Постанова № 73465297, 29.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2857/18

Номер справи місцевого суду: 515/81/16-ц

Головуючий у першій інстанції Шевирін А.О.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.

при секретарі: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою Татарбунарської районної ради Одеської області на рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №52245753 від 16.09.2016 року, за апеляційною скаргою Татарбунарської районної ради Одеської області на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року, -

встановила:

26 вересня 2016 року Татарбунарська районна рада Одеської області звернулася до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просила визнати неправомірним та скасувати рішення (постанову) старшого державного виконавця відділу примусового виконання УДВС ГТУЮ Мельниченко А.В. від 16.09.2016року №52245753 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом по справі №515/81/16-ц, виданим Татарбунарським районним судом Одеської області 09.09.2016року про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного лікаря комунального закладу «Татарбунарська центральна районна лікарня (далі - КЗ «Татарбунарська ЦРЛ») з 28.12.2015 року. Посилаючись на те, що Татарбунарським районним судом 09.09.2016 року видано виконавчий лист у справі №515/81/16-ц, за яким державним виконавцем 16.09.2016 року відкрито виконавче провадження та боржником зазначено Татарбунарську районну раду. Зазначила також, що в рішенні суду позовні вимоги позивача про поновлення на роботі, пред'явлені до двох відповідачів - Татарбунарської районної ради Одеської області та КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» - були задоволені, але без розмежування конкретно до кого з них пред'явлена вимога про поновлення на роботі ОСОБА_3 Посилаючись на те, що Татарбунарська районна рада не має повноважень щодо поновлення стягувача на посаді головного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» у спосіб, передбачений діючим законодавством, скаржник вважав, що є підстави для визнання постанови старшого державного виконавця неправомірною та її скасування.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні скарги Татарбунарської районної ради Одеської області на рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №52245753 від 16.09.2016року.

На ухвалу суду Татарбунарська районна рада Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні скарги Татарбунарської районної ради Одеської області на рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №52245753 від 16.09.2016року, районний суд виходив з того, що старший державний виконавець відділу примусового виконання УДВС ГТУЮ в Одеській області Мельниченко А.В., встановивши відповідність виконавчого листа №515/81/16-ц вимогам закону та відсутність підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, правомірно прийняла рішення про відкриття виконавчого провадження, діючи в межах наданих законом повноважень, при цьому права чи свободи Татарбунарської районної ради не були порушені.

Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.09.2016 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання УДВС ГТУЮ в Одеській області Мельниченко А.В. відкрито виконавче провадження №52245753 за виконавчим листом Татарбунарського районного суду Одеської області №515/81/16-ц від 09.09.2016 року про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного лікаря комунального закладу «Татарбунарська центральна районна лікарня» з 28 грудня 2015року.

Сторонами не заперечується, що боржнику надіслано копію зазначеної постанови для негайного виконання та запропоновано не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження направити на адресу Відділу копії документів, підтверджуючих виконання вимог виконавчого документу.

Вирішуючи питання щодо правомірності рішення державного виконавця суд виходить з того, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяв на час виникнення спірних відносин (далі - Закон), який є спеціальним нормативним актом, що визначає умови і порядок виконання, зокрема, судових рішень, врегульовано, крім іншого, порядок відкриття, проведення, зупинення та завершення виконавчого провадження й прийняття державним виконавцем відповідних рішень.

Так, пунктом 1 частини 1 ст.19 Закону встановлено, що державний виконавець за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

За змістом п.1 ч.2 ст.17 Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, крім інших, виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по-батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Статтею 26 Закону визначено перелік підстав для прийняття державним виконавцем рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження. До них належать: пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; ненабрання рішенням на підставі якого видано виконавчий документ, законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; незакінчення відстрочки виконання рішення, наданої судом, яким постановлено рішення; невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; інші передбачені законом обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Державний виконавець при прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження чи про відмову у його відкритті перевіряє виконавчий документ на предмет його відповідності вимогам, встановленим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», вирішує, чи дотримані місце та підвідомчість виконання судового рішення, та встановлює наявність підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

У даному випадку, державний виконавець, перевіривши виконавчий документ на відповідність його вимогам, встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції визнав такі дії державного виконавця правомірними і не вбачав підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

З такими висновками погоджується і судова колегія.

Апеляційна скарга не містить викладення обставин та доказів на їх підтвердження, які б свідчили про порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» чи Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України наказом від 2 квітня 2012 року № 512/5, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови судова колегія не вбачає.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не є переконливими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання. Тому підстави скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Татарбунарської районної ради Одеської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 квітня 2018 року

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда

Т.В. Цюра