Ухвала суду № 73455421, 16.04.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3695/17

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

16 квітня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи на стороні позивача – ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності та права користування житлом проти позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи на стороні позивача – ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності та права користування житлом.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.01.2018 року вказану зустрічну позовну заяву залишено без руху

22.01.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зустрічну позовну заяву було повернуто позивачу.

В свою чергу, постановою апеляційного суду Закарпатської області від 29.03.2018 року вищевказану ухвалу від 22.01.2018 року скасовано, а матеріали справи направлені до суду для продовження розгляду.

Вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви, приходжу до висновку, що поданий зустрічний позов не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 185 ЦПК України, зазначено, що суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вказаного зазначений зустрічний позов поданий з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- позивачем за зустрічним позовом не додано до зустрічної позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб;

- у відповідності до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно немайновий і майновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру. Однак, позивачем за зустрічним позовом при подачу даного позову було сплачено судовий збір тільки із однієї позовної вимоги немайнового характеру.

З ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 18.01.2018 року слідує, що представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював, що сума судового збору, що підлягає оплаті з позовної вимоги про визнання права спільної сумісної власності не може бути ними вирахувана у зв’язку з тим, що в позивача відсутня оцінка вартості спірного майна.

У відповідності до ч.2 ст.176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи

Таким чином, у відповідності до вимог ч.2 ст.176 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року), суд попередньо визначає позивачу за зустрічним позовом суму судового збору, що підлягає сплаті в розмірі 1500/тисяча п’ятсот/грн. за позовну вимогу про визнання права спільної сумісної власності.

Повідомити позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду уточненої позовної заяви /з копіями для учасників справи/ з урахуванням виявлених суддею недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дану зустрічну позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, –,

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи на стороні позивача – ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності та права користування житлом – залишити без руху.

Надати позивачу за зустрічним позовом строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, роз'яснивши, що у випадку, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6