Ухвала суду № 73458516, 18.04.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.04.2018 Справа № 554/6413/16-к

У Х В А Л А

18 квітня 2018 року місто Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді Микитенка В.М.,

з участю: секретаря Різник А.В.,

прокурора - Махно А.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кімн. 215, не працюючого, не одруженого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, кор. 1, кв.103, одруженого, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч. 2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у тому, що вони протягом грудня 2015 – 01.01.2016 року за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_5 у місті Полтава заволоділи його грошима в сумі 2500 доларів США, що в перерахунку за курсом НБУ складає 60724, 06 грн.

Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у тому, що 01.04.2016 року за попередньою змовою групою осіб заволоділи у ОСОБА_5 з гаражу кооперативу «Октябрський» за адресою: м.Полтава, вул. Профспілкова, 51 транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, вартістю 143045 грн. 60 к. та іншими речами на суму 102019 грн. 57 к.

Під час розгляду справи обвинувачені та їх захисники заявили, що їх не знайомили із ухвалами слідчих суддів Апеляційного суду Полтавської області, якими надавались дозволи на проведення усіх негласних слідчих (розшукових) дій у іншому провадженні щодо підсудних, а також надавалась згода на їх використання у даному провадженні, тому ставлять під сумнів допустимість як доказів вказаних слідчих (розшукових) дій та їх підставність.

Прокурор на це заявив клопотання про надання йому судового доручення щодо вжиття заходів до розсекречення вказаних ухвал Апеляційного суду Полтавської області та надання їх до суду.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку інших учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд зобов’язаний визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод при здійсненні процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням суттєвих його умов (п.1 ч.2 ст. 87 КПК України).

Частина 2 ст.92 КПК України передбачає, що обов’язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Зі змісту ст.7, ч.6 ст.9, ч.4 ст.36, ч.3 ст.333 КПК України убачається, що суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування (прокурору) проведення слідчих (розшукових) дій, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні або перевірці обставин, якщо вони мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.

Відповідно до ч.1 ст. 247, ст.248 КПК України дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій надається, зокрема слідчим суддею апеляційного суду області (міста Києва), у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора (ч.1,3 ст.257 КПК України).

Аналіз положень Закону України від 21 січня 1994 року № 3855-XII «Про державну таємницю», Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (пункти 5.1, 5.9) свідчать що ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть підлягати розсекречуванню.

Про необхідність розсекречування також свідчать такі правові норми.

Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи, у тому числі ті, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов’язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК і Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка ж доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Аналогічну позицію займає й Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Так, ЄСПЛ у своєму Рішенні від 01 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначив, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. ЄСПЛ констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов’язані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і, крім цього, не було достатньо обґрунтованим.

Така ж гарантія збережена і в процесуальному законодавстві. Зокрема, суд згідно з ч. 1 ст. 94 КПК має оцінити кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Отже, здійснення перевірки доказів на їх допустимість, якщо сторона захисту, наприклад, ставить їх під сумнів, є обов’язком суду, а звідси випливає й необхідність дослідження дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Слід зазначити, що недотримання судом цих вимог закону стало підставою для скасування судових рішень (ВСУ від 16.03.2017 № 5-364кс16)

Також, відповідно до ч. 5 ст. 246 КПК у рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії обов’язково зазначається строк її проведення. Здійснення означених дій поза строком, визначеним в ухвалі слідчого судді, є підставою для визнання доказів отриманих внаслідок їх проведення недопустимими.

Крім того, відомості про термін дії дозволів на застосування негласних слідчих (розшукових) дій після використання їхніх результатів як доказів у кримінальному судочинстві не є інформацією про засоби, зміст, форму та методи оперативно-розшукової діяльності у розумінні ст. 8 Закону України «Про державну таємницю». Такі відомості стосуються законності проведення відповідних дій, від чого залежить допустимість їхніх результатів як джерела доказів.

Необхідність дослідження цих матеріальних носіїв інформації зумовлена не лише визначенням строку наданих дозволів, а й перевіркою щодо їх наявності, а також з’ясуванням того чи належним суб’єктом подавалось клопотання.

Слід зазначити, що прокурор на власний розсуд може прийняти рішення про розсекречування, поряд із результатами негласних слідчих (розшукових) дій, й ухвали слідчого судді, адже саме прокурор згідно з ч. 1 ст. 255 КПК та п. 5.9. Інструкції, визнає необхідним використання тих чи інших матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після їх проведення, відповідно і доведення їх допустимості покладається на нього.

Суд зазначає, що має діяти неупереджено, приймати рішення лише з огляду на всебічне та повне дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору його належності, допустимості та достовірності. А тому не вправі відмовити стороні захисту у задоволенні такого клопотання і зобов’язаний поставити перед прокурором питання щодо розсекречення відповідних дозволів (матеріальних носіїв інформації).

Прокурор, діючи в порядку, визначеному п. 5.9 Інструкції, має прийняти рішення щодо їх розсекречення. Розсекречування ухвал слідчих суддів апеляційної інстанції здійснюється у порядку, передбаченому розділом 5. Інструкції.

Після розсекречування відповідних матеріальних носіїв інформації за клопотанням прокурора вони долучаються до матеріалів кримінального провадження та надаються стороні захисту для ознайомлення.

Якщо ж прокурор відмовляється прийняти рішення про розсекречування, зокрема ухвали слідчого судді, у випадку оспорення стороною захисту допустимості доказів, отриманих внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд, беручи до уваги зміст частин 3, 4 ст. 17 КПК, вирішує питання їх допустимості.

Керуючись ст. ст. 247-248, 253, 256-257, 333, 350 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Доручити прокурору прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 вчинити дії щодо розсекречення ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 24.02.2016 року №315т про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні № 1201617000000061 негласних слідчих (розшукових) дій (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) щодо ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, а також ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні №12016170040001197 та передання інформації.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М.Микитенко