Ухвала суду № 73469782, 17.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 796/3/2018

Номер провадження 2-к/796/2/2018

Апеляційний суд міста Києва в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ ВербовоїІ.М, при секретарі - Іваницькій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву Компанії «Поско Деу Корпорейшн» /Posco Daewoo Corporation/, Компанії «Хьосунг Корпорейшн» /Hyosung Corporation/ в особі представника за довіреністю ПетроваЯрослава Арестовича; боржник: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про визнання та надання дозволу на виконання Остаточного рішення Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії у місті Відні від 19 вересня 2017 року у справі № SCH-5497 в Україні,

в с т а н о в и в :

Згідно п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (зі змінами від 15 грудня 2017 року) апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Виходячи зі змісту пункту 8 ч.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У січні 2018 року до Апеляційного суду міста Києва надійшла заява Компанії «Поско Деу Корпорейшн» /Posco Daewoo Corporation/, Компанії «Хьосунг Корпорейшн» /Hyosung Corporation/ в особі представника за довіреністю Петрова Ярослава Арестовича; боржник: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про визнання та надання дозволу на виконання Остаточного рішення Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії у місті Відні від 19 вересня 2017 року у справі № SCH-5497 в Україні.

Заява мотивована, зокрема, тим, що 19 вересня 2017 року Міжнародний арбітражний центр при Федеральній палаті економіки Австрії у місті Відні виніс остаточне рішення у справі № SCH-5497 за позовом компанії «Поско Деу Корпорейшн» та компанії Компанії «Хьосунг Корпорейшн» до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про стягнення коштів.

Заявник зазначає, що 31 січня 2012 року Консорціум у складі компанії «Деу Інтернешнл Корпорейшн» (правонаступником якої є «Поско Деу»), компанії «Хьосунг», ТОВ СПМК-32 «Кримелектроводмонтаж» (надалі - Консорціум) та Укренерго уклали контракт. Відповідно до вищезазначеного контракту Консорціум зобов'язався розробити проект, виготовити, провести випробування, здійснити поставку монтаж, укомплектувати та ввести в експлуатацію певні потужності, здійснити Модернізацію ПС-330 кВт «Сімферопольська», яка знаходиться на Кримському півострові, а Укренерго зобов'язалось прийняти поставлене обладнання або надані послуги та здійснити оплату протягом періоду, установленого в Контракті.

Так, у період з серпня 2013 по лютий 2014 року Консорціум здійснив вісім поставок обладнання, зазначеного в Контракті, вартість якого становить 73% від загальної вартості обладнання. Інша частина обладнання була виготовлена субпідрядниками Консорціуму, проте не була здійснена поставка обладнання боржнику та кошти за неї не сплачувались.

З метою врегулювання суперечностей, 12 листопада 2015 року було підписано Угоду про внесення змін № 4, відповідно до якої сторони погодили умови поставки решти обладнання, оплати та внесли зміни до арбітражного застереження, шляхом зміни арбітражної установи.

Спір між сторонами стосується зобов'язань відповідача з оплати відповідно до Контракту, а саме: п'яти (з восьми) рахунків за поставку обладнання (рахунки №№ SIM-RPA-01, SIM-DS-01, SIM-GCB-02, SIM-DS-02, SIM-SA-02) на суму 1 795 731 доларів США, та обладнання, що зазначене в пунктах 1.2.10, 4.1, 4.2 та з 5.1 по 5.6 у розмірі 156 867 доларів США 00 центів, яке було вироблене, але не поставлене.

Таким чином, відповідно до ст.46 Контракту, компанії «Поско Деу» та «Хьосунг» звернулись у ВМАЦ з позовом до УКРЕНЕРГО з вимогами про встановлення порушень умов та вимог Контракту зі сторони УКРЕНЕРГО, сплату неоплачених рахунків у розмірі 1 795 731 доларів США за обладнання, яке вже було поставлене, але не оплачене «Поско Деу» та «Хьосунг» та сплату за вироблене, але не поставлене обладнання у розмірі 156 867 доларів США.

Остаточним рішенням Віденський міжнародний арбітражний центр зобов'язав відповідача сплатити позивачам суму у розмірі 1 795 731 доларів США за обладнання, поставку якого було здійснено відповідно до Рахунків №№ SIM-RPA-01, SIM-DS-01, SIM-GCB-02, SIM-DS-02, SIM-SA-02; зобов'язав відповідача сплатити Позивачам суму у розмірі 156 867 доларів США за обладнання відповідно до пунктів 1.2.10, 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 та 5.5 в Таблиці Ціни № 1; зобов'язав відповідача сплатити позивачам суму у розмірі 57 985 євро у якості відшкодування витрат на арбітражний розгляд, як це визначено Генеральним секретарем ВМАЦ, а також сплатити позивачам суму у розмірі 48 100 євро у якості відшкодування витрат на представництво інтересів позивачів; у задоволенні всіх інших вимог сторін відмовив.

22 січня 2018 року Апеляційний суд міста Києва письмово повідомив боржника про надходження заяви на надав місячний строк, з дня отримання заяви, на подачу заперечень.

23 лютого 2018 року на адресу Апеляційного суду міста Києва надійшли заперечення боржника - Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (том ІІ а.с.129-133).

Свої заперечення боржник обґрунтовував, зокрема, тим, що більша частина обладнання була поставлена на територію Автономної республіки Крим. Дане обладнання та програмне забезпечення, поставлене за контрактом, може бути використане саме на ПС-330 кВ «Сімферопольська» та не підлягає використанню в модернізації інших підстанції ДП «НЕК «Укренерго». З березня 2014 року ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» фактично втратило контроль за діяльністю відокремлених підрозділів, розташованих на території АРК.

Боржник зазначає, що розпорядженням Ради Міністрів АРК «Про питання управління майном, що належить Республіці Крим» від 30 квітня 2014 № 371-р майно відокремлених підрозділів ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» було передано на баланс на праві господарського відання державному унітарному підприємству Республіки Крим «Крименерго». Враховуючи вищезазначене, а також факт перебування на території АРК збройних сил іноземної держави, ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» не має реальної можливості перевірити поставку обладнання, його комплектацію, відповідність умовам контракту.

Крім того, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» АРК та місто Севастополь визнані тимчасово окупованою територією.

Слідчим відділом ГУ НП в АРК та м. Севастополі проводиться слідство у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42015010000000089, щодо факту заволодіння майном ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО».

Більше того, до структури тарифу та фінансового плану ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» не включені витрати за контрактом від 12 січня 2012 року №UE/007, що є предметом даної заяви. Відповідно стягнення коштів за вищезазначеним контрактом призведе до недофінансування планових та непланових ремонтних робіт або заходів, передбачених інвестиційною програмою, що несе загрозу порушення стабільної роботи ОЕС, можливий аварійних відключень обладнання ДП «НЕК «Укренерго».

У судове засідання з'явились представник заявника Петров Я. А. та представник боржника - Левченко Д.Ю.

Представник боржника заперечував проти задоволення заяви та підтримав свої письмові заперечення.

Так, в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 31 січня 2012 року Консорціум у складі компанії «Деу Інтернешнл Корпорейшн» (правонаступником якої є «Поско Деу»), компанії «Хьосунг», ТОВ СПМК-32 «Кримелектроводмонтаж» (надалі - Консорціум) та Укренерго уклали контракт, відповідно до умов якого Консорціум зобов'язався розробити проект, виготовити, провести випробування, здійснити поставку монтаж, укомплектувати та ввести в експлуатацію певні потужності, здійснити Модернізацію ПС-330 кВт «Сімферопольська», яка знаходиться на Кримському півострові, а Укренерго зобов'язалось прийняти поставлене обладнання або надані послуги та здійснити оплату протягом періоду, установленого в Контракті.

У період з серпня 2013 по лютий 2014 року Консорціум здійснив вісім поставок обладнання, зазначеного в Контракті, вартість якого становить 73% від загальної вартості обладнання. Інша частина обладнання була виготовлена субпідрядниками Консорціуму, проте не була здійснена поставка обладнання боржнику та кошти за неї не сплачувались.

З метою врегулювання суперечностей, 12 листопада 2015 року було підписано Угоду про внесення змін № 4, відповідно до якої сторони погодили умови поставки решти обладнання, оплати та внесли зміни до арбітражного застереження, шляхом зміни арбітражної установи.

Спір між сторонами стосується зобов'язань відповідача з оплати відповідно до Контракту, а саме: п'яти (з восьми) рахунків за поставку обладнання (рахунки №№ SIM-RPA-01, SIM-DS-01, SIM-GCB-02, SIM-DS-02, SIM-SA-02) на суму 1 795 731 доларів США, та обладнання, що зазначене в пунктах 1.2.10, 4.1, 4.2 та з 5.1 по 5.6 у розмірі 156 867 доларів США 00 центів, яке було вироблене, але не поставлене.

Таким чином, відповідно до ст.46 Контракту, компанії «Поско Деу» та «Хьосунг» звернулись у ВМАЦ з позовом до Укренерго з вимогами про встановлення факту порушення умов та вимог Контракту зі сторони Укренерго, сплату неоплачених рахунків у розмірі 1 795 731 доларів США за обладнання, яке вже було поставлене, але не оплачене «Поско Деу» та «Хьосунг» та сплату за вироблене, але не поставлене обладнання у розмірі 156 867 доларів США.

Остаточним рішенням Віденський міжнародний арбітражний центр зобов'язав відповідача сплатити позивачам суму у розмірі 1 795 731 доларів США за обладнання, поставку якого було здійснено відповідно до Рахунків №№ SIM-RPA-01, SIM-DS-01, SIM-GCB-02, SIM-DS-02, SIM-SA-02; зобов'язав відповідача сплатити Позивачам суму у розмірі 156 867 доларів США за обладнання вироблене, але не поставлене відповідно до пунктів 1.2.10, 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 та 5.5 в Таблиці Ціни № 1; зобов'язав відповідача сплатити позивачам суму у розмірі 57 985 євро у якості відшкодування витрат на арбітражний розгляд, як це визначено Генеральним секретарем ВМАЦ, а також сплатити позивачам суму у розмірі 48 100 євро у якості відшкодування витрат на представництво інтересів позивачів; у задоволенні всіх інших вимог сторін відмовив.

З вищезазначеного рішення вбачається, що воно є остаточним. Крім того встановлено, що дане рішення в добровільному порядку боржником не виконано.

Ч.1 ст.474 ЦПК України визначено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

В ході розгляду заяви судом встановлено, що арбітражна угода не визнана недійсною; боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення вже стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.

Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

У відповідності до частин 1, 6 ст. 479 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Оскільки рішенням міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті (у доларах США та євро), стягувач не звертався з заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, суд вказує в ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу.

З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання Остаточного рішення Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії у місті Відні від 19 вересня 2017 року у справі № SCH-5497 в Україні, подана заява про визнання та надання дозволу на виконання даного рішення підлягає задоволенню.

Доводи та заперечення представника боржника не дають суду підстав для відмови в задоволенні даної заяви.

Згідно наведеного, слід видати виконавчий лист на примусове виконання Остаточного рішення Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії у місті Відні від 19 вересня 2017 року у справі № SCH-5497 в Україні про стягнення з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на користь компаній «Поско Деу Корпорейшн» /Posco Daewoo Corporation/, «Хьосунг Корпорейшн» /Hyosung Corporation/ наступних сум:

- 1 795 731 доларів США 00 центів;

- 156 867 доларів США 00 центів;

- 57 985 євро;

- 48 100 євро.

Зазначені суми слід перерахувати на банківські рахунки компанії «Поско Деу Корпорейшн» /Posco Daewoo Corporation/.

Також у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на користь заявників підлягає стягненню 881 грн. судового збору.

Керуючись статтями 141,474, 478, 479 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ,-

у х в а л и в:

Заяву Компанії «Поско Деу Корпорейшн» /Posco Daewoo Corporation/, Компанії «Хьосунг Корпорейшн» /Hyosung Corporation/ в особі представника за довіреністю Петрова Ярослава Арестовича; боржник: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про визнання та надання дозволу на виконання Остаточного рішення Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії у місті Відні від 19 вересня 2017 року у справі № SCH-5497 в Україні задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на виконання Остаточного рішення Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії у місті Відні від 19 вересня 2017 року у справі № SCH-5497 в Україні про стягнення з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» 01032 Україна, місто Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) на користь Компанії «Поско Деу Корпорейшн» /Posco Daewoo Corporation/ (165, Конвенсіа-даеро, Єонсу-гу, м. Інчхон, Республіка Корея /165, Convensia-daero, Yeonsu-gu, Incheon, Republic of Korea/), Компанії «Хьосунг Корпорейшн» /Hyosung Corporation/ (119, Мап-даеро, Мапо-гу, м. Сеул, 121-720, Республіка Корея /119, Map-daero, Mapo-gu, Seoul, 121-720, Republic of Korea/) 1 795 731 доларів США 00 центів за поставлення обладнання; 156 867 доларів США 00 центів за вироблене, але не поставлене обладнання; 57 985 євро відшкодування витрат на арбітражний розгляд; 48 100 євро відшкодування витрат на представництво інтересів позивачів.

Видати виконавчий лист на примусове виконання Остаточного рішення Міжнародного арбітражного центру при Федеральній палаті економіки Австрії у місті Відні від 19 вересня 2017 року у справі № SCH-5497 в Україні про стягнення з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» 01032 Україна, місто Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) на користь Компанії «Поско Деу Корпорейшн» /Posco Daewoo Corporation/ (165, Конвенсіа-даеро, Єонсу-гу, м. Інчхон, Республіка Корея /165, Convensia-daero, Yeonsu-gu, Incheon, Republic of Korea/), Компанії «Хьосунг Корпорейшн» /Hyosung Corporation/ (119, Мап-даеро, Мапо-гу, м. Сеул, 121-720, Республіка Корея /119, Map-daero, Mapo-gu, Seoul, 121-720, Republic of Korea/) наступних сум:

- 1 795 731 доларів США 00 центів за поставлене обладнання;

- 156 867 доларів США 00 центів за вироблене, але не поставлене обладнання;

- 57 985 євро відшкодування витрат на арбітражний розгляд;

- 48 100 євро відшкодування витрат на представництво інтересів позивачів.

Стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» 01032 Україна, місто Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) на користь Компаній «Поско Деу Корпорейшн» /PoscoDaewoo Corporation/ (165, Конвенсіа-даеро, Єонсу-гу, м. Інчхон, Республіка Корея /165, Convensia-daero, Yeonsu-gu, Incheon, Republic of Korea/), Компанії «Хьосунг Корпорейшн» /Hyosung Corporation/ (119, Мап-даеро, Мапо-гу, м. Сеул, 121-720, Республіка Корея /119, Map-daero, Mapo-gu, Seoul, 121-720, Republic of Korea/) 881 (вісімсот вісімдесят один) грн. 00 коп. судового збору.

Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду через Апеляційний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: І.М. Вербова

Повне судове рішення складено 18 квітня 2018 року