Ухвала суду № 73461249, 10.04.2018, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/963/16-к

провадження № 1-в/691/11/18

УХВАЛА

10 квітня 2018 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого - судді Савенко О. М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю:

прокурора Вібе С.В.

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Городище заяву ОСОБА_2, засудженого 22 грудня 2017 року Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році»,-

встановив:

13 березня 2018 року до Городищенського районного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_2 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році». Подану заяву ОСОБА_2 мотивує тим, що вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року був засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням три роки. Як учасник бойових дій та особа, яка брала участь в антитерористичній операції може бути звільнений від відбуття покарання на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році» та ст. 8 Закону України «Про застосування амністії в Україні».

У судовому засіданні взяли участь засуджений, прокурор.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду, не з»явилися, через канцелярію суду подали заяви від 26 березня 2018 року №1855/18 та №1860/18 в яких заперечили щодо застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» стосовно ОСОБА_2.

Суд, заслухавши засудженого щодо підстав для задоволення заяви, думку прокурора, який не заперечив проти, розглянувши заяви потерпілих, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року ОСОБА_2 був засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді три роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням три роки (а.с.7-9). ОСОБА_2 22 грудня 2017 року під особистий підпис, був ознайомлений з порядком і умовами відбування покарання та обов»язками, які були покладені на нього судом, що передбачені ст.ст.75,76 КК України (а.с.45). Із довідки військової частини-польова пошта В2336 код 07747966 Міністерства Оборони України від 31 жовтня 2014 року №1679 вбачається, що засуджений ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності і суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганських областях (а.с.4). Вказані обставини підтверджуються і копією посвідчення учасника бойових дій Серії ЮА №037539 (а.с.3) та довідками військової частини-польова пошта В2336 код 07747966 Міністерства Оборони України від 30 січня 2015 року №908 та21 серпня 2014 року №1258 (а.с.5-6).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України №1810-VII від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році».

Згідно ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов»язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоровя особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального Кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального Кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).

Відповідно до п."а" ч. 2 ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», питання про застосування амністії здійснюється щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов»язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

У судовому засіданні встановлено, що засуджений ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності і суверенітету та територіальної цілісності України (а.с.3-4) і може бути звільнений згідно ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році». Вказані обставини ОСОБА_2, в ході судового розгляду, не повідомились, мотивуючи втратою документів та відновлення їх на період вступу вироку в законну силу.

Обставини, які б виключали можливість застосування амністії до засудженого ОСОБА_2 передбачені ст. 8 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році", судом не встановлені.

Позиція потерпілих щодо відсутності підстав для застосування законодавства про амністію стосовно засудженого, як вбачається із змісту листів, виключно пов»язана із невідшкодуванням матеріальної і моральної шкоди заподіяної злочином, і тому суд, вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_2 на неухильне виконання вироку суду в цій частині. Об»єктивних доказів того, що до ОСОБА_2 не може бути застосовано, як до особи яка засуджена, Закон України «Про амністію у 2016 році», потерпілі не навели та не надали.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність усіх підстав для задоволення заяви про застосування акту амністії, щодо засудженого ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 537, 539, КПК України, ст.ст. 74, 86 КК України, ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році", ст.8 Закону України "Про застосування амністії в Україні", -

ухвалив :

заяву засудженого ОСОБА_2 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» - задоволити.

Звільнити від подальшого відбування покарання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 провул.Вишневий,№5 Городищенського району Черкаської області, засудженого вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання згідно ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки, із покладенням обов»язків за п.1 ч.1,2 ст.76 КК України, на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Копію ухвали направити ОСОБА_3 та ОСОБА_4, для відому.

Суддя ОСОБА_5