Рішення № 73473944, 17.04.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5623/18

Провадження 2/127/1010/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк» мотивувало позов тим, що ОСОБА_2 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим написала заяву № б/н від 20.08.2016 року, згідно якої отримала кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Підписавши заяву, відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку, зобов`язалась слідкувати за витратами коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Відповідач використала кредитні кошти, але не виконала належним чином взяті на себе зобов’язання і не погасила борг, тому станом на 04.03.2018 року її заборгованість перед банком становить 13 263,34 грн. ОСОБА_3 сума складається з: 3 053,78 грн. – тіло кредиту; 2 215,95 грн. – нараховані відсотки за користування кредитом; 6 885,83 грн. – пеня, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 607,78 грн. – штраф (процентна складова). Позивач просив стягнути суму боргу з відповідача.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з`явився, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутності. Позов підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив (а.с. 31).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково. Суду пояснила, що на час укладення кредитного договору вона не працювала, її син потребував матеріальної допомоги на оплату навчання, тому вона взяла кредит. Однак, через свій незадовільний матеріальний стан допустила заборгованість. Просила суд врахувати, що вона не має нерухомого майна у власності, на її утриманні знаходиться син, батько дитини аліментів не платить, проживає з батьками-пенсіонерами, які також потребують від неї матеріальної допомоги. Вона офіційно працює, отримує невелику зарплату і згодна повертати борг частинами. Просила суд зменшити суму неустойки, що нарахована за кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі заяви б/н від 20.08.2016 року ОСОБА_2 отримала в ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Підписавши заяву, відповідач підтвердила свою згоду на те, що заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку, зобов`язалась слідкувати за витратами коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

При укладенні даного договору сторони, крім іншого, керувались ст. 634 ч. 1 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором належним чином, надавши ОСОБА_2 кредитні кошти, яка, в порушення взятих на себе зобов’язань, суму боргу по кредиту не повернула.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с. 5) заборгованість ОСОБА_2 за договором від 20.08.2016 року №б/н станом на 04.03.2018 року становить 13 263,34 грн. ОСОБА_3 сума складається з: 3 053,78 грн. – тіло кредиту; 2 215,95 грн. – нараховані відсотки за користування кредитом; 6 885,83 грн. – пеня, а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 607,78 грн. – штраф (процентна складова).

Суд вважає, що дана сума боргу підлягає частковому стягненню з відповідача.

Так, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який відповідатиме загальним засадам цивільного законодавства, в тому числі справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Загальна сума неустойки (пеня, штрафи), заявлена позивачем, складає 7 993,61 грн., що значно перевищує суму боргу по кредиту.

Враховуючи вищенаведені норми Закону, а також суму кредиту, те що кошти отримувались на споживчі цілі, враховуючи інші істотні обставини, матеріальний стан відповідача, а також загальні засади цивільного законодавства щодо розумності і справедливості (ст. 3 ЦК України), суд вважає можливим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшити розмір неустойки до розміру, що складає заборгованість по тілу кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом.

Тому стягненню підлягає сума боргу, яка виникла станом на 04.03.2018 року і складається з: 3 053,78 грн. – тіло кредиту; 2 215,95 грн. – відсотків за користування кредитом; 5 269,73 грн. - неустойка, а всього 10 539,46 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в сумі 1 762 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 526, 629, 551, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 128, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Вінниця, вул.П.Запорожця, 20-а/131, і.к. НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 20.08.2016 року, яка виникла станом на 04.03.2018 року в сумі 10 539 (десять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 46 коп., а також судові витрати в сумі 1762 грн.

В решті позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 19.04.2018 року.

Суддя: