Постанова № 73466700, 12.04.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/1792/17Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В.В. Провадження № 22-ц/789/324/18 Доповідач - Костів О.З.Категорія - 47

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,

з участю секретаря - Романюк Х.Ю.

за участю представника апелянта - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу № 599/1792/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2018 року, ухваленого суддею Снігурським В.В., повний текст якого складено 27 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Мшанецької сільської ради Зборівського району про скасування рішення Мшанецької сільської ради та зобов"язання затвердити технічну документацію із землеустрою, третя особа - ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Зборівського районного суду із даним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що їй належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. Мшанецькою сільською радою надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з подальшою передачею у власність земельної ділянки площею 0.7321 га. в с.Мшанець, Зборівського району. Виготовлена належним чином технічна документація була подана на затвердження в Мшанецьку сільську раду, яка рішенням №220 від 29 вересня 2017 року відмовила у її затвердженні. Причиною такої відмови вказано розгляд судової справи №599/1321/17 за позовом ОСОБА_4 та відмова гр. ОСОБА_4 від підпису акту погодження меж. Однак, даний факт не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації.

Виходячи із наведеного позивачка просила скасувати рішення Мшанецької сільської ради №220 від 29 вересня 2017 року в частині відмови в затвердженні технічної документації із землеустрою земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 та зобов"язати Мшанецьку сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за адресою: АДРЕСА_1, і передати землі у приватну власність ОСОБА_3, а саме: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.25 га, кадастровий номер НОМЕР_1; для ведення особистого селянського господарства площею 0.1175 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2018 року позов задоволено частково.

Рішення Мшанецької сільської ради №220 від 29 вересня 2017 року скасовано частково - в частині відмови в затвердженні технічної документації із землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 0.2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та для ведення особистого селянського господарства площею 0.1175 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Зобов'язано Мшанецьку сільську раду Зборівського району Тернопільської області повторно розглянути на пленарному засіданні Мшанецької сільської ради заяву ОСОБА_3 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та для ведення особистого селянського господарства площею 0.1175 га, кадастровий номер НОМЕР_2, відповідно до вимог закону.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

20 лютого 2018 року представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 подав на вказане рішення апеляційну скаргу в частині позовної вимоги щодо зобов'язання Мшанецьку сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність і передати землі у приватну власність ОСОБА_3, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Зазначає, що суд, зобов'язавши розглянути на пленарному засіданні Мшанецької сільської ради заяву ОСОБА_3 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства, не вирішив спір по суті.

Просить рішення суду першої інстанції змінити та зобов'язати Мшанецьку сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за адресою: АДРЕСА_1, і передати землі у приватну власність ОСОБА_3, а саме: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.25 га, кадастровий номер НОМЕР_1; для ведення особистого селянського господарства площею 0.1175 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечила, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Апеляційна скарга подана в частині зобов'язати Мшанецьку сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за адресою: АДРЕСА_1 і передати землі у приватну власність ОСОБА_3, а саме: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0.25 га, кадастровий номер НОМЕР_1; для ведення особистого селянського господарства площею 0.1175 га, кадастровий номер НОМЕР_2, а тому в іншій частині рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2018 року колегією суддів не переглядається.

Судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Мшанецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області №69 від 27 квітня 2016 року позивачці надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0.7321 га, в тому числі: 0.2500 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови; 0.3595 га для ведення особистого селянського господарства та 0.1226 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в с.Мшанець Зборівського р-ну.

У 2016 році на замовлення позивача фірма «Матек» виготовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 площею 0.7270 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0.2500 га та площею 0.4770 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: с.Мшанець, Зборівського району Тернопільської області.

Рішенням Мшанецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області №220 від 29 вересня 2017 року затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність позивачці земельну ділянку площею 0.3595 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий НОМЕР_3).

Однак, позивачці не затверджено технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0.25 га, кадастровий номер НОМЕР_1; для ведення особистого селянського господарства площею 0.1175 га, кадастровий номер НОМЕР_2 у зв"язку з тим, що із суміжним землекористувачем не погоджені межі земельної ділянки. Крім цього, у провадженні Зборівського районного суду знаходиться цивільна справа №599/1321/17 за позовом ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ст.118 цього Кодексу. Зокрема, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають заяву до відповідної районної або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч.ч 10, 11 статті 118 ЗК).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Враховуючи вищевказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК.

В силу п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі №21-358а13.

Таким чином, суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Мшанецької сільської ради затвердити технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність і передачу землі у приватну власність ОСОБА_3 та вірно зобов'язав відповідача повторно розглянути на пленарному засіданні сільської ради заяву позивача в частині затвердження технічної документації із землеустрою земельних ділянок, щодо яких було прийнято рішення про відмову в затвердженні такої документації.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Задовільняючи позов частково судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Посилання апелянта на те, що суд не вирішив спір по суті колегія суддів до уваги не приймає, оскільки спір вирішено із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 17 квітня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.З. Костів