Ухвала суду № 73472716, 16.04.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

УХВАЛА

16 квітня 2018 року м. Херсон Справа № 923/1311/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі судового засідання Степановій Н.Д., розглянувши справу скаргу на дії ВДВС за зверненням ТОВ "Амалтея" по справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея", (75023, Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Музиківка, вул. Карла В, буд. 1-в, код ЄДРПОУ 21298452)

про стягнення 3 144 099 доларів США, що еквівалентно 36 842 778,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність від 22.01.2018;

від відповідача - ОСОБА_2, представник, довіреність № 3 від 03.01.2018;

від відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України - ОСОБА_3, представник, довіреність № 3547/20.3-03 від 29.12.2017.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Амалтея" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитом у сумі 2 000 000 доларів США, що еквівалентно 23 436 144,00 грн., заборгованість по відсотках за кредитом у сумі 332 720,14 доларів США, що еквівалентно 3 898 838,56 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8 873,06 доларів США, що еквівалентно 103 975,16 грн., штраф у сумі 3 000 доларів США, та 54495,76 грн. компенсації по сплаті судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Надано ТОВ "Амалтея" відстрочку виконання рішення суду від 14.05.2015 у даній справі строком на 2 роки, а саме до 14.05.2017.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 вказане рішення господарського суду змінено частково в частині відстрочення виконання рішення; надано ТОВ "Амалтея" відстрочку виконання рішення Господарського суду Херсонської області до 14.05.2016. В іншій частині рішення залишено без змін.

14.12.2015 Господарським судом Херсонської області позивачу видано наказ №923/1311/14 про примусове виконання судового рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 та рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 припинено. Касаційну скаргу ТОВ "Амалтея" залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 та рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 залишено без змін. Поновлено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 та рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 у справі №923/1311/14 частково задоволено заяву ТОВ "Амалтея", відстрочено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 у справі № 923/1311/14 до 20 вересня 2017 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 у справі №923/1311/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2017 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі №923/1311/14 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.09.2017 по справі №923/1311/14 заяву ТОВ "Амалтея" про розстрочку виконання рішення суду, що подана до суду 29.08.2017, задоволено та надано розстрочку на 2 (два) роки виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 по справі №923/1311/14 в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 2000000,00 доларів США, що еквівалентно 23436144,00 грн., заборгованість по відсотках за кредитом у сумі 332720,14 доларів США, що еквівалентно 3898 838,56 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8873,06 доларів США, що еквівалентно 103975,16 грн. штраф у сумі 3000,00 доларів США, що еквівалентно 35154,22 грн., за наступним графіком:

- з 01.10.2017 по 01.10.2018 щомісячно рівними частинами в сумі 42669,14 доларів США, що еквівалентно 500000,00 грн. за курсом НБУ - 11,718072 грн. за 1 дол. США станом на 16.07.2014;

- з 01.10.2018 по 01.07.2019 щомісячно рівними частинами в сумі 85338,27 доларів США, що еквівалентно 1000000,00 грн. за курсом НБУ - 11,718072 грн. за 1 дол. США станом на 16.07.2014;

- з 01.07.2019 по 01.10.2019 щомісячно рівними частинами в сумі 354839,71 доларів США, що еквівалентно 4158037,31 грн. за курсом НБУ - 11,718072 грн. за 1 дол. США станом на 16.07.2014.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.09.2017 у справі №923/1311/14 залишено без змін.

22.02.2018 до Господарського суду Херсонської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, якою скаржник просить:

- визнати неправомірною постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 29.01.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №51340813;

- зобов’язати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 скасувати постанову від 29.01.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №51340813.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на положення ст.ст. 8, 9 ОСОБА_5 України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 р., ч. 1 ст. 1, ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ч. 5 ст. 97, ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю, ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 339-345 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.02.2018 прийнято скаргу до розгляду та призначено розгляд скарги на 05.03.2018.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, явку уповноваженого представника в судове засідання 05.03.2018 не забезпечив, витребувані судом документи не надав, а тому судом проголошена ухвала про відкладення розгляду справи на 27.03.2018.

12.03.2018 надійшов відзив ПАТ "Дельта Банк" на скаргу ТОВ "Амалтея" з доказами направлення його копії на адресу божника та органу виконання судових рішень.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання 27.03.2018 забезпечив, витребувані судом документи надав.

Однак, в ході розгляду справи виникла потреба в наданні відділом додаткових пояснень та обґрунтувань. У зв'язку з цим, судом була оголошена перерва в розгляді справи до 16.04.2018.

Судом встановлено, що ТОВ «Амалтея» отримувало вимогу державного виконавця від 02.01.2018 №51340813/7-20.1 про надання інформації про залишок боргу за виконавчим документом - наказом №923/1311/14, виданим 14.12.2015 Господарським судом Херсонської області (т. 11 арк. 22-23).

На дану вимогу державного виконавця ТОВ «Амалтея» надало відповідь за вих. №7 від 15.01.2018 про те, що тимчасово не має можливості сплачувати борг на умовах розстрочки, встановленої ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.09.2017 по справі № 923/1311/14 (т. 11 арк. 24).

В ході розгляду скарги суд встановив, що 29.01.2018 у виконавчому провадженні № 51340813, при примусовому виконанні наказу №923/1312/14, виданого 30.12.2015 Господарським судом Херсонської області, та наказу №923/1311/14, виданого 14.12.2015 Господарським судом Херсонської області, заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 винесено постанову про арешт коштів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея», що містяться на рахунку 2600301194235 в Публічному акціонерному товаристві "КРЕДОБАНК" виконавчого збору 2 200 261,3 грн. (т. 11 арк. 15-17).

Постанова від 29.01.2018 про арешт коштів боржника мотивована наступним:

«Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.09.2017 р. по справі №923/1311/14 розстрочено на 2 роки виконання рішення господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 р. по справі №923/1311/14 в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 2000000,00 доларів США, що еквівалентно 23436144,00 грн., заборгованість по відсотках за кредитом у сумі 332720,14 доларів США, що еквівалентно 3898 838,56 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8873,06 доларів США, що еквівалентно 103975,16 грн. штраф у сумі 3000,00 доларів США, що еквівалентно 35154,22 грн., за наступним графіком:

- з 01.10.2017 р. по 01.10.2018 р. щомісячно рівними частинами в сумі 42669,14 доларів США, що еквівалентно 500000,00 грн. за курсом НБУ - 11,718072 грн. за 1 дол. США станом на 16.07.2014 р.

Згідно заяви боржника розстрочка в період з жовтня 2017 року не виконується. З таких підстав виконавче провадження виконується в частині розстрочки за якою сплинув строк сплати».

ТОВ "Амалтея" не погодилося з винесеною постановою відділу примусового виконання рішень та оскаржив до господарського суду в межах судового провадження у справі № 923/1311/14 в порядку ст. 339- 345 ГПК України.

На думку заявника, зазначена постанова від 29.01.2018 щодо арешту коштів на рахунку №2600301194235 в ПАТ «Кредобанк» є неправомірною з огляду на наступне.

Рахунок №2600301194235 в ПАТ «Кредобанк» використовується ТОВ «Амалтея» для виплати заробітної плати трудовому колективу підприємства, сплати податків та зборів, оплати електроенергії, для розрахунків за сировину. Тобто, використання цього рахунку спрямовано на збереження виробництва поліпропіленової мішкотари - основного виду діяльності ТОВ «Амалтея».

Він також пояснив, що оскаржувана постанова від 29.01.2018 про арешт коштів боржника у ВП № 51340813 створює перешкоди для реального виконання виконавчих документів - наказів №923/1311/14 та №923/1312/14.

Заявник пояснює, що на ТОВ «Амалтея» працюють 385 осіб, що підтверджується звітом з праці за січень 2018 року (т. 11 арк. 25).

ТОВ «Амалтея» повинно виконувати свої зобов'язання з перерахування грошових коштів, спрямованих на виплату заробітної плати, та пов'язаних з виплатою заробітної плати обов'язкових платежів, зокрема, єдиного соціального внеску, воєнного збору, податку з доходів фізичних осіб та інших, що відбувається шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з рахунку, що відкрито в ПАТ «Кредобанк».

ТОВ «Амалтея» пояснює, що 02.02.2015 відкрите виконавче провадження №46300480 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Херсонській області, в межах якого ТОВ «Амалтея» щомісячно сплачує 92082, 94 грн. на умовах розстрочки, наданої ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.03.2015 р. по справі №923/1281/14 за кредитним договором з ПАТ «Дельта Банк» №НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013 (т. 11 арк. 33-41).

Заявник звертає увагу, що накладенням арешту на кошти, що здійснений постановою від 29.01.2018 р., він позбавлений можливості виконувати зобов'язання перед працівниками з виплати заробітної плати, перед бюджетами із сплати податків та зборів, перед ПАТ «Дельта Банк» по справі №923/1281/14.

На підтвердження того факту, що у ТОВ «Амалтея», після отримання виручки від покупців та виплати заробітної плати, сплати податків, розрахунків з постачальниками сировини, погашення заборгованості за іншим кредитним договором №НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013 р. з ПАТ «Дельта Банк», були відсутні вільні грошові кошти для погашення заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк» згідно графіку погашення, встановленого ухвалою суду від 25.09.2017 р. по справі №923/1311/14, заявник надає інформацію про рух коштів на рахунках ТОВ «Амалтея» за період жовтень 2017 - січень 2018 року ПАТ «Кредобанк»:

Найменування статей рухуЖовтень 2017Листопад 2017Грудень 2017Січень 2018Всього (грн.):Залишок на початок8883,8989070551,471014,78883,89Надходження:881821,165050484771523736006419518456виручка від покупців876597,965050484771523735730819510477інші надходження5223,16 27567979,16Видатки: 73957014770560736092019527181заробітна плата 3163211123464710161665414024податки на заробітну плату 10171256162885682182201631інші податки 138724252439,4572795963958,4розрахунки з постачальниками 30609282476829519890910736665комісії банку 15713,226190,71483226735,93Погашення боргу за кредитним договором НКЛ-2006474/3 184165,9 184165,9Залишок на кінець місяця89070551,471014,7158,9158,9ТОВ «Амалтея» доводить, що арешт коштів , застосований постановою від 29.01.2018 унеможливлює виплату заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету, та, відповідно, призводить до нарахувань штрафних санкцій щодо ТОВ «Амалтея», обов'язковість сплати яких звужує можливість накопичення коштів для погашення заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк» згідно графіку погашення, затвердженого ухвалою суду від 25.09.2017.

Заявник звертає увагу, що в постанові від 29.01.2018 зазначено, що арешт накладено у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 2200261,30 грн.

Він доводить, що відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 25.09.2017 по справі №923/1311/14 ТОВ «Амалтея» мало сплачувати з 01.10.2017 по 01.10.2017 щомісячно 42669,14 доларів США, що еквівалентно 500000,00 грн. за курсом НБУ- 11,718072 грн. за 1 дол. США станом на 16.07.2014.

Тобто, за жовтень, листопад, грудень 2017 року ТОВ «Амалтея» мало бути сплачено 1500000,00 грн. За січень 2018 року, станом на день винесення постанови від 29.01.2018, строк сплати чергового платежу ще не настав.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

Тобто, сума виконавчого збору мала складати 150000,00 грн. (1500000,0 грн. X 10 % =150000,00 грн.).

Заявник доводить, що в постанові від 29.01.2018 безпідставно зазначена сума, що підлягає стягненню в розмірі 2200261,30 грн.

Заявник наполягає на висновку, що постанова про арешт коштів боржника від 29.01.2018 є неправомірною, оскільки прийнята без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів підприємства - боржника, працівників підприємства-боржника і метою, на досягнення якої спрямована оскаржувана постанова.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав відзив на скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та який підтримав в ході розгляду справи.

В ході розгляду він пояснив, що у нього на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 51422596, до складу якого входять два виконавчі провадження, в тому числі виконавче провадження № 51340813. Об'єднання двох проваджень в одне зведене відділом проведено у відповідності до вимог ст.33 Закону України "Про виконавче провадження".

Відділ вважає, що у відповідності до ст.ст. 10,18, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження" ним виконана послідовність виконання рішення суду, яка є обов'язковою для державного виконавця.

Він доводить, що в матеріалах виконавчого провадження № 51340813 міститься ухвала Господарського суду Херсонської області від 25.09.2017 у справі № 923/1311/14 в якій розстрочено на два роки виконання рішення.

В мотивувальній частині оскаржуваної постанови від 29.01.2018 зазначено про те, що 15.02.2016 та 07.06.2016 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та надано строк для самостійного виконання та направлено копію цих постанов сторонам. Відповідно до статей 26,27 Закону постановлено стягнення виконавчого збору у розмірі 272 860,77 грн. та 625369,72 дол. США. Також зазначено ухвалу від 25.09.2017, якою розстрочено на два роки виконання рішення у справі.

Відділ ДВС зазначає, що згідно заяви боржника розстрочка за період з жовтня 2017 не виконується. З таких підстав виконавче провадження виконується в частині розстрочки за якою сплинув строк сплати. Копію постанови від 29.01.2018 за вих. № 51340813/7-20.1 направлено на адресу банківської установи.

Відділ ДВС доводить, що відповідно до ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" фактично законодавець зобов'язує банківські установи повідомляти державного виконавця про наявність у боржника таких коштів. Проте, такої інформації від банківської установи не надходило. При цьому закон не зобов'язує державного виконавця перевіряти звідки надходять кошти на рахунки боржника та їх призначення.

Із огляду на встановлені факти та надані пояснення учасників в ході розгляду скарги по суті та у сукупності із аналізом норм чинного законодавства, суд прийшов до наступного.

Згідно із ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. У разі прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, ще спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Згідно із ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою статті 6 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі статтею 43 ОСОБА_5 України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтями 8, 9 ОСОБА_5 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інших нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захист) конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надане Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною п’ятою статті 97 Кодексу законів про працю встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно із ч.1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною шостою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Оскаржуваною постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.01.2018р. у виконавчому провадженні №351340813 з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області від 14.12.2015р. у справі №923/1311 був накладений арешт на кошти у межах суми 2 200 261грн.30 коп, що належать боржнику та містяться на рахунку 2600301194235 в Публічному акціонерному товаристві "Кредобанк" та належать боржнику.

Судом встановлено, що чисельність працівників боржника становить 385 чоловік, для виплати заробітної плати яким використовується поточний рахунок № 2600301194235 в Публічному акціонерному товаристві "Кредобанк" , МФО 325365, що підтверджується , поясненнями боржника та не спростовується стягувачем і органом ДВС.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту України не мав законних підстав для накладення арешту на кошти, призначені для оплати праці працівників боржника, а тому суд визнає неправомірною постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 29.01.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 51340813 та постановляє зобов'язати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати зазначену постанову.

Аналогічні висновки викладені у постанові Вищого господарського суду України від 16.04.2014 у справі № 915/321/13-г та п.7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 № 01-06/131/16 " Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України " Про виконавче провадження".

Доводи відділу примусового виконання, що відповідно виписки банку поточний рахунок 2600301194235 , застосовується не тільки на виплати заробітної плати працівникам боржника і для інших потреб, тобто на ньому акумулюються грошові кошті також на інші потреби боржника, і цей рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання суд до уваги не приймає, оскільки, встановити, які саме грошові кошті і в яких саме обсягах , що знаходяться на вказаному рахунку, призначені для виплати заробітної плати працівникам боржника, а які на інші цілі неможливо, а відтак вимога боржника про зняття арешту в межах грошових коштів, тільки необхідних для виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України та податку з доходів фізичних осіб є неможливою, і банк не зможе реально виконати постанову ДВС , оскільки не має права визначати, які кошті та яка сума, що знаходиться на вказаному рахунку, буде використовуватись боржником для виплати заробітної плати його працівникам.

Також в ході розгляду справи знайшли підтвердження доводи заявника щодо завищення суми в спірній постанові, яка підлягає стягненню у розмірі 2200261 грн.30 коп.

Так, за ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.09.2017 по справі №923/1311/14 ТОВ «Амалтея» мало сплачувати з 01.10.2017 по 01.10.2017 щомісячно 42669,14 доларів США, що еквівалентно 500000,00 грн. за курсом НБУ- 11,718072 грн. за 1 дол. США станом на 16.07.2014.

Суд погоджується з доводами заявника, що станом на 29.01.2018 боржник не виконав зобов'язання за ухвалою за жовтень, листопад, грудень 2017 року у сумі 1500000 грн. та 150000 грн. судового збору. Тобто станом на 29.01.2018 сума , яка підлягає примусовому стягненню має складати 1 650 261, 30 грн, а не 2 200 261, 30 грн., термін сплати 500000 грн. за січень ще не настав. Тому орган ДВС, визначаючи суму до стягнення в оскаржуваній постанові 2 200 261, 30 грн. безпідставно зарахував у заборгованість чергове зобов'язання за січень 2018 за 2 дня до закінчення цього місяця.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновків про задоволення скарги ТОВ "Амалтея" на постанову про арешт коштів боржника від 20.02.2018.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 233, 234, 339-345 ГПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Скаргу ТОВ "Амалтея" на постанову про арешт коштів боржника від 20.02.2018 задовольнити.

2.Визнати неправомірною постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 29.01.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні 51340813.

3.Зобов'язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 скасувати постанову від 29.01.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні 51340813.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Повний текст ухвали оформлено і підписано 19.04.2018

Суддя Л.М. Немченко