Вирок № 73455134, 17.04.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 425/297/18

1-кп/425/180/18

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

при секретарі

судового засідання Брудницькій О.В., Погорелова В.В.,

за участю прокурора Деркачова Д.В.,

потерпілого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Михайлівка Перевальського району, Луганської області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, неодружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше засуджений:

- 17.03.2005 Перевальським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

- 08.11.2005 Алчевським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України приєднано 1 рік 6 місяців 10 днів позбавлення волі за вироком Перевальського районного суду від 17.03.2005, остаточне покарання визначено 4 роки 10 днів позбавлення волі;

- 13.06.2008 Перевальським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ст. 304, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України приєднано 1 рік позбавлення волі за вироком Алчевського міського суду Луганської області від 08.11.2005, остаточне покарання визначено 6 років позбавлення волі;

- 18.05.2017 Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

- 28.09.2017 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі без конфіскації майна,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2017 приблизно о 12-00 год ОСОБА_4 знаходився в гаражному кооперативі „Східний" м. Рубіжне, де у нього повторно виник злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднаний з проникненням до приміщення, а саме: гаражу, що розташований серед гаражних блоків гаражного кооперативу „Східний" м. Рубіжне.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 знайшов біля вищезазначеного гаражу металевий прут, за допомогою якого зламав навісний замок, який знаходився на металевих дверях зазначеного гаражу, після чого ОСОБА_4 увійшов до приміщення зазначеного гаражу, звідки таємно, повторно, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, із корисливих мотивів, виштовхав транспортний засіб „ЗАЗ НОМЕР_1" червоного кольору, 1979 року випуску, д/н НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, № двигуна НОМЕР_4, № шасі НОМЕР_5, що належить ОСОБА_3, з приміщення зазначеного гаражу, після чого місце скоєння кримінального правопорушення покинув, розпорядившись транспортним засобом на власний розсуд. У результаті своїх злочинних протиправних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1256 гривень 63 копійки згідно з висновком експерта № 19/113/9-2/10е від 15.01.2018.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, з обставинами, викладеними в обвинувальному акті погодився, з кваліфікацією згоден, суду дав показання, що дійсно 25.06.2017 в денний час він прийшов до гаражу, розташованому в кооперативі „Східний" м. Рубіжне, за допомогою металевого прута зламав навісний замок, яким було закрито гараж, виштовхав автомобіль, який знаходився у гаражі та розпорядився їм на власний розсуд.

Потерпілий ОСОБА_3 погодився з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, просив визначити покарання на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, та у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

У зв'язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, поєднаному із проникненням до приміщення, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.

При обранні покарання ОСОБА_4 суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке віднесене кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;

- особу обвинуваченого, який вчинив злочин у період іспитового строку відбуття покарання, раніше неодноразово був засуджений за вчинення злочинів проти власності.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, є його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його суспільно - небезпечні наслідки, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який вчинив злочин у період іспитового строку відбуття покарання, на шлях виправлення не став та знову вчинив злочин, суд вважає, що покарання йому повинно бути обране у виді позбавлення волі.

ОСОБА_4 засуджений вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 18.05.2017 за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 3 роки (надалі - Вирок від 18.05.2017). Згідно з вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 28.09.2017 ОСОБА_4 засуджений за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі без конфіскації майна (надалі - Вирок від 28.09.2017). Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив новий злочин 25.06.2017, тобто в період іспитового строку за Вироком від 18.05.2017. Заява про вчинення даного злочину, відповідно до витягу з реєстру досудових розслідувань, надійшла 05.01.2018, тобто на момент ухвалення Вироку від 28.09.2017 про вчинення засудженим нового злочину до ухвалення вироку суду не було відомо.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Крім того, суд враховує роз'яснення, які містяться уп.10 Постанови Пленуму ВСУ „Про практику призначення судами кримінального покарання", у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України. У відповідності до положень п. 25 Постанови Пленуму ВСУ „Про практику призначення судами кримінального покарання", коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

У зв'язку з зазначеним суд вважає за необхідне остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за правилами ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків, та ч. 4 ст. 70 КК України, тобто за сукупність злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Витрати на залучення експертів у розмірі 572 грн. 00 коп., пов'язані із проведенням судово-автотоварознавчої експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки його провина знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 18.05.2017 у виді позбавлення волі, строком на 1 (один) рік та призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком,призначеного за правилами ст. 70 КК України, більш суворим покаранням, призначеним вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 28.09.2017 у виді 10 років позбавлення волі, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня ухвалення вироку, тобто з 17.04.2018, зарахувавши у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 09.08.2017 по 28.09.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, та з 28.09.2017 по 17.04.2018 термін відбування покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 28.09.2017.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на залучення експертів у розмірі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 (нуль) коп. на користь держави на р/р 31117106700071, ЄДРПОУ 37904431, МФО 804013, код 21081100, одержувач УДКСУ.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк та в тому ж порядку з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Я.М. Синянська