Рішення № 73465919, 12.04.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/37/18

2/583/251/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря Зубатової І.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гетьманського національного природного парку, третя особа виконуючий обов"язки директора Гетьманського національного природного парку Яковенко Олександр Володимирович, про скасування наказів про дисциплінарне стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заподіяної моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги після уточнення тим, що наказом директора Гетьманського національного природного парку № 24-1 від 31.08.2015 р. прийнятий на посаду інспектора з охорони природно-заповідного фонду І категорії Охтирського природоохоронного науково-дослідного відділення Гетьманського національного природного парку. Свої посадові обов’язки упродовж всього часу виконував сумлінно. Незважаючи на це, до позивача останнім часом стало відчуватись упереджене ставлення з боку начальника Охтирського ПНДВ ОСОБА_4

Так, 11.09.2017 р. за вказівкою ОСОБА_4 комісією у складі майстра з охорони природи дільниці № 1 ОСОБА_5, в.о. майстра з охорони природи дільниці № 2 ОСОБА_6 складено акт обстеження обходу № 5 закріпленого за позивачем як за інспектором майстерської дільниці № 2 Охтирського ПНДВ, який став підставою для винесення наказу № 46 від 04 жовтня 2017 року про оголошення йому в.о. директора національного парку ОСОБА_7 догани за неналежне виконання посадових обов’язків. Вважає, що наказ є незаконним, оскільки підставою застосування догани стало виявлення комісією та фіксування в акті від 11.09.2017 року порушення ним посадових обов’язків, так як невстановлені особи розпалили кострища, зрубали два дерева та засмітили територію у неробочий час, а тому з об’єктивних обставин він не міг миттєво вжити будь - яких заходів як до правопорушників, так і до усунення наслідків їхнього перебування на природі, у т.ч. шляхом повідомлення безпосереднього керівника. Крім того, невідомо, з яких підстав створено вищевказану комісію, оскільки відповідного наказу не приймалось, а також комісія з незрозумілих причин, здійснила перевірку лише ділянки позивача, в той час, як ділянками інших працівників взагалі не цікавилась. Разом з тим, позивач просив суд звернути увагу на те, що в.о. майстра з охорони природи дільниці № 2 ОСОБА_6 внаслідок складення акту обстеження від 11.09.2017 року повинен був надати свої пояснення щодо неналежної організації роботи інспектора, причин своєчасного не усунення порушень, але не надав і відповідну дисциплінарну відповідальність не поніс. Крім того в наказі про накладення дисциплінарного стягнення № 46 від 04.10.2017р. не встановлено дисциплінарного проступку обставин, за яких вчинено проступок, а тому вважає наказ незаконним.

13.10.2017 року на підставі наказу в.о. директора № 48 від 11.10.2017 року про проведення планової ревізії територій комісією без участі позивача складено акт № 14 про перевірку обходу № 5 майстерської дільниці № 2, у котрому вказано про кострища та сміття, за які незаконно, як позивач вважає, вже 4.10.2017 року було оголошено догану. Проте, з даним актом ознайомили не лише його, а й майстра з охорони природи дільниці № 2 ОСОБА_8. З невідомих причин майстер дільниці за результати цієї ревізії не надавав будь - яких пояснень та не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Наказом № 56 від 20.11.2017 р. йому було оголошено догану. Вважає цей наказ незаконним, оскільки він був винесений з порушенням строку відповідно до ч. 1, ст. 148 КЗпП України.

Відповідно до наказу № 28-к від 08.12.2017 року він був звільнений із займаної посади на підставі ст. 40, ч. 3 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов’язків. Вважає своє звільнення незаконним, так як за два випадки вигаданого порушення трудової дисципліни йому вже були оголошені догани, а тому притягнення двічі за одне й те саме правопорушення порушує його права відповідно ст. 61 Конституції України. Увесь час, що минув після звільнення, у т.ч. на новорічні свята, він та його сім'я перебували в стресовому стані, без засобів до існування, йому було дуже боляче психологічно за те, що він фактично був звільнений за віддану роботу без будь-якої вагомої причини. Він змушений був витрачати додаткові зусилля, щоб якось організувати своє життя, дуже переживав з приводу того, як жити далі. Вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому заподіяну моральну шкоду. Крім того, 08.12.2017 р. він звертався із запитом на адресу Гетьманського національного природного парку надати копії документів, необхідних для захисту порушених прав на працю у судовому порядку, проте керівництво парку надало документи і не запропонувало досудового вирішення ситуації, яка виникла. Разом з тим, просив стягнути з відповідача судові витрати, які поніс у зв’язку із розглядом справи.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Крім цього, позивач пояснив, що з 31.08.2016 р. працював у Гетьманському національному природному парку на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду. Посадові обов’язки йому відомі, оскільки доведені були до відома під підпис. До них входили обов’язки по забезпеченню природно-охоронного режиму, проведенню бесід з рибалками, забороні полювання, затриманню порушників, догляду за закріпленою за ним територією, а саме щодо усунення засмічення території, кострищ. За ним закріплена територія дільниці № 2 обхід № 5, яка охоплює територію від бази відпочинку «Славна» до с. Пристані і с. Стара Іванівка по річці Ворскла, в тому числі с. Доброславівка. Над ним є безпосередній керівник – майстер ОСОБА_8, який контролює його діяльність, як інспектора. Робочий графік у них офіційно сталий з 8-00 до 17-00, але неофіційно він працював і у вихідні дні, і на відкриття полювання. також влаштовувались чергування у вечірній час. По додатковим робочим дням складались графіки у адміністрацій Гетьманського національного природного парку в м. Тростянець і доводились позивачу до відома його майстром. У період відпустки ОСОБА_8 заміняв ОСОБА_6.

У вересні 2017 р. начальник Охтирського відділення ОСОБА_4 почав проявляти до нього упереджене ставлення через безпідставне звинувачення у вилові ним на території ввіреної дільниці риби забороненим законом способом. Хоча насправді він цього не робив. Наступного дня ОСОБА_4В, запропонував йому написати заяву про звільнення, на що той відмовився.

11.09.2017 р. у понеділок він на підконтрольній території побачив два зелених самовільних поруби дерев, про що повідомив майстра ОСОБА_8, який йому, у свою чергу, порадив нічого нікому не повідомляти і прикидати ті пеньки сміттям. Він так і зробив. В той же день начальник Охтирського відділення Гетьманського національного природного парку ОСОБА_4 виявив ті пеньки та викликав для надання пояснень позивача. Після чого він зателефонував до відділу поліції та повідомив про виявлений самовільний поруб. 04.10.2017 р. у зв’язку з вищевикладеним позивачу була оголошена догана. З наказом про оголошення догани не був ознайомлений. Після винесення догани на загальних зборах, які проходять щотижня, ОСОБА_4 при всіх погрожував його звільнити. Незважаючи на все, він продовжував працювати та добросовісно виконувати свої обов’язки.

13.10.2017 р. його попередили про те, що по території буде їздити комісія з перевіркою, хоча наказу про це не виносилось. Він зустрівся із членами комісії, які повідомили, що самі об’їдуть підзвітну йому територію і йому немає потреби їздити за їх автомобілем на велосипеді. Після об’їзду ОСОБА_5 повідомив його, що все гаразд і дав останньому підписати чистий бланк акту перевірки, що він і зробив в присутності чотирьох осіб, в тому числі ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8. А потім з’ясувалось, що в зазначеному акті описаний факт засмічення території, наявність кострищ. Він зазначав, що не має змоги цілодобово працювати та слідкувати за чистотою території, оскільки люди приїздять і в неробочі дні, залишають після себе сміття та кострища, а він змушений все це прибирати, за власні кошти наймати машину і вивозити сміття. На підставі вказаного акту йому оголошено догану на підставі наказу від 20.11.2017 р. Догану окремо не оскаржував, бо сподівався на мирне врегулювання ситуації, хоча на чергових зборах вже особисто директор Гетьманського національного природного парку пропонував йому написати заяву про звільнення за власним бажанням. Він відмовився. 06.12.2018 р. під час перебування на обході до позивача приїхав начальник охорони і ОСОБА_5, вимагали від нього пояснення про те, де останній був 05.12.2017 р. і чому його не було на роботі в той день. Він надав пояснювальну, де зазначив, що перебував на роботі, йому ніхто не телефонував і ніхто не шукав. Територія велика і в той час, коли члени комісії були на одному боці в одному місці, він міг бути в іншому. 08.12.2017 р. йому зателефонував майстер ОСОБА_8 і запросив до себе в кабінет, де в присутності Закаблука вручив йому наказ про звільнення під підпис. Ставити підпис та отримувати трудову книжку він відмовився.

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Підтримав обставини, викладені у відзиві. Зазначив, що вказані твердження позивача про неприязне відношення до нього не відповідають дійсності та нічим не підтверджені, оскільки ОСОБА_1 за період своєї роботи жодного разу не повідомляв адміністрацію Гетьманського національного природного парку про такі факти. Так, позивач перебуваючи на посаді інспектора з охорони природо-заповідного фонду І категорії Охтирського природоохоронного науково - дослідного відділення Гетьманського національного природного парку, в порушення вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Положення «Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2000 року №1127, та своїх посадових обов’язків не забезпечив попередження порушення режиму території природно-заповідного фонду та не повідомив про порушення режиму вказаних територій та про самовільний поруб дерев на піднаглядній йому території, за що і був притягнений до дисциплінарної відповідальності наказом №46 від 04.10.2017 року у вигляді догани. При цьому адміністрацією Гетьманського національного природного парку під час вирішення питання про накладення стягнення було враховано тяжкість дисциплінарного порушення та заподіяну шкоду, а також саме відношення ОСОБА_1 до вчиненого ним дисциплінарного правопорушення (невизнання вини при доведеності правопорушення не свідчить про розкаяння та про намір працівника в подальшому добросовісно і сумлінно виконувати свої посадові обов’язки). Дисциплінарне правопорушення, за яке ОСОБА_1 був притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом №46 від 04.10.2017 року, встановлено відповідним актом, поясненнями. На підставі наказу в.о. директора Гетьманського національного природного парку №48 від 11.10.2017 року «Про проведення планової ревізії територій» було проведено планову ревізію території Гетьманського національного природного парку, за результатами якої було складено відповідні акти на території, піднаглядній ОСОБА_1 № 14 від 13.10.2017 р., а також звіт про проведення планової ревізії території Гетьманського національного природного парку, затверджений в.о. директора Гетьманського НПП 30.10.2017 р. Враховуючи тяжкість вчинених дисциплінарних правопорушень та їх наслідки, а також відношення до вчинених правопорушень, за результатами вказаної ревізії були притягнені до дисциплінарної відповідальності інспектори з охорони ПЗФ, в тому числі і позивач. Вважав, що стягнення згідно наказу № 56 від 20.11.2017 р. накладене в межах строку, встановленого законом, оскільки днем виявлення дисциплінарного проступку є саме 30.10.2017 р. – день складення звіту про проведення планової ревізії території Гетьманського національного природного парку. Цей звіт затверджений в.о. директора Гетьманського НПП. Крім зазначених порушень позивач на протязі жовтня-грудня 2017 року допускав і інші порушення трудової дисципліни, за які його не притягнено до дисциплінарної відповідальності, а лише проведено неодноразові усні бесіди та попередження, в ході яких йому пропонувалося або ж належно виконувати свої посадові обов’язки, або звільнитися за згодою сторін. 05.12.2017 року було встановлено невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов’язків, а саме відсутність його на робочому місці з 13 год. 30 хвилин по 16 год. 40 хвилин 05.12.2017 року, про що був складений відповідний акт від 05.12.2017 року. За даним фактом проведена службова перевірка, за результатами якої виданий наказ №28к від 08.12.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за систематичне невиконання ним без поважних причин своїх посадових обов’язків, згідно п. 3, ст. 40 КЗпП України, оскільки до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. Крім того, повідомив, що позивач відмовився отримати трудову книжку, про що складений акт від 08.12.2017 р..

Третя особа по справі ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, подав пояснення щодо заявлених позовних вимог, де зазначив наступне. За час виконання ним обов’язків директора Гетьманського національного природного парку з травня 2017 року від начальника Охтирського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_4 періодично надходили усні повідомлення та зауваження щодо неналежного виконання своїх посадових обов’язків та порушення трудової дисципліни інспектором І категорії з охорони природо-заповідного фонду ОСОБА_1В, а саме: невиконання розпоряджень начальника відділення та майстра, зауваження щодо стану території обходу, закріпленого за ОСОБА_1 та систематичних порушень природоохоронного законодавства на території його обходу. При цьому, неодноразові спроби начальника Охтирського відділення та майстра щодо виправлення ситуації, яка склалася, шляхом проведення бесід, рекомендацій та вимог ОСОБА_1 ігнорувалися та не сприймалися до використання в роботі. В кінці серпня 2017 року після чергового зауваження у нього відбулася особиста розмова з ОСОБА_1 щодо з’ясування обставин та причин порушення ним трудової дисципліни та неналежного виконання своїх посадових обов’язків. В ході проведеної бесіди ОСОБА_1 було наголошено про необхідність належного виконання посадових обов’язків та дотримання трудової дисципліни працівниками Гетьманського національного природного парку, крім того ОСОБА_1 було запропоновано звертатися з письмовими та усними повідомленнями до адміністрації парку та до в.о. директора особисто у разі порушення будь-ким з працівників парку природоохоронного законодавства, трудової дисципліни, тощо. У вересні 2017 року від начальника Охтирського ПНДВ ОСОБА_4 надійшла доповідна записка про те, що 11.09.2017 року було проведено комісійне обстеження обходу №5, закріпленої за позивачем майстерської дільниці №2, в результаті якого було виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, про що був складений відповідний акт. По даному факту була проведена службова перевірка, ОСОБА_1 надані письмові пояснення. Вказаною перевіркою було встановлено, що 11.09.2017 року при обстеженні обходу №5 майстерської дільниці №2 Охтирського природоохоронного науково-дослідного відділення, закріпленого за інспектором Хильком А,В., комісією в складі начальника Охтирського ПНДВ ОСОБА_4, майстра з охорони природи дільниці №1 ОСОБА_5, в.о. майстра з охорони природи ОСОБА_6, виявлено самовільний поруб двох сироростучих дерев діаметром 30 см. (що є ознаками вчинення кримінального правопорушення), багаточисленні місця кострищ у невстановлених для цього місцях, засмічення території. Враховуючи обставини, встановлені даною перевіркою, а також попереднє відношення до роботи ОСОБА_1, йому наказом №46 від 04.10.2017 року за неналежне виконання посадових обов’язків оголошена догана. Згідно наказу №48 від 11.10.2017 року «Про проведення планової ревізії території» комісією в період часу з 12 жовтня по 30 жовтня 2017 року проведена ревізія інспекторських обходів та територій, що увійшли до складу Гетьманського національного природного парку без вилучення у землекористувачів. 30 жовтня 2017 року йому, як в.о. директора парку, вказаною комісією наданий звіт про проведення планової ревізії території Гетьманського НПП з доданими до нього актами ревізії в кількості 44 штук. Після вивчення результатів вказаної ревізії, дана вказівка про проведення ряду дисциплінарних перевірок щодо встановлених комісією порушень природоохоронного законодавства на території парку. Так, від працівників парку, в яких було виявлено порушення природоохоронного законодавства, відібрані пояснення. За результатами вказаних дисциплінарних перевірок декілька працівників притягнені до дисциплінарної відповідальності. ОСОБА_10 вказаних працівників також був ОСОБА_1, якому наказом №56 від 20.11.2017 року за результатами проведеної дисциплінарної перевірки (пояснення ОСОБА_1 надане 03.11.2017 року), було оголошено догану. Встановлені вищевказаною ревізією факти порушення природоохоронного законодавства на території обходу, закріпленого за ОСОБА_1, а саме: погіршення стану території порівняно з станом на вересень 2017 року та виявлення нових фактів засмічення та кострищ, свідчило про небажання ОСОБА_1 виправити ситуацію та належно виконувати свої посадові обов’язки. Наказ про догану від 20.11.2017 року особисто оголошений ОСОБА_1 та висловлена пропозиція про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за угодою сторін, на що відповіді не отримано. Згодом ситуація з виконанням посадових обов’язків та дотриманням трудової дисципліни ОСОБА_1 стала погіршуватись. Від начальника Охтирського ПНДВ надходили усні повідомлення щодо підозри про відсутність у робочий час на робочому місці ОСОБА_1, а також про грубе ненормативне спілкування збоку ОСОБА_1 з безпосереднім керівником - майстром ОСОБА_8 під час з’ясування наявності ОСОБА_1 на роботі. В зв’язку з цим, ним було запропоновано начальнику Охтирського ПНДВ комісійно перевірити відпрацювання робочого часу працівниками Охтирського відділення в зв'язку з виробничою необхідністю. 07.12.2017 року від начальника Охтирського ПНДВ надійшли матеріали службової перевірки, згідно яких встановлено відсутність на робочому місці на закріпленому обході інспектора з охорони ПЗФ ОСОБА_1 з 13 год. 30 хв. по 16 год. 40 хв. 05.12.2017 року з невідомих причин. Вказаний факт став підставою для звільнення ОСОБА_1 з роботи за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов’язків згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України, оскільки до нього раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. За таких обставин вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставні та задоволенню не підлягають.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працює заступником директора Гетьманського національного природного парку, з позивачем має робочі стосунки. Під час роботи інспектором з охорони природно-заповідного фонду Охтирського природоохоронного науково – дослідного відділення ОСОБА_1 свої посадові обов’язки не виконував, про що неодноразово з даного приводу були доповідні на ім’я директора. Зокрема, в його (ОСОБА_11О.) присутності при обході території парку, яка закріплена за позивачем, були виявленні численні порушення природоохоронного законодавства, а саме розведені вогнища, засмічення території, також виявлені свіжі порубані дерева. Про виявлені порушення ОСОБА_1 керівництво не повідомив, заходи по усуненню порушень не вживав, про що складені акти від 11.09.2017 року та 13.10.2017 року. Крім того, під час відпрацювання перевірки ОСОБА_1 на робочому місці, останній був відсутній, в зв’язку з чим був звільнений за систематичне порушення своїх обов’язків.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором з охорони природно-заповідного фонду Гетьманського національного природного парку. З позивачем у нього робочі стосунки. Зазначив, що на період відпустки він виконував обов’язки майстра ОСОБА_8 У вересні 2017 року в складі комісії з іншими працівниками Гетьманського національного природного парку виїжджав на дільниці з метою перевірки стану дільниць та присутності інспекторів на роботі. На дільниці, закріпленій за ОСОБА_1, були виявлені два самовільних поруби, про що склали відповідний акт. Про виявлене правопорушення ОСОБА_6 ОСОБА_1 не повідомляв. Крім того, на його території виявлені місця кострищ. Йому відомо, що ОСОБА_1 наступного дня після виявлення порубу телефонував та повідомляв про зазначений факт до відділу поліції. Вважав, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 склались робочі стосунки.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що працює майстром з охорони природи Гетьманського національного природного парку і позивач перебував у нього в безпосередньому підпорядкуванні із вересня 2015 року. З позивачем у нього робочі стосунки. Основними його обов’язками є контроль за роботою інспекторів та дотриманням охорони природного законодавства на території. До роботи ОСОБА_1 відносився по-різному. Спочатку обурювався часто, що треба доглядати за закріпленою за ним територією і прибирати сміття, залишене відпочиваючими. В 2017 році відношення до роботи змінилось в кращий бік. Потім в роботі у позивача пішли збої, то у місті його бачили в робочий час, то не відповідав на дзвінки, але в рейди ходив і претензій до ОСОБА_1 із цього приводу у нього немає. У вересні він пішов у відпустку. В цей період на території ОСОБА_1 виявили пеньки та сміття. Про виявлений факт порубу ОСОБА_1 йому не повідомляв. За виявлені факти ОСОБА_1 винесли догану, за результатам осінньої ревізії на території, закріпленій за ОСОБА_1 виявлені сміття та кострища і винесено позивачу по справі другу догану. 5.12.2017 р. комісія в складі ОСОБА_4 та інших співробітників перевіряли перебування на робочому місці працівників ГНПП, в тому числі ОСОБА_1 За проханням ОСОБА_4 ОСОБА_8 зателефонував до останнього, щоб дізнатись де він є. У відповідь почув, що він був без обіду тому перебуває вдома і обідає, і що його вже дістали перевірками. Йому невідомо, чи був він потім на робочому місці, чи ні.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором з охорони природно-заповідного фонду Гетьманського національного природного парку. З позивачем у нього робочі та дружні стосунки. Повідомив, що дійсно у жовтні 2017 року комісія проводила перевірку по всім кварталам Гетьманського національного природного парку, в тому числі і по його підзвітним територіям. У нього на території виявлено засмічення, за що отримав усне попередження, пояснення з цього приводу він не писав. В грудні 2017 року після третьої години дня йому зателефонував ОСОБА_10 і повідомив, що перевіряють перебування інспекторів на робочому місці, приїздили і до нього. Йому невідомо чи був на своїй території ОСОБА_1, у себе на території свідок його не бачив. У ОСОБА_4 до ОСОБА_1 були претензії щодо виконання ним своїх обов’язків.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що працює майстром з охорони природи Охтирського науково-дослідного відділення Гетьманського національного природного парку. З позивачем у нього робочі стосунки. Повідомив, що за результатами осінньої перевірки комісією виявлено незначні порушення, засміченість, попередження було у ОСОБА_14, до нього (ОСОБА_13М.) дисциплінарна відповідальність не застосовувалась.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором з охорони природно-заповідного фонду Гетьманського національного природного парку. З позивачем у нього робочі стосунки. Повідомив, що дійсно у жовтні 2017 року комісія проводила перевірку по всім кварталам Гетьманського національного природного парку, у нього на обході виявлені порушення, але догани йому не оголошували і премії не позбавляли. Від своїх підлеглих ОСОБА_4 вимагав виконання роботи і казав, що в іншому разі працівника буде звільнено.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором з охорони природно-заповідного фонду Гетьманського національного природного парку. З позивачем у нього робочі стосунки. Повідомив, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_4, на його думку, склались робочі стосунки, нецензурної лайки на оперативних нарадах в бік ОСОБА_1В, він особисто не чув. У жовтні комісія перевіряла його квартали, порушення виявили, незначне засмічення, він з комісією не ходив, писав пояснювальну, до дисциплінарної відповідальності його не притягували.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором з охорони природно-заповідного фонду Гетьманського національного природного парку. З позивачем у нього робочі стосунки. Повідомив, що йому невідомо, які склались стосунки між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 Не пам’ятає, щоб ОСОБА_4В, погрожував звільнити позивача на оперативних нарадах. У нього на території порушень не виявлено.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що працює начальником Охтирського науково-дослідного відділення Гетьманського національного природного парку. З позивачем у нього робочі стосунки. До його обов’язків входить перевірка роботи інспекторів і майстрів. Повідомив, що влітку 2017 року йому зателефонував знайомий ОСОБА_17, який проживає в с. Доброславівка, із запитанням, чи має він право вигулювати собаку на території парку, повідомив що він гуляє з дружиною біля затоки р. Ворскла і до нього пристав інспектор Хилько А.В., а ОСОБА_17 в цей час побачив, що ОСОБА_1 з якимись особами кидає сітку і якщо він на протязі 10 хвилин під’їде, то особисто це побачить. Він забрав з дому інспектора Кварту і протягом 10 хвилин вони приїхали на місце. На березі перебував ОСОБА_17 з дружиною та собакою. Поруч стояв легковий автомобіль червоного кольору. Біля машини було дві особи, а ОСОБА_1 підпливав до берега. ОСОБА_17 йому повідомив, що сітка лежить у багажнику. ОСОБА_1 почав виправдовуватись, що саме у цей час виявив сітку яку вилучав та показав йому цю сітку, яка лежала в багажнику машини. Сітка була з одного боку мокрувата, а загалом була чиста і суха. Якщо її витягають з річки, то вона брудна і мокра. Він зрозумів, що ОСОБА_1 говорив неправду та спалив сітку. Після цього повідомив ОСОБА_1, що чекає його в офісі. Після зустрічі позивач пояснення писати відмовився. З метою виконання своїх посадових обов’язків він неодноразово виїздив з перевірками по територіям інспекторів, в тому числі і ОСОБА_1 До подій з виявленням сітки у ОСОБА_4В, претензій до роботи ОСОБА_1 не виникало, але після того випадку, він більше звертав уваги на стан території, підзвітної ОСОБА_1, проводив перевірки. В вересні 2017 року на території ОСОБА_1 знайдені два самовільних поруби, крім того виявлено багато місць кострищ. Зрізана деревина була несвіжа, пеньок потемнілий, тобто поруб відбувся два чи три тижні тому, і виявлені пеньки були не в хащах, а біля затоки і проїжджої частини, тобто якщо проходити по обходу, можна їх побачити. В разі виявлення факту самовільного порубу інспектор повинен відразу повідомити майстра, майстер – ОСОБА_4, яки й в свою чергу повідомляє директора і працівники Гетьманського національного природного парку викликають поліцію, пишуть пояснення і т.п. В даному випадку догану ОСОБА_1 отримав за неповідомлення про самовільний поруб. За результатами осінньої ревізії до працівників Гетьманського національного природного парку, на території яких виявлені порушення, застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган. Пояснив, що інспектор повинен проводити роз’яснювальну роботу серед відпочиваючих щодо належного поводження на території парку. В грудні 2017 року в складі комісії, разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_9, він поїхав перевірити інспекторів. Почали з дільниці № 1, там були природоохоронними, переїхали за заправкою, на дільницю № 2, підзвітну ОСОБА_8 забрали інспектора Рябенького, близько 13-00 год. переїхали на бік с. Доброславівки, на протязі 3-4 годин їздили по території однак ОСОБА_1 не зустріли. Він зателефонував інспектору Лябаху І.І. і запитав, де знаходиться ОСОБА_1. Хвилин через 15 ОСОБА_8 повідомив, що він вдома і на роботі його немає. Це було близько до 16-00 години, вони поїхали до інспектора Гопка Ю.М.. Останній був на обході за Монастирем і повідомив, що був зранку і після обіду ОСОБА_1 не бачив. В той день вони ОСОБА_1 не побачили.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що працює начальником відділу служби державної охорони Гетьманського національного природного парку. З позивачем у нього робочі стосунки. Повідомив, що він в складі комісії виїжджав 05.12.2017 р. по дільницям з перевіркою роботи інспекторів. Поїхали на першу дільницю в с. Климентове, а потім ближче до міста - 2 дільницю. Територію ОСОБА_1 почали перевіряти десь з обіднього часу, поїхали з його території близько 16 години, близько трьох годин перебували на території, підзвітній ОСОБА_1 Інспектора на робочому місці не побачили. Потім ОСОБА_4 передзвонив майстру і виявилось, що ОСОБА_1 знаходиться вдома. В районі с. Чернеччини біля монастиря побачили інспектора Гопка Ю.М., запитали чи бачив ОСОБА_1, він сказав, що не бачив. З приводу відсутності на робочому місці від інспектора Гопка Ю.М. і майстра ОСОБА_8 брались пояснення, але вони не брали участь у комісії, про проведення перевірки комісія нікого не попереджала. На його думку, між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 склались робочі стосунки.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач прийнятий на роботу на посаду інспектора з охорони природно-заповідного фонду І категорії Охтирського природоохоронного науково-дослідного відділення з 01.09.2015 р., що підтверджується копією наказу директора Гетьманського національного природного парку від 31.08.2015 р. № 24-к (а.с. 20)

Позивач був ознайомлений зі змістом посадової інструкції інспектора з охорони природно-заповідного фонду 01.09.2015 р. під підпис, що підтверджується копією відповідної посадової інструкції, затвердженої директором Гетьманського національного природного парку 15.03.2011 р. (а.с. 11-14)

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.8, 2.13, 2.14 посадової інструкції інспектор з охорони природно-заповідного фонду:

здійснює державний контроль за дотриманням встановленого режиму охорони на території обходу або іншій закріпленій території в межах установи природно-заповідного фонду;

дає вказівки щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, правил пожежної безпеки, встановленого порядку ведення господарських робіт і природокористування;

здійснює заходи щодо захисту об’єктів рослинного і тваринного світу, їх генетичного фонду;

веде роз’яснювальну роботу серед населення щодо запобігання порушенням режиму охорони заповідної території і правил пожежної безпеки;

у разі виявлення факту порушень в його охоронній зоні повідомляє про це безпосередньому керівникові у підпорядкуванні якого перебуває.

Відповідно до ч. 4, 5, ст. 26 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу забезпечується захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, селей, підтоплення, затоплення, заболочення, засолення, висушення, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу; створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України" збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів.

Відповідно до п. 5.6. колективного договору, прийнятого на загальних зборах трудового колективу Гетьманського національного природного парку від 07.04.2012 р. у працівників НПП встановлений ненормований робочий день. Щорічна додаткова відпустка встановлюється працівникам НПП за ненормований робочий день тривалістю до 7 календарних днів згідно з додатком № 3 (а.с. 15-19)

Відповідно до акту обстеження обходу №5, закріпленого за інспектором Хильком А.В. майстерської дільниці №2 Охтирського ПНДВ від 11.09.2017 р. комісією виявлено самовільний поруб двох сироростучих дерев вільхи діаметром 30 см. поблизу с. Доброславівка в кварталі № 43 Охтирського ПНДВ; багаточисленні місця кострищ у невстановлених для цього місцях, засмічення території (а.с. 21)

В пояснювальній позивач посилався на те, що і самовільний поруб, і кострища, і засмічення створені в його неробочий час і оскільки територія не мала, він їх виявив не відразу, зазначив, що зі своїми посадовими обов’язками справляється добре і його територія знаходиться в належному стані (а.с. 23)

Судом встановлено, що відповідно до наказу в.о. директора Гетьманського національного природного парку від 04.10.2017 р. № 46 ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов’язків оголошено догану, підпис ОСОБА_1В, про ознайомлення з наказом відсутній (а.с. 24)

Позивач, обгрунтовучи свої позовні вимоги, зазначає, що оскаржуваний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не був з ним ознайомлений та в зв’язку з тим, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності стало порушення ним посадової інструкції, а саме: порушення п.п. 2.1, 2.13, 2.14 вказаної інструкції, тобто не обстеження підпорядкованої території, не проведення роз’яснювальної роботи серед відвідувачів парку, неповідомлення безпосереднього керівника у разі виявлення факту порушень в його охоронній зоні. Оскільки вищевказані порушення були здійснені відвідувачами в неробочий час, вважає притягнення його до дисциплінарної відповідальності безпідставним, а оскаржуваний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до наказу в.о. директора Гетьманського національного природного парку від 11.10.2017 р. № 48 "Про проведення планової ревізії території" створено комісію для проведення планової ревізії інспекторських обходів та територій, що увійшли до складу парку без вилучення у землекористувачів, заплановано провести планову ревізію в термін з 12.10.2017 р. по 31.10.2017 р., акт ревізії, звіт про роботу комісії надати до 31.10.2017 р. (а.с. 25)

Згідно висновку комісії, викладеному у акті № 14 від 13.10.2017 р. планової ревізії території Гетьманського НПП майстерської дільниці № 2 інспекторський обхід № 5, обхід знаходиться в неналежному санітарному стані, присутнє засмічення та кострища на ґрунті. Інспектор Хилько А.В. не в повній мірі виконує свої посадові обов’язки (а.с. 26)

Відповідно до звіту про проведення планової ревізії території Гетьманського НПП порушення та недоліки виявлені під час проведення планової ревізії, в тому числі у Охтирському ПНДВ п. 2 засмічення, місця кострищ на ґрунті на території майстерської дільниці № 2 (майстер ОСОБА_8І.) в обході № 5 (інспектор Хилько А.В.) в кв. 33, вид. 11, кв. 43, вид. 2, кв. 44, вид. 8, що свідчить про незадовільний стан обходу та невиконання інспектором своїх посадових обов’язків у повному обсязі. У звіті також зазначено щодо незначних засмічень на території інспекторів ГНПП ОСОБА_12 в кв. 47 вид. 5, ОСОБА_15 в кв.47 вид. 13, ОСОБА_14 в кв. 51 вид. 1, що свідчить про незадовільний стан обходу та недотримання режиму охорони. Згідно висновку комісії запропоновано накласти дисциплінарні стягнення на інспекторів з охорони природно-заповідного фонду - ОСОБА_18, ОСОБА_1, ОСОБА_19, начальникам відповідних ПНДВ зібрати пояснення з вказаних працівників та направити їх до в.о. директора парку ОСОБА_7 в термін до 08.11.2017 р., а також попередити за неналежний контроль майстрів, на дільницях яких виявлені порушення (а.с. 27-29)

В пояснювальній від 03.11.2017 р. позивач виявлені місця кострищ та засмічення пояснив тим, що сміття накидають відпочиваючі в його неробочий час та палять кострища також у нічний час. Засмічення було прибрано, кострища закидані і прибрані в день ревізії, та ліквідовані. Зазначив, що свої обов’язки виконує вчасно у робочий час в повному обсязі (а.с. 30).

Судом встановлено, що відповідно до наказу в.о. директора Гетьманського національного природного парку від 20.11.2017 р. № 56 ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов’язків оголошено догану (а.с. 31)

При вирішенні спору у частині законності оголошення вищезазначених доган суд виходить з наступного.

За ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до положень ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.

Ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Під порушенням трудової дисципліни слідує розуміти винне протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків. Вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку).

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, а саме - КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто орган, правомочний застосовувати дисциплінарні стягнення повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Між тим, як вбачається з тексту наказу від 04.10.2017 р. № 46, останній містить посилання на виявлені на території обходу №5, дільниці №2, що закріплена за ОСОБА_1, самовільного порубу двох сироростучих дерев вільхи та багато численних місць кострищ у невстановлених для цього місцях. Накладаючи дисциплінарне стягнення відповідач зазначив в наказі обставини дисциплінарного проступку (не повідомлення про наявність кострищ та смітників свідчить про те, що він не обстежує підпорядковану територію, не проводить роз’яснювальну роботу серед відвідувачів парку). Згідно наказу №56 від 20.11.2017 р. ОСОБА_1 було оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов’язків, що було виявлено у ході ревізії.

Проте у зазначених наказах відповідач не зазначив назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності та дату його вчинення.

Як було встановлено у судовому засіданні, і про це не заперечували сторони, закріплена за позивачем ОСОБА_1 дільниця не перебуває під цілодобовим інспекторським контролем та є такою, на якій перебуває найбільша кількість відпочиваючих. Матеріали перевірок та накази про оголошення доган не містять беззаперечних відомостей про те, що засмічення та поруб на території дільниці відбувались саме у робочий час позивача, що свідчило б про наявність у його діяннях умислу або недбальства при виконанні службових обов’язків. Стосовно неповідомлення позивачем про незаконний поруб двох дерев суд виходить із наступного. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Разом із тим, відповідачем не встановлений час його вчинення. Самі лише покази свідка із цього приводу суд не може взяти до уваги як достатній доказ за відсутності зазначення про це у відповідному акті. Як зазначив у судовому засіданні позивач, зазначений поруб він виявив під час патрулювання у вихідний день (неділя) в другій половині дня та по телефону повідомив про це майстра ОСОБА_8 і мав намір повідомити про цю подію повторно у робочий день. Про те що на той час обов’язки майстра виконувала інша особа йому не доводили. Хоча ОСОБА_8 під час допиту, як свідка, зазначену обставину заперечував. Вже на другий день (понеділок) у першій половині дня на місце виїхала комісія, та був складений вищезазначений акт, де зафіксований виявлений поруб. Після цього ОСОБА_1 відразу про виявлений поруб повідомив правоохоронні органи. Неналежно встановлений в організації порядок повідомлення про виявлені порушення режиму охорони парку (усно, без будь-якої фіксації документально) не дає суду підстав прийти до висновку про наявність даного порушення у позивача. При цьому суд враховує час виявлення позивачем порушення (вихідний день), те, що фіксація даного порушення мала місце вже в першій половині наступного дня, (що виключало необхідність повторного повідомлення керівництва про зазначену подію) та подальшу поведінку позивача, який звернувся до правоохоронних органів із зазначеного приводу.

Також відповідачем було порушено порядок та строки накладення дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено у судовому засіданні, і це визнав представник відповідача, наказ про оголошення догани від 04.10.2017 р. за № 46 під розписку позивачеві не повідомлявся.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Стосовно накладення другого дисциплінарного стягнення у вигляді догани часом виявлення проступку ОСОБА_1 є день складення акту № 14 від 13.10.2017 р. планової ревізії території Гетьманського НПП майстерської дільниці № 2 інспекторський обхід № 5, отже відповідно до ст. 148 КЗпП України, відповідач мав право застосувати до позивача дисциплінарне стягнення протягом одного місяця, тобто до 13.11.2017 року включно.

Отже відповідно до ст. 148 КЗпП України строк для накладення стягнення сплив.

Позивач, мотивуючи свої вимоги, послався на норми ст. 148 Кодексу законів про працю України, яка, на думку суду, підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Таким чином, застосування до ОСОБА_1 поза межами встановлених законом строків дисциплінарного стягнення згідно наказу №56 від 20.11.2017 р. у виді догани є протиправним.

Отже, зазначені накази про оголошення доган є незаконними та підлягають скасуванню.

Згідно акту проведення перевірки відпрацювання робочого часу працівниками Охтирського природоохоронного науково-дослідного відділення Гетьманського національного природного парку від 05.12.2017р. працівниками майстерських дільниць виявлено відсутність на робочому місці (на закріпленому обході №5 майстерської дільниці №2) інспектора з охорони ПЗФ І категорії ОСОБА_1 з 13 год. 30 хв. по 16 год. 40 хв. 05 грудня 2017 року з невідомих причин. (а.с. 95)

Відповідно до наказу в.о. директора Гетьманського національного природного парку від 08.12.2017 р. № 28-к ОСОБА_1 звільнено з роботи згідно п. 3, ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов’язків (а.с. 32)

Крім того, в матеріалах справи мається акт про відмову від отримання трудової книжки ОСОБА_1 від 08.12.2017р., складений та підписаний працівниками Гетьманського національного природного парку ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_21 (а.с. 100)

Як передбачено ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з ч. 1, ст. 147 КЗпП України належать: догана та звільнення. Звільнення працівника за п. 3, ст. 40 КЗпП України - є видом дисциплінарного стягнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, зокрема, за п. 3, ст. 40 КЗпП України, суд повинен з'ясувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати у зв'язку з вчиненням його систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Обов’язок доведення законності звільнення та дотримання встановленої процедури звільнення покладається на роботодавця.

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо звільненню передував дисциплінарний проступок ОСОБА_1, який виявився у відсутності на робочому місці без поважних причин, тобто прогул без поважних причин, що регулюється п. 4, ст. 40 КЗпП України.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Позивач ОСОБА_1 звільнений з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків. Звільнення відбулося на підставі наказу. Підстав для звільнення в наказі не зазначено, не конкретизовано допущені позивачем порушення. Вказані обставини суд вважає суттєвими і такими, що вказують на необґрунтованість підстав звільнення в самому наказі про звільнення.

На думку суду, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення та звільнення позивача з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Так, виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання чи неналежне виконання трудових обов'язків, щоб це невиконання чи неналежне виконання трудових обов'язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Відповідно до п. 23 вказаної постанови Пленуму Верховного суду України, за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Отже, підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є систематичне невиконання працівником трудових обов'язків, при цьому систематичним невиконанням трудових обов'язків вважається факт третього порушення за умови, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, крім того, таке звільнення допускається тільки за вини працівника.

Разом з тим, відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що звільнення ОСОБА_1 проведено у відповідності до вимог закону.

Відповідачем під час судового розгляду не доведено систематичне невиконання позивачем без поважних причин посадових обов'язків, покладених на нього. Зокрема, суд дійшов висновку щодо незаконності наказів про застосування до позивача дисциплінарних стягнень, що свідчить про відсутність систематичного порушення трудової дисципліни позивачем, і як наслідок відсутність підстав для звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За вказаних обставин, суд вважає, що накази про оголошення доган та про звільнення є незаконними та підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на посаді.

За правилами ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі суд одночасно вирішує питання щодо виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Відповідне роз'яснення цих положень щодо обчислення середнього заробітку також міститься у п. 32 зазначеної постанови Пленуму ВСУ.

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

ОСОБА_10 заробітна плата позивача обчислюється виходячи з виплат, отриманих ОСОБА_1 за попередні два місяці роботи, а саме: за жовтень 2017 року - 3200,00 грн. і листопад 2017 року - 3200,00 грн. (а.с. 85).

Виходячи з методології обчислення середнього заробітку, запропонованої Порядком, середньоденна заробітна плата позивача становить (3200,00 грн+3200,00грн) : (21 роб. дня + 22 роб. днів) = 148,84 грн.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.12.2017 року по 12.04.2018 року становить: 148, 84 грн. х 85 днів (15 днів за 2017 рік та 70 днів за 2018 рік) = 12651,40 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.12.2017 року по 12.04.2018 року включно в розмірі 12651,40 грн.

В позові ОСОБА_1 послався на негайне виконання рішення суду у частині поновленні на роботі та виплаті заробітної плати за один місяць.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд, встановивши, що відповідачем були порушенні трудові права позивача, що призвело до моральних страждань останнього і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, з урахуванням принципу розумності та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Доводи відповідача про недоведеність завдання позивачу моральної шкоди є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеними обставинами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про поновлення на роботі.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати у розмірі 7000 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4)пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсязі наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно ч. 3, ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8, ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів ( договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення судових витрат позивачем надано до суду: договір про надання юридичних послуг, укладений між ТОВ «Торгівля, бізнес, сервіс» в особі засновника ОСОБА_22 та ОСОБА_1 (а.с. 56-60), додаток № 1 замовлення про надання юридичних послуг, укладений між ТОВ «Торгівля, бізнес, сервіс» в особі засновника ОСОБА_22 та ОСОБА_1 (а.с. 61), договір доручення на надання юридичних послуг, , укладений між ТОВ «Торгівля, бізнес, сервіс» в особі засновника ОСОБА_22 та ОСОБА_2 (а.с. 62-63), акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання юридичних послуг від 08.12.2017р., укладений між ТОВ «Торгівля, бізнес, сервіс» в особі засновника ОСОБА_22 та ОСОБА_1 (а.с. 65), квитанція до прибуткового касового ордеру № 125 від 11.12.2017 року, відповідно до якого ТОВ «Торгівля, бізнес, сервіс» прийняв від ОСОБА_1 7000 грн. (а.с. 64), копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Промислово-комерційної фірми «Торгівля, бізнес, сервіс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 66), копію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівля, бізнес, сервіс», де у п. 69.10 зазначено предмет (вид) діяльності Товариства є (згідно КВЕД) діяльність у сфері права (а.с. 67-69), копія диплома спеціаліста, відповідно до якого ОСОБА_2 закінчив у 2007 році Національну юридичну академію України імені ОСОБА_23 і отримав повну вищу освіту за спеціальністю « Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (а.с. 70), копію довіреності № 101 від 19.01.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 доручає ТОВ «Торгіваля, бізнес, сервіс» та його представнику ОСОБА_2 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських, господарських, виконавчих та інших органах і організаціях, в тому числі ведення цивільної справи.

Відповідно до ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України « Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно дост. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до Прикінцевих положень «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 року ( пп.11 п.10 Перехідних положень) представництво відповідно до п. 3 частини першої статті 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017 року, у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018 року; у судах першої інстанції - з 01.01.2019 року.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) документами, що посвідчуютьповноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Тобто, нормами вказаної статті визначений чіткий перелік документів, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ст.ст.14, 15 Закону адвокатське бюро та адвокатське об’єднання є юридичними особами, створені одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

Державна реєстрація адвокатського бюро (адвокатського об’єднання) здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Виходячи зі змісту п. 4, статті 1, статей 26-28 Закону договір про надання правової допомоги є первинним та обов'язковим офіційним документом, який укладається між адвокатом (адвокатським об'єднанням) та клієнтом.

У свою чергу, частиною другою статті 26 Закону визначено, що ордер є письмовим документом, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

З наданого договору доручення вбачається, що клієнт за надану йому правову допомогу оплату не робить, тому що оплату проведено згідно основного договору від 08.12.2017 року.

Проте, основний договір про надання правової допомоги від 08.12.2017 року, укладений між ТОВ «Торгівля, бізнес, сервіс» в особі засновника ОСОБА_22 та ОСОБА_1, додаток № 1 замовлення про надання юридичних послуг підписана між ТОВ «Торгівля, бізнес, сервіс» в особі засновника ОСОБА_22 та ОСОБА_1.

Доказів того, що ТОВ «Торгівля, бізнес, сервіс» має статус адвокатського об'єднання або адвокатського бюро як юридичної особи суду не надано.

За таких підстав суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги в розмірі 7000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судові витрати - судовий збір у розмірі 1409,6 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 139, 147, 149, 150, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 79, 81, 82, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ в.о.директора Гетьманського національного природного парку № 46 від 04 жовтня 2017 року про оголошення догани ОСОБА_1.

Визнати незаконним і скасувати наказ в.о.директора Гетьманського національного природного парку №56 від 20 листопада 2017 року про оголошення догани інспектору з охорони природно-заповідного фонду І категорії Охтирського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_1.

Визнати незаконним і скасувати наказ в.о.директора Гетьманського національного природного парку № 28к від 08 грудня 2017 року про звільнення з роботи ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду І категорії Охтирського природоохоронного науково-дослідного відділення Гетьманського національного природного парку з 09 грудня 2017року.

Стягнути з Гетьманського національного природного парку, м. Тростянець, вул. Миру, 6, код ЄДРПОУ 35800187, на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12651 (дванадцять тисяч шістсот п’ятдесят одну) грн. 40 копійок та заподіяну моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі) гривень, а всього 15651 (п’ятнадцять тисяч шістсот п’ятдесят одну) гривню 40 копійок, з наступним відрахуванням всіх необхідних платежів та податків при видачі грошової суми.

Стягнути з Гетьманського національного природного парку, м. Тростянець, вул. Миру, 6, код ЄДРПОУ 35800187 на користь держави 1409,60 грн. судового збору (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу судовий збір пункт 1.2).

На підставі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_24