Ухвала суду № 73453358, 17.04.2018, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/513/14-к

Провадження № 1-в/326/22/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Стріжакової Т.В.

за участю секретаря Назарової А.Г.

прокурора Сушка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Приморську справу за поданням начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Власюка Є.В. про заміну:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Губаха Пермської області Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, засудженого вироком Приморського районного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року за ч.3 ст.212 КК України,

покарання, призначеного у виді штрафу, на покарання у виді позбавлення волі, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2017 начальник Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Власюк Є.В. звернувся до суду з поданням про заміну ОСОБА_2 покарання у виді штрафу на покарання у виді позбавлення волі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що Приморським районним судом 09.07.2015 розглянуто кримінальне провадження №1/326/1/2015 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 10997766,34 грн. Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_2 змінено основне покарання у виді штрафу на суму 425 000 грн. У визначений законом строк на порушення ч.1 ст.26 КВК України засуджений у місячний строк після набрання вироком суду законної сили штраф не сплатив, документ про сплату штрафу суду не надав.

ОСОБА_2 засуджено за вчинення тяжкого злочину, оскільки санкцією ч.3 ст.212 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 25 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У разі несплати засудженим штрафу, призначеного як основне покарання, суд розглядає питання про розстрочку суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону (ч 3 ст.26 КВК України).

На підставі ч.5 ст.53, ст.73 КК України, ст.410 КПК України (в редакції 1960 року) просив замінити ОСОБА_2 покарання за вироком Приморського районного суду Запорізької області від 09.07.2015 у виді штрафу у розмірі 10997766,34 грн., який у подальшому був змінений ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в сумі 425000 грн., на покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років (а.с.1-2).

Засуджений ОСОБА_2, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, до суду направив заяву, в якій просив врахувати, що майно, яке належить йому, кошти на рахунках підприємства арештовані, йому заборонено займатися підприємницькою діяльністю, займати керівні посади; що він не ухиляється від сплати штрафу, готовий виплатити його, коли буде можливість знову займатись підприємницькою діяльністю та продати майно, яке було заарештоване; він підтримує свої показання, надані ним під час слідства; просить провести судове засідання у його відсутність у зв'язку з його проживанням на значній відстані від суду (а.с.54, 59-60).

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Прокурор Сушко В.О. у судовому засіданні підтримав подання та пояснив, що у визначений законом строк засуджений ОСОБА_2 штраф не сплатив, тому є підстави замінити йому покарання на позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України. З ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13.02.2018 він ознайомлений. Просив клопотання задовольнити на підставі ст.410 КПК України (в редакції 1960 року),замінити ОСОБА_2 покаранняза вироком Приморського районного суду Запорізької області від 09.07.2015 у виді штрафу у розмірі 10997766,34 грн., який був змінений ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ на штраф в сумі 425000 грн., на покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що вироком Приморського районного суду Запорізької області від 09.07.2015 ОСОБА_2 визнано винним за ст. 212 ч. 3 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 10 997 766, 34 грн. з забороною обіймати посаду керівника на підприємствах всіх форм власності строком на три роки, з конфіскацією всього належного йому майна. За ч. 1 ст. 358 і ч. 2 ст. 366 КК України ОСОБА_2 виправдано (а.с.3-14). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19.05.2016 вирок Приморського районного суду Запорізької області від 09.07.2015 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23.09.2015 щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову Приморської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області скасовано і в цій частині направлено на новий судовий розгляд для вирішення цивільного позову в порядку цивільного судочинства. В порядку ст. 395 КПК України 1960 року вирок Приморського районного суду Запорізької області від 09.07.2015 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23.09.2015 щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінено. Ухвалено вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.3 ст.212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 25 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 грн. (а.с.15-17).

Постановою Приморського районного суду Запорізької області від 05.10.2017 по справі №326/513/14-к у задоволенні подання начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Власюка Є.В. про заміну покарання засудженому ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю (а.с.22).

За результатами апеляційного розгляду справи Апеляційним судом Запорізької області постановлено ухвалу від 13.02.2018. В ухвалі встановлено, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 розглянута судом по суті з постановленням вироку, який був переглянутий як в апеляційному так і в касаційному порядку з прийняттям остаточного судового рішення. 26.09.2017 прокурор звернувся до Приморського районного суду Запорізької області з поданням про заміну покарання засудженому ОСОБА_2, тобто для вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку суду. За змістом п.7 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, після набрання чинності цим Кодексом процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями цього Кодексу. Проте, розгляд зазначеного подання здійснювався за правилами КПК України 1960 року, що не відповідає вимогам діючого КПК України та його Перехідним положенням, та на що обґрунтовано вказав прокурор при апеляційному розгляді. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції подання прокурора не розглянуто відповідно до вимог розділу VIII чинного Кримінального процесуального кодексу України. У зв'язку з цим, оскаржувана постанова суду не може вважатися законною та обґрунтованою, тому на підставі ст.ст.412, 415 КПК України вона підлягає скасуванню.

Ухвалено апеляційну скаргу начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Власюка Є.В. задовольнити частково; постанову Приморського районного суду Запорізької області від 05.10.2017, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Власюка Є.В. про заміну покарання засудженому ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу на покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду (а.с.38,40-43).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до ч.5 ст. 53 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених п.п.1,10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до ч.5 ст.53 КК України).

Відповідно до ч.5 ст.53 КК України у разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах: від п'яти до десяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до Закону України від 15 листопада 2011 року № 4025-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 4025-VI), який набрав чинності 17 січня 2012 року, безальтернативним основним покаранням, передбаченим частиною третьою статті 212 КК, є штраф від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в частині другій статті 53 КК встановлено спеціальне правило призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме - розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК.

Відповідно до ст.12 КК злочин, передбачений ч.3 ст.212 КК у попередній редакції цього Закону від 15.04.2008 віднесений до тяжких, таким він залишився і в редакції Закону № 4025-VI, а тому покарання за його вчинення має призначатись як за тяжкий злочин, тобто у межах санкції цієї норми, яка є чинною на сьогодні, що відповідає вимогам статей 4, 5 КК.

Відповідно до ч.3 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Аналізуючи зазначені положення Закону, можна стверджувати, що оскільки санкція ч.3 ст. 212 КК у попередній редакції передбачала покарання у виді позбавлення волі, а нова редакція Закону передбачає виключно штраф, караність (в частині основного покарання) діяння, вчиненого суб'єктом до набрання чинності Законом № 4025-VI, з огляду на положення статей 5 та 51 КК має визначатись у межах нової редакції ч.3 ст.212 КК цього Закону, оскільки стосовно виду основного покарання - штрафу, новий Закон у цій частині є більш м'яким порівняно з попереднім, а тому має зворотну дію у часі.

Таким чином, особі, яка вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.212 КК, до набрання Законом № 4025-VI чинності і засуджується після 17.01.2012, може бути призначене основне покарання у виді штрафу, а його розмір має визначатись у межах санкції цієї частини статті в редакції Закону № 4025-VI - від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, у разі несплати штрафу у визначеному судом розмірі він не може бути замінений засудженому на позбавлення волі, оскільки це погіршувало б його становище порівняно з раніше чинним законом (ч.3 ст.5 КК, ч.2 ст.53 КК в редакції Закону від 15.04.2008, ст.12 КК).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2014 року №5-26кс14.

Крім того, начальником Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури подання про заміну покарання ОСОБА_2 подано у порядку КПК України 1960 року, що не відповідає вимогам діючого КПК України та його Перехідним положенням, про що встановлено Апеляційним судом Запорізької області в ухвалі від 13.02.2018 при розгляді апеляційної скарги на постанову Приморського районного суду від 05.10.2017 за результатами розгляду зазначеного подання.

Не зважаючи на це, прокурор просив подане клопотання задовольнити на підставі ст.410 КПК України (в редакції 1960 року), чим порушив вимоги кримінального процесуального закону. Також у поданні прокурор не посилається на відсутність підстав для надання розстрочки.

Враховуючи викладене, аналізуючи досліджені у судовому засіданні матеріали, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури про заміну покарання засудженому ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.5,12,51,53 ч.3 ст.212 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Власюка Є.В. про заміну засудженому ОСОБА_2 покарання, призначеного у виді штрафу, на покарання у виді позбавлення волі, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Приморський районний суд Запорізької області протягом семи днів після її проголошення.

Суддя підпис Т.В. Стріжакова

Згідно з оригіналом: суддя Т.В. Стріжакова

17.04.2018