Постанова № 73456298, 12.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №333/8158/15 Головуючий у 1 інстанції Боровікова А.І.

Провадження № 22-ц/778/1638/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В позові зазначало, що 28.11.2007р. між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № ZPМНG40000001839, згідно з яким позивач ПАТ КБ „ПриватБанк" надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 161250 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.11.2027р.

Згідно заяви відповідача від 30.07.2008 р. кредитний договір № ZPМНG40000001839 від 28.11.2007р. переведено з валюти гривня в валюту Долар США та укладено Додаткову угоду. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди Банку складає 34543,69 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно Договору, у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

В порушення умов кредитного договору, ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим станом на 20.08.2015р. має заборгованість за кредитним договором 114635,53 доларів США, у тому числі: заборгованість за кредитом - 34133,21 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 26476,34 дол. США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 5181,74 дол. США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 43374,61 дол. США., а також штрафи відповідно до Договору: 11,33 дол. США - штраф (фіксована частина); 5458, 30 дол. США - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором ОСОБА_3 між ПАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_4 укладено Договір поруки від 28.11.2007р.

Просило суд стягнути на користь Банку солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у сумі 11635,53 дол. США, що за курсом 22,06 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2015р. складає 2 528 859 грн. 57 коп. та судові витрати.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2016 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 114635,53 доларів США, що за курсом 22,06 грн. за 1 дол. США відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.08.2015р., складає 2 528 859 грн. 57 коп. та судові витрати у сумі 34278 грн. 90 коп.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з часу отримання кредиту вона добросовісно виконувала усі взяті на себе зобов'язання, аж поки у липні 2008 року вона не отримала від позивача лист про відмову Державної іпотечної установи в рефінансуванні іпотечних кредитів, та підвищення у зв'язку з цим банком відсоткової ставки за її Договором про іпотечний кредит. Тоді як насправді ДІУ не відмовляла позивачу в рефінансуванні іпотечних кредитів, що підтверджується листом ДІУ, про що їй стало відомо лише навесні 2009 року

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому рішення суду переглядається в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходи з того, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, відповідач порушила умови за кредитним договором, не виконувала зобов'язання здійснити погашення суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами в обумовлені кредитним договором строки, через що утворилася заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку у повному обсязі.

Судова колегія погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Встановлено, що 28.11.2007р. між відповідачем ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № ZPМНG40000001839, згідно з яким позивач ПАТ КБ „ПриватБанк" надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 161250 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.11.2027р.

Згідно заяви відповідача від 30.07.2008 р. кредитний договір № ZPМНG40000001839 від 28.11.2007р. переведено з валюти гривня в валюту Долар США та укладено Додаткову угоду. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди Банку складає 34543,69 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно Договору, у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим станом на 20.08.2015р. має заборгованість за кредитним договором 114635,53 доларів США, у тому числі: заборгованість за кредитом - 34133,21 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 26476,34 дол. США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 5181,74 дол. США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 43374,61 дол. США., а також штрафи відповідно до Договору: 11,33 дол. США - штраф (фіксована частина); 5458, 30 дол. США - штраф (процентна складова), що підтверджується відповідним розрахунком Банку.

В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором відповідача ОСОБА_3 (позичальника) між ПАТ КБ „Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_4 (поручителем) укладено Договір поруки від 28.11.2007 р.

Відповідно до п.5 Договору поруки, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за Кредитним договором, проте зазначена вимога відповідачами не виконана.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 1048 ЦК України, Кредитодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання боржник повинен відшкодувати збитки.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 1050, 1054, 509, 554, 543, 526 ЦК України, умов кредитного договору, укладеного сторонами та прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідачів суми заборгованості як з солідарних боржників.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2016 рокуу цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: