підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі пропорційному до розміру задоволених позовних вимог, тобто 352,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Козятинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до поданої ним заяви з грудня 2015 року.

В решті частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Козятинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (вул. Шкільна, 17, смт. Глухівці, Козятинський район, Вінницька область, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Козятинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Винниченка, 56, м. Козятин, код ЄДРПОУ 37926607).

Повний текст рішення складено 18.04.2018 року.

Суддя / ОСОБА_3