Постанова № 73472838, 16.04.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2018 року Справа № 904/8992/17

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань 511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач

суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

учасники справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

представник не з?явився;

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Племінний завод "Червоний велетень", м. Дніпро

представник Кузьменко В.С., довіреність б/н від 14.03.2018, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/8992/17 (суддя Рудовська І.А., повне рішення складено 13.02.2018)

у справі

про визнання недійсним договору про внесення змін до кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення господарського суду:

У жовтні 2017 Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень" про визнання недійсним з моменту його укладення Договору від 13.12.2016 про внесення змін до Кредитного договору № DNHSLON06919 від 28.10.2016, укладеного між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані підписанням спірного Договору про внесення змін від 13.12.2016 до Кредитного договору № DNHSLON06919 від 28.10.2016 з боку ПАТ КБ "Приватбанк" особою - ОСОБА_2, з перевищенням повноважень, наданих йому довіреністю №3997-К-Н-Н від 28.09.2015, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним за ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України .

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 (суддя Рудовська І.А.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки за Статутом позивача ліміт повноважень на укладення правочинів, передбачений п.9.4.6.2 Статуту, може бути змінений окремим рішенням Голови правління, Наглядової ради або загальних зборів, з урахуванням обмежень, визначених цим пунктом; протоколом засідання Наглядової ради Позивача №43 від 05.08.2016 прийнято рішення про встановлення ліміту однієї угоди (правочину) в розмірі, що не перевищує 10 відсотків вартості активів банку за даними останньої річної фінансової звітності для Голови правління, генерального заступника голови правління та перших заступників голови правління банку; сума оспорюваного правочину менше за вказаний ліміт, отже, перевищення повноважень під час підписання оспорюваного договору з боку банку не відбулось, крім того, укладення договору про внесення змін до кредитного договору та надання повноважень на його підписання погоджено Протоколом кредитного комітету ПАТ КБ "Приватбанк"; більш того, оспорюваним правочином внесені зміни, що не стосуються кредитного ліміту.

Доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та недоведеність обставин справи, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:

- суд дійшов помилкового висновку щодо наявності повноважень у першого заступника Голови правління ОСОБА_2 на укладення договору на спірну суму;

- судом невірно розтлумачені положення рішення Наглядової ради №43 від 05.08.2016 без системного аналізу Статуту Позивача;

- суд дійшов помилково висновку про погодження підписання оспорюваного правочину першим заступником Голови правління з Кредитним комітетом, оскільки окремого рішення відносно відповідача на вказану у договорі суму не існує, крім того, протоколом Кредитного комітету від 16.12.2016 №Э.МКК-DN.08.0.0.1/1-7359512 Голова Правління погодився внести зміни до кредитного договору шляхом виключення деяких положень (згідно переліку), у яких відсутні умови, зазначені у оспорюваному договорі, тому твердження щодо схвалення банком правочину про внесення змін до договору є необґрунтованими;

- висновок суду про внесення змін до кредитного договору, що не стосуються розміру кредитного ліміту є необґрунтованим, оскільки спірною угодою змінився обсяг прав Позивача шляхом їх звуження, що фактично є викладенням кредитного договору в новій редакції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/8992/17 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.). Сторонам наданий строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань до 20.03.2018. Розгляд справи в судовому засіданні призначений на 28.03.2018.

Письмових заяв в строки, встановлені ст. ст. 38, 205 Господарського процесуального кодексу України щодо відводу колегії суддів до суду не надходило.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до суду 21.03.2018, Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду залишити без змін, зазначаючи, що ліміт повноважень Правління банку може бути передбачений окремим рішенням, що відображено у п.9.4.6.2 Статуту Позивача; ліміт повноважень встановлений протоколом засідання Наглядової ради №43 від 05.08.2016, відповідно до якого Голові правління, генеральному заступнику голови правління та першим заступникам голови правління банку встановлені обмеження у вигляді граничної суми (ліміту) однієї угоди в розмірі 10 відсотків вартості активів банку за даними річної фінансової звітності банку на укладення правочинів щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном банку, до якого належать і грошові кошти; оспорюваною угодою внесені зміни до договору, що не стосуються ліміту (розміру) кредитного договору, отже, особа, що підписала оспорюваний правочин, мала на це право.

В судове засідання 28.03.2018 представник Позивача не з?явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв?язку з участю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою від 28.03.2018 вказане клопотання задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладений на 16.04.2018.

02.04.2018 від Позивача надійшли пояснення на відзив на апеляційну скаргу, в яких останній вказав, що окремого рішення Наглядової ради банку про встановлення ліміту повноважень для перших заступників Голови правління відповідно до абзацу 2 п.9.4.6.2 Статуту не існує, а протокол засідання Наглядової ради №43 від 05.08.2016 встановлює обмеження відповідно до п.п.25 п.9.3.3 Статуту; висновок Відповідача про приналежність грошових коштів до рухомих речей зроблений на його суб?єктивній та вибірковій оцінці норм Цивільного кодексу України, оскільки, з урахуванням властивостей та суспільного значення, такий об?єкт цивільних прав, як гроші, є окремим об?єктом цивільних прав поряд з такими об?єктами як нерухоме та рухоме майно; спірна угода не може розглядатись окремо від кредитного договору, з урахуванням зміни обсягу прав Позивача саме за кредитним договором.

16.04.2018 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів у справі, а також з метою надання додаткових заперечень.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на положення частини 10 та 13 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції можливе лише в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними, або в разі неявки учасника справи, явку якого було визнано судом обов?язковою.

Представник Відповідача був присутній як в судовому засіданні 28.03.2018, так і в засіданні 16.04.2018, отже, був обізнаний з датою, місцем та часом судового засідання, в зв?язку з чим підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

В судових засіданнях повноважний представник Відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Скаржник (Позивач) участь представника в судовому засіданні не забезпечив. Про дату, час та місце судового засідання 16.04.2018 повідомлений належним чином ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.03.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду (а.с.235).

Відповідно до ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції:

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

В матеріалах справи наявна копія Кредитного договору №DNHSLON06919 від 28.10.2016 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" - банк та Приватним акціонерним товариством "Племінний завод "Червоний велетень" - позичальник (далі - Кредитний договір), відповідно до предмету якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати Позичальнику кредит у формі згідно з п.А.1 цього договору з лімітом і на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту сплати процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни (п.1.1 Кредитного договору). Оригінали договору та оспорюваних змін до нього апеляційному суду не надані.

Як вбачається зі змісту цього договору істотними умовами кредитування є:

вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (п. А.1 Кредитного договору);

ліміт цього Договору 150 000 000 грн, у тому числі на наступні цілі: в розмірі 150 000000 грн на реструктуризацію діючих кредитів шляхом рефінансування з частковою зміною валюти кредитування на сплату страхових платежів у випадку та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору, для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами, зазначеними в п. 2.1.1 Договору, на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8. цього Договору (п. А.2 Кредитного договору);

термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Договору). Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із значенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, термін повернення кредиту встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Договору) (п. А.3 Кредитного договору);

зобов'язання позичальника забезпечуються: договором застави частки у статутному фонді та права на виплату (отримання) майна №DNHSLON06919/DZ від 28.10.2016, договором застави біологічних активів №DNHSLON06919/DZ2 від 28.10.2016. Банк та Позичальник зобов'язуються в термін не пізніше 31.12.2016 укласти договір іпотеки майнового комплексу підприємства, що належить Позичальнику, як єдиного майнового комплексу (п.А.5 Кредитного договору);

за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 10,5% річних. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього договору. Банк збільшує проценту ставку на 5% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 10,5% річних. При цьому банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 10,5% річних і дати початку її нарахування (п.А.6 Кредитного договору);

у випадку порушення Позичальником будь-якого з грошового зобов'язання Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 10,5% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку, передбаченого п.А.3 цього договору, Позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,029% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються (п.А.7 Кредитного договору).

Пунктом 5.7 Кредитного договору сторони визначили, що терміни позовної давності по вимогах щодо стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 15 років.

Додатком 1 до Кредитного договору сторони визначили графік зменшення поточного ліміту з 25.01.2017 по 01.10.2026 (а.с.13).

13.12.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено договір про внесення змін до Кредитного договору №DNHSLON06919 від 28.10.2016 (далі - Договір про внесення змін), яким зміст Кредитного договору було викладено у новій редакції, та виключено умови щодо прав банку вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів у разі невиконання або неналежного виконання останнім зобов'язань за Кредитним договором; щодо форми відсоткової ставки та порядку її зміни; щодо права банку на договірне списання коштів з рахунків Позичальника в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором; щодо черговості зарахування коштів на погашення заборгованості; щодо порядку зміни та розірвання кредитного договору; змінено строки нарахування неустойки за порушення умов договору та строки позовної давності з 15 до 3 років; в повному обсязі було виключено відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно преамбули спірного договору, з боку позивача він представлений першим заступником голови правління банку - Керівника корпоративного VIP-Бізнесу, бізнесу великих і VIP-клієнтів і ОКЦ ГО ПАТ КБ "Приватбанк" - ОСОБА_2, що діє на підставі Довіреності №3997-К-Н-Н від 28.09.2015, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каримовою Н.С. 28.09.2015 за реєстром № 2699.

Абзацом 1 пункту 1 вказаної довіреності ОСОБА_2 уповноважений на укладання кредитних договорів, договорів на придбання майна, майнових прав та інших договорів (угод), пов'язаних із розміщенням коштів, за якими ПАТ КБ "Приватбанк" приймає зобов'язання (за виключенням угод з векселями), а також угод про забезпечення ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язань клієнтів. При цьому сума угоди з кожним клієнтом не повинна перевищувати 750 000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) доларів США або еквівалента вищеназваної суми у будь-якій валюті по курсу Національного банку України на дату укладання угоди.

Таким чином, договір про внесення змін від 13.12.2016 до Кредитного договору №DNHSLON06919 від 28.10.2016 укладено ОСОБА_2 з перевищенням повноважень, наданих йому ПАТ КБ "Приватбанк" на підставі довіреності №3997-К-Н-Н від 28.09.2015, оскільки останнім укладено угоду, сума якої перевищила 750 000,00 доларів США або еквівалентну вищеназваній сумі у будь-якій валюті по курсу Національного банку України на дату укладання угоди (сума спірної угоди становить 150 000 000 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2016 складає 5 731 506, 65 доларів США).

Вважаючи, що Договір про внесення змін до Кредитного договору підписано з боку ПАТ КБ "Приватбанк" особою, яка не мала достатній обсяг повноважень на вчинення таких дій, що є недотриманням приписів статті 203 Цивільного кодексу України та підставою для визнання Договору про внесення змін від 13.12.2016 до Кредитного договору №DNHSLON06919 від 28.10.2016 недійсним в судовому порядку, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду.

Висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Підстави недійсності правочину визначені у ст.215 Цивільного кодексу України, а саме недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оспорюваний правочин Цивільний кодекс України імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку на вимогу однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину у порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за ст. 204 ЦК вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Частиною 1 статті 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що до керівників банку віднесено: голову, його заступників та членів ради банку, голову, його заступників та членів правління банку, головного бухгалтера, його заступників, керівників відокремлених підрозділів банку.

Відповідно до частини 10 статті 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" керівники банку зобов'язані діяти в інтересах банку, дотримуватись вимог законодавства, положень статуту та інших документів.

Оспорюваний Договір про внесення змін до Кредитного договору зі сторони банку підписано Першим заступником голови правління банку - керівником корпоративного VIP-бізнесу, бізнесу великих і VIP-клієнтів і ОКЦ Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" ОСОБА_2 на підставі довіреності № 3997-К-Н-Н від 28.09.2015 (а.с. 14-15, 16-17).

Згідно вказаної довіреності банк уповноважує ОСОБА_5 на укладення, зокрема, таких угод:

укладення кредитних договорів, договорів на придбання майна, майнових прав та інших договорів (угод), пов'язаних із розміщенням коштів, за якими ПАТ КБ "Приватбанк" приймає зобов'язання (за виключенням угод з векселями), а також угод про забезпечення ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язань клієнтів. При цьому сума угоди з кожним клієнтом не повинна перевищувати 750 000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) доларів США або еквівалента вищеназваної суми у будь-якій валюті по курсу Національного банку України на дату укладання угоди. Якщо зобов'язання клієнта перед банком за укладеною угодою забезпечуються фінансовим покриттям на сто відсотків (тобто на рахунках, відкритих у ПАТ КБ "Приватбанк", розміщені кошти, що забезпечують виконання зобов'язання клієнта по таких угодах), то угода може бути укладена на суму, що не перевищує 1 500 000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч) доларів США або еквівалента вище зазначеної суми у будь-якій валюті по курсу Національного банку України на дату укладення угоди). За наявності відповідного рішення Голови правління, Правління, Кредитного комітету або Спостережної ради ПАТ КБ "Приватбанк" правочин може бути вчинений на суму, вказану у рішенні (п.1);

укладення угод, пов'язаних із залученням коштів на депозити з випуском депозитного сертифікату або без випуску такого (п.2);

укладення договорів (угод) про забезпечення клієнтами ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язань перед ПАТ КБ "Приватбанк" та угоди про звернення стягнення на предмет застави, іпотеки без обмежень суми угоди (п.3);

укладення договорів (угод), пов'язаних з наданням ПАТ КБ "Приватбанк" послуг інкасації коштів і перевезення цінностей (п.4);

укладення угод, пов'язаних із здійсненням операцій з банківськими металами та інших угод із суб'єктами підприємницької діяльності, бюджетними, громадськими та іншими підприємствами, установами, організаціями (п.5);

підписувати договори підряду з фізичними особами (п.6);

укладати без обмеження суми договори (угоди) купівлі-продажу нерухомого майн, що знаходиться у власності ПАТ КБ "Приватбанк"; передане в іпотеку ПАТ КБ "Приватбанк" та на яке звернуте стягнення на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (п.7).

Відповідно до частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами законодавства.

Таким чином, у спірних відносинах повноваження ОСОБА_2 визначені, як довіреністю, посилання на яку викладено в преамбулі Договору про внесення змін, так і Статутом банку, оскільки посада останнього належить до керівників банку в розумінні приписів статті 42 Закону України "Про банку і банківську діяльність".

За змістом п.п. "а" п.9.4.6.2 Статуту Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", в редакції на день укладення оспорюваного договору, Перші Заступники Голови Правління в межах суми, що еквівалентна 400 000 (чотирьомстам тисячам) доларів США, вчиняють правочини (укладають договори, угоди, підписують контракти, у тому числі і зовнішньоекономічні) з розпорядження рухомим та нерухомим майном Банку, грошовими коштами, за умови, якщо ця сума складає менше ніж 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності та не перевищує граничну суму, встановлену пунктом 25 пункту 9.3.3 Статуту.

Ліміт повноважень може бути змінений окремим рішенням Голови Правління, Наглядової Ради або загальних зборів, з урахуванням вищевказаних обмежень.

Пунктом 9.3.3 Статуту Позивача (в редакції на час укладення оспорюваного правочину) визначена компетенція Наглядової ради, відповідно до підпункту 25 якої, Наглядова рада встановлює обмеження у вигляді граничних сум (лімітів) для Правління банку на прийняття рішень по розпорядженню рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами банку, а також для Голови правління банку на укладення угод та вчинення правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами банку.

Таким чином, Статутом Позивача визначений ліміт угоди з розпорядження, в тому числі грошовими коштами Банку, яка може бути укладена Першим Заступником Голови Правління в межах суми, що еквівалентна 400 000 (чотирьомстам тисячам) доларів США, але не вище 10% вартості активів, а довіреністю на ОСОБА_2 цей ліміт обмежений 750 000 доларів США за кредитними угодами, отже, укладення угоди, сума за якою дорівнює 5 731 506,65 доларам США (еквівалент 150 000 000 грн на 13.12.2016), є таким, що здійснено з перевищенням повноважень, що в силу ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним.

Посилання господарського суду на протокол засідання Наглядової ради №43 від 05.08.2016, яким визначені нові граничні суми (ліміти) для правочинів (угод) колегія суддів вважає помилковим, з огляду на наступне.

Протоколом засідання Наглядової Ради ПАТ КБ "Приватбанк" №43 від 05.08.2016 з питання про встановлення обмежень у вигляді граничних сум (лімітів) для Голови Правління, Генерального заступника голови правління та Перших заступників голови правління на вчинення правочинів прийнято рішення:

1. На підставі п.п. 25 п.п. 9.3.3 п. 9.3 Розділу 9 Статуту банку встановити на період з 05.08.2016 по 31.12.2019 (включно) обмеження у вигляді граничної суми (ліміту) однієї угоди (правочину) в розмірі, що не перевищує 10 (десяти) відсотків вартості активів банку за даними останньої річної фінансової звітності, для Голови правління, Генерального Заступника Голови Правління (діє без довіреності) та Перших заступників Голови Правління (діють без довіреності) на укладання та вчинення правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомим майном банку, а також на укладання будь-яких угод (правочинів) з Національним банком України (договорів застави, договорів іпотеки, додаткових договорів до договорів застави, додаткових договорів до договорів іпотеки, договорів про перехід до банку прав та обов'язків заставодавця або іпотекодавця, в зв'язку з переходом права власності на предмет застави або предмет іпотеки, кредитних договорів, додаткових угод до кредитних договорів тощо) без попереднього рішення Правління банку незалежно від кількості таких угод (правочинів), але завжди з урахуванням вказаної вище граничної суми (ліміту) однієї угоди (правочину).

На підставі протоколу засідання Наглядової ради №43 та надану Відповідачем Окрему фінансову звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звіту незалежного аудитора станом на 31.12.2015, за яким розмір активів ПАТ КБ "Приватбанк" складав 258 611 000 000,00 грн (вказана інформація розміщена на офіційному сайті Позивача), господарським судом здійснений висновок, що 10% від розміру активів позивача - ПАТ КБ "Приватбанк" станом на 31.12.2015 року складає 25 861 000 000, 00 грн, тому, перший заступник Голови Правління - ОСОБА_2 на день укладення Договору від 13.12.2016 мав право вчиняти угоди (правочини) щодо рухомого та нерухомого майна Банку з лімітом повноважень - 25 861 000 000, 00 грн. (двадцять п'ять мільярдів вісімсот шістдесят один мільйон сто тисяч гривень 00 копійок), що не перевищує суму Кредитного договору №DNHSLON06919 від 28.10.2016, до якого внесено зміни Договором від 13.12.2016.

З таким висновком суд апеляційної інстанції погодитись не може, оскільки, аналізуючи протокол засідання Наглядової ради №43 від 05.08.2016, колегія суддів вказує, що ним вирішено питання граничних сум (лімітів) лише для кредитних угод (правочинів), укладених з Національним банком України, а не всіх договорів. Щодо інших угод змінено ліміт на укладання та вчинення лише по укладанню правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомим майном банку, щодо зміни граничних сум (лімітів) надання кредитів позичальникам питання цим протоколом не вирішувалося.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спірний правочин укладений в межах повноважень Першого заступника голови правління банку, наданих йому Статутом, протоколом засідання Наглядової ради №43 від 05.08.2016 та довіреністю.

Крім того, є безпідставним посилання господарського суду на Протокол Кредитного комітету ПАТ КБ "Приватбанк" від 16.12.2016 №Э.МКК-DN.08.0.0.1/1-7359512, яким нібито погоджено спірний правочин Кредитним комітетом ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с.100-107) та в зв'язку з цим на абзац 3 п.1 довіреності ОСОБА_2, за яким правочин може бути укладений першим заступником голови правління на будь-яку суму, вказану у відповідному рішенні Голови правління, Правління, Кредитного комітету або Спостережної ради банку, оскільки окремого рішення із визначеними умовами договору стосовно Відповідача на зазначеному Кредитному комітеті прийнято не було, крім того, засідання вказаного кредитного комітету відбулось пізніше (16.12.2016), ніж укладення спірного правочину (13.12.2016), таким чином, оспорювана угода (зміни до кредитного договору) не може вважатись погодженою Кредитним комітетом, тобто схваленою банком, а отже, і укладення її першим заступником голови правління без врахування ліміту угоди є недійсним.

Колегія суддів вважає слушними доводи скаржника про необґрунтованість висновку господарського суду стосовно не взяття на себе банком нових зобов'язань по наданню певної суми грошових коштів, оскільки це питання вирішено кредитною угодою та про внесення змін, які не стосуються розміру кредиту, враховуючи, що внесеними змінами кредитний договір фактично викладено в новій редакції, якої зазнав і п.А.2 угоди, яким визначена сума та цілі кредитування.

При цьому колегія суддів зазначає, що не оцінює дійсність (недійсність) основного Кредитного договору №DNHSLON06919 від 28.10.2016 та не встановлює факту його укладення/неукладення, оскільки вказане не є предметом спору у цій справі.

Таким чином, доводи апелянта є обґрунтованими та апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, як прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи - скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/8992/17 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі №904/8992/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір про внесення змін від 13.12.2016 до Кредитного договору №№DNHSLON06919 від 28.10.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) та Приватним акціонерним товариством "Племінний завод "Червоний велетень" (49044, м. Дніпро, вул. Барикадна, 6, каб.2Б, код ЄДРПОУ 00486770) з моменту його укладення.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень" (49044, м. Дніпро, вул. Барикадна, 6, каб.2Б, код ЄДРПОУ 00486770) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору за позовною заявою - 1600 грн (одна тисяча шістсот грн 00 коп), витрати по сплаті судового збору за апеляційною скаргою - 2400,00 грн (дві тисячі чотириста грн 00 коп), про що видати наказ.

Відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 18.04.2018

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд