Рішення № 73453752, 10.04.2018, Миронівський районний суд Київської області

10.04.2018 Єдиний унікальний № 371/1485/17

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 1485 /17

Провадження № 2 /371/ 163/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

з секретарем Овчаренко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Миронівський райагробуд» про зобов’язання здійснити перерахунок заробітної плати та видати довідку про заробітну плату встановленого зразка,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаними вимогами, посилаючись на ті обставини, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Миронівською пересувною механізованою колоною, правонаступником якої на даний час є Приватне акціонерне товариство «Миронівський райагробуд» на посаді водія з годинною тарифною ставкою 0,676 крб. при 6 годинному робочому дні.

Після загальновідомих подій на Чорнобильскій АЕС, позивач був мобілізований з основного місця роботи до зони відчуження. У період часу з 09 травня 1986 року по 27 липня 1987 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини № 53893. Позивач виконував роботи з дезактивації об’єкту «ХОЛТ» на Чорнобильській АЕС з 13 липня 1986 року по 20 липня 1986 року у зоні небезпеки № 3 внаслідок чого отримав граничну дозу радіоактивного опромінення 24,78 рентген. Тривалість робочого часу в зоні відчуження щоденно становила не менше 10 годин на добу, що було зумовлено тяжкість наслідків від вибуху на ЧАЕС та скорішою локалізацією розповсюдження радіації.

20 липня 2017 року представник позивача звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження.

02 листопада 2017 року листом № 17 відповідачем було відмовлено в перерахунку заробітної плати за його заявою. Свою відмову відповідач обґрунтував тим, що на сьогоднішній день нормативно-правові акти колишнього СРСР не діють на території іншої держави.

В судове засідання позивач та представник позивача не з’явилися. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства «Миронівський райагробуд» у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Згідно з ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. Під час відрядження у зону ЧАЕС останній виконував складні, небезпечні для життя і здоров’я та термінові роботи, внаслідок чого втратив працездатність та є інвалідом 2 групи, захворювання пов’язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А № 116566, видане 19 серпня 2009 року Київською обласною державною адміністрацією № 1, випискою з огляду МСЕК (а. с. 2, 14).

У період часу з 09 травня 1986 року по 27 липня 1987 року позивач ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини № 53893. Позивач виконував роботи з дезактивації об’єкту «ХОЛТ» на Чорнобильскій АЕС з 13 липня 1986 року по 20 липня 1986 року у зоні небезпеки № 3, що підтверджується довідкою від 09 лютого 2012 року, виданої ПрАТ «Миронівський райагробуд» (а. с. 17).

Правонаступником Миронівської пересувної механізованої колони є приватне акціонерне товариство «Миронівський райагробуд».

20 липня 2017 року представник позивача письмово звернувся до відповідача з проханням про перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження (а.с. 23-24).

Згідно довідки про заробітну плату № 17 від 02 листопада 2017 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за роботу в зоні відчуження у період часу з 13.07.1986 по 20.07.1986 року без збільшення тарифної ставки на 100 % та не нарахована премія в розмірі 60% тарифної ставки (а. с. 26).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 70 вказаного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами, з урахуванням рівня радіоактивного забруднення ізотопами цезію, складності виконуваних робіт і умов праці.

Статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 pоку № 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Рада Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 pоку № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 pоку № 964 - у III, II, І зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Згідно пункту 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ОСОБА_3. 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100% тарифної ставки (посадового окладу).

Відповідно до положення пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці, підвищеної у два рази.

Відповідно до п. 4 постанови Міністрів УРСР і Укрпрофради «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» від 10.06.1986 № 207-7 була встановлена премія працівникам, занятим в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі - 60 % тарифної ставки (посадового окладу). На доплату за роботу в надурочний час, святкові і вихідні дні премія не нараховувалась.

Оскільки в період часу з 09 травня 1986 року по 27 липня 1987 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини № 53893. Позивач виконував роботи з дезактивації об’єкту «ХОЛТ» на Чорнобильській АЕС з 13 липня 1986 року по 20 липня 1986 року у зоні небезпеки № 3 внаслідок чого отримав граничну дозу радіоактивного опромінення 24,78 рентген. Тривалість робочого часу в зоні відчуження щоденно становила не менше 10 годин на добу, що було зумовлено тяжкість наслідків від вибуху на ЧАЕС та скорішою локалізацією розповсюдження радіації, що підтверджується відповідною довідкою із зони ЧАЕС, суд дійшов висновку, що має бути проведений перерахунок заробітної плати позивача, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з урахуванням вимог зазначених вище постанов, в тому числі тарифна ставка за період виконання робіт позивачем в IIІ зоні небезпеки повинна бути підвищена на 100%, тобто в два рази, та нарахована премія в розмірі 60% тарифної ставки.

Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, що передбачено ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644 встановлено, що в разі, якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця і пенсію призначають із заробітку, отриманого за фактично відпрацьований час у зоні відчуження, то слід видавати довідку встановлено зразка.

Отже, обов'язок щодо видачі довідок про заробітну плату особам, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, належить підприємству, установі, організації, з якими особа перебувала у трудових відносинах під час виконання таких робіт.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач в письмовій заяві наданій до суду позов визнав. Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки воно не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з правилами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, ст. ст. 49, 97, 233 КЗпП України, ст. 14, 36, 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, п. 4 постанови Міністрів УРСР і Укрпрофради «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» від 10.06.1986 № 207-7, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-78, 81, 95, 206, 229, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Зобов'язати приватне акціонерне товариство «Миронівський райагробуд» (08842, вул. Центральна, 394-а, с. Владиславка, Миронівський район, Київська область, код ЄРПОУ 03584591) здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія СМ 187625, виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області від 21 грудня 1999 року, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1), а саме збільшити на 100 % (тобто вдвічі) тарифну ставку за період з 13 липня 1986 року по 20 липня 1986 року та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за цей же період з урахуванням відпрацьованого ним часу в зоні Чорнобильської АЕС в кількості 10 (десять) годин на добу.

3.Зобов'язати приватне акціонерне товариство «Миронівський райагробуд» (08842, вул. Центральна, 394-а, с. Владиславка, Миронівський район, Київська область, код ЄРПОУ 03584591) видати нову довідку встановленого зразка про заробітну плату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія СМ 187625, виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області від 21 грудня 1999 року, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1) за період виконання ним робіт з ліквації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 13 липня 1986 року по 20 липня 1986 року.

4.Стягнути з приватного акціонерного товариства «Миронівський райагробуд» на користь держави 704 гривні 80 копійок судового збору.

5.На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

6.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя підпис ОСОБА_4

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук