Рішення № 73461343, 17.04.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 711/1260/18

Номер провадження2-а/711/145/18

13 квітня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Кондрацької Н.М.

при секретарі - Мелещенко О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно постанови №4 від 01.02.2018 по справі про адміністративне правопорушення, винесеною заступником начальника управління держархбудконтролю Черкаської міської ради ОСОБА_2 його притягнуто до відповідальності та накладено штраф у сумі 8500 грн. Вважає дії посадової особи з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірними, а постанову незаконною з огляду на наступне. За результатами позапланової перевірки від 29.01.2018 складено матеріали перевірки (акт №12 від 29.01.2018, протокол №2 від 29.01.2018) відносно нього та внесено припис №2 від 29.01.2018 про усунення виявленого порушення. Примірники зазначених процесуальних документів позивачем отримано 29.01.2018. В подальшому, 01.02.2018 винесено оскаржувану постанову №4. Позивач звертає увагу суду, що посадовими особами відповідача було порушено норми матеріального і процесуального права під час складення матеріалів перевірки та винесення оскаржуваної постанови. Так, згідно відомостей, зазначених в направленні на проведення позапланової перевірки №12 від 16.01.2018 зазначено, що підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 18.12.2017 (№8466-2). На вимогу позивача надати можливість ознайомитися зі зверненням та отримати копію цього звернення, йому було відмовлено. Таким чином, він був позбавлений можливості, в порушення ст. 268 КУпАП, ознайомитися з матеріалами перевірки, дати пояснення з приводу цього звернення, тощо. Окрім цього, як вбачається зі списку власників квартир житлового будинку по вул. Небесної Сотні, 10/1 в м. Черкаси, серед власників квартир відсутні прізвища скаржників. Тобто, підставою для притягнення позивача до відповідальності та накладення штрафу стало звернення осіб, які абсолютно ніякого відношення до будинку не мають, більше того, зазначені особи в даному будинку не проживають. Таким чином, їх права, на думку позивача, не можуть бути порушені. Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено основні вимоги до складання протоколів про адміністративне правопорушення. Протокол №2 від 29.01.2018, на думку позивача, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, а саме: в ньому не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Окрім цього, згідно з ч. 1ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Також позивач звертає увагу суду на той факт, що ні в акті перевірки, ні в протоколі від 29.01.2018 не зазначено час вчинення правопорушення. Відповідно, залишається невизначеним питання щодо строків притягнення до відповідальності та накладення штрафу. Статтями 283-284 КУпАП визначено зміст та види постанов по справам про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до вимог ст. 283 постанова має містити опис обставин справи, установлених під час розгляду справи. Оскаржувана постанова містить запис в графі «опис обставин» «.. самочинне влаштування дверного отвору з віконного отвору, це є виконання будівельних робіт без документу дозвільного характеру». З даного «опису обставин» незрозумілим є де саме влаштовано дверний отвір, з якого саме віконного отвору, чи в якому приміщенні та за якою адресою цей отвір влаштовано тощо. Вищевказані порушення дають змогу зробити висновок, що оскаржуваний протокол не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що ч. 5 ст. 96 КУпАП визначає, що «...Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (CCI), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». В протоколі та в акті перевірки посадовими особами відповідача визначено, що виявлено порушення «...самовільне влаштування дверного отвору з віконного отвору...». Але, ні в протоколі, ні в акті перевірки посадовими особами відповідача не визначено, з яких підстав ними об’єкт перевірки віднесено саме до об'єктів з незначними наслідками (CCI). В матеріалах адміністративної справи відсутні розрахунки категорійності чи класу наслідків, що виключає категоричне віднесення відповідачем об’єкту перевірки саме до об'єктів з незначними наслідками (CCI). З наведеного вбачається, що відповідачем взагалі не з’ясовувався факт належності збудованого об’єкту до класу наслідків: об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2) чи об'єктів із значними наслідками (ССЗ). Наказом ОСОБА_5 регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 06.11.2017 № 289, що зареєстрований у ОСОБА_5 юстиції України 27.11.2017 за № 1437/31305 затверджено Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Так, п. 25 визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються при реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно- побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення. Як наслідок, такі роботи не потребують окремого отримання будь - якого документу дозвільного характеру. Позивачем було фактично здійснено заміну віконного блоку без втручання в несучі конструкції, зовнішня конфігурація залишилася незмінною, функціональне призначення приміщень не змінювалося. Ним було влаштовано огороджувальну збірно - розбірну конструкцію з полегшених матеріалів на існуючому вбудовано - прибудованому приміщенні, розташованому на першому поверсі в житловому будинку№10/1 по вул. Небесної Сотні в м. Черкаси та влаштовано тентове покриття від опадів з легких матеріалів.

На думку позивача, зазначені порушення, в їх сукупності (як процесуальні, так і матеріальні), дають підстави вважати постанову незаконною, а дії посадових осіб відповідача неправомірними, а тому позивач просить скасувати постанову № 4 по справі про адміністративне правопорушення від 01.02.2018, винесену заступником начальника управління державного архітектурно - будівельного контролю Черкаської міської ради.

Ухвалою від 21 лютого 2018 року відкрито спрощене (письмове) провадження у справі.

У відзиві на позов, який надійшов через канцелярію суду 12.03.2018 та у запереченні на позов, яке надійшло через канцелярію суду 27.03.2018, представник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач скористався своїм правом надати відповідь на відзив, та 27.03.2018 надав суду заперечення на відзив.

12.03.2018 від представника відповідача за довіреністю ОСОБА_6 надійшло клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради.

Позивач ОСОБА_1 та його представник згідно доручення просили задовольнити позов в повному обсязі на підставі вимог, викладених у позовній заяві.

Відповідач представник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради заперечувала щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просила відмовити в їх задоволенні на підставі заперечення на позов та відзиву на позов.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Вивчивши доводи позовної заяви, додані до неї документи та докази, а також доводи відповідача, викладені у запереченні та відзиві на позов із наданими доказами, суддя встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Повноваження Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 20.09.2016 № 2-929 та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

У відповідності до п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського та технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконання будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією щодо створення об'єкта будівництва. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України.

Відповідно до п.7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи Управління, підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

20.12.2017 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради отримано звернення мешканців будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 10/1 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 щодо перевірки законності проведених робіт ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного звернення, ОСОБА_1 направлено Направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 16.01.2018 №12 за адресою: АДРЕСА_2, яке ОСОБА_1 отримав особисто про що свідчить розписка про отримання на направленні.

Під час проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, самочинно влаштовано дверний отвір з віконного отвору, що є виконанням будівельних робіт без документів, які дають право на їх виконання, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 постанови КМУ № 466 від 13.04.2011 «Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт», ДБН В. 3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт».

За результатами перевірки були складені:

- акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 12 підписаний та отриманий ОСОБА_1 особисто;

- протокол № 2 про адміністративне правопорушення від 29.01.2018, де зазначено про розгляд справи про адміністративне правопорушення в приміщенні Управління на 11-00 год. 01.02.2018. Протокол отриманий ОСОБА_1 особисто, про що свідчить його підпис у протоколі;

- припис № 24 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.01.2018, який ОСОБА_1 також отриманий особисто, про що свідчить його підпис у приписі.

01.02.2018 була розглянута справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, якого визнано винним відповідно ч. 5 ст. 96 КУпАП, і, відповідно, винесена постанова № 4 по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн..

З постанови № 4 по справі про адміністративне правопорушення від 01.02.2018, винесеної заступником начальника управління державного архітектурно - будівельного контролю Черкаської міської ради ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, самочинно влаштовано дверний отвір з віконного отвору, що є виконання будівельних робіт без документів, які дають право на їх виконання, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 постанови КМУ № 466 від 13.04.2011 «Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт», ДБН В. 3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», за що встановлена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 96 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 5 ст. 96 КУпАП є виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Статтею 38 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - (не пізніше ніж через) два місяці з дня його виявлення.

ОСОБА_5 юстиції України від 01.12.2003 №2-34-1465 передбачено, що триваючими адміністративними поступками є поступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків та споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Днем виявлення триваючого правопорушення буде день складання акта чи іншого документа, в якому буде задокументовано вчинення правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2018 є днем складання акту, реконструкція була самочинною (без належних дозвільних документів), а отже - порушувало вищезазначені норми закону, тобто було правопорушенням.

Відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 466 від 13.04.2011, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту.

Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів будівництва «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» при реконструкції, капітальному ремонті і переплануванні окремих квартир заборонено улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів.

Так, до перепланувань, які підлягають «узаконенню», відносяться: облаштування дверних прорізів у несучих стінах, а також здійснення інших робіт, пов'язаних з порушенням капітальних конструкцій. Для реалізації таких змін у житловому приміщенні потрібно отримати дозвільні документи на будівельні роботи та ввести перепланований об'єкт в експлуатацію.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Влаштування дверного отвору з віконного отвору квартири в будинку не передбачений у Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.2017 № 406.

Отже, влаштування дверного отвору з віконного отвору квартири в будинку є реконструкцією і, відповідно до ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови КМУ № 466 від 13.04.2011, потребує подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із нормами статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов’язку доведення, суддя прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому, не відповідають дійсності твердження позивача про те, що ним здійснено заміну віконного блоку за адресою: АДРЕСА_2, без втручання в несучі конструкції і при цьому зовнішня конфігурація залишилася незмінною, а функціональне призначення приміщень ним не змінювалося.

За таких обставин, суддя не приймає до уваги доводи позивача про те, що він не порушував вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, оскільки відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, доведено факт вчинення позивачем правопорушення та надано беззаперечні та неспростовні докази цього.

Щодо об’єктивної сторони адміністративного правопорушення, характерними є ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв’язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку. Основною і обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення. Всі інші ознаки мають факультативний характер.

Як вбачається з постанови від 01.02.2018, винесеної заступником начальника управління державного архітектурно - будівельного контролю Черкаської міської ради ОСОБА_8, - об’єктивна сторона вчиненого позивачем правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, самочинно влаштовано дверний отвір з віконного отвору, що є виконання будівельних робіт без документів, які дають право на їх виконання, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 постанови КМУ № 466 від 13.04.2011 «Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт», ДБН В. 3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», за що встановлена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 96 КУпАП.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладанні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що обтяжують і пом’якшують відповідальність, а згідно із ст. 280 КУпАП, посадова особа, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, суддею не встановлено будь-яких порушень вимог закону при розгляді справи та винесенні постанови від 01.02.2018, оскільки міститься логічний виклад обставин вчиненого правопорушення, зокрема, - у ній зазначено, коли, де і ким вчинено правопорушення, викладено суть його вчинення, дотримано інші вимоги, встановлені ст. 283 КпАП України, що свідчить про те, що оскаржувана постанова є законною та порушень з боку заступника начальника управління державного архітектурно - будівельного контролю Черкаської міської ради ОСОБА_9 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддею не вбачається. При цьому, суддя виходить з того, що відповідач під час виявлення, фіксування правопорушення та складання постанови про притягнення позивача до відповідальності діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На підстав викладеного та, керуючись Конституцією України, КУпАП, ст.ст. 5, 6, 8-10, 12, 73-78, 241-246, 250, 257-262, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений та оголошений 20.04.2018.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи до Київського апеляційного адміністративного суду, через Придніпровський районний суд м. Черкаси. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: ОСОБА_10