Постанова № 73472895, 16.04.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2018 справа № 905/2337/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3При секретарі судового засідання: ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_5 (адвокат), посвідчення адвоката № 000838 від 14.06.2017р., довіреність № 13 від 29.01.2018 р.від відповідача: ОСОБА_6, довіреність № 85 від 26.12.2017 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької областіухвалене17.01.2018 р. (повний текст 22.01.2018 р.) в місті Харковіпо справі№905/2337/17 (суддя Кротінова О.В.)за позовомДержавного підприємства «Енергоринок», м. Київдо проТовариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ Донецької області стягнення 29 416,57 грн. В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 р. Державне підприємство «Енергоринок», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом №01/44-11483 від 03.10.2017 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ, Донецька область про стягнення штрафу у сумі 60 286,71 грн. та судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на укладений договір №3743/02 від 20.12.2006 р. із відповідачем, невиконання останнім належним чином взятих на себе зобов’язань в частині поетапної оплати купованої електроенергії протягом лютого 2017р., травня 2017р., червня 2017р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, встановлених п.6.19 договору.

07.11.2017р. представником позивача надано заяву №01/44-12655 від 01.11.2017р. про зменшення позовних вимог, за змістом якої останній просить стягнути з відповідача штраф у сумі 29416,57 грн. за несвоєчасне виконання зобов’язань в частині поетапної оплати купованої електроенергії протягом червня 2017р. (а.с.71-75).

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення) заяву позивача №01/44-12655 від 01.11.2017р. прийнято судом першої інстанції. Справа розглянута з урахуванням змісту вищенаведеної заяви, про що відображено в ухвалі господарського суду Донецької області від 07.11.2017р. (а.с.81).

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2018 р. (повний текст 22.01.2018 р.) позовні вимоги Державного підприємства “Енергоринок”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі”, м. Краматорськ Донецької області, про стягнення штрафу у сумі 29 416,57 грн., задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” на користь Державного підприємства “Енергоринок” штрафу у розмірі 29 416,57 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1600,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» звернулось з апеляційною скаргою б/н від 01.02.2018 р., в якій останній просить змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2018 р. у справі №905/2337/17 в частині розміру стягнутих штрафних санкцій, а саме зменшити розмір штрафу на 99%. Розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) відповідача. Судовий збір за подання апеляційної скарги стягнути з позивача на користь відповідача.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апелянт припустився помилки в п. 2 резолютивної частини апеляційної скарги, помилково зазначивши замість «Змінити рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2018р. у справі №905/2337/17 в частині розміру штрафних санкцій, а саме зменшити розмір штрафу на 99%», господарський суд Дніпропетровської області.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2018 р. незаконне та таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме: не враховано приписи ст.74 Господарського процесуального кодексу України; не дотримано вимог ст.86 ГПК України, порушено вимоги п. 4 ст.238 ГПК України.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафу на 99%, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» посилалось на те, що головною причиною неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо здійснення подекадної оплати за договором купівлі продажу електроенергії від 20.12.2006 №3743/02 є виняткові обставини, які утворились не внаслідок його власної господарської діяльності та недбалого, нераціонального господарювання, а в силу об’єктивних, незалежних від відповідача обставин, передбачити чи попередити які боржник був не в змозі, адже їх виникнення не залежало від волі останнього.

Також, апелянт посилається на те, що здійснює ліцензовану діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у Донецькій області відповідно до вимог Закону України «Про електроенергетику», закуповуючи електроенергію у позивача та постачаючи її споживачам. Також, апелянт наголошує, що здійснював всі заходи, спрямовані на забезпечення погашення заборгованості, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію споживачами, утому числі, здійснювало роботу зі стягнення в судовому порядку вказаної заборгованості і забезпечення примусового виконання вказаних рішень суду в органах Державної виконавчої служби.

Крім того, вважає, що ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» і ДП «Енергоринок» знаходяться не в рівних економічних умовах.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 14.02.2018 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя – Марченко О.А., судді: Стойка О.В., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2018 р., керуючись ст. ст.234,262 Господарського процесуального кодексу України було відкрито апеляційне провадження по справі №905/2337/17, зобов»язано учасників справи до 02.03.2018 р. включно надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду №199/2018 від 27.02.2018 р. у зв’язку з прийняттям 27.02.2018 р. Вищою радою правосуддя рішення про звільнення судді Марченко О.А., яка є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі, відповідно до пункту 2.3.23, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду п.13 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/2337/17., яким сформовано склад колегії суддів (за наявності), головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді – Радіонова О.О., Попков Д.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2018 р., керуючись ст.ст.234,268,270 Господарського процесуального кодексу України було призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2018 р. у справі №905/2337/17 на 16.04.2018 р. о 14-00 год.

06.03.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Енергоринок» надійшла заява щодо виконання вимог ухвали суду, в якій останній просить перевірити на достовірність надані до суду докази направлення (опис вкладення та фіскальний чек) копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу позивача; зобов’язати відповідача повторно направити позивачеві копію апеляційної скарги та доданих до неї документів; продовжити позивачеві строки для надання відзиву на апеляційну скаргу, встановивши їх тривалість протягом 10 днів, з дня отримання копії апеляційної скарги від скаржника.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додатків до неї судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому необхідності в зобов’язанні повторного надіслання копії апеляційної скарги на адресу позивача не має.

Також, 21.03.2018 р. на адресу Державного підприємства «Енергоринок» було направлено лист - роз’яснення стосовно поданої заяви (а.с.184-185).

03.04.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Енергоринок» надійшов відзив на апеляційну скаргу №01/44-4194 від 29.03.2018 р. (з додатками), в якому останній просить змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2018 р. у справі №905/23337/17, щодо висновків суду, щодо здійснення перерахунку штрафних санкцій здійснюється без урахування п. 7.2.7 договору, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в новій редакції з обґрунтуванням мотивів, що здійснений в позовній заяві розрахунок позовних вимог повністю відповідає договірним зобов’язанням; в іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2018 р. №905/2337/17 залишити без змін; апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» залишити без задоволення. Судова колегія розглянула вищенаведений відзив та долучила його до матеріалів справи.

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017р.

Представник позивача – ДП «Енергоринок» в судовому засіданні 16.14.2018 р. надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача (скаржника) – ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» в судовому засіданні 16.04.2018 р. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2018 р. у справі №905/2337/17 в частині розміру стягнутих штрафних санкцій, а саме зменшити розмір штрафу на 99%

Відповідно до ст. ст. 222,223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому, вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/2337/17.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.12.2006р. між Державним підприємством “Енергоринок” (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Інвест” (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” та далі - ЕК) укладено договір №3743/02, згідно з яким ДПЕ зобов’язався продавати, а ЕК зобов’язався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов даного договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору сторони визнають свої зобов’язання за ДЧОРЕ (договір між членами Оптового ринку електричної енергії України) і додатками до ДЧОРЕ, що є його невід’ємними частинами, та керуються його положеннями при виконанні цього договору.

За змістом п.3.2 договору (у редакції додаткової угоди №11290/01 від 09.06.2015р. до договору) ДПЕ продає, а ЕК купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, визначених в Акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток №4 до цього Договору) та в точках обліку різниці перетоків електричної енергії, в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 Договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку №1 до Договору “Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку”, а перелік точок обліку різниці перетоків електричної енергії, затверджується Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим Договором, переходить від ДПЕ до ЕК в момент передачі електричної енергії в точках поставки та в точках обліку різниці перетоків електричної енергії.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що вартість електроенергії, купленої ЕК у ДПЕ у розрахунковому місяці, визначається у відповідності до Правил ОРЕ за середньозваженою ціною та фактичними обсягами отриманої ЕК електроенергії.

Відповідно до п.4.1 договору (у редакції додаткової угоди №11290/01 від 09.06.2015р. до договору) ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензійної діяльності ЕК, що розташована на контрольованій території. При цьому, повідомлення про замовлення добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надаються ЕК виключно стосовно котрольованої території.

Повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається ЕК до ДПЕ факсимільним зв’язком за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК, згідно абзацу 3 п.4.1.1 договору. Оригінал наданого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом 3 діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов’язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт-год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах. Вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії розраховується за встановленою НКРЕ прогнозною оптовою ринковою ціною з урахуванням встановленої НКРЕ суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв’язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. Розмір оплати по декадах або етапах визначається відповідно до п.6.3 або п.6.14-6.18 цього договору. В разі визначення оплати за п.6.14-6.18 цього договору в повідомленні у графі останнього етапу розмір оплати записується словами – “по факту”.

Сторони погодили, що п.4.15 договору (у редакції додаткової угоди №4683/01 від 30.04.2008р. до договору) в разі необхідності ЕК може скоригувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення коригування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв’язком скориговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п.4.1.1 цього договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. Сумарна за місяць вартість скорегованого замовленого обсягу купівлі електроенергії розраховується за встановленою НКРЕ прогнозною оптовою ринковою ціною з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно з постановою НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для корегування платежу ЕК у зв’язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. Скореговане повідомлення отримане ДПЕ після 15 числа розрахункового місяця, не реєструється і не розглядається.

За умов п.4.15.1, п.4.15.2 договору (у редакції додаткової угоди №4683/01 від 30.04.2008р. до договору) при здійсненні ЕК перерахування коштів за куповану в ДПЕ електроенергію відповідно до пп.6.14-6.18 розміри оплат за етапи до 15 (включно) числа розрахункового місяця не корегуються. Корегуються розміри оплат за етапи, наступні після 15 числа розрахункового місяця. При цьому різниця між скорегованою сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця та сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця враховується в першому етапі після 15 числа розрахункового місяця.

Пунктом 6.13 договору за домовленістю сторін визначено, що у разі відсутності простроченої заборгованості ЕК перед ДПЕ (з урахуванням договору реструктуризації заборгованості), та якщо ЕК впродовж двох розрахункових місяців здійснює повну поточну оплату вартості електричної енергії за розрахунковий місяць шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ, то після внесення НКРЕ відповідних змін до алгоритму ОРЕ, вступає в силу особливий порядок розрахунків відповідно до постанови НКРЕ. При цьому дія пунктів 6.2 та 6.3 цього договору призупиняється і вступають в дію п.п.6.14 -6.20 цього договору.

Пунктом 6.14 договору (у редакції додаткової угоди №4306/02 від 22.11.2007р. до договору) встановлено, що першу частку оплати за розрахунковий місяць ЕК зобов’язується здійснити до 12-00 годин першого числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 5% вартості електроенергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього договору на розрахунковий місяць, з урахуванням розміру ПДВ. Якщо 1-е число припадає на вихідний день, то відповідну частку оплати ЕК зобов’язується здійснити в перший банківський день, що слідує за ним. Подальша оплата здійснюється ЕК в межах наступних етапів: (ІІ) з 02 до 05 (включно) числа розрахункового місяця сума платежу повинна бути не меншою 12% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього договору; (ІІІ) з 06 до 10 (включно) числа розрахункового місяця сума платежу повинна бути не меншою 20% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього договору; (ІV) з 11 до 15 (включно) числа розрахункового місяця сума платежу повинна бути не меншою 15% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього договору; (V) з 16 до 20 (включно) числа розрахункового місяця сума платежу повинна бути не меншою 20% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього договору; (VІ) з 21 до 25 (включно) числа розрахункового місяця сума платежу повинна бути не меншою 18% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього договору. Поетапна оплата здійснюється ЕК кожного банківського дня таким чином, щоб сумарна з початку місяця оплата складала суму не меншу вартості купованої з початку місяця електроенергії.

Пунктом 6.14.1 договору у редакції додаткової угоди №4683/01 від 30.04.2008р. до нього унормовано, що в разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за етапи, наступні після 15 числа розрахункового місяця визначаються відповідно до п.4.15.2 цього договору.

Згідно п.6.15 договору (у редакції додаткової угоди №4306/02 від 22.11.2007р. до договору) ДПЕ 27-го числа розрахункового місяця надає ЕК електронною поштою розраховану вартість (без ПДВ) фактичного обсягу електричної енергії, купленої ЕК у ДПЕ з 1-го по 24-е число включно розрахункового місяця. Вартість електричної енергії визначається ДПЕ як сума щоденних вартостей, які розраховані за погодинними цінами відповідно до Правил ОРЕ.

ЕК на підставі одержаних даних, відповідно до п.6.15 цього договору розраховує суму 7-го поетапного платежу з урахуванням ПДВ таким чином, щоб сумарна по всіх 7-и етапах оплата ЕК впродовж розрахункового місяця за куплену у ДПЕ електричну енергію відповідала очікуваній вартості електричної енергії, купленої ЕК у ДПЕ в розрахунковому місяці, з урахуванням ПДВ. До 28-го (включно) числа розрахункового місяця ЕК здійснює 7-й поетапний платіж, згідно п.6.16 договору у редакції додаткової угоди №4306/02 від 22.11.2007р. до нього.

Пунктом 6.19 договору сторони погодили, що у випадку нездійснення ЕК оплати згідно з п.6.14 цього договору, ДПЕ через 1 банківський день після закінчення відповідного етапу може виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,01% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ. Цей пункт договору застосовується тільки у випадку, якщо ЕК порушила терміни поетапної оплати більше 3-х разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення ЕК умов п.6.14 цього договору.

Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК відповідно до п.6.4 цього договору, у відповідності до п.6.20 договору.

Пунктом 11.6 договору встановлено, що строк дії договору встановлено з 01.01.2007 р. до 31.12.2007 р., разом з цим дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку його дії.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечувалось.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, чинній з 15.12.2017 р.) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача штрафу у сумі 29416,57 грн., на підставі п.6.19 договору №3743/02 від 20.12.2006р., за несвоєчасне виконання зобов’язань в частині поетапної оплати купованої електроенергії протягом червня 2017р. у відповідності до п.6.14 приведеного договору, а саме ІІ, IV, V, VI етапи.

Приписами статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку, на виконання умов п.п.4.1 та 4.15 договору відповідач надіслав позивачу повідомлення №06/17 від 31.05.2017р. (а.с.28) на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України у червні 2017р. обсягом 545441600кВт/год, вартістю 709874611,00грн. (встановлені етапи оплати: 1-й – 35493731,00грн., 2-й – 85184953,00грн., 3-й – 141974922,00 грн., 4-й – 106481192,00 грн., 5-й – 141974922,00 грн., 6-й – 127777430,00 грн., 7-й – 70987461,00 грн.);

- повідомлення №06/17-2 від 15.06.2017р. (а.с.29) на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України у червні 2017р. (скореговане) обсягом 588500000кВт/год, вартістю 767640469,00грн. (встановлені етапи оплати: 1-й – 35493731,00грн., 2-й – 85184953,00грн., 3-й – 141974922,00 грн., 4-й – 106481192,00 грн., 5-й – 183566340,00 грн., 6-й – 138175284,00 грн., 7-й – 76764047,00 грн.). Вартість визначена у повідомленнях без урахування податку на додану вартість.

Приписами ст. 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, згідно ст.526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Умовами ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У даному випадку, відповідач проти порядку розрахунків відповідно п.п.6.14 – 6.20 договору не заперечував, з матеріалів справи безпідставності застосування п.6.14 договору не вбачається.

За розрахунками позивача, сума проведеної відповідачем оплати за II, IV, V, VI етапи була менша за передбачену відповідно до п.6.14 та розмір недостатньої суми становить (з урахуванням податку на додану вартість): - 34 973 434,20 грн. за ІІ етап червня 2017р.; - 127 256 084,43 грн. за ІV етап червня 2017р.; - 87 695 399,82 грн. за V етап червня 2017р.; - 44 240 772,03 грн. за VІ етап червня 2017р.

Вищенаведені суми, за поясненнями позивача, нараховано наростаючим підсумком, що включає суми попередніх етапів, а також з урахуванням п.7.2.7 договору (у редакції додаткової угоди №6032/03 від 15.02.2010р.), тобто виходячи з вартості фактичного обсягу електричної енергії, що перевищує вартість замовленого обсягу за відповідний період. Усі показники прийнято з додаванням 4-х банківських днів передбачених договором.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, згідно ст.611 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства , у відповідності до ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Як вищенаведено, згідно до п.6.19 договору сторони погодили, що у випадку нездійснення ЕК оплати згідно з п.6.14 цього договору, ДПЕ через 1 банківський день після закінчення відповідного етапу може виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,01% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ. Цей пункт договору застосовується тільки у випадку, якщо ЕК порушила терміни поетапної оплати більше 3-х разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення ЕК умов п.6.14 цього договору.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що підставою застосування до відповідача відповідальності, яка передбачена означеним положенням договору є факт порушення термінів поетапної оплати більше 3-х разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення ЕК умов п.6.14. Довідкою про поетапні порушення за куповану електроенергію за останні 365 днів, що передують 25.06.2017р., вбачається порушення відповідачем термінів поетапної оплати більше 3 разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення умов п.6.14 договору.

Також, пункт 6.14 договору, у свою чергу, визначає обов’язок відповідача здійснити оплату, зокрема, ІІ етапу - з 02 по 05 число розрахункового місяця, у сумі не меншою 12% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього договору; ІV етапу – з 11 по 15 число розрахункового місяця, у сумі не меншою 15% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього договору; V етапу – з 16 по 20 число розрахункового місяця, у сумі не меншою 20% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього договору; VI етапу – з 21 по 25 число розрахункового місяця, у сумі не меншою 18% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 цього договору.

Відповідно до п.4.1.1 договору замовлення місячного обсягу купівлі електроенергії відбувається шляхом надання відповідачем позивачу повідомлення на це, у якому зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт*год) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах. Розмір оплати, зокрема, по етапах, визначається відповідно до п.п.6.14-6.18 договору.

З огляду на вищевикладене, не вбачається визначення обов’язку внесення поетапної оплати від розміру іншого ніж визначений у пункті 4.1.1 вищевизначеного договору, та не відстежується пов’язаність застосування цієї відповідальності з випадками, передбаченими п. 7.2.7 договору (в редакції додаткової угоди від 15.02.2010р.), який в свою чергу, регулює порядок розрахунків (доплати різниці) у разі перевищення вартості фактичного обсягу від замовленого обсягу електроенергії.

Пункт 6.14 договору (останнє речення) встановлює загальне правило здійснення поетапної оплати кожного банківського дня і таким чином, щоб сумарна з початку місяця оплата складала суму не меншу вартості купованої з початку місяця електроенергії. Проте, не встановлює строки та суму, що підлягає сплаті за кожний етап у сумарному визначенні.

Таким чином, порушення полягає у нездійсненні оплати у встановлені п.6.14 договору строки та розмірі, який обчислюється у відсотках для кожного з періодів від вартості, замовленої відповідно до п.4.1.1 договору.

У даному випадку, станом на 15.06.2017р., на підставі повідомлення №06/17 від 31.05.2017р. на замовлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України у червні 2017р., вартістю замовленого обсягу купівлі електроенергії є 709 874 611,00грн. без урахування податку на додану вартість.

Як свідчить скореговане повідомлення №06/17-2 від 15.06.2017р. на замовлений обсяг купівлі-продажу електричної енергії в оптовому ринку електричної енергії України на червень 2017р. замовлено 588 500 000кВт*год вартістю 767 640 469 грн. без урахування податку на додану вартість.

У зв’язку із цим, на виконання п.6.14 договору відповідач мав сплатити з 02 по 05 червня 2017р. (ІІ етап) суму не меншу 12% вартості електричної енергії, замовленої відповідачем відповідно до п.4.1.1 договору (709 874 611,00грн.), що у грошовому еквіваленті становить 85 184 953,32 грн.;

- з 11 по 15 червня 2017р. (IV етап) суму не меншу 15% вартості електричної енергії, замовленої відповідачем відповідно до п.4.1.1 договору (709 874 611,00 грн.), що у грошовому еквіваленті становить 106 481 191,65 грн.;

- з 16 по 20 червня 2017р. (V етап) суму не меншу 20% вартості електричної енергії, замовленої відповідачем відповідно до п.4.1.1 договору (767 640 469 грн.), що у грошовому еквіваленті становить 153 528 093,80 грн.;

- з 21 по 25 червня 2017р. (VI етап) суму не меншу 18% вартості електричної енергії, замовленої відповідачем відповідно до п.4.1.1 договору (767 640 469 грн.), що у грошовому еквіваленті становить 138 175 284,42 грн.

Надходження коштів на користь позивача в рахунок оплати електричної енергії з урахуванням податку на додану вартість, зокрема: 02.06.20107р. – 21299601,02 грн., з 12-15.06.2017р. – 25671377,20 грн., з 16-20.06.2017р. – 10142153,20 грн., з 21-23.06.2017р. – 59269301,84 грн. вбачається зі змісту копії звіту про надходження коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” на рахунок ДП “Енергоринок” з розшифровкою платіжних доручень за червень 2017р.

При дослідженні та визначенні приведеного загального обсягу коштів, що надійшли протягом спірних етапів, судом першої інстанції було вірно акціентовано на зауваження відповідача стосовно того, що позивачем при розрахунку спірних штрафних санкцій не враховано, що погашення заборгованості за спірним договором частково відбувалось шляхом підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України по постанові Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2015р. Однак, погашення заборгованості на підставі таких спільних протокольних рішень не виключає відповідальності у спірному випадку.

Дослідивши матеріали справи судова колегія дійшла висновку, що заперечення відповідача у цій частині є необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вищезазначено, між сторонами підписано спільні протокольні рішення: - 25.05.2017р. на суму 216849,86 грн., призначення платежу за електроенергію куповану у травні 2017р.; - 25.05.2017р. на суму 164896,02 грн., призначення платежу за електроенергію куповану у травні 2017р.; - 25.05.2017р. на суму 1585165,62 грн., призначення платежу за електроенергію куповану у травні 2017р.; - 25.05.2017р. на суму 169547,82 грн., призначення платежу за електроенергію куповану у травні 2017р.

Наведені спільні протокольні рішення обґрунтовано не враховано судом першої інстанції, оскільки відповідачем у такий спосіб погашено заборгованість травня 2017 р.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги оплати, проведені 02.06.2017 р. на суму 3500000, 00 грн. на суму 20000000, 00 грн., на суму 50000000,00 грн., на суму 400000000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за електроенергію, за куповану у травні 2017 р.», оскільки ене є оплатою спірних етапів червня 2017 р., переплати у розумінні п.6.5 договору за минулі періоди не встановлено.

Також, кошти у розмірі 179 974 935,00 грн., які надійшли 14.06.2017р., не віднесено у рахунок оплати IV етапу, оскільки мають призначенням платежу: “оплата за е.е.закуп. у ДП “ЕР” (2-3-й етапи червня 2017р. дог.3743/02 від 20.12.2006р. у т.ч.ПДВ). У той же час, дану суму не може бути враховано в оплати 2-3-го етапів, при встановленні належності виконання, оскільки перерахована зі спливом строків, визначених для розрахунку за цими періодами.

Крім цього, з наданої до суду першої інстанції інформації вбачається, що укладання між сторонами спільного протокольного рішення №2010237 від 16.06.2017р., яким врегульовано виконання зобов’язання у сумі 29 129,99грн., як оплати за електричну енергію куповану у червні 2017р. Оскільки, домовленість досягнуто 16.06.2017р., беручи до уваги специфіку такого розрахунку, а також наявність заборгованості за етапом, у якому в такий спосіб виключено додержання п.6.14 договору щодо цього обсягу, дане визначено місцевим судом, як виконання зобов’язання V етапу, у межах встановленого строку у сумі 29 129,99 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, сума проведеної відповідачем оплати за II, IV, V, VI етапи менша за передбачену відповідно до п.6.14 та розмір недоплаченої суми, у розумінні цього пункту договору, становить: - 63 885 352, 30 грн. за ІІ етап червня 2017р.; - 80 809 814,45 грн. за ІV етап червня 2017р.; - 145 385 940,60 грн. за V етап червня 2017р.; - 78 905 982,58 грн. за VІ етап червня 2017р., що і базою для розрахунку штрафу, передбаченого п.6.19 договору. Сплив 1 банківського дня після закінчення відповідного етапу.

Враховуючи наявність таких обставин, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №06/17-1132 від 31.07.2017р. (вих.№07/26-8633) про сплату штрафу на загальну суму 29416,57 грн. за порушення умов договору щодо розрахунку за отриману електроенергію ІІ, IV, V, VI етапів червня 2017р.

Факт направлення/отримання вказаної претензії підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Однак, даний штраф відповідачем не сплачено.

Перевіривши розрахунок позовних вимог та наявність підстав для застосування даного виду відповідальності, судова колегія погоджується з висновками сду першої інстанції про правомірність застосування даної відповідальності, разом з цим невірне визначення бази для його розрахунку. З урахуванням викладеного та виходячи від встановленої судом першої інстанції суми нездійсненого своєчасно платежу етапу, розмір штрафу згідно п.6.19 договору, за ІІ етап червня 2017р. становить - 6 388,54грн., за IV етап червня 2017р. – 8 080,98грн., V етап червня 2017р. – 14 338,59грн., VI етап червня 2017р. – 7 890,60 грн., разом - 36 698,71 грн.

Щодо посилань відповідача на наявність підстав для звільнення від відповідальності у вигляді штрафу за нездійснення доплати згідно п.6.14 договору №3743/02 від 20.12.2006р., яка передбачена п.6.19, у зв’язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажор), які, за твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі”, які безпосередньо вплинули на викання відповідачем зобов’язань за договором, судова колегія зазначає наступне.

Сертифікат Торгово-промислової палати України №1925/05-4 від 17.07.2014 р. підтверджує події на території Донецької області як форс-мажорні обставини, передбачені договором №3743/02 від 20.12.2006р. Початок дії форс-мажорних обставин – 14.04.2014р. Дату закінчення терміну дії форс-мажорних обставин на момент видачі цього сертифікату встановити неможливо.

У розділі 9 договору “Форс-мажор” визначено, що при настанні обставин форс-мажору сторони звільняються від виконання зобов’язань за цим договором на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків.

За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила (ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини 1 ст.263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

За змістом ч.2 ст.218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Поряд з цим, безумовно, для застосування наслідків форс-мажору необхідна наявність прямого причинного зв’язку між настанням обставин непереборної сили і неможливості виконати зобов’язання саме через цю обставину.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано послався на висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 10.06.2015р. у справі №904/6463/14/3-216гс15.

Окрім того, повинен бути наявним елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов’язання.

З огляду на вищевикладене, відповідач повинен був довести не тільки факт, що мала місце подія форс-мажору, але й те, що зазначена неможливість виконання зобов’язання безпосередньо пов’язана і є наслідком саме цієї події (форс-мажору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за умовами укладеного договору здійснено продаж електричної енергії відповідачу з дотриманням та у межах договору між членами оптового ринку електроенергії України.

Обов’язком відповідача, як електроенергетичної компанії, за приписами спірного правочину, є закупівля електроенергії та здійснення її оплати відповідно до умов цього договору. Однак, останнє належним чином відповідачем не виконано.

Доказів повної неможливості здійснення відповідачем господарської діяльності не надано, крім того, вбачається замовлення на лютий 2017р., травень 2017р., червень 2017 р. значного обсягу купівлі електроенергії, що вказує на проведення розподілення електроенергії. До того ж, виходячи з даних, що містить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003119371 від 10.10.2017р. місцезнаходження відповідача на підконтрольній території України, у м.Краматорськ Донецької області.

Судова колегія дійшла виснновку, що відповідач не надав доказів вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, не висловив відмови від замовленого у 2017 р. обсягу електроенергії за наявності форс-мажорних обставин зі дня отримання сертифікату (17.07.2014 р.) у їх підтвердження та продовжив закупівлю.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької області та пов'язані із цим, несприятливі наслідки не обумовлюють неможливість відповідача здійснювати господарську діяльність, не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку за укладеним правочином, не перебувають у причинному зв'язку із несплатою грошей за договором №3743/02 від 20.12.2006р. у визначені ним строки, у межах цих спірних правовідносин.

Посилання відповідача на сертифікат ТПП України від 17.07.2014 р. №1625/05-4 не є належним та достатнім в розумінні ст. 76 та ст.79 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.) доказом для підтвердження форс-мажорних обставин, що можуть бути підставої для звільненняі від відповідальності.

В даному випадку, враховуючи наявні матеріали справи, допущене порушення, яке виникло у 2017р., суд першої інстанції вірно визначив, що відсутні підстави для звільнення від відповідальності у цілому за прострочення виконання спірних зобов’язань за договором №3743/02 від 20.12.2006 р. Надвний ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» сертифікат ТПП України не є доказом наявності форс-мажорних обставин стосовно порушення Скаржником своїїх зобов’язань у червні 2017 року, а тому, вказані відповідачем обставини, в силу наведених положень законодавства та умов договору, не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання №б/н від 14.12.2017р. про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%.

Приписами ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У даному випадку, відповідачем було порушено господарське зобов’язання, наслідки чого передбачені п.6.19 договору, а саме застосування позивачем штрафу відносно відповідача у розмірі 0,01% від недоплаченої суми. Розмір штрафу, на стягненні якого наполягав позивач, не суперечить фактичним обставинам справи, визначений у загальному розмірі 29 416,57 грн., що є нижчим за дійсний.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи положення ст.129 Конституції України, та, на підставі вимог ст. 86 ГПК України (в редакції, чинної з 15.12.2017 р.) судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих позивачем. Відсутні підстави, які зумовлюють надмірність нарахованої штрафної санкції та за яких можливе зменшення розміру штрафу у цьому конкретному випадку.

Таким чином, господарський суд Донецької області вірно дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від відповідальності у цілому за прострочення виконання зобов’язань у спірний період.

Стосовно доводів відповідача про встановлення надзвичайного стану в електроенергетиці судова колегія зазначає наступне.

Порядок вжиття тимчасових надзвичайних заходів подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії затверджений Постановою КМУ від 13.08.2014 №372.

Посилання відповідача на розпорядження КМУ від 13.08.2014 р. №764, від 01.10.2014 №915, від 08.12.2014 р. №1195, від 14.01.2015 №36 є безпідставними, такими, що не впливають на виконання зобов’язання, з огляду на те, що відповідні розпорядження втратили чинність.

Щодо тверджень відповідача про застосування Закону України “Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово - комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси” та встановлення мораторію на час, визначений у ст.1 до спірних правовідносин судова колегія зазначає наступне.

Керуючись Законом України “Про теплопостачання”, “Про елекротенергетику”, ст.275 Господарського кодексу України та мети і сфери застосування вищезазначеного Закону України, вбачається висновок додержання суб'єктного складу, яким є наявність обох означених у Законі учасників, а саме суб'єкт, як енергопостачальна компанія, діяльність якої пов'язана з постачанням безпосередньо самої енергії, як різновиду товару, що виробляється, виходячи з її властивості, у результаті перетворення енергетичних ресурсів/джерела енергії, та суб'єкт, якому встановлені обмеження в силу приведеного Закону, як підприємство - виконавець/виробник житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги громадянам у районі проведення антитерористичної операції.

Метою вищевказаного закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на території, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антиториристична операція.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фармувань №1003119371 від 10.10.2017р. видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” є розподілення електроенергії, торгівля електроенергією, будівництво споруд електропостачання та телокомунікацій.

Державне підприємство "Енергоринок" є підприємством, предметом діяльності якого, зокрема, визначено купівля електричної енергії у виробників, потужність чи обсяг відпуску яких більші ніж граничні показники (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, що входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), а також у суб'єктів підприємницької діяльності, які є власниками електричної енергії, виробленої з давальницької сировини; купівля в учасників оптового ринку електричної енергії електроенергії, отриманої ними за угодами на її імпорт; оптове постачання електричної енергії.

Виходячи з умов договору №3743/02 від 20.12.2006р., керуючись вищенаведеними нормами чинного законодавства, останнім укладено між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” як учасниками (членами) оптового ринку електроенергії України для здійснення ліцензованої діяльності відповідача.

Таким чином, за видом господарської діяльності та результатом її здійснення, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” є, зокрема, у межах спірного питання, енергопостачальною компанією. Тобто, спірними є правовідносини між двома підприємствами - енергопостачальниками. Отже, відповідач не є суб'єктом у розумінні приведених приписів чинного Закону України, якому обмежено відповідальність. Також, не може бути підставою для обмеження у спірних господарських правовідносин між позивачем та відповідачем нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій.

Щодо твердження ДП «Енергоринок» зміни мотивувальної частини рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2018 р. у справі №905/2337/17, щодо висновків суду, стосовно здійснення перерахунку штрафних санкцій здійснюється без урахування п.7.2.7 договору, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в новій редакції з обґрунтуванням мотивів, що здійснений в позовній заяві розрахунок позовних вимог повністю відповідає договірним зобов’язанням, то судова колегія дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та не спростовується доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що заперечення відповідача стосовно необхідності застосування норм Закону України “Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси” №85-VІІІ від 13.01.2015р., у даному випадку є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно застосовані вимоги ст.ст. 526,530,629 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин. Отже позовні вимоги Державного підприємства №Енергоринок", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ, Донецької області про стягнення штрафу у сумі 29 416,57 грн. підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.) рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2018 року (повний текст 22.01.2018 р.) у справі №905/2337/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції), Положеннями п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) встановлено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2018 р. (повний текст 22.01.2018 р.) у справі №905/2337/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2018 р. (повний текст 22.01.2018 р.) у справі №905/2337/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у встановленому законом порядку протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 16.04.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 19.04.2018р.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.О.Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано примірників 4:

1 – позивачу;

1 – відповідачу ;

1 – у справу;

1 – ГСД О;