Постанова № 73468209, 18.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/3711/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"18" квітня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря Витрикузи В.П.,

представника апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Житомирської місцевої прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Попова О.Г. в м.Житомир, відомості про час ухвалення судового рішення та дату складання повного тексту рішення відсутні) у справі за позовом Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області до ОСОБА_3, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області про стягнення 10 458,57 грн , -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року позовну заяву Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області до ОСОБА_3, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі про стягнення 10 458,57 грн. - повернуто позивачу.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, оскаржувана ухвала судді є незаконною та необгрунтованою.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим що нормами Положенням та інших законодавчих актів Державна Служба України з безпеки на транспорті та її територіальні органи не наділені правом на примусове стягнення плати за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування в судовому порядку, Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області не мало повноважень на пред'явлення адміністративного позову до фізичної особи, який не є суб'єктом владних повноважень.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що керівник Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України 10 458 грн. 57 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, зарахувавши їх на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області (р/р 31310309700002 в ГУ ДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 38035726, призначення платежу - 22160100).

Повертаючи адміністративний позов позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні з вказаним адміністративним позовом прокурором не надано доказів наявності підстав для звернення прокурором представництва держави.

За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, прокурор представляє інтереси держави у разі наявності порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) відсутність такого органу.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частини шоста сьома статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Отже, з системного аналізу викладених норм слідує, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді, а саме: надано докази порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні бути підтверджені судом.

Таким чином, прокурор набуває адміністративну правосуб'єктність лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів держави, при цьому наявність таких підстав може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 "Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті" передбачено, що Центральним органом виконавчої влади з питань безпеки на автомобільному транспорті є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), яка здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області є суб'єктом владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Однак, чинним законодавством України не передбачено механізм примусового стягнення територіальними підрозділами Укртрансбезпеки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку.

Суддею було встановлено, що в обґрунтування підстав звернення до суду з вказаною позовною заявою прокурор посилається на те що Укртрансбезпека не наділена повноваженнями щодо звернення до суду з питань стягнення у судовому порядку нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговими транспортними засобами. Крім того, зазначає, що інші державні органи також не наділено правом на звернення до суду з позовами зазначеної категорії. Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для звернення прокурора, який виступає позивачем з даним позовом.

Також, з матеріалів справи вбачається, що Управлінням було направлено лист до прокуратури з метою вжиття заходів представницького характеру до відповідача.

Крім того, колегія суддів вважає, що кошти, які є предметом стягнення по цій справі, є формою відповідальності особи, яка за своєю юридичною природою є штрафною фінансовою санкцією, яка фактично є засобом державного примусу та контролю, передбаченого Законом, що покладають на правопорушників додаткові обтяження у вигляді впливу на їх фінансовий стан, що свідчить про публічно-правовий характер даного спору. Водночас, факт несплати коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про повернення адміністративного позову позивачу, через відсутність для цього правових підстав.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його ухвала підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Житомирської місцевої прокуратури задовольнити, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2017 р. скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "18" квітня 2018 р.