Ухвала суду № 73462062, 18.04.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2123/18

провадження № 4-с/753/117/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Леонтьєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойко Марії Дмитрівни, заінтересована особа: ОСОБА_4, суд -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник у порядку ст. 447 ЦПК України звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойко Марії Дмитрівни, заінтересована особа: ОСОБА_4. Мотивуючи свої вимоги тим, що державний виконавець безпідставно виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 05 січня 2018 року по виконанню виконавчого листа № 2-2687/12, виданого 27 червня 2017 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» 955 945 грн. 43 коп., невірно застосував норму п. 9 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» з тих підстав, що стягувач звільнений від сплати авансового внеску згідно ч.2 ст. 26 вказаного закону, а тому підстав для вчинення державним виконавчем оскаржуваної дії не було.

В судовому засіданні представник скаржника Поляков Т.Ю., діючий на підставі довіреності від 26 березня 2018 року, скаргу підтримав з тих самих підстав та просив її задовольнити, тим самим, поновивши права стягувача в межах виконавчого провадження.

В судове засідання державний виконавець та боржник не з"явились, належним чином повідомлені про час та місце його проведення, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду).

За таких підстав суд визнав за можливе розглядати скаргу за відсутності державного виконавця та боржника на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та за погодженням скаржника.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про задоволення скарги із наступних підстав.

Судом встановлено, що державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойко М.Д., винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 05 січня 2018 року по виконанню виконавчого листа № 2-2687/12, виданого 27 червня 2017 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» 955 945 грн. 43 коп. на підставіп. 9 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувачем не подано підтвердження плати авансового внеску (а.с.5).

Проте, з такою позицією погодитися не можна з тих підстав, що державним виконавцем не встановлений статус стягувача, який є державною установою, а тому згідно ч.2 ст. 26 «Про виконавче провадження» звільнений від сплати авансового внеску.

Так, за своїм статусом Фонд гарантування вкладів фізичних осіб является держаною спеціалізованою установою, яка виконує фінкції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Положення ч.2 ст. 26 вказаного Закону передбачає, що від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

За таких підстав, державний виконавець, прийнявши рішення/повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, діяв не у відповідності до ст. 26 вказаного Закону, безпосередньо без урахування ч.2 вказаної статті, відтак, відповідно до ст. 443 ЦПК України, суд вважає за необхідне визнати такі дії державного виконавця неправомірними й зобов"язати його вжити заходів до вчинення процесуальної дії щодо скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу, та вжити заходів до вирішення питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення суду є обов"язковим до виконання. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналізуючи зібрані по скарзі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги скаржника є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують вимоги, судом не встановлені.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення 452 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 450, 451, 452 ЦПК України, ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойко Марії Дмитрівни, заінтересована особа: ОСОБА_4, - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойко Марії Дмитрівни, які виявилися у винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 05 січня 2018 року по виконанню виконавчого листа № 2-2687/12, виданого 27 червня 2017 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» 955 945 грн. 43 коп., - неправомірними.

Зобов"язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві вжити заходів до скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 05 січня 2018 року по виконанню виконавчого листа № 2-2687/12, виданого 27 червня 2017 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» 955 945 грн. 43 коп., та вжити заходів до вирішення питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь держави 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 (нуль) коп. - судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»ятнадцять днів з дня її проголошення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Копію ухвали невідкладно направили позивачу для відома.

Суддя: Коренюк А.М.