Ухвала суду № 73465274, 12.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/392/18

Номер справи місцевого суду: 495/3360/15-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Грідіна Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.04.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Грідіної Н.В.,

суддів Потаніна О.О. Гончарова О.О.

секретаря судового засідання Подуст Т.П.

з участю прокурора Биваліна П.А.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої – захисника ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 та її представника - захисника ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.12.2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42014160240000074 від 14.10.2014 року, відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого та зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.140 ч. 2 КК України, повернутий прокурору для усунення недоліків.

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 повернутий прокурору для усунення недоліків, в порядку ст. 314 ч. 3 КПК України, оскільки суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як не містить чіткого (конкретного) викладення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, в ньому відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п.13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а також в ньому порушений принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, оскільки зазначено, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.140 ч. 2 КК України.

В апеляційній скарзі потерпіла та її представник просять ухвалу суду скасувати, оскільки висновки суду щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України не відповідають фактичним обставинам, а також в зв’язку з істотними порушеннями судом вимог кримінального процесуального закону, так як в ухвалі суду, в обґрунтування цих висновків, не зазначено жодної конкретної підстави, з урахуванням вимог, передбачених ст.ст. 314-316 КПК України, з питань повернення обвинувального акту у підготовчому судовому засіданні.

Зміст посилання в ухвалі суду про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому не міститься викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється обвинувачений, в зв’язку з чим обвинувачений за цим процесуальним рішенням має статус підозрюваного, містить суперечності, оскільки в ухвалі, зокрема, встановлено, що фактичні обставини кримінального правопорушення в обвинувальному акті зазначені.

Висновок в ухвалі суду про неконкретність обвинувачення за ст. 140 ч. 2 КК України не відповідають дійсності, з урахуванням відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а також постанови Верховного суду України від 24.11.2016 року (справа №5-328кс-16) з цих питань.

Заслухавши доповідача, потерпілу та її представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 314 ч. 3 п. 3 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості:1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);9) дату та місце його складення та затвердження.

Ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 був повернутий прокурору для усунення недоліків, в порядку ст. 314 ч. 3 КПК України, оскільки суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як не містить чіткого (конкретного) викладення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, відсутнє формулювання обвинувачення, в розумінні п.13 ч. 1 ст. 3 КПК України. В обвинувальному акті порушений принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, оскільки зазначено, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.140 ч. 2 КК України.

Разом з тим, апеляційний суд, дослідивши зміст обвинувального акту, вважає, що він відповідає вимогам ст. 291 ч. 2 п.5 КПК України.

Посилання в ухвалі суду на те, що обвинувальний акт не містить чіткого (конкретного) викладення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється обвинувачений, в зв’язку з чим обвинувачений за цим процесуальним рішенням має статус підозрюваного, а також, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, в розумінні п.13 ч. 1 ст. 3 КПК України, в ньому порушений принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, є неспроможними.

Так, з обвинувального акту вбачається, що вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації кримінального правопорушення дотримано. Обставини, які, відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, тощо, викладені чітко і конкретно.

На підставі наведеного, доводи сторони захисту про формальне недотримання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не можуть бути розцінені, як істотні порушення, що вплинули на конкретність обвинувачення і право на захист обвинуваченого.

Крім того, системно-структурний аналіз норм КПК України доводить, що на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов’язується з моментом складання обвинувального акту, в зв’язку з чим висновок суду про те, що обвинувачений ОСОБА_5, з урахуванням змісту обвинувального акту, має статус підозрюваного є надуманими.

Апеляційний суд не вбачає в обвинувальному акті порушень принципу презумпції невинуватості обвинуваченого та забезпечення доведеності вини, які вказані в ухвалі суду.

Таким чином, з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Верховного суду України від 24.11.2016 року (справа №5-328кс-16) з цих питань, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 ч. 2 п.5 КПК України. Висновок суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акту вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України з наведених в ньому підстав, є необґрунтованим.

При цьому, апеляційний суд приймає до уваги думку прокурора щодо обґрунтованості та законності після заміни судді на стадії судового розгляду кримінального провадження, повернення до стадії підготовчого провадження та прийняття зазначеного судового рішення.

Так, згідно ч.1 ст. 319 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 15.06.2015 року суддею Загороднім І.В. було проведене підготовче судове засідання, за наслідками якого була винесена ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.06.2015 року про призначення судового розгляду кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 Судовий розгляд кримінального провадження відбувався до 24.10.2017 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.10.2017 року була задоволена заява судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Загороднього І.В. про самовідвід від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та матеріали кримінального провадження були передані до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для подальшого розподілу справи, у порядку ст. 35 КПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу справ Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2017 року кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було розподілене в провадження судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицького С.І.

Однак, не зважаючи на те, що підготовче судове засідання у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 вже було проведено, в ухвалі, була надана оцінка обвинувальному акту щодо відповідності вимогам ст. 291 КПК України, після проведеного судового розгляду кримінального провадження, суд першої інстанції, без врахування вимог ч. 1 ст. 319 КПК України, повернувся до стадії підготовчого провадження та виніс оскаржувану ухвалу.

При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження, ухвала суду першої інстанції має бути скасована, з призначенням нового судового розгляду у тому ж суді першої інстанції, в іншому складі суду, з стадії судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2,404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 та її представника-захисника ОСОБА_3, – задовольнити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.12.2017року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 420141602400000 від 14.10.2015року, відносно ОСОБА_5, повернутий прокурору для усунення недоліків – скасувати, та призначити новий розгляд обвинувального акту у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, в іншому складі суду, з стадії судового розгляду.

Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошений 17.04.2018 року, о 14:00 год.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного

суду Одеської області ОСОБА_6