Вирок № 73461642, 17.04.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3115/17

1-кп/705/235/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2018 Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого - судді Коваля А.Б.

при секретарі Музичук Л.В.

з участю прокурорів Печенюк Л.М., Сліпенко І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Колодисте, Уманського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, має на утриманні доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 липня 2003 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей: доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, на кожну дитину, починаючи з 15.07.2003 року і до їх повноліття. При цьому ІНФОРМАЦІЯ_2 року старша донька ОСОБА_5 досягнула повноліття.

30.01.2017 року гр. ОСОБА_1 частково сплатив заборгованість в розмірі 18000 гривень. Після цієї виплати гр. ОСОБА_1, діючи умисно і цілеспрямовано, злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, будь-якої участі у вихованні доньки не бере, ніде не працевлаштовується, рішення суду добровільно не виконує, на неодноразові попередження державного виконавця про притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів не реагує, а також свої доходи, отримані від виконання тимчасових робіт, приховує, до Державної виконавчої служби не надав жодної квитанції про сплату аліментів.

Вказані діяння гр. ОСОБА_1 призвели до виникнення заборгованості із сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) у розмірі, що за період із лютого 2017 року по червень 2017 року складає 4095 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину відповідно до пред'явленого йому обвинувачення визнав повністю, підтвердив, що згідно рішення суду зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей, але через скрутне матеріальне становище, належним чином не зміг виконати вказане рішення. Усвідомлює свій обов'язок щодо утримання дітей, зобов'язується виправити ситуацію, яка склалася, у вчиненому щиро кається та просить суд суворо не карати.

Оскільки обвинувачений щиро кається у вчиненому злочині, дав свідчення у яких повністю визнає свою вину, та не оспорює фактичні обставини справи, враховуючи думку прокурора, який вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого, який не заперечує проти вказаного порядку розгляду справи, та з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності його позиції, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_1, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина обвинуваченого доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за: ч. 1 ст. 164 КК України злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання та, враховуючи досудову доповідь надану Уманським міськрайонним відділом з питань пробації, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді 100 годин громадських робіт.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 акту амністії відповідно до вимог п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», оскільки останній є батьком неповнолітньої дитини.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти застосування відносно нього вимог ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VІІ. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей інвалідів або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Обвинувачений ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21 січня 2014 року, актовий запис № 37.

Обвинувачений не позбавлений батьківських прав відносно своєї неповнолітньої дитини, що підтверджується повідомленням служби у справах дітей Уманської районної державної адміністрації від 06.12.2017 року вих. № 605/01-17.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», судом не встановлено, раніше амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме: в подальшому протягом десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання в виді 100 годин громадських робіт.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VІІІ.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: А.Б. Коваль