Рішення № 73472154, 11.04.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.04.2018 Справа № 908/2576/17

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області (28000, Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, будинок №126 – А; код ЄДРПОУ - 23095859)

до військової частини А0989 (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Комишова, будинок №1; код ЄДРПОУ – 26615223)

про стягнення 327,81 гривень зайво сплаченої допомоги по безробіттю,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

В С Т А Н О В И В

В провадженні господарського суду Запорізької області знаходилась справа №908/2576/17 за позовом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області до військової частини А0989 про стягнення 327,81 гривень зайво сплаченої допомоги по безробіттю.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.02.2018 справу №908/2576/17 вирішено передати за підсудністю до господарського суду Донецької області.

12.03.2018 до господарського суду Донецької області надійшли матеріали господарської справи №908/2576/17 за позовом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області до військової частини А0989 про стягнення 327,81 гривень зайво сплаченої допомоги по безробіттю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018, для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Донецької області Фурсову С.М.

Питання про порядок розгляду справи (загальне чи спрощене) суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2 ст.176 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що при відкритті провадження у справі №908/2576/17 господарським судом Запорізької області вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.03.2018 справу №908/2576/17 прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання на 02.04.2018.

Ухвалою суду від 02.04.2018 за результатами підготовчого судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.04.2018

В судове засідання 11.04.2018 представники сторін не з'явились.

Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз’яснено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що вони мали час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, які мають значення для розгляду справи по суті.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В

03.08.2016 до директора Олександрійського міськрайонного центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 із заявою про надання статусу безробітного та призначення виплати по безробіттю.

Останнім місцем роботи ОСОБА_1 була Військова частина полова пошта В-2095 (А-0989) – військовослужбовець, з якого його було відраховано 29.07.2016 відповідно до п.«є» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Наказом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості від 10.08.2016 за №НТ160810 ОСОБА_1 було надано статус безробітного,призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі в залежності від страхового стажу: понад 10 років - 70% середньої з/п (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 к.д., 80% - 90 к.д., 70 % - 180 к.д.: з 10.08.2016 по 01.12.2016.

Цим же Наказом вирішено відкласти виплату по безробіттю у зв’язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченні строку повноважень за виробною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку з 10.08.2016 по 29.08.2016.

На підставі Наказу Олександрійського міськрайонного центру зайнятості від 30.08.2016 за №НТ160830 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 30.08.2016.

Згідно Наказу Олександрійського міськрайонного центру зайнятості від 06.12.2016 за №НТ161206 припинено з 01.12.2016 виплату допомоги по безробіттю:

у зв’язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп.1),2) п.37 Порядку №198 від 20.03.2013;

у зв’язку з початком зайнятості особи відповідно до пп.1 п.1. ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», пп.1 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп.2 п.1 ч.V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

На підставі поданої ОСОБА_1 довідки №2095/10/1179 від 08.09.2016, за період перебування на обліку у центрі зайнятості з серпня по листопад 2016 року, останньому було виплачено допомогу по безробіттю у сумі 12 258,22 гривень.

Наведене підтверджується довідкою Олександрійського МРЦЗ №4139/07 від 08.12.2017, а також відомостями виплат за видами забезпечення «Допомога по безробіттю» у спірний період та платіжними дорученням про фактичну виплату матеріального забезпечення.

Звертаючись до суду з даним позовом Олександрійський міськрайонний центр зайнятості вказує на те, що під час реєстрації в центрі зайнятості ОСОБА_1 надав документи, які є підставою для надання особі статусу безробітного та визначення розміру матеріального забезпечення, зокрема, довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням № 2095/10/1179 від 08.09.2016, за період серпень 2015 – липень 2016 року із зазначенням загального розміру заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески, в сумі 95 281,71 гривень, яка видана Військовою частиною В2095.

Військовою частиною В2095 було видано ОСОБА_1 ще одну довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням № 2095/10/936.2 від 29.11.2016, за період серпень 2015 – липень 2016 року із зазначенням загального розміру заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески, в сумі 92 732,17 гривень.

Позивачем на адресу Військової частини В2095 (А0989) було направлено претензію - повідомлення про повернення коштів за №30-07/171/03 від 19.01.2017 з вимогою повернути кошти в розмірі 327,81 гривень, однак відповідачем в добровільному порядку зазначені кошти не сплачено.

У зв'язку із наданням відповідачем довідки № 2095/10/1179 від 08.09.2016 про заробітну плату ОСОБА_1 з недостовірними відомостями, позивач просить з відповідача стягнути переплату допомоги по безробіттю у розмірі 327,81 гривень за період серпень-листопад 2016 року.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. Члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням, профілактичні заходи відповідно до статті 71 цього Закону (ст. 6 Закону в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, видами соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтації.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Згідно п. 1, 2 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.12.2016р. за № 1543, державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Служба складається з Державної служби зайнятості (Центрального апарату) (далі - Центральний апарат Служби), Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості, інших навчальних закладів державної служби зайнятості (далі - навчальні заклади Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою (далі - підпорядковані Службі юридичні особи). Регіональні та базові центри зайнятості можуть створювати поза їх місцезнаходженням відокремлені підрозділи (філії), які виконуватимуть функції, визначені для них відповідним регіональним чи базовим центром зайнятості.

Пунктом 1 Положення про Олександрійський міськрайонний центр зайнятості передбачено, що Олександрійський міськрайонний центр зайнятості (далі – базовий центр зайнятості) є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості (далі – Служба).

Базовий центр зайнятості підпорядковується відповідному регіональному центру зайнятості та йому підзвітний (п.2. Положення).

Базовий центр зайнятості у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України, рішеннями правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, іншими нормативно-правовими актами, наказами і дорученнями Голови Центрального апарату Служби та директора відповідного регіонального центру зайнятості, а також цим положенням (п.3. Положення).

Базовий центр зайнятості виконує завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, визначені законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», до внесення відповідних змін до цих законів (п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 №90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення»).

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 за № 60/62 та постановою правління Пенсійного Фонду України від 13.02.2009 за №7 - 1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248, центрами зайнятості проводяться розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення з метою перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та визначення розміру матеріального забезпечення. Для проведення зазначених розслідувань центри зайнятості звіряють дані, зазначені у документах страхувальника з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Судом встановлено, що за наданими Військовою частиною В2095 довідками про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням №2095/10/1179 від 08.09.2016 та № 2095/10/936.2 від 29.11.2016, за період серпень 2015 – липень 2016 року із зазначенням загального розміру заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески, було виявлено розбіжності.

У зв'язку з чим Олександрійським міськрайонним центром зайнятості проведено перевірку достовірності даних зазначених у довідках про заробітну плату.

За результатами перевірки Мелітопольським районним центром зайнятості оформлено акт №287 від 22.12.2016, яким встановлено факт недійсності довідки №2095/10/1179 від 08.09.2016 про грошове забезпечення. Акт надіслано на адресу Олександрійського міськрайонного центру зайнятості разом із довідкою про грошове забезпечення № 2095/10/936.2 від 29.11.2016 із загальною сумою заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок – 92 732,17 гривень.

Розбіжність за даними попередньо виданої довідки за №2095/10/1179 від 08.09.2016 виникла по сумі грошового забезпечення за липень 2016 року.

З аналізу даних вбачається, що в довідці №2095/10/1179 від 08.09.2016 роботодавцем в липень 2016 року включена сума вихідної допомоги, на яку єдиний внесок не нараховується, так як дана виплата не входить до фонду оплати праці (п.3.8. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України №5 від 13.01.2001).

Такі дії роботодавця призвели до переплати Олександрійським міськрайонним центром зайнятості допомоги по безробіттю ОСОБА_1.

Згідно пункту 2 частини другої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець зобов'язаний подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що на підставі довідки №2095/10/1179 від 08.09.2016 за період перебування на обліку у центрі зайнятості з серпня по листопад 2016 року, ОСОБА_1 було виплачено допомогу по безробіттю у сумі 12 258,22 гривень, що підтверджується відомостями виплат за видами забезпечення «Допомога по безробіттю» за вказаний період.

Наказом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості №170119 Р1 від 19.01.2017 на підставі Акту №287 від 22.12.2016 вирішено вжити заходів по поверненню Державному бюджету коштів в розмірі 327,81 гривень, виплачених безробітному, ОСОБА_1, як допомога по безробіттю, у зв’язку з порушенням ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з вини роботодавця, Військова частина В2095 (А0989).

Частиною четвертою статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, утримується із роботодавця.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, відповідач, в порушення вимог ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», не здійснив перерахування позивачу суми, виплаченої останнім ОСОБА_1, допомоги по безробіттю.

На час розгляду справи доказів перерахування коштів в сумі 327,81 гривень на користь позивача відповідачем не надано.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 327,81 гривень.

За положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України,судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 12, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 165, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Олександрійського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області до військової частини А0989 про стягнення 327,81 гривень зайво сплаченої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з військової частини А0989 (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Комишова, будинок №1; код ЄДРПОУ – 26615223) на користь Олександрійського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області (28000, Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, будинок №126 – А; код ЄДРПОУ - 23095859) 327,81 гривень.

Стягнути з військової частини А0989 (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Комишова, будинок №1; код ЄДРПОУ – 26615223) на користь Державного бюджету України 1 600,00 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 11.04.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2018.

Головуючий суддя С.М. Фурсова