Ухвала суду № 73464407, 18.04.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/7818/17

Провадження № 2/520/2682/18

УХВАЛА

18.04.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Салтан Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом зобов’язання ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок суду грошових коштів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовною ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання недійсним договору дарування.

Представник відповідачів надав до суду клопотання про зобов’язання ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок Київського районного суду м. Одеси грошові кошти у розмірі 10000 грн. 00 коп., як попередні витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 вказав, що йому не відомо щодо наявності такого клопотання, та просив суд перенести розгляд справи для подальшого ознайомлення.

Згідно з ч. 1 ст. 135 ЦПК України, суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України, як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов;

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до договорів про надання правової допомоги від 17 жовтня 2017 року, відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1, доручили адвокату ОСОБА_5 надавати юридичну допомогу.

Згідно з попереднього розрахунку суми судових витрат та довідки про сплату послуг на правничу допомогу, ОСОБА_1 сплатила 10000 грн. 00 коп. ОСОБА_5 за надання правової допомоги.

З позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_3 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, п. 4. Цей об’єкт є нежитловим приміщенням, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30 жовтня 2013 року та самим позивачем у своїй позовній заяві.

Також, з повідомленням про невручення копії ухвали суду, яке надано поштовим відділенням вбачається, що ОСОБА_3 не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, п. 4, у зв’язку з чим листоноша не зміг вручити йому копію ухвали суду (арк. Справи 143-144).

Також, як вбачається з ухвали Київського районного суду м. Одеси від 16 травня 2017 року ОСОБА_3 вже звертався до суду з аналогічним позовом до тих самих відповідачів з тим самим предметом позову. Цією ухвалою суду позовна заява ОСОБА_3 була залишена без розгляду, оскільки позивач та його представник не були присутні у судових засіданнях, які були призначені на 21 грудня 2016 року, 17 березня 2017 року, 14 квітня 2017 року, 16 травня 2017 року.

На цей час ухвала Київського районного суду м. Одеси від 16 травня 2017 року в апеляційному порядку не була оскаржена, та вступила у законну силу.

06 липня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з аналогічним позовом, який зараз розглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналізуючи зазначену норму Конвенції, слід зазначити, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У справі Смірнова протии України, Європейський суд зазначив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. При цьому, нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Положення ст. 17 Конвенції закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами та може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Суд критично ставиться до посилання представника позивача ОСОБА_3, оскільки на судовому засіданні, яке було 15 березня 2018 року, позивачеві було відомо про таке клопотання та він заперечував проти його задоволення.

Суд вважає, що такою поведінкою позивач ОСОБА_3 зловживає своїми правами. Також, в матеріалах суду відсутні докази того, що позивач ОСОБА_3 зареєстрований в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач ОСОБА_3 та його представник не надали жодних доказів не співмірності витрат на правничу допомогу, розрахунок якої надав представник відповідачів.

При викладених обставинах, суд вважає, що слід задовольнити клопотання представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом зобов’язання ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 10000 грн. 00 коп., як попередні витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 135, 137 ЦПК України, ч. 1 ст. 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідачів про забезпечення позову, шляхом зобов’язання ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок суду грошових коштів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання недійсним договору дарування - задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_3 внести, протягом 30 днів, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області (№ рахунку 37317035005435, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області, Код отримувача за ЄДРПОУ 26302945, Банк отримувача - Державна казначейська служба України, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., як попередні витрати відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд міста Одеси протягом п’ятнадцяті днів з дня проголошення.

Головуючий Салтан Л. В.