Постанова № 73468098, 17.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" квітня 2018 р. м. Житомир Справа № 806/3118/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря Черемісової С.О.,

представників позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Панкеєва В.А. в м. Житомирі, повний текст судового рішення складено 08.12.17) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту у строк визначений Земельним кодексом України;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути повторно заяву про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області прийняти рішення про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Миролюбівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Відповідач листами відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою посилаючись на те, що додані до заяви графічні матеріали не містять у собі інформації щодо розташування земельної ділянки у достатньому обсязі та на те, що земельна ділянка відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними від 07.06.2017 № 413 не входить до переліку земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам. Позивач вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовляючи у наданні дозволу порушило принцип розсудливості та норми Земельного Кодексу України.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 25 квітня 2017 року та прийняти рішення у порядку та відповідно до вимог ст.118 Земельного кодексу України.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 640,00 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, код банка отримувача (МФО) - 811039, рахунок отримувача - 31213206784002, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не врахував вимоги Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що при вирішені справи, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.17 року - без змін.

В судовому засіданні представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що 21.02.2017 Миролюбівською сільською радою Житомирського району Житомирської області винесено рішення № 105, яким позивачу надано дозвіл на погодження передачі у власність земельної ділянки та виготовлення технічної документації, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за межами населеного пункту в розмірі 2,00 га для ведення особистого селянського господарства с.Миролюбівка (а.с.12).

З метою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Миролюбівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, позивач 25.04.2017 звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (а.с. 36).

Листом від 20.06.2017 № Ш-6167/0-5963/6-17 Головне управління Держгеокадастру запропонувало позивачу сформувати новий пакет документів та повторно звернутись до управління. Таке рішення вмотивоване тим, що графічні матеріали не містять у собі повної інформації у зв'язку з чим неможливо визначити відповідність місця розташування витребуваної земельної ділянки (а.с.13).

На виконання рішення відповідача 28.08.2017 позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з заявою про долучення нового витягу викопіювання земельної ділянки (а.с.44).

За результатами розгляду, відповідач листом від 28.09.2017 № Ш-6167/1-10704/6-17 відмовив позивачу у наданні вказаної земельної ділянки у власність у зв'язку з тим, що зазначена земельна ділянка не включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у третьому кварталі 2017 року на території Житомирської області.

Дане рішення прийняте на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 про "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" (а.с.14).

Відповідно до постанови № 413 Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні формувати перелік земельних ділянок та визначати площу таких земельних ділянок, але не більше 25 відсотків від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу.

Не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи, що має право на отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, позивач ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову частково.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-III визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Статтею 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 №742-IV визначено, що особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Статтею 2 Закону України "Про особисте селянське господарство" визначено, що відносини, пов'язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У відповідності до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Положеннями частини 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Встановлено, що позивач 25 квітня 2017 року позивач звертався з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою. До клопотання долучались графічні матеріали, а саме викопіювання з кадастрової карти (плану) виготовлене державним кадастровим реєстратором управління Держгеокадастру у Житомирській області. На вимогу відповідача, позивач 28.08.2017 долучив до матеріалів заяви від 25.04.2017 оригінал викопіювання з кадастрової карти. Тобто виконав вимоги закону.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 року "Про деякі питання удосконалення в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", на яку посилається відповідач як на відмову у задоволенні клопотання, не є нормативно-правовим актом, що врегульовує порядок надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності у власність чи користування громадянам, а лише затверджує стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Будь-яких змін до порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено.

Відтак суд дійшов правильного висновку, що відповідач відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 року, діяв всупереч наданим Земельним кодексом України повноваженням.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 від 25.04.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на підставі поданого ним клопотання та пакету документів, та задовольнити позов в цій частині.

При цьому судова колегія зазначає, що покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відтак, доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Відповідно до 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" грудня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "18" квітня 2018 р.