Вирок № 73460377, 18.04.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/339/18

Справа № 643/8521/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2018 року Московський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання - Бахметьєвої Ю.С.

прокурора - Асріян Л.А.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - адвоката Левченка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017220000000592 від 25.04.2017року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, одруженого, який має малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 24.04.2017року, приблизно о 22год.00хв., керував належним йому технічно справним мотоциклом «Gеоn», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухався по Салтівському Шосе в м. Харкові зі сторони пр. Ювілейного в напрямку пр. Тракторобудівників зі швидкістю близько 60 км/год.

Під час руху по Салтівському Шосе, в районі будинку, 248, ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: «Уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» та керуючи мотоциклом не урахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки у вигляді пішоходу ОСОБА_1, який перетинав проїжджу частину дороги з ліва на право по ходу його руху та якого він спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, та скоїв на нього наїзд, що спричинило тяжкі наслідки.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 528-А/17 від 18.05.2017року отримав тяжке тілесне ушкодження у вигляді відкритого (наявність ран) дрібно- і крупноосколкового перелому діафізу лівої великогомілкової кістки у середній третині із зсувом, а також ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді відкритого (наявність ран) перелому малогомілкової кістки лівої гомілки у середній третині, крайового перелому зовнішнього виростку лівої великогомілкової кістки без значного зсуву, та легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами, забійної рани голови.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_2, згідно висновку автотехнічної експертизи №511/17 від 21.06.2017року знаходяться у причинному зв'язку з подією та наслідками дорожньо-транспортної події.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, посилаючись на щире каяття, та пояснив суду, що дійсно при зазначених вище обставинах він здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 У скоєному щиро кається. Цивільний позов потерпілого визнав повністю, зазначив, що добровільно відшкодував на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 28 400,00грн. та в найближчий час має намір відшкодувати повністю завдану йому моральну шкоду. Разом з тим, обвинувачений заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він має на утриманні малолітню дитину та вчинив необережний злочин, що не належить до категорії особливо тяжких.

Потерпілий - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив обставини вчиненого обвинуваченим відносно нього кримінального правопорушення. Крім того, просив задовольнити його цивільні позови. Також зазначив, що дійсно отримав від обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 28 400,00грн.

Цивільний відповідач ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» в судове засідання не зявилися, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Подали до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, з тих підстав, що ОСОБА_1 не звертався у встановленому законом порядку до ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС», не надав повідомлення про ДТП, заяву про виплату страхового відшкодування, документи на підтвердження здійснених витрат та обґрунтування таких відповідно до ст.ст. 24,35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_2, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим злочину, підстав для самообмови судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_2 вчинив злочин, який відносяться до категорії тяжких злочинів.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, встановлено, що він раніше не судимий, не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується позитивно.

У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, каяття у вчиненому та добровільне часткове погашення заподіяної моральної шкоди потерпілому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставину що пом'якшує покарання, та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції статей інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Відповідно до роз'яснень п. 20 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в яких зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також особу винного.

З урахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного злочину, особи обвинуваченого, який скоїв необережний злочин, що не належить до категорії особливо тяжких, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, добровільно частково відшкодував потерпілому моральну шкоду, то суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами із застосуванням ст.ст.75,76 КК України. Саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник прохали застосувати до ОСОБА_2 амністію, звільнивши його від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та не позбавлений відносно неї батьківських прав, вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким, повністю визнає свою вину, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2016 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей яким не виповнилось 18 років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений на момент вчинення злочину мав і має малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та не позбавлений відносно неї батьківських прав.

Так, ОСОБА_2 вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив у квітні 2017році, тобто до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.) Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 амністії, передбачених ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_2 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування основного та додаткового покарання.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено позов до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі - 70 000,00грн., який обвинувачений визнав повністю, та приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_2 добровільно сплатив потерпілому - 28 400,00грн. завданої моральної шкоди, цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі - 41 600,00грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ПрАТ Страхова Компанія «ЮНІВЕС» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі - 67 560,88грн. підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Потерпілим ОСОБА_6 надано суду документи, які підтверджують витрати на лікування на суму 36539,08грн. Те, що придбані потерпілим ліки призначені для лікування після ДТП, підтверджується наданими медичними документами /а.п.56, 60-71,73-79/.

Таким чином підтверджена документально шкода, заподіяна життю і здоров'ю, яка завдана третій особі, тобто ОСОБА_1 внаслідок ДТП складає 36539,08грн.

Відповідно до полісу № АК/71273539 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів мотоцикл «Gеоn», реєстраційний номер НОМЕР_1, 21.09.2016р. був застрахований, на момент ДТП вказаний поліс діяв. Ліміт страхової суми за шкоду заподіяну життю та здоров'ю становить 200 000грн.

Страхувальником був ОСОБА_2, який є власником даного транспортного засобу та який у встановлений законом строк 27.04.2017року звернувся до ПрАТ Страхова Компанія «ЮНІВЕС» з повідомленням про ДТП /а.п.145-146/.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За правилами Закону України «Про страхування» страхове відшкодування здійснюється страховиком. При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування.

Згідно п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи викладене, шкода заподіяна життю та здоров'ю потерпілого підлягає стягненню з ПрАТ Страхова Компанія «ЮНІВЕС» в сумі доведеної майнової шкоди тобто в сумі 36539,08грн.

В іншій частині позов ОСОБА_1 до ПрАТ Страхова Компанія «ЮНІВЕС» про відшкодування матеріальної шкоди на підставі ст.1197 ЦК України, не підлягає задоволенню за безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта по даному кримінальному провадженню підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави у сумі - 1186грн.44коп.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Арешт, який був накладений відповідно до ухвали Київського районного суду м.Харкова від 26.04.2017 року на мотоциклом «Gеоn», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 та який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Льва Толстого, 106-а підлягає скасуванню.

Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, та згідно ст. 76 КК України, покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі п. «в» ст. 1 Закон України "Про амністію у 2016", звільнити ОСОБА_2 від відбування основного та додаткового покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі - 41600,00 (сорок одну тисячу шістсот гривень 00коп.). В іншій частині позову про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ЮНІВЕС» про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі - 36539,08грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень 08 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 511/17 від 21.06.2017 р. у розмірі - 1186грн.44коп.

Скасувати арешт, який був накладений відповідно до ухвали Київського районного суду м.Харкова від 26.04.2017 року на мотоциклом «Gеоn», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 та який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Льва Толстого, 106-а.

Речові докази: мотоцикл «Gеоn», реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_2.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя - Т.М.Довготько