Ухвала суду № 73466213, 13.04.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/604/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/49/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рунова В. Ю.,

суддів - Матуса В. В., Філонової Ю. О.,

з участю секретаря судового засідання – Різниченко Н.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 587/604/15-к за апеляційними скаргами представника цивільного відповідача ТОВ «Транс-Сервіс-1» КУСПИСЯ Є.А. та представника потерпілих ОСОБА_3 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 09 червня 2017 року, за яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець Львівської області Кам’янка-Бузького району смт. Новий Яричів вул. Миру, 41, раніше не судимий

визнаний винуватим в пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

учасників судового провадження:

прокурора – Тимошенко Є.І.

потерпілих – ОСОБА_5 і ОСОБА_6

представника потерпілих – адвоката ОСОБА_3

представника цивільного відповідача ТОВ «Транс-Сервіс-1» – ОСОБА_7

представника цивільного відповідача ПАТ «СК «АХА Страхування» – ОСОБА_8

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – адвоката ОСОБА_9, –

ВСТАНОВИЛА:

В поданих апеляційних скаргах:

- представник цивільного відповідача ТОВ «Транс-Сервіс-1» КУСПИСЬ Є.А. просить частково задовольнити цивільний позов, стягнути з підприємства моральну шкоду з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, ступеня вини обвинуваченого і потерпілого, майнового стану відповідача та судової практики, а також зняти арешт з автомобіля та напівпричепа. Свої вимоги обгрунтовує тим, що цивільний позов повинен був бути залишений без розгляду через несплату судового збору, суд не залучив законного представника неповнолітнього потерпілого для участі у справі та дійшов безпідставного висновку про те, що законними представниками є інші потерпілі (позивачі). Крім того, суд невірно визначив загальний розмір моральної шкоди, який був стягнутий з цивільних відповідачів. Також представник вказує на необґрунтованість вироку суду в частині стягнення автомобіля та напівпричепу в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- представник потерпілих – адвокат ОСОБА_3 просить змінити вирок суду в частині цивільного позову та задовольнити його в повному об’ємі. Свої вимоги обгрунтовує тим, що стягнута судом першої інстанції на користь неповнолітнього потерпілого майнова шкода не відповідає глибині перенесених ним фізичних і душевних страждань. Крім того, суд першої інстанції незаконно відмовив у стягненні зі страхової компанії витрат на поховання та спорудження надгробного пам’ятника, виплат у разі смерті, витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу та на утримання неповнолітнього до двадцяти трьох років і батька довічно, а також витрат на ремонт автомобіля з ТОВ «Транс-Сервіс-1».

В запереченнях:

- представник потерпілих ОСОБА_3 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ОСОБА_10 за необґрунтованістю;

- представник цивільного відповідача ОСОБА_8 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_3, а вирок суду першої інстанції без змін, оскільки суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимог цивільного позову та його часткове задоволення.

За вироком Сумського районного суду Сумської області від 09.06.2017 ОСОБА_4 був визнаний винуватим в пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і йому було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ст.ст.75 і 76 КК України ОСОБА_4 був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки та покладенням на нього обов’язків: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Ухвалено стягнути:

- з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітнього ОСОБА_11 по 4872 грн. моральної шкоди кожному;

- з ТОВ «Транс-Сервіс-1» на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 145 000 грн. моральної шкоди кожному та на користь неповнолітнього ОСОБА_11 200 000 грн. моральної шкоди;

- з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 7000 грн. витрат на правову допомогу, а також 8178,65 грн. на користь держави за проведення експертиз.

Відповідно до вироку суду, 02.11.2014 близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_4, керуючи по проїзній частині автодороги «Київ-Суми-Юнаківка» в напрямку м. Києва належним ТОВ «Транс-Сервіс-1» автомобілем НОМЕР_1, перебуваючи з цим підприємством у трудових відносинах, проїжджаючи с. Сула Сумського району, в районі 308 км розпочав спуск з гори та, виявивши, що в низині проїзна частина була густо задимлена і не проглядалася, в порушення вимог п.п.12.1 та 12.4 ПДР України не прийняв заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12, автомобіль якого перебував в нерухомому стані на проїзній частині та автомобілем НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_13, який також перебував в нерухомому стані на проїзній частині. Внаслідок зіткнення ОСОБА_14, яка перебувала попереду автомобіля «Toyota Сamry», отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи представника ТОВ «Транс-Сервіс-1» ОСОБА_7, який підтримав апеляційну скаргу цивільного відповідача та заперечив проти апеляційного скарги представника потерпілих ОСОБА_3, доводи потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представника ОСОБА_3, які підтримали свою апеляційну скаргу та заперечили проти апеляційної скарги цивільного відповідача ТОВ «Транс-Сервіс-1», доводи обвинуваченого ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_9, прокурора Тимошенка Є.І. та представника цивільного відповідача ПАТ «СК «АХА Страхування» ОСОБА_8 про залишення судового рішення без змін, а апеляційних скарг без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вказані вище апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, зокрема, п.7) чи підлягає задоволенню пред’явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку, а згідно ч.1 ст.129 цього Кодексу, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково.

З вироку суду вбачається, що визнаючи ОСОБА_4 винуватим в пред’явленому обвинуваченні суд першої інстанції прийняв рішення про часткове задоволення цивільного позову представника потерпілих та стягнення відповідних сум з цивільних відповідачів – ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ТОВ «Транс-Сервіс-1».

Разом з тим, згідно звукозаписів та журналів судових засідань, таке рішення було прийнято судом першої інстанції без належного дослідження цивільного позову, зокрема не були заслухані пояснення потерпілих (цивільних позивачів) та їх представника, при цьому вони були позбавлені можливості посилатися на докази як на обґрунтування своїх вимог, а також не з’ясовані інші суттєві обставини, які могли вплинути на рішення суду в цій частині, оскільки після закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами, що стосувалися доведеності вини обвинуваченого, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення, не розглянувши цивільний позов у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Колегія суддів вважає, що прийнявши рішення щодо цивільного позову в такий спосіб, суд першої інстанції порушив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, який передбачає самостійне обстоювання сторонами кримінального провадження їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, які мають рівні права на збирання та подання до суду документів, доказів та на реалізацію інших прав, в той час як суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, повинен створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Таким чином, сторони кримінального провадження були позбавлені можливості реалізувати свої права в частині вирішення цивільного позову у передбачений законом спосіб, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду першої інстанції ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Крім того, ч.3 ст.62 КПК України передбачено, що цивільний відповідач має права та обов’язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що незважаючи на те, що представником цивільного відповідача ТОВ «Транс-Сервіс-1» було заявлено клопотання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, судом не було прийнято жодного рішення з цього приводу, внаслідок чого розгляд кримінального провадження відбувся у його відсутність, чим було порушено принцип доступу до правосуддя, оскільки заявлений цивільний позов безпосередньо стосується прав та обов’язків даного цивільного відповідача, а тому його представник мав право на участь у судовому розгляді, що також є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, під час здійснення судового розгляду даного кримінального провадження не був дотриманий конституційний принцип, що «ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередньо участь у судовому процесі, або позбавлений такого права», який знайшов своє відображення у рішенні Конституційного Суду України від 12.04.2012 № 9-рп/2012 (справа про рівність сторін судового процесу), у якому формулюючи незаперечне право особи на судову присутність, Суд керувався правовими постулатами «доброї совісті» (bonae fidei), оскільки для громадян не може бути жодних перешкод об’єктивного характеру, якщо відбувається розгляд в суді індивідуально-конкретної справи.

З огляду на викладене, присутність особи, яка має право брати безпосередньо участь і виступати в суді, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, є невід’ємним правом, а для суддів усіх інстанції важливим елементом законного і справедливого правосуддя.

Аналогічною є і судова практика ЄСПЛ (рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України»), згідно якої «принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом». За наслідками розгляду цієї справи Суд дійшов висновку, «що у провадженні, яке розглядається, важливі процесуальні гарантії були відсутні та що ці процесуальні недоліки, у світлі обставин справи, були достатньо серйозними, щоб піддати сумніву справедливість провадження. Відповідно було порушення п.1 ст.6 Конвенції».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч.1 ст.412 цього Кодексу, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а згідно ч.3 цієї статті за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов’язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

З огляду на вказані вище обставини колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції з мотивів істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки під час апеляційного розгляду будь-яких клопотань з приводу дослідження доказів щодо зазначених вище обставин від учасників судового провадження не надходило, а апеляційний суд позбавлений можливості їх дослідити за власною ініціативою, внаслідок чого позбавлений можливості усунути встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення, задовольнивши таким чином частково апеляційні скарги представників цивільного відповідача та потерпілих.

Що стосується доводів апеляційних скарг відносно цивільного позову, то вони не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки порушені питання спочатку підлягають дослідженню при новому судовому розгляді в суді першої інстанції, а вже потім при наявності остаточного судового рішення бути предметом перевірки в апеляційному суді, так як суд апеляційної інстанції відповідно до положень ч.2 ст.415 КПК України при скасуванні судового рішення не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

При цьому, вирок суду підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки цільний позов є його складовою частиною, а не окремим судовим рішенням.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги представника цивільного відповідача ТОВ «Транс-Сервіс-1» КУСПИСЯ Є.А. та представника потерпілих ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 09 червня 2017 року відносно ОСОБА_4 – скасувати у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_15. ОСОБА_16.