Ухвала суду № 73459307, 17.04.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4713/18

Провадження № 2/638/3105/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року суддя Дзержинський районний суд м. Харкова ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2, поданої в її інтересах адвокатом ОСОБА_3, до Харківської міської ради про розірвання договору оренди землі, -

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 звернулась до Дзержинського районного суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до Харківської міської ради про розірвання договору оренди землі.

Перевіривши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає передачі за підсудністю з наступних підстав.

За загальним правилом відповідно до ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

У відповідності до ч.1 ст.30 ЦПК України, яка регламентує правила виключної підсудності, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно п.27 Пленуму верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК України.

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п.п.2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках, коли вимоги пов'язуються з визнанням права на земельну ділянку, встановленням порядку користування земельною ділянкою чи усуненням перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної ділянки чи розташованої на ній нерухомості, зокрема про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, суди обов'язково застосовують правила про виключну підсудність.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки, що розташована на території Холодногірського району м.Харкова (м.Харків, вул.Енгельса, 33).

З огляду на вищевикладене, даний позов не підсудний Дзержинському районному суду м.Харкова.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 31, 260-261, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2, подану адвокатом ОСОБА_3, до Харківської міської ради про розірвання договору оренди землі – передати на розгляд до Ленінського районного суду м.Харкова.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: Д.В.Цвірюк