Постанова № 73469804, 18.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року м. Київ

Справа № 761/4137/17

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/3323/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар Лісовська А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Богдана Володимировича на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Рибака М.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа - Національний банк України, про скасування рішення щодо визнання правочину нікчемним та визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 році ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - ПАТ «Банк Михайлівський») ВолковаО.Ю. про скасування рішення щодо визнання правочину нікчемним та визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 19 травня 2016 року на його поточний рахунок, який відкрито в ПАТ «Банк Михайлівський», надійшли грошові кошти в сумі 103 697,70 грн. від товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» (далі - ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр»). На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення, яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. На час здійснення даної процедури, він, ОСОБА_2, мав кошти в банку, які гарантуються та підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду.

У зв'язку з тим, що йому в установлені строки кошті повернуті не були, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» в частині затвердження результатів проведеною перевірки правочинів на предмет їх нікчемності та зобов'язати уповноважену особу Фонду включити до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», зазначене у наказі від 01 червня 2016 року № 42/2, в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) щодо виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» (код ЄДРПОУ 39841850) по перерахуванню коштів на рахунки ОСОБА_2 на загальну суму 103 697,70 грн.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» включити до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2, який має право на відшкодування коштів у розмірі 103 697,70 грн., які знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_1 у ПАТ «Банк Михайлівський», та подати такий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із таким рішенням суду, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Смолій Б.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що суд належним чином не повідомив банк про розгляд справи, чим порушив норми процесуального права. Вважав, що судом у порушення вимог ст. 15 ЦПК України 2004 року (у редакції, що діяла на момент ухвалення оскаржуваного рішення) вимоги позивача були розглянуті у порядку цивільного судочинства. Кошти, що отримувались позивачем на підставі договору позики, не є вкладом або коштами, прирівняними до вкладу, у розумінні чинного законодавства, а тому суд дійшов помилкового висновку про задоволення вимог позивача в частині включення його до переліку рахунку вкладників з урахуванням положень ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, суд у порушення норм матеріального права дійшов помилкового висновку про скасування рішення уповноваженої особи Фонду, яке було винесено з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

14 березня 2018 року у справі відкрито апеляційне провадження.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.153-155). За таких підстав колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Смолія Б.В. підлягає задоволенню частково.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладений договір № 980-035-000001613 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний», за умовами якого банк по ініціативі клієнта відкрив на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_1 в гривні.

19 травня 2016 року на поточний рахунок позивача, який відкрито в ПАТ «Банк Михайлівський», надійшли грошові кошти у розмірі 103 697,70 грн. від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр».

У подальшому, на підставі рішення Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та рішення від 13 червня 2016 року № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк «Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня по 22 червня 2016 року.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01 вересня 2016 року № 1702 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. з 05 вересня 2016 року.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01 червня 2016 року за № 42/2, затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними. Вказаним наказом встановлено нікчемність правочинів з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб (а.с.14).

ОСОБА_2 звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою, в якій просив включити його до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За результатами розгляду вказаного звернення, 19 серпня 2016 року листом за № 3Г-ЕП/891/1 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» повідомлено позивача про те, що на підставі ст. ст. 215, 216 ЦК України та ст. 37, п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на загальну суму 103 697,70 грн. є нікчемним (а.с.10).

Позивач не погоджується із бездіяльністю уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в частині невиплаченої суми в розмірі 103 697,70 грн., у зв'язку з чим звернувся до суду з указаним позовом.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України 2014 року суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічні положення містить і ч. 1 ст. 19 ЦПК України 2017 року, що діє на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Частиною 2 ст. 47 Закону № 4452-VI передбачено, що рішення уповноваженої особи Фонду є обов'язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

Разом з тим, згідно зі ст. 17 КАС України 2005 року (у редакції, що діяла на момент ухвалення оскаржуваного рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Положення про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, і у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, містить і КАС України в редакції 2017 року, що діє на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

У справі, яка переглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку з порушенням права позивача на включення до реєстру вкладників, які мають право на виплату гарантованої за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач не ставив питання про відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та стягнення на свою користь відповідних сум, а оспорював виключно дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як суб'єкта владних повноважень.

Зважаючи на зазначене, звернення позивача до Фонду з указаними вимогами не є підставою для розгляду спору в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач звернувся за захистом прав, порушених суб'єктом владних повноважень, що виникли із адміністративних відносин, тому такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже у справі, яка переглядається, суд першої інстанції помилково прийняв до розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю., третя особа - Національний банк України, про скасування рішення щодо визнання правочину нікчемним та визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, та не врахував, що вказані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 ст.377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, визначених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанції за вказаних вище обставин, приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі, так як дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Богдана Володимировича задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Національний банк України, про скасування рішення щодо визнання правочину нікчемним та визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А.Пікуль