Рішення № 73469017, 27.03.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/5000/17

Пров. №2/766/2025/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючий суддя Гаврилов Д.В.,

секретар Рєпа А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто", в якому просив визнати недійсним з моменту укладення договір №720637 від 09.09.2016 року укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 37682,71 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 09.09.2016 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" було укладено договір №720637, предметом якого є надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах, спрямованих на придбання автомобіля за рахунок об'єднання грошових коштів учасників через систему АвтоТак. Відповідно до додатку №1 до договору метою його укладення було отримання автомобіля KIA Ceed вартістю 393600 грн. ОСОБА_2, ані в самому договорі, ані в додатках до нього не вказані підприємство, з яким відповідач укладав договір на постачання автомобіля, виробник, імпортер та/або дистриб'ютор, а також інші основні характеристики автомобіля та кінцевий термін дії самого договору.

Позивач вважає, що оскаржуваний договір був укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, умови договору є несправедливими по відношенню до позивача, оскільки всупереч принципу добросовісності цивільних відносин, створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача. Крім того, на думку позивача договір є таким, що не відповідає чинному законодавству, грубо порушує його права, як споживача послуг, не відповідає внутрішній волі позивача на момент укладення, а тому підлягає визнанню судом недійсним. По спірному договору позивачем було здійснено оплату періодичних платежів в сумі 37682,71 грн., які в разі визнання правочину позивач просить стягнути з відповідача.

У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав письмові заперечення та просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Суд встановив, що 09.09.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто" було укладено договір №720637 з додатками №1 та №2, з метою придбання легкового автомобіля KIA Ceed, вартістю 393600 грн.

Згідно умов вказаного договору відповідач виступає виконавцем певних послуг, а позивач являється їхнім споживачем.

Відповідно до ст.1 вказаного договору його предметом є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об'єднаних періодичних платежів учасників групи через систему АвтоТак. Договір укладається шляхом його підписання сторонами та підписання додатку №1, який є невід'ємною частиною договору. ОСОБА_2 є товариством, що надає фінансову послугу з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах АвтоТак.

Відповідно до ст.2 договору відповідач зобов'язався надати учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені договором: забезпечення функціонування системи АвтоТак, яка складається з груп, кожна з яких після її формування має незмінну кількість учасників, без залучення нових учасників до групи, за виключенням випадків заміни учасника, коли внаслідок передачі прав та обов'язків за договором та/або дострокового розірвання договору один учасник вибуває з групи, а інший набуває його прав та обов'язків; ознайомлення учасників з умовами договору, внутрішніми правилами та надання інформації, передбаченої чинним законодавством; об'єднання учасників системи АвтоТак у групи з метою придбання автомобілів; формування групи, включення учасника у групу та повідомлення учасника про дату створення групи протягом семи робочих днів з дати її створення; укладення договору з постачальником та забезпечення визначення поточної ціни товару постачальником; проведення розподілу товару; придбання та розподіл автомобілів між учасниками групи; отримання періодичних платежів та формування фонду групи; ведення реєстру учасників групи, облік періодичних платежів учасників групи; організацію передачі автомобіля у власність отримувача товару; здійснення повернення періодичних платежів за достроково розірваними договорами, в строки та на умовах, визначених договором; здійснення оплати автомобіля постачальнику та забезпечення передачі постачальником автомобіля у власність учасника в строки та на умовах, визначених договором; адміністрування групи, до складу якої входить учасник системи, до завершення строку її існування - закриття групи; вчинення всіх інших дій, спрямованих на придбання учасником автомобіля через систему за рахунок об'єднаних періодичних платежів учасників; надання всіх інших послуг, визначених у договорі та додатках до нього.

Відповідно до додатку №1 позивач отримав право на придбання автомобіля KIA Ceed вартістю 393600 грн.

Разом з тим, згідно ст. 4 договору позивач зобов'язався виконувати зобов'язання, передбачені договором про адміністрування, в порядку та строки, визначені договором. Статтею 5 договору визначено, що договір діє протягом десяти років, але в будь-якому разі до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених договором.

Позивач, відповідно до умов угоди, сплатив періодичні платежі із щомісячною винагородою на загальну суму 37682,71 грн., про що свідчать квитанції №0.0.685038603.1 від 13.01.2017 року, №0.0.629616699.1 від 10.10.2016 року, №0.0.647971042.1 від 09.11.2016 року, №0.0.668393771.1 від 13.12.2016 року, №N1BF645270 від 09.09.2016 року, однак прав на отримання автомобіля він так і не отримав.

Як вбачається із статті 6 договору відповідач створив складну багатоступінчату, двозначну, незрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання автомобіля через механізми: накопичення внесків, пропозиції авансових внесків. Посилаючись на збереження конфіденційного характеру пропозиції відповідач зобов'язує учасника надсилати свою пропозицію у закритому конверті, в якому учасник має продублювати свої індивідуальні дані та зазначити кількість вже сплачених авансових внесків (за наявності) та авансових внесків, що пропонуються до сплати у випадку перемоги пропозиції учасника. І лише, якщо ця пропозиція перемагає, учасник має сплатити кількість запропонованих і ще не сплачених авансових внесків, нарахованих відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент проведення відповідного розподілу товару.

Відповідно до ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Статтею 19 ЗУ "Про захист прав споживачів" заборонено нечесну підприємницьку практику, яка включає, зокрема будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману, спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, специфікація та ціна або спосіб розрахунку ціни чи наявність знижок або інших цінових переваг. Забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

За встановлених судом обставин, оскільки позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, при цьому ТОВ "Авто Просто" без залучення власних коштів формувало групи клієнтів за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи залучених до умов діяльності системи "АвтоТак", укладений сторонами договір від 09.09.2016 року, в силу ст. 19 ЗУ "Про захист прав споживачів" та ст.ст. 203, 215 ЦК України є недійсним.

Крім того, відповідно до ст. 216 ЦК України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частина 3 цієї ж статті передбачає застосування цієї норми також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 37682,71 грн. в рахунок повернення внесків отриманих за недійсним правочином, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв'язку з задоволенням позову з відповідача на користь держави підлягають стягненню 1280 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 1212 ЦК України, ст. ст. 18, 19 ЗУ "Про захист прав споживачів", ст. ст. 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним з моменту укладення договір №720637 від 09.09.2016 року, укладений між ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (місце знаходження: м. Київ, Столичне шосе, 90 4-1 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35509011).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (місце знаходження: м. Київ, Столичне шосе, 90 4-1 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35509011) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 37682,71 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (місце знаходження: м. Київ, Столичне шосе, 90 4-1 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35509011) на користь держави 1280 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_3