Рішення № 73472017, 17.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018м. ДніпроСправа № 904/787/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин, Хмельницька область

до Приватного підприємства "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" м. Дніпро

про стягнення 1 115,92 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору від 13.04.2017 № 12448

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" про стягнення 1 115,92 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору від 13.04.2017 № 12448/53-124-11-17-06403.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 13.04.2017 № 12448/53-124-11-17-06403, в частині поставки товару у встановлені договором строки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2018, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 02.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в засіданні на 17.04.2018.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 28-30, 33, 37-40).

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 17.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2017 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (покупець - позивач) та Приватним підприємством "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" (постачальник-відповідач) укладено договір поставки № 12448/53-124-11-17-06403.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити стрічку ЛЕТСАР КФ - 0,5 (надалі «товар»), кількості та по ціні, що зазначено в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.1.3. договору, покупець набуває права власності на товар з моменту передачі товару на склад вантажоотримувача.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна договору становить 58121,00 грн., крім того ПДВ 20% 11624,20 грн. Всього: 69745,20 грн.

Пунктом 3.2. договору визначено, що ціна за одиницю товару, загальна ціна та кількість товару по договору визначається специфікацією №1.

До ціни товару включена вартість упакування, маркування, тари, доставка (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що оплату товару покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача у відповідності до п.5.3 договору.

Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця (п. 4.2. договору).

Строк поставки товару становить 30 календарних днів з дати підписання договору сторонами (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.3. договору, поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС 2010 на складі вантажоотримувача за адресою: 30100, м. Нетішин Хмельницька обл., Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство», склад 01.

Згідно з п. 6.3.1. договору, постачальник зобов’язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.

На виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію №1 (а.с.18), якою сторони узгодили назву, кількість та вартість продукції, що підлягала постачанню, а саме: стрічка ЛЕТСАР КФ-0,5 у кількості 133 кг вартістю 69745,20 грн. з ПДВ.

Враховуючи умови п. 5.1. договору, відповідач повинен був поставити на адресу позивача товар до 13.05.2017 включно (30 календарних днів з дати підписання договору).

Позивач, посилаючись на ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, зазначає, що оскільки 13.05.2017 (останній день строку) припадало на вихідний неробочий день, то останнім днем поставки товару слід вважати 15.05.2017.

Проте, в порушення своїх зобов’язань, відповідач на підставі видаткової накладної №125 від 26.05.2017 (а.с.21) здійснив відправку товару на адресу позивача – 29.05.2017, а позивач отримав вказаний товар – 01.06.2017, про що свідчать наявні в матеріалах справи копія накладної перевізника «ОСОБА_1 пошта» №59000260460274 від 29.05.2017 та роздруківка з офіційного сайту перевізника «ОСОБА_1 пошта» (розділ відстеження відправлення) (а.с. 19, 20).

Відповідно до п. 7.2. договору, за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 7% від вказаної вартості.

На підставі п. 7.2. договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 115,92 грн. за період з 16.05.2017 по 31.05.2017, що і є причиною виникнення цього спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до статей 655, 662, 670 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 3 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У встановлений договором строк (до 15.05.2017) поставка товару здійснена не була.

Таким чином, порушення виконання зобов’язання щодо поставки товару має місце.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідальність за порушення умов договору встановлена розділом 7 договору.

Відповідно до п. 7.2. договору, за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 7% від вказаної вартості.

Позивач нарахував пеню у розмірі 1 115,92 грн. за період з 16.05.2017 по 31.05.2017.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача пеня у розмірі 0,1% вартості товару на суму 1115,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1 115,92 грн. - пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" до Приватного підприємства "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" про стягнення 1 115,92 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору від 13.04.2017 № 12448 задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" (49081, м. Дніпро, просп. Воронцова, буд. №73, офіс №712, код ЄДРПОУ 32058093) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. №20, код ЄДРПОУ 21313677) пеню у розмірі 1 115,92 грн. (одна тисяча сто п'ятнадцять грн. 92 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.04.2018

Суддя ОСОБА_1