Ухвала суду № 73470584, 18.04.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

18.04.18

Провадження 4-с/235/16/18

Справа 243/1490/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Кучерявого М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАНСЬКИЙ ОСОБА_1» на дії державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 року на адресу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАНСЬКИЙ ОСОБА_1» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») на дії державного виконавця Словянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3 (дата штампу на поштовому конверті, спрямованому на адресу Слов’янського міського суду Донецької області – 19.02.2018 року).

В обґрунтування доводів скарги заявник зазначив, що 21.10.2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було видано виконавчий документ за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який перебував на виконанні Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

22.11.2017 року державним виконавцем Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Як підставу для подання скарги заявник зазначає, що державним виконавцем не були здійснені всі дії для виконання судового рішення, а тому він протиправно та необґрунтовано постановою від 22.11.2017 року повернув вищенаведений виконавчий документ стягувачу.

З наведених мотивів та підстав скаржник просить суд: визнати дії державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.11.2017 року; зобов’язати державного виконавця відновити виконавче провадження ВП 52408886.

В судове засідання представник заявника не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Державний виконавець у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Зясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 жовтня 2015 року у справі № 235/7728/15-ц було стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАНСЬКИЙ ОСОБА_1» заборгованість за кредитним договором в сумі 100060,74 грн. Вказане рішення набрало законної сили, був виданий виконавчий лист 21.10.2015 року (а.с. 5).

Зазаначений виконавчий лист був пред’явлений для виконання до Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

22.11.2017 року державним виконавцем Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій

області ОСОБА_2 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу в зв’язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Надаючи правову оцінку вжитим державним виконавцем заходам щодо розшуку майна боржника ОСОБА_3 під час примусового виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Державний виконавець, будучі двічі повідомленим належним чином про час і місце розгляду скарги, що підтверджується розписками про вручення судових повісток, не надав суду доказів про здійснені ним виконавчі дії, відсутні докази того, що державним виконавцем здійснювались запити до будь-яких органів щодо виявлення майна боржника, відсутні докази ініціювання державним виконавцем заходів щодо обмеження боржника у виїзді за кордон, тощо.

Суд вважає, що оскаржувана заявником постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві не відповідає вимогам закону, оскільки у п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства – обов’язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід’ємною частиною правосуддя, у ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, вказаних обставин достатньо для висновку про те, що державним виконавець передчасно повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ним не вжиті всі вичерпні заходи для розшуку та звернення стягнення на майно та доходив боржника. Отже скарга є бґрунтованою.

Визначаючись зі способом задоволення скарги суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, суд задовольняє першу вимогу скарги повністю, а саме шляхом визнання неправомірними дій державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у провадження ВП № 52408886 від 22.11.2017 року та неправомірними.

Вирішуючи другу заявлену вимогу скарги, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову, суд зазначає, що суд за змістом Закону України «Про виконавче провадження» та ст.451 ЦПК України, наразі не має права скасовувати постанови державного виконавця.

Таким правом наділений виключно начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, у відповідності до ч.3 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому це порушення необхідно усунути шляхом зобов’язання начальника Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області скасувати постанову державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу у провадження ВП № 52408886 від 22.11.2017 року.

Оскільки суд за змістом ч. 2 ст. 451 ЦПК України може зобов’язати усунути порушення державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, третю вимогу заяви слід задовольнити шляхом зобов’язання державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження

щодо примусового виконання за виконавчим листом, який виданий 21.10.2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області № 2/235/3704 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» 100060,74 грн., оскільки такий спосіб захисту відповідає ч.2 ст.451 ЦПК України.

В задоволенні інших вимог скарги суд відмовляє у звязку з неправильним обраним позивачем способом захисту у відповідно до приписів ст.451 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 447-453 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАНСЬКИЙ ОСОБА_1» на дії державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у провадження ВП № 52408886 від 22.11.2017 року неправомірними.

Зобов’язати начальника Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області скасувати постанову державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу у провадження ВП № 52408886 від 22.11.2017 року.

Зобов’язати державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження щодо примусового виконання за виконавчим листом, який виданий 21.10.2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області № 2/235/3704 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» 100060,74 грн.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 18.04.2018 року.

Суддя