Постанова № 73466740, 12.04.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/20776/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/238/18 Доповідач - Бершадська Г.В.Категорія - 19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,

з участю секретаря - Танцюра О.В.

представника апелянта Калужної С.Р., представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/20776/14-ц за апеляційною скаргою товариства з обмежено відповідальністю "Будова-Захід" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 травня 2015 року (ухваленого суддею Дзюбичем В.Л.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" про розірвання договору, стягнення коштів та пені.

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ТзОВ "Будова-Захід" про розірвання договору, стягнення коштів та пені, посилаючись на те, що 18 лютого 2012 року між ним та ТОВ «Будова-Захід» укладено договір про виконання робіт (будівельного підряду) за яким відповідач зобов'язався завершити розпочате ПП ТФ "Будівельник" будівництво 9-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та закінчити із здачею в експлуатацію у 2 кварталі 2014 року.

На момент укладення договору позивачем викуплено 49,51 кв.м. квартири у 9-ти поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, що становить 220323 грн. Також, за умовами договору позивачем частинами було оплачена авансова вартість невикупленої на момент укладення договору площі, на загальну суму 186700 грн.

Відповідач не приступив до виконання умов договору, не розпочав будівельних робіт на об'єкті, що викликає сумніви у перспективі виконання договору загалом.

Із вказаних підстав позивач просив розірвати укладений між сторонами договір № 280/02/12 Ті від 18 лютого 2012 року, стягнути із відповідача 407023 грн. сплачених за договором авансових платежів та 1990342,47 грн. пені за невиконання договірних зобов'язань за період із 01.07.2014 року по 10.12.2014 року відповідно до ч. 5 ст. 10 ЗУ "Про захист прав споживачів".

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково:

розірвано укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" та ОСОБА_2 договір № 280/02/12 Ті від 18 лютого 2012 року.

стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" на користь ОСОБА_2 300000 гривень пені, нарахованої у зв'язку із невиконанням умов договору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТзОВ "Будова-Захід" просить рішення суду скасувати в частині щодо стягнення пені, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи,що мають значення для справи; невідповідність висновків обставинам справи, прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що уклавши договір про дольове інвестування в житлове будівництво, сторони стали учасниками інвестиційного процесу й відповідно вказані правовідносини регулюються спеціальним законом- Законом «Про інвестиційну діяльність». За укладеним договором позивач не придбавав у відповідача ніяких товарів, не замовляв роботу або послугу, а є одним із учасників щодо дольового інвестування будівництва, тому положення Закону «Про захист прав споживачів» не можуть застосовуватись. Оскільки договором про дольове інвестування будівництва не встановлено забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені з боку відповідача, вимоги про стягнення даного виду неустойки є безпідставними. Судом не враховано положень Закону «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» який спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин,що виникають у зв'язку з будівництвом житла. Відповідно до ч.4 ст.3 вказаного Закону нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами та стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, на строк дії цієї статті не здійснюється. Судом не повністю з'ясовано, що будівництво об'єкту тимчасово зупинено у зв'язку з тим, що закінчився строк дії договору суборенди земельної ділянки. Частина фізичних осіб відмовилася від виконання даних договорів, у зв'язку з цим товариство не отримало те, на що розраховувало під час укладення договорів, що і вплинуло на терміни виконання відповідних робіт.

Крім цього вказує, що визначена судом пеня є неспівмірно великою у порівнянні із сумою, сплаченою позивачем ТзОВ «Будова-Захід» за спірним договором - 189475,20 грн і підлягає зменшенню відповідно до вимог статті 551 ЦК України.

Апелянт вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки ще в липні 2013 року він дізнався про порушення його прав, про що свідчить лист, з яким він звертався до адміністрації товариства.

У судовому засіданні представник ТзОВ "Будова-Захід" апеляційну скаргу підтримала та додатково пояснила, що товариство укладало договори дольової участі у будівництві з умовою переуступки пайовиками права вимоги до ПП ТФ "Будівельник" при зверненні з позовом до господарського суду про визнання його кредитором ПП ТФ "Будівельник". Планувалось будівництво трьох багатоквартирних будинків на земельній ділянці в с.Байківці Тернопільського району: блок НОМЕР_2. Тільки 90 дольовиків погодились укласти договори з ТОВ "Будова-Захід", на будівництво решти квартир договори не укладались, будинок запроектовано на 218 квартир. Товариство розраховувало, що доукладе договори дольової участі на інші квартири, однак, жодного договору не було укладено. ТОВ "Будова-Захід" прийняло від ПП ТФ "Будівельник" лише частину виритого котловану. За кошти, які отримано від цих 90 дольовиків, в тому числі ОСОБА_2, товариство виготовило у 2012 році проектну документацію та зробило частину фундаменту. Договір суборенди земельної ділянки закінчився у 2015 році. У зв'язку з невиконанням іншими дольовиками повністю умов договору, товариство прострочило виконання зобов'язання. ТОВ "Будова-Захід" лише розіслало претензійні листи вказаним особам, однак з позовами про виконання ними умов договорів не зверталось.

ОСОБА_2 вчасно і сумлінно виконав умови договору. Товариство за відсутності коштів та у зв'язку із закінченням договору суборенди земельної ділянки не проводить будівельних робіт.

Пайовий інвестиційний фонд та фонд фінансування будівництва з будівництва даного будинку не створювались.

Рішення господарського суду щодо визнання ТОВ "Будова-Захід" кредитором є чинним на суми пайових внесків і не виконується

Представник ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 повністю виконав зобов'язання за договором, сплатив ТОВ "Будова-Захід" 189 475,20 грн у 2012 році - це на той час була вартість трьохкімнатної квартири площею 89 кв.м. Позивач мав намір придбати квартиру для власного проживання. ТОВ "Будова-Захід" погоджується повернути сплачених 189 000 грн лише за наявності рішення суду про це, однак у 2012 році ця сума була еквівалентна значній сумі у доларах США, будь-якої квартири для проживання за ці кошти в даний час є неможливим купити. Вважає, що відповідач, укладаючи договори, взяв на себе зобов'язання і повинен був їх виконати, тому позивач має право на стягнення пені у зв'язку з невиконанням зобов'язання з часу прострочення до розірвання договору дольової участі. Йому невідомо з яких причин у 2015 році ОСОБА_2 забрав документи у ТОВ "Будова-Захід" стосовно оплати коштів ПП ТФ "Будівельник".

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 18 лютого 2012 року між ТзОВ «Будова-Захід» та ОСОБА_2 було укладено договір № 280/02/12 Ті, згідно з умовами якого ОСОБА_2 доручає, а ТзОВ «Будова-Захід» здійснює (завершує розпочате ПП ТФ "Будівельник" будівництво) трьохкімнатної квартири НОМЕР_3, поверх шостий, під'їзд п'ятий, проектною загальною площею 89,68 кв.м. 9-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з умовами вказаного договору сторони, окрім іншого, домовились про наступне:

Викуплена вартість 49,51 кв.м. квадратних метрів квартири становить 220323 грн. і є незмінною до кінця будівництва. Не викуплені 40,17 кв.м. проектної загальної площі квартири у 9-ти поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 становлять 186 700 грн, які позивач зобов'язався внести до кінця 2012 року (п. 2 договору).

Початок будівництва - ІІ квартал 2012 року. Планове закінчення будівництва та здача 9-ти поверхового житлового будинку в експлуатацію - ІІ квартал 2014 року.

Згідно п. 2.1 договору ТОВ "Будова-Захід" зобов'язується забезпечити належне виконання умов договору та покладених обов'язків; передати ОСОБА_2 квадратні метри незавершеної будівництвом квартири 9-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, з врахуванням повної оплати за викуплені квадратні метри площі квартири, які сплачені, згідно платіжних документів, ПП ТФ "Будівельник"; завершити виконання всіх будівель-монтажних робіт, включаючи цементну стяжку під підлогу, штукатурку стін (крім стель), пластикові вікна, вхідні двері, лічильники електроенергії, води, газу, ліфт, та забезпечити якість будівельно-монтажних робіт, відповідно до ДБН України; після здачі будинку в експлуатацію видати ОСОБА_2 всі необхідні документи для оформлення права власності на вказану в договорі квартиру.

Сторони домовились про відступлення ОСОБА_2 права вимоги Т за домовленістю між останніми становить 274 852,94 грнОВ «Будова-Захід» (згідно із ст. 512-519 ЦК України ) за договором від 09.06.2009 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», за умовами якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання здійснити дольове інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1, а організація взяла на себе зобов'язання збудувати та по закінченні будівництва передати ОСОБА_2 частину новозбудованих приміщень, а саме трьох кімнатної квартири НОМЕР_3 (п. 2.5).

Відповідно до п. 2.6 розділу 2.4 договору вартість права вимоги до ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», що передається ОСОБА_2 за даним договором ТОВ «Будова-Захід», за домовленістю між останніми становить 274 852, 94 грн.

Згідно п. 5.9 до підписання договору ОСОБА_2 передав, а ТОВ "Будова-Захід" прийняло документи, що підтверджують відступлене право вимоги ТОВ "Будова-Захід" до організації за основним договором, а саме: договір від 9 червня 2009 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №137 від 17 лютого 2010 року на суму 42 100 грн; квитанцію до прибуткового касового ордеру №1588 від 27 жовтня 2010 року на суму 29 800 грн; квитанцію до прибуткового касового ордеру від 15 квітня 2010 року на суму 6 200 грн; квитанцію до прибуткового касового ордеру №308 від 9 березня 2010 року на суму 22 500 грн; зазначені підтверджуючі документи передаються згідно акту прийому-передачі.

Факт передачі всіх документів підтвердила в судовому засіданні представник відповідача.

Позивачем повністю внесено кошти на рахунок відповідача за 40,17 кв. м. житлової площі у сумі 189475,20 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями (а.с.5-8) та не заперечується відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 5 липня 2013 року ОСОБА_2 звернувся із заявою, в якій просив у зв'язку з тим, що строки робіт згідно з його договором не виконуються, а у блоці "Б" є вільні трьохкімнатні квартири, перевести його "на будинок за адресою АДРЕСА_1. 30 жовтня 2013 року сторонами було укладено додаток №1 до договору №280/02/12-Ті від 18 лютого 2012 року, згідно якого п. 1.1 викладено в новій редакції та встановлено, що ТОВ "Будова-Захід" завершує розпочате будівництво трьохкімнатної квартири №181, шостий поверх, під'їзд п'ятий, проектною загальною площею 89,68 вк.м., 9-ти поверхового будинку за адресою АДРЕСА_1 Тернопільської області.

Задовольняючи позов у частині стягнення пені у розмірі 300000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що будівництво будинку не розпочато, вирито лише котлован під фундамент, хоча здача в експлуатацію даного об'єкту відповідачем обумовлено в договорі у ІІ кварталі 2014 року. Позивачем повністю внесено кошти на рахунок відповідача за 40,17 кв. м. житлової площі у сумі 189475,20 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціях (а.с.5-8) та передано право вимоги до ПП ТФ "Будівельник" за договором від 9 червня 2009 року.. Відповідачем істотно порушено умови договору №280/02/12 Ті від 18 лютого 2012 року, а тому із останнього на користь позивача слід стягнути пеню за кожен день прострочення у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) у межах однорічного строку позовної давності.

При цьому суд зменшив нарахований позивачем розмір пені з 1 990 342,47 грн до 300 000 грн, виходячи із фактично сплаченої відповідачу вартості 40,17 кв. м. квартири 189475,20 грн, важкого фінансового стану відповідача, знецінення національної валюти.

Колегія суддів погоджується із висновком суду щодо наявності підстав для стягнення неустойки у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем обов'язків по договору.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.1 договору №280/02/12 Ті від 18 лютого 2012 року обумовлено, що сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Преамбулою ЗУ "Про захист прав споживачів", і це конкретизовано в постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до положень ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі Закон №1023) у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Встановивши, що ОСОБА_2 виконав умови договору, повністю вніс обумовлену в договорі суму, а ТОВ "Будова-Захід" на час розгляду справи вирило лише котлован, в той час коли планове завершення будівництва встановлено ІІ квартал 2014 року (на даний час зроблено частину фундаменту), суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідачем не виконано зобов'язання і він повинен сплатити пеню у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 10 ЗУ "Про захист прав споживачів", оскільки правовідносини між будівельною компанією (виробник) й фізичною особою (споживач, замовник) - це угода про послугу - будівництво житла.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірні правовідносини регулюються ЗУ "Про інвестиційну діяльність" і на них не поширюються положення ЗУ "Про захист прав споживачів" не заслуговують уваги суду, виходячи з наступного.

За змістом укладеного сторонами договору ТОВ "Будова-Захід" зобов'язався завершити будівництво трьохкімнатної квартири загальною площею 89,68 кв.м. в 9-ти поверховому будинку по АДРЕСА_1 (згідно з додатком від 30 жовтня 2013 року) будівельною компанією (виробником).

Отже, правовідносини між будівельною компанією (виробником) ТОВ "Будова-Захід" (вид діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с. 21) і ОСОБА_2 (споживачем, замовником) судом першої інстанції вірно кваліфіковано як угоду про послугу - будівництво житла.

За характером ці правовідносини подібні до положень ст. 875 ЦК. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Враховуючи, що в п. 22 ст. 1 Закону № 1023 визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю, посилання апелянта на те, що цей Закон не регулює правовідносини між будівельною компанією й громадянами щодо будівництва житла для власних потреб, не заслуговують уваги суду.

Згідно ст. 1 ЗУ "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Однак, укладаючи договір про участь у будівництві багатоквартирного жилого будинку, ОСОБА_2 ставив собі за мету набути у власність квартиру в цьому будинку, а не створити прибуток (доход) чи досягти соціального ефекту. За таких обставин його участь у будівництві будинку не є інвестиціями в розумінні зазначеного Закону і суд обґрунтовано не застосував його до спірних правовідносин

Вказаний висновок зроблено Верховним Судом України у справі №6-101цс12 від 21 листопада 2012 року, відповідно до якого участь особи у будівництві багатоквартирного будинку з метою набуття права власності на квартиру в ньому не є інвестицією в розумінні Закону України «Про інвестиційну діяльність» і у разі виникнення спору щодо виконання зобов'язань за договором про таку участь у будівництві зазначений Закон не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Доводи апелянта про те, що ТОВ "Будова-Захід" не виконало умов договору у зв'язку із закінченням договору суборенди земельної ділянки, також не заслуговують уваги суду, оскільки згідно пояснень представника апелянта в суді апеляційної інстанції, договір суборенди земельної ділянки закінчився у 2015 році, тобто по спливу одного року після обумовленого в договорі строку здачі будинку в експлуатацію (ІІ квартал 2014 року).

Невнесення іншими замовниками будівництва квартир у багатоквартирному будинку коштів у повному обсязі не звільняє ТОВ "Будова-Захід" від відповідальності у вигляді сплати пені, оскільки ТОВ "Будова-Захід" не вживало будь-яких заходів по вирішенню вказаного питання з іншими замовниками будівництва в судовому порядку.

Крім цього, ТОВ "Будова-Захід", посилаючись на це, не надало жодних доказів, які б підтверджували вказані обставини та належних і допустимих доказів того, що у разі повної оплати замовниками будівництва пайових внесків будівництво 218-квартирного будинку було б завершено.

Підприємницька діяльність - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

ТОВ "Будова-Захід", взявши на себе обов'язок ПП ТФ "Будівельник" по завершенню будівництва на підставі раніше укладених договорів, в тому числі з ОСОБА_2, діяло на власний ризик.

Отже, апеляційний суд не вбачає підстав для звільнення ТОВ "Будова-Захід" від відповідальності за невиконання зобов'язання.

Посилання апелянта на ч. 4 ст. 3 ЗУ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" №800 від 25 грудня 2008 року, згідно якої нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених ст. 625 ЦК України, на строк дії цієї статті не здійснюється, колегія не приймає до уваги, оскільки вказана стаття передбачає ненарахування штрафних санкцій, передбачених договором.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 є споживачем послуги, та відповідно слабкою стороною договору, і відповідальність у вигляді пені передбачена ЗУ "Про захист прав споживачів", тому відсутні підстави для відмови у стягненні пені.

Твердження апелянта про пропуск позивачем спеціального строку позовної давності з посиланням на те, що позивачу ще в липні 2013 року стало відомо про порушення його права, колегія не приймає, оскільки за умовами укладеного договору було передбачено строк здачі будинку в експлуатацію у ІІ кварталі 2014 року (строки поетапного виконання робіт не обумовлювались), а тому з цього часу виникає порушення зобов'язання та відповідно починається перебіг строку позовної давності по вимозі про стягнення пені, що вірно застосовано судом.

Враховуючи обставини справи, колегія приходить до висновку, що пеню за договором, який укладено з відповідачем, слід нараховувати з 186 700 грн, які були внесені ОСОБА_2 безпосередньо ТОВ "Будова-Захід".

Вказана сума становить 912 963 грн (186 700 грн*0,03*163 дні), однак апеляційний суд вважає за необхідне зменшити її до 100 000 грн, виходячи з доводів, які викладались апелянтом.

За вимогами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на стягнення пені у зв'язку з невиконанням зобов'язання за період чинності договору до часу його розірвання, що випливає зі змісту ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини та (або) резолютивної частини.

Таким чином, рішення місцевого суду слід змінити, зменшивши суму стягнення пені до 100 000 грн та відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України зменшити розмір судового збору до 1 000 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмежено відповідальністю "Будова-Захід" задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 травня 2015 року в частині стягнення з товариства з обмежено відповідальністю "Будова-Захід" на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) 300 000 грн пені, нарахованої у зв'язку з невиконанням умов договору та стягнення судового збору в дохід держави змінити, зменшивши розмір пені до 100 000 грн, а судового збору - 1 000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повний текст рішення складено 17 квітня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська