Постанова № 73459231, 17.04.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/14337/17

Провадження № 22-ц/787/437/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів:Хилевича С. В., Шеремет А. М.,

секретар судового засідання - Вихотень Я. В.

учасники справи:

скаржник(боржник у виконавчому провадженні) - ОСОБА_3;

стягувач - ПАТ "Західінкомбанк";

державний виконавець Рівненського міського відділу державної

виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у

Рівненській області - Клімкович Яна Йосипівна;

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року в складі судді Бердія М.А., постановлену у м. Рівне,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України вредакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з скаргою, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Клімкович Я.Ю. про відкриття виконавчого провадження №53965543 від 18.05.2017 року та про арешт майна боржника від 22.05.2017 року. На обґрунтування своєї скарги зазначав, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження та стягнуто виконавчий збір на всю суму боргу зазначену у виконавчому листі, без врахування суми погашення, крім того державний виконавець в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» не повідомив його про відкриття виконавчого провадження, а постановою державного виконавця про арешт майна боржника накладено арешт на майно в сумі, що на 518994,81 грн. перевищує загальну суму заборгованості за виконавчим документом.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що державним виконавцем були здійснені всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для виконання рішення суду, в межах і в спосіб, передбачених законодавством України. Суд також врахував, що скаржником не було наведено доказів на підтвердження доводів, наведених у скарзі.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує, що місцевим судом не дано належної оцінки доводам скарги, які є очевидними та не потребують доказування. Вказує, що суд не вирішив клопотання скаржника про витребування судом доказів, які сам скаржник не може надати на підтвердження обґрунтувань поданої ним скарги в силу їх відсутності, що в свою чергу зумовило неповне з'ясування обставин справи та постановлення незаконної ухвали. Зауважує, що судом не дано оцінки діям державного виконавця та не проаналізовано порядок винесення ним постанов, не враховано, що постанова про арешт майна винесена з порушенням ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». Стверджує, що суд не взяв до уваги та не дослідив обставин часткової сплати заборгованості, про що були зроблені відмітки на виконавчому листі, винісши постанову про стягнення з боржника суми понад 500 тисяч гривень більшу. Заперечує висновок місцевого суду про неможливість встановити хто і на погашення якого боргу сплатив кошти, про які наявна відмітка на виконавчому листі, оскільки це суперечить п. 3.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, котрий передбачає, що така відмітка стосується лише конкретного документу, на якому вона може проставлятись. Покликаючись на порушення свого гарантованого права на судовий захист, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення скарги на дії державного виконавця.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 06 квітня 2011 року Рівненським міським судом видано виконавчий лист по справі №2-10765/2010 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 солідарно на користь ПАТ «Західінкомбанк» 2852295,10 грн. боргу за кредитним договором, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи.

18 травня 2017 року державним виконавцем Клімкович Я.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53965543 за виконавчим документом №2-10765/10 виданим Рівненським міським судом 06.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Західікомбанк» 2852295,10 грн. боргу за кредитним договором, 1700 грн. судового збору та 120 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду.

22 травня 2017 року державним виконавцем Клімкович Я.Ю. по виконавчому провадженню №53965543 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 в межах суми стягнення 3139608,72 грн. з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевим судом не дано належної оцінки відмітці на виконавчому листі, апеляційним судом оцінюються критично. Так, відповідно до п. 3.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 N 2274/5 (чинного на день вчинення відмітки), після завершення виконавчого провадження виконавчий документ з відміткою про виконання (повне, часткове, про неможливість стягнення тощо) надсилається за належністю разом з відповідною постановою державного виконавця та супровідним листом, який підписується керівником органу державної виконавчої служби або його заступником.

Пунктом 3.11 вищевказаного Порядку, відмітка про виконання завіряється підписом відповідальних осіб, що безпосередньо здійснювали виконання, із зазначенням їх посади, прізвища та ініціалів, а також скріплюється печаткою. Якщо стягнення проводилось на користь фізичних чи юридичних осіб, зазначається розмір стягнутих коштів за виконавчим документом. Одночасно у всіх завершених виконавчих провадженнях зазначається дата, підстава завершення виконавчого провадження згідно із законом (пункт, частина, стаття закону) та сума стягненого виконавчого збору.

З наданої скаржником копії виконавчого листа вбачається, що даний виконавчий лист був повернутий стягувачу тричі. З першої відмітки на звороті виконавчого листа вбачається, що виконавчий лист повертався на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», окрім цього зазначено: «часткова сплата в розмірі 466941,21». Така відмітка не відповідає вимогам, встановленим п. 3.11 вищезазначеного Порядку та не містить вичерпної і беззаперечної інформації про дату її вчинення, дату сплати коштів, особу платника, на погашення якої саме заборгованості були розподілені ці кошти, якою є сума боргу після проведення цієї сплати, хто з відповідальних осіб (посада, прізвище, ініціали) зробив відмітку, чи було сплачено виконавчий збір та у якому розмірі.

З постанови державного виконавця про арешт майна боржника вбачається, що арешт накладено на все майно боржника ОСОБА_3 в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрати виконавчого провадження, штрафів 3139608,72 грн., що відповідає розміру заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а тому не порушує принципу співмірності з обсягом вимог зазначених у виконавчому листі.

Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б заслуговували на увагу і спростовували висновки суду, апелянтом не надано.

У зв'язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання про те, що дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Клімкович Я.Ю. про відкриття виконавчого провадження №53965543 від 18.05.2017 року та про арешт майна боржника від 22.05.2017 року є законними та вчиненими в межах повноважень та у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

За вказаних обставин оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, які діяли на момент її винесення, судом першої інстанції в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

Шеремет А. М.