Рішення № 73469227, 18.04.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5819/15-а

Провадження № 2-а/750/1/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Карацюба М.М.,

за участі позивача, представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

15.06.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача в результаті її оподаткування; зобов’язати відповідача повернути позивачу стягнуті з його пенсії податки, здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року та проводити її виплату в майбутньому в повному обсязі. Позов мотивовано порушеннями УПФ ст.ст.21,22(ч.3) Конституції України, ч.4 ст.8 Закону України від 05.1 1.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (пенсії не підлягають оподаткуванню), підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 «Податкового кодексу України» (презумпція правомірності рішень платника податку). Зазначених правових норм цілком вистачало УПФ не оподатковувати пенсію та додатково використовувати положення підпункту 14.1.54 пункту 14.1 ст. 54 «Податкового кодексу України», згідно з яким пенсія не включена до переліку доходів громадян, які підлягають оподаткуванню. Однак, в порушення чинного законодавства, УПФ здійснювало оподатковування пенсії з 01.02.2015 р. по 30.06.2016 р.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.06.2015 відкрито скорочене провадження у даній справі.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.07.2015 призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28.08.2015 року зупинено провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Ухвалою суду від 03.03.2018 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, та обґрунтовує неможливість виконання позовних вимог тим, що рішення Конституційного суду України №1-рп/2018 набуло чинності з 27.02.2018 року, а з 1 липня 2016 року оподаткування пенсії скасовано згідно Закону України від 02.06.2016 року №1411-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування пенсій».

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Позивача взято на облік в ЧОУПФ України 23.01.2012 року та призначено пенсію відповідно до ст. 37 Закону України « Про державну службу».

18.05.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.02.2015 року та повідомити причину оподаткування пенсії.

Листом від 26.05.2015 року № 302/11/Б-7 відповідач повідомив позивача про те, що утримання з пенсії здійснюється відповідно до податкового законодавства України.

У своєму Рішенні від 27.02.2018 року №1-рп /2018 Конституційний суд України не тільки скасував (визнав таким, що не відповідає Конституції України) оподаткування пенсій, якщо їх щомісячний розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по і надав правову оцінку такого оподаткування.

Оподаткування пенсій та зміни суми, з якої починається таке оподаткування, суперечить таким елементам конституційного принципу верховенства права, як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість, а тому не відповідає ч.1 ст.8 Конституції України ( ч. 11 п.п.4.3 Рішення).

Оподаткування пенсій, починаючи від певної суми, є порушенням конституційного принципу рівності за ознакою майнового стану, суперечить ст.21, частинам першій, другій ст.24 ОСОБА_3 Закону України (ч.ч. 3, 6 п.п.4.4 Рішення);

Пенсія не є заробітком громадян або іншим доходом, пов'язаним з будь-яким видом діяльності. Пенсія-це не дохід, а один із видів соціальних виплат у розумінні ст.46 Конституції України (ч.ч. 3,4 п.п. 4.5 ).

Такі оцінки Конституційного суду України надають усіх правових підстав стверджувати, що оподаткування пенсії не відповідало вимогам Конституції України з моменту прийняття Закону України України від 28.12.2014 року №71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,, 4, 7 та 11 до Конвенції» (пункт 1), Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання, вимог, які він виводить з цього принципу.

Європейський суд з прав людини ще в 1974 році у справі «Міллер проти Австрії» (ухвала щодо прийняття заяви №6849/72 від 16.12.1974) сформулював позицію щодо права власності громадянина на пенсію. Зокрема, у рішенні суду було зазначено, що у зв'язку із сплатою обов'язкових внесків до пенсійного фонду вини кас право власності на пенсію щодо внесеної частини до цього фонду.

Згідно зі змісту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

ОСОБА_3 України відносить право власності до конституційних прав громадянина та людини. У cm.41 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

З аналізу наведених нормативно-правових актів випливає, що відповідач стягував з пенсії податки всупереч нормам.

Верховний суд України 27.03.2018 року при розгляді касаційної скарги у справі №752/7724/15-а, щодо утримання з пенсії скаржника (позивача) податку, прийняв Рішення №73042773 та залишив в силі Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 24.02.2016 p., якою позовні вимоги позивача про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його користь коштів в розмірі стягнутих податків були задоволені повністю.

Згідно вимог ст.360 Цивільно-процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Водночас вимога про проводити виплати пенсії в майбутньому в повному обсязі задоволенню не підлягає, оскільки суд не визначає правовідносини на майбутнє, а тому вимога є передчасною.

Керуючись статтями 2, 9, 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 в результаті її оподаткування.

Зобов’язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: м. Чернігів, пр. Миру, 44, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40378209) повернути ОСОБА_2 (місцепроживання: АДРЕСА_1, 14027, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) стягнуті з пенсії податки за період з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_2 73 грн. 08 коп. у повернення сплачених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В. Карапута