Ухвала суду № 73459312, 17.04.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Збитковської Т.І, ОСОБА_1І, ОСОБА_2

Секретаря судового засідання – Міщук Л.А.

За участю прокурора – Бабича А.А.

Підозрюваного – ОСОБА_3

Захисника - адвоката ОСОБА_4

Слідчого – Стрільчука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 березня 2018 року в кримінальному провадженні № 22017180000000103, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБУ України в Рівненській області ОСОБА_5М, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не працюючого, одруженого, інваліда другої групи, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, із визначенням застави в сумі 12 мільйонів 334 тисяч грн.

Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні впродовж 2017-2018 років за попередньою змовою із ОСОБА_6В, ОСОБА_7 та з іншими невстановленими особами, контрабандного переміщення з ОСОБА_8 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсорів – 16786 пігулок “Cirrus” та 18000 пігулок “Acatar” (медичних препаратів), які містять псевдоефедрин, обіг якого обмежено законом, що становить особливо великий розмір, а також незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут в особливо великих розмірах іншим особам, з метою використання під час виготовлення останніми психотропної речовини метамфетамін, про що 26 березня 2018 року йому оголошено ( а. с. 38-46).

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4В, покликаючись на незаконність ухвали, доводить, що, на його думку, ні слідчий, ні прокурор не довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3М, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має сім’ю, виховує малолітню дитину, являється інвалідом другої групи, дає визнавальні показання у скоєнні злочину за ч. 3 ст. 311 КК України, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Також зазначає, що судом, на порушення ч. 4 ст. 182 КПК України, без належної мотивації, визначено розмір застави, що значно перевищує максимально допустимий. Просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави з визначенням її розміру в межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без зміни, пояснення слідчого Стрільчука В.М, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини ( 1995 р.) законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.

При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв’язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб тяжкого і особливо тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 305 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад десять років, та існує ризик переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування або суду шляхом виїзду за межі України, оскільки він систематично на протязі 2016-2017 років виїжджав, як на територію Російської Федерації та АР Крим, так і на територію ОСОБА_8, знищення або спотворення ним доказів провадження, які вказують на причетність згаданої групи осіб до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, та вчинення ним іншого злочину.

Слідчим суддею також взято до уваги і рівень матеріального забезпечення підозрюваного та його дружини, з якою спільно проживає впродовж десяти років, та наявність у власності сім’ї ряду дороговартісного нерухомого майна у різних регіонах України.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_3 дійсно визнав свою вину у скоєному злочині за ч. 3 ст. 311 КК України, має сім’ю та малолітню дитину, на що покликається апелянт, однак ніде не працює, не має достатнього джерела прибутку, обґрунтовано підозрюється у вчиненні неодноразових впродовж 2017 року та у 2018 році злочинних контрабандних дій у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за попередньою змовою групою осіб, які несуть в собі суспільну-небезпечність, що створює загрозу для життя і здоров’я громадян, виключно з корисливих мотивів.

При апеляційному розгляді прокурор та слідчий Стрільчук В.М. зазначили, що отримані шляхом контрабанди прекурсори та медичні препарати, із систематичністю один раз на тиждень в проміжок з вересня 2017 року по березень 2018 року, які містять псевдоефидрин, в особливо великих розмірах, оскільки обраховуються десятками тисяч одиниць на мільйонні суми, за організації ОСОБА_3 збувалися в різних населених пунктах іншим особам, що не знайшло заперечень з боку учасників судового провадження.

Твердження захисника-адвоката ОСОБА_4 в апеляційній скарзі та при її розгляді апеляційним судом щодо необґрунтованості пред’явленої підозри ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 305 КК України не заслуговують на увагу, оскільки матеріали судового провадження містять дані щодо причетності ОСОБА_3 до вказаного злочину.

За таких обставин, на думку колегії суддів, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 суд дотримався вимог п. п. 3-8 ч. 1 ст. 178 КПК України і вірно прийшов до висновку про обрання підозрюваному запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, визначивши, відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави, що забезпечить дотримання ОСОБА_3 його процесуальних обов”язків.

Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 березня 2018 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

Т.І. ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_2