Ухвала суду № 73460725, 18.04.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 546/852/16

Провадження № 2/645/273/18

УХВАЛА

Іменем України

18 квітня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Сілантьєвої Е.Є.

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про прийняття зустрічного позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 борг згідно боргової розписки від 25 травня 2001 року у розмірі 5000,00 доларів США, проценти за користування чужими грошовими коштами та 3% річних від простроченої суми, а також стягнути з відповідача ОСОБА_4 борг за договором поруки у розмірі 1000,00 грн.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області була прийнята відмова позивача від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 1000 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 06.09.2016 року. Ухвалою Решетиловського суду Полтавської області від 23 травня 2017 року зазначена справа була передана до Фрунзенського районного суду, та ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2017 року прийнята до провадження.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2018 року було призначене підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 надав суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсними підробленими документами розписку і кредитних договорів, визнання недійсними договорів, в якої відповідачами зазначив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Миколайовтича.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_6, заперечував щодо прийняття зустрічної позовної заяви.

Відповідно до вимог ст.. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_2 згідно боргової розписки від 25 травня 2001 року.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом ОСОБА_7 просить визнати недійсним боргову розписку від 21.05.2001 року та доповнюючий її зміст договір від 21.05.2001 року; договору про відступлення права вимоги від 20.07.2016 року та від 07.02.2017 року; договори про правову допомогу адвокатом ОСОБА_6 від 21.09.2017 року та громадянину ОСОБА_8; договір про правову допомогу адвокатом ОСОБА_5 від 01.09.2016 року; договір доручення від 22.02.2016 року; зобов’язати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виплатити ОСОБА_2 заявлену компенсацію в розмірі 484200 грн. 00 коп. Також ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» просив звільнити його від сплати судового збору.

Згідно з ст.. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.

Ознайомившись із зустрічною позовною заявою, суд вважає за необхідне на підставі ст.ст. 175, 177, 194 ЦПК України залишити її без руху з наступних підстав.

Згідно ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав

Відповідно до положення ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Суд вбачає, що зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог закону та форми і змісту позову, тобто:

- порушено п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України – не зазначене зміст позовних вимог до відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які не є сторонами договору позики та не є сторонами цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

- порушено п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оскільки відповідачі, вказані у зустрічній позовної заяві не є учасниками справи, яка на цей час розглядається, та не є сторонами договору позики від 21.05.2001 року;

- порушено п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України – до позовної заяви не надано документів та доказів, не надано копії боргової розписки та доповнень до договору позики, не надано договорів про відступлення права вимоги та договорів про правову допомогу.

- порушено п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України – відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до вищевказаних відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, не надано копій позовних заяв по кількості осіб.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Посилання ОСОБА_2 на ст.. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення від сплати судового збору є невірним. Так, відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач це фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Предметом судового розгляду є договір позики, який укладений між двома фізичними особами, та договори, які виникли на підставі договору позиваки від 25.05.2001 року, тому Закон України «Про захист прав споживачів» на зазначені відносини не застосовується.

Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 704,80 грн. та не більше 8810,00 грн.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачів суми у розмірі 484200 грн., тому підлягає сплаті 4842 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено сім немайнових вимог.

Відповідно до п/п 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір» позивачу, слід оплатити судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. за кожну вимогу немайнового характеру про що надати суду квитанції.

В силу вимог ч. 2 ст. 194 ЦПК України, дана заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 175, 277 185 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Залишити без руху зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними підробленими документами розписку і кредитних договорів, визнання недійсними договорів.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків зазначених вище.

Роз’яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо розміру судових витрат. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її після її підписання суддею 18 квітня 2018 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова до Апеляційного суду Харківської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Фрунзенського районного

суду м. Харкова Е.Є. Сілантьєва