Ухвала суду № 73466697, 17.04.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/5323/18Головуючий у 1-й інстанції Мостецька А.А. Провадження № 11-сс/789/87/18 Доповідач - Ваврів І.З.Категорія - тримання під вартою

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Вавріва І.З.

Суддів - Коструба Г. І., Сарновський В. Я.,

з участю -

секретаря — ОСОБА_1

прокурора — ОСОБА_2

захисника — ОСОБА_3

підозрюваного — ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 28 березня 2018 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, с.В. Бірки, вул. Грушевського, 12, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, с.В. Глибочок, вул.Тернопільська 5/6, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше судимого:

-05.05.2015 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту терміном на 3 місяці. 30.09.2016 року звільнений із Копичинської ВК № 112 по відбуттю терміну вказаного покарання.

-06.03.2017 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, на основі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3, ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Датою закінчення дії ухвали вважати 18 год. 20 хв. 24 травня 2018 року.

Ухвалою також визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу розміром 35 240 грн. (тридцять пять тисяч двісті сорок гривень) гривень, яку йому необхідно внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою визначеної суми коштів у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_6:: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за «Кота Володимира Михайловича» у кримінальному провадженні №120182100100000868 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 березня 2018 року)

У випадку внесення застави, покладено на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися із Тернопільського району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; з'являтися за першою вимогою до слідчого прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження.

Роз'яснено ОСОБА_4, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Як слідує з клопотання та представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження №120182100100000868 від 26 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 15 до 19 години 25 березня 2018 року ОСОБА_7, разом із невстановленою слідством особою, проникнувши на обгороджену металевим парканом територію ВАТ “Тернопільобленерго”, що по вул. Енергетична, 2 в м. Тернополі, таємно, із корисливих мотивів намагалися викрасти із службових автомобілів “КРАЗ”, “Урал” та “ЗіЛ” акумуляторні батареї, однак злочин до кінця не довели, оскільки були помічені охороною даного товариства.

26 березня 2018 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.

27 березня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адвокат ОСОБА_3, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 березня 2018 року скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати підозрюваному ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вважає, що висновки слідчого судді, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам кримінального процесуального закону.

Зокрема, вказує про відсутність в діях підозрюваного ОСОБА_4 складу інкримінованого йому злочину і необґрунтованість пред'явленої йому підозри, що суд першої інстанції залишив поза увагою.

Також зазначає про незаконність затримання ОСОБА_4.

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, вказує, що ймовірність переховування від слідства не може оцінюватись лише на основі покарання, що загрожує даній особі.

На думку апелянта, жоден ризик, передбачений ст.177 КПК України, стороною обвинувачення не доведений.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу і, з наведених в ній мотивів, просять скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 березня 2018 року, відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту; думку прокурора, який рішення суду першої інстанції щодо обраного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 вважає законним та обґрунтованим і тому просить залишити його без змін; вивчивши матеріали судового провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При цьому слідчий суддя, суд зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

Доводи сторони захисту про відсутність доказів вини підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, про що вказується в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ці питання підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті, а тому не можуть бути предметом розгляду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання слідчий суддя перевірив наявність достатніх підстав того, що ризики, на які вказує слідчий, існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Зокрема, слідчим суддею правильно враховано характер кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності і, будучи судимим, під час іспитового строку вчинив новий умисний злочин.

Вказані факти свідчать про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 продовжує злочинну діяльність, а це вказує на його підвищену суспільну небезпечність, як особи, яка може й надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що існують ризики ухилення ОСОБА_4 від слідства та суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні.

З огляду на те, що для запобігання зазначеним ризикам застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім, а також враховуючи вид покарання, що може бути застосовано до ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення відносно останнього про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В даному випадку оцінка вказаних ризиків не пов'язана лише з тяжкістю покарання, що може бути застосовано до особи, як про це наголошує захисник в апеляційній скарзі з посиланням на практику ЄСПЛ, а ґрунтується на загальному аналізі особи підозрюваного, його відношенні до вчиненого та небезпеки для суспільства, що пов'язано з можливістю продовження ним злочинної поведінки.

Що стосується доводів апелянта про незаконне затримання підозрюваного ОСОБА_4, то колегія суддів враховує, що слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду ініційовано питання перевірки факту законності затримання ОСОБА_4 перед прокуратурою Тернопільської області.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість оскаржуваної апелянтом ухвали є безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 дослідив всі обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання даного виду запобіжного заходу.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 березня 2018 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставить питання в апеляційній скарзі захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3, не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 404, 405, 422 КПК України, колегія суддів, —

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2018 року, якою підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою — без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_8