Вирок № 73453283, 16.04.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5194/17

Провадження № 1-кп/359/106/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Пустовіт А.Б., Пугач Д.О., Тоцькій К.О., Бердник О.І., Моргушко Л.В.,

за участю прокурорів Тимошенка Д.В., Горбаня В.В. та Височина О.О., обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Титаренка Д.М., обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката Яремчука Р.Л., потерпілої ОСОБА_5 та її представника - адвоката ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та її законного представника ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12017110100001016, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2017 року, що найшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженки смт. Баришівка Київської області, громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше в силу вимог ст. 89 КК України,

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Баришівка Київської області, громадянки України, українки, з повною загальною середньою освітою, неодруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, за наступних обставин.

04.05.2017 р. близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, перебуваючи на залізничній станції "Травнева" в с. Артемівка Бориспільського району Київської області, помітила потерпілу ОСОБА_5, після чого у них раптово виник умисел на відкрите викрадення майно, що належить останній.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 04.05.2017 р. близько 14 год. 15 хв., ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_3, перебуваючи за вищевказаною адресою, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшли до потерпілої ОСОБА_5 Продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 розпочали спілкування з ОСОБА_5, під час якого попрохали останню, з метою відволікання потерпілої та відведення її для нападу у зручне місце, особисто показати напрямок руху та дорогу до с. Кучаків Бориспільського району Київської області, на що ОСОБА_5 погодилась.

Коли ОСОБА_5 відійшла зі своїми речами до ґрунтової дороги, що вела до с. Кучаків Бориспільського району Київської області та вказала напрямок руху, ОСОБА_3 почала наносити удари руками та ногами по обличчю та інших частинах тіла ОСОБА_5 В свою чергу ОСОБА_1, за допомогою дерев'яної палиці, нанесла декілька ударів по голові потерпілої, а також стискала рукою шию ОСОБА_5 з метою подолання волі потерпілої до опору, внаслідок чого відповідно до висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя зліва із синцями і саднами обох повік лівого ока, лівої щоки, спинки носа, струсу головного мозку; садна на шиї, синець і садна на лівому коліні, множинні синці по ліктьовому краю обох передпліч. Виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя зліва із синцями і саднами обох повік лівого ока, лівої щоки, спинки носа, струсу головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Подолавши опір ОСОБА_5, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 відкрито заволоділи її майном, а саме: золотою каблучкою у вигляді двох сердець з камінцями білого кольору (цирконій) 585 проби, вагою 2 грами, вартістю 1494 гривні 00 копійок; золотою каблучкою у вигляді краплі з камінцями білого кольору (цирконій) 585 проби, вагою 2,5 грами, вартістю 1811 гривень 00 копійок; золотим ланцюжком 585 проби, довжиною 52 см., вагою 3 грами, вартістю 2755 гривень 00 копійок; мобільним телефоном "Iphone 4S", вартістю 1933 гривні 00 копійок; жіночим гаманцем, в якому знаходились грошові кошти в сумі 86 гривень, а також паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_5

У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заподіяли ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 8079 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом вчинення нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_5, заволоділи належним їй майном, тим самим спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 8079 гривень 00 копійок, тобто скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, однак зазначила, що попередньої змови між нею та ОСОБА_3 не було, розкаялась у скоєному, та зазначила, що зробила для себе належні висновки, та розуміє, що внаслідок її дій було заподіяно шкоду потерпілій, просила її суворо не карати.

Так, ОСОБА_1 пояснила, що 4 чи 5 травня, точної дати вона не пам'ятає, 2017 року близько 13:00 чи 14:00 год. вона разом зі своєю подругою ОСОБА_3, на прохання їхньої знайомої, яка проживає в смт. Баришівка, поїхати до с. Кучаків, де проживає ОСОБА_24, щоб забрати мобільний телефон її дочки на ім'я ОСОБА_10, 12 років. Разом з ним також поїхала і ця дівчинка, щоб покази, куди саме їм необхідно йти. До с. Кучаків їх відвозив дядько ОСОБА_3, але помилився та висадив їх не в с. Кучаків, а в с. Артемівка. По дорозі, коли вони їхали, то десь зупинялись біля магазину, де їх знайомий купив їм слабоакогольний напій, який в подальшому вона разом із ОСОБА_3 випила. Коли вони вийшли з автомобіля, то почали ходити по будинкам, та шукати де проживає ОСОБА_24, оскільки ОСОБА_10 точно не пам'ятала її адреси. Потім їм повідомили, що це не с. Кучаків, а с. Артемівка. Вони пішли до ЖД станції "Травнева", щоб доїхати до с. Кучаків. По дорозі до станції "Травнева", вона побачила палку, яку взяла її з собою, на всяк випадок, щоб мати можливість захистися від собак, які там бігали. Коли вони прийшли до станції ЖД, то там помітили, раніше не відому, їм дівчину - потерпілу, яка сиділа на лавочці, неподалік перону, та розмовляла по телефону. Вони до неї підійшли, познайомилися, попросили сигарети та разом покурили. Потім попросила в неї телефон, щоб подзвонити, і вона їй дала. Через деякий час ОСОБА_5 зібралась іти додому, а тому вони попросили, щоб остання показала їм дорогу до с. Кучаків, на вона погодилась. Дівчинки ОСОБА_10 з ними вже не було, оскільки вона пішла на електричку, щоб поїхати назад в смт. Баришівка. Вийшовши на ґрунтову дорогу, вона знову поросила у цієї дівчини телефон, щоб зателефонувати до ОСОБА_24, до якої вони приїхали. Взявши телефон, вона трохи від них відійшла, перебувала збоку, та розмовляла по телефону. Коли вона обернулася, то побачила, що потерпіла б'ється з ОСОБА_3, яка була вагітною, а саме, що ОСОБА_5 вдарила ОСОБА_3 ліктем в живіт, на що остання в свою чергу нанесла їй удар рукою по обличчю. Побачивши це, вона машинально положила до кишені своєї куртки мобільний телефон потерпілої, розуміючи, що її вагітну подругу б'ють, вона тією палкою, яка була в її руках нанесла один удар палкою потерпілій в область плеча, від якого дана палка зламалась та частина відлетіла їй в голову. Потім ОСОБА_3 ще раз вдарила ОСОБА_5, і вона впала на землю. Після чого ОСОБА_3 ногою нанесла їй ще удар по обличчю. Потім ОСОБА_3 сказала потерпілій, щоб остання ставала на коліна та просила у неї вибачення за те, що вдарила її. При цьому вона тримала потерпілу руками іззаду за шию. Потім потерпіла сказала, щоб вони забирали все, що в неї є, щоб тільки вони не били її. Ніяких вимог вони потерпілій не ставили, але своїми діями вони здійснювали тиск на неї. Після чого ОСОБА_5 зняла два кільця з пальця своєї руки та передала їх ОСОБА_3 Потім потерпіла зняла із шиї ще золотий ланцюжок, і також віддала її ОСОБА_3 Всі ці золоті прикраси ОСОБА_3 передала їй. В подальшому ОСОБА_3 підійшли до пакету, який належав потерпілій, та розпочала шукати там сигарети. В цей момент потерпіла почала сильно кричати, кликати на допомогу, та злякавшись, почали тікати. При цьому ОСОБА_3 взяла із собою сигарети, а також ще якісь пакет та якісь інші речі, які лежали в тому пакеті. Коли вони тікали, то перелазили через паркан, і мабуть в цей момент в неї із кишені випав мобільний телефон "Iphone 4S", білого кольору, який належав потерпілій. Також під час того, як вони бігли, то пакет порвався, та деякі речі з нього повипадали, що саме не знає. Добігши до переїзду колій, вони зупинились та оглянули пакет, який забрали. В цьому пакеті був паспорт на ім'я ОСОБА_5, студентський квиток на її ім'я, ксерокопія ідентифікаційного коду на її ім'я, банківська карточка, чай. Біля даного переїзду стояло якесь таксі. Вони сіли в це таксі та поїхали до смт. Баришівка, де пішли до ломбарду, і ОСОБА_3 пред'явивши паспорт ОСОБА_5, здали одне золоте кільце та золотий ланцюжок, за що отримали грошові кошти приблизно в сумі до 2000 гривень. Дані кошти вони разом потратили на особисті потреби. На наступний день вони поїхали до м. Києва, де в одному із ломбардів ОСОБА_3, пред'явивши паспорт ОСОБА_5, здала друге золоте кільце. Крім того, в м. Києві ОСОБА_3 пред'явивши паспорт ОСОБА_5 взяла ще кредит в банку "Швидко гроші" в сумі 800 грн. Дані кошти вони також витратили разом на особисті потреби. Будь-якої змови щодо вчинення даного злочину між ними не було, це все вийшло спонтанно. Вона лише хотіла захистити свою вагітну подругу. Також зазначила, що цивільний позов вона визнає частково, а саме повністю завдану матеріальну шкоду потерпілій, яку бажає та планує відшкодувати в майбутньому, оскільки зараз не має такої можливості. Моральну шкоду готова відшкодувати частково, так як 200 000 грн. це для неї надзвичайно велика сума коштів, і вона не зможе її відшкодувати.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі, та розкаялась у скоєному, зазначила, що зробила для себе належні висновки, та розуміє, що внаслідок її дій було заподіяно шкоду потерпілій, просила її суворо не карати.

Так, ОСОБА_3 пояснила, що 4 травня 2017 року вона разом зі своєю подругою ОСОБА_1 та дівчинкою 12 років на ім'я ОСОБА_10 - дочка, їхньої знайомої, яка проживає в смт. Баришівка, за її проханням поїхали до с. Кучаків для того, щоб забрати, належній ОСОБА_10, мобільний телефон. Вона зателефонувала своєму дядькові, та попросила його щоб він їх відвіз до с. Кучаків, на що останній згодився. Приблизно о 13:00 годин він привіз їх до с. Кучаків, як вони вважали. Однак пізніше виявилося, що він помилився та висадив їх в с. Артемівка. Також дядько дав їй 50 грн. на білети на електричку, щоб вони мали змогу доїхати назад до смт. Баришівка. По дорозі як вони їхали, вони зупинялись, саме де вона не знає, біля якось магазину, де її дядько купив їм слабоакогольний напій, який вона пила разом із ОСОБА_1, зробивши пару ковтків. Коли вони вийшли з автомобіля, то почали шукати необхідну їм адресу, зайшовши до декількох будинків, однак не знайшли. Потім, хтось із мешканців села, повідомив їм, що це не с. Кучаків, а с. Артемівка. Після чого, вони всі разом пішли до ЖД станції "Травнева", щоб доїхати до с. Кучаків. По дорозі до станції "Травнева", ОСОБА_1 знайшла якусь палку, яка вона взяла із собою, щоб захиститись від собак, які там бігали, якщо вони нападуть. Коли вони прийшли до станції ЖД, то там вони помітили раніше не відому їм дівчину, яка сиділа на лавочці та розмовляла по телефону. Вони до неї підійшли, та запитали коли електричка на с. Кучаків, на що остання подивилась по телефону та повідомила, що не знає. Потім ОСОБА_1 попросила в неї телефон, щоб подзвонити, на що остання погодилася та дала їй телефон. Також вони попросили в неї сигарети, вона їм дала і вони покурити. Через деякий час дана дівчина зібралась іти додому, вони попросили, щоб вона показала їм дорогу до с. Кучаків. Вийшовши на ґрунтову дорогу ОСОБА_1 попросила у потерпілої телефон, щоб зателефонувати. Взявши телефон ОСОБА_5, вона трохи від них відійшла, метрів на 4, та розмовляла по телефону. ОСОБА_10 в цей час розвернулась і пішла в невідомому мені напрямку. Йду по цій дорозі, потерпіла курила, і в неї впав попіл на футболку, а саме на груди, і вона побачивши це відразу своєю рукою струсила його. На що потерпіла ліктем ударила її в живіт. Від даного удару їй стало боляче, бо вона була вагітною. Тому вона в свою чергу, нічого не пояснюючи, нанесла потерпілій декілька ударів руками по обличчю та по тілу, скільки саме не пам'ятає, від чого дана дівчина впала на землю. Після чого вона ногою нанесла їй удар по обличчю. ОСОБА_1, розвернувшись побачила це, підійшла до них та палкою, яку вона тримала в руках нанесла декілька удар по голові потерпілій, від чого дана палка зламалась. Після чого вона сказала потерпілій, щоб вона ставала перед нею на коліна та просила пробаченням. На що остання стала на коліна та розпочала просити пробачення, а ОСОБА_1 тримала її в цей момент руками за шию. В подальшому ні вона, ні ОСОБА_1 ніяких вимог потерпілій не ставили, а остання сказала їм, щоб вони забирали в неї все, тільки, щоб вони її не били. Після чого вона зняла два кільця з пальця своєї руки та передала їх їй, а потім зняла із шиї ще ланцюжок, і віддала також їй. Вона передала золото ОСОБА_1, а саме підійшла до пакету, який належав потерпілій, щоб взяти там сигарети. В цей час потерпіла розпочала сильно кричати, і вони злякалися, та забравши з даного пакету інший пакет, в якому лежали сигарети та якісь інші речі, розпочали тікати, перелізши через паркан. Добігши до переїзду, вони побачили якесь таксі, в яке вони відразу сіли та поїхали до смт. Баришівка. Потім вони оглянули пакет, який забрали, що він порвався від того що вони бігли. В даному пакеті, вони виявили, що там знаходилися: паспорт гр. України на ім'я ОСОБА_5, студентський квиток на її ім'я, ксерокопія ідентифікаційного коду на її ім'я, та банківська карточка, чай. Крім того, ОСОБА_1 сказала їй, що в неї із кишені випав мобільний телефон "Iphone 4S", належний потерпілій, який вона випадково туди поклала. Приїхавши в смт. Баришівка, вона віддала таксисту 50 грн., оскільки більше в неї грошей не було. В подальшому вона взяла його номер, та як тільки в неї з'явилися гроші, вона йому заплатила всю суму. В смт. Баришівка вони пішли до ломбарду, де вона, пред'явивши паспорт ОСОБА_5, здали одне золоте кільце та золотий ланцюжок, за що отримали грошові кошти приблизно в сумі 1500 гривень. В подальшому, вийшовши з приміщення ломбарду, йдучи по смт. Баришівки, та по дорозі викинули ідентифікаційний код студентський що належить ОСОБА_5 та карточку, в кущі, саме куди, не пам'ятає. Наступного дня вони разом із ОСОБА_1 поїхали до м. Києва, де вона на паспорт ІІапети здала друге золоте кільце, що належало потерпілій. Також на цей паспорт вона взяла кредит в банку "Швидко гроші" у сумі 800 грн. Всі вищезазначені кошти вони витратили разом із ОСОБА_1 на особисті потреби. Також зазначила, що цивільний позов вона визнає частково, а саме повністю завдану матеріальну шкоду потерпілій, яку бажає та планує відшкодувати, однак не має можливості це зробити, в зв'язку з важким матеріальним становищем. Моральну шкоду визнає у сумі близько 10 000 грн., оскільки,заявлену потерпілою у цивільному позові суму, вона не має змоги відшкодувати. Крім того додала, що вона не могла відшкодувати потерпілій, завдану шкоду від злочину, навіть частково, оскільки перебуває в декретній відпустці, а тому не може влаштуватися на роботу. При цьому вона є матір'ю-одиначкою, та має на утриманні двох малолітніх дітей.

В подальшому, в судовому засіданні 12.04.2018 р., в ході повторного допиту обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свою вину у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення визнали в повному обсязі, пояснивши, що дійсно вчинили злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин, розкаялись у вчиненому, попросили вибачення у потерпілої та зазначили, що зрозуміли значення вчиненого ними, висловили намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України на майбутнє, просили застосувати до них покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі.

Не зважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнали себе винними, їх вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, доказами.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 в якості свідка показала, що їхня родина має дачну ділянку в дачному масиві "Травневий", неподалік с. Артемівка. 04.05.2017 р. зранку вона разом із мамою приїхала на дану дачну ділянку. Близько 13:00 год. вона пішла в магазин за продуктами харчування. Так, як їх ще необхідно було купити сигарети, які без документів не продають, то вона взяла із собою паспорт, студентський квиток, ідентифікаційний код, які лежали разом, а також гаманець, склавши це все в окремий маленький пакет. Так як в дачному масиві "Травневий" магазину не має, то вона направилась до найближчого мазанину, що знаходиться в с. Артемівка, до якого йти приблизно 15 хв. По дорозі в магазин як вперед, так і назад, вона весь час розмовляла по телефону зі свою подругою. Повертаючись додому, вона помітила по дорозі якусь маленьку дівчинку, віком приблизно 10-12 років, яка на неї якась дивно дивилась. Обійшовши дану дівчинку, та перейшовши за колії ЖД станції "Травнева", вона сіла на лавочку, щоб покурити, при цьому продовжувала розмовляти по мобільному телефоні. Приблизно о 14:00 год. до неї іззаду підійшли дві невідомі жінки та маленька дівчинка, яку вона перед цим зустріла по дорозі. Дані жінки були вдягнені у курточки, що її здивувало, оскільки на вулиці було дуже жарко. Одна з цих жінок, ОСОБА_1 попросила в неї мобільний телефон, так як їй необхідно було комусь зателефонувати. Вона дала їй телефон, остання комусь зателефонувати та розпочала розмовляти, сівши на лавочку разом із іншою жінкою ОСОБА_3 Вона помітила, що вони вживали якісь слабоалкогольний напій, оскільки їй вони також пропонували, однак вона відмовилась. При цьому, вона звернула увагу, що в ОСОБА_1 в руках була якась палка, схожа на деревину від берези. Через деякий час жінка ОСОБА_1 закінчила розмову та повернула їй мобільний телефон. Потім вона попросили в неї цигарки, на що вона згодилась та надала їм цигарки, і вони відразу почали курити. В ході розмови між собою, вони обговорювали, що їм необхідно ще щось випити, однак в них не було грошей, лише у дівчинки було 3 грн. Потім вони в неї розпочала запитувати чи не знає вона коли буле потяг до м. Яготин. Вона хотіла подивитись на телефоні, однак не було Інтернету, тому сказала, що не знає. Потім маленька дівчинка, яка весь час знаходилась поряд з ними, попросила в неї мобільний телефон, щоб зайти в соціальну мережу "В контакті" на свою сторінку, щоб добавити її в друзі. Вона їй його надала та через деякий час дівчинка їй його повернула. В цей час їй зателефонувала мама, і ОСОБА_3 сказала їй, щоб вона повідомила мамі, що зустріла знайомих. Вона так і зробила. Потім їй зателефонував її хлопець, і вона йому повідомила, що вже йде додому. Після чого положила телефон до пакету, який був із нею, та взявши його в руки розпочали іти додому. Однак, обвинувачені зупинили її та поросили, щоб вона показала їм дорогу до с. Кучаків. Вона погодилась, вийшовши на стежку, вона показала напрямок куди їм потрібно, оскільки їй необхідно було йти по іншій стежці. В цей час ОСОБА_3, розмовляючи по телефону, постійно ходила перед нею, тим самим перегородивши їй шлях, та не даючи йти їй в необхідному напрямку. ОСОБА_1 сказала, щоб вона почекала, та покурила з ними. Вони залишились лише в трьох, маленька дівчинка зникла в невідомому мені напрямку, будь-яких людей не було, і вона злякалась, і зрозуміла, що щось не так. Як тільки вона хотіла вже йти в свою сторону, то ОСОБА_3, перегородила їй дорогу, і сказала, щоб вона показала їй свої груди, при цьому брала її за футболку та намагалась підняти її. ОСОБА_1 в цей в цей час стояла поряд та також говорила, щоб вона показала їм груди, та вони її відпустять. Вона намагаючись прибрати руки ОСОБА_3 просто її відштовхнула, не наносячи жодного удару. Після чого ОСОБА_3 відразу нанесла їй удар долонею по обличчю. В цей час ОСОБА_1 підійшла до неї та розпочала наносити їй удари палкою по голові та рукам із значною силою, до тих пір поки палка від них не зламалась. Скільки саме ударів вона не пам'ятає, але точно більше 5. Від даних ударів вона впала на землю та ОСОБА_1 сказала їй, щоб вона стала на коліна та попросила пробачення у ОСОБА_3 Вона встала на одне коліно, оскільки інше в неї боліло, та розпочала просити пробачення. Однак, ОСОБА_1 відразу нанесла їй ще один, та взяла її рукою за шию, стискаючи її, і сказала, що треба ставати на два коліна, щоб просити вибачення. Вона так і зробила. В цей час ОСОБА_3 сказала їй, щоб я подарувала їй свої золоті кільця. Вона відповіла, що не хоче цього роботи. ОСОБА_3 повідомила, що її відпустить, коли вона віддасть свої золоті кільця. В цей час вона із пальця лівої руки зняла 2 золоті кільця, та віддала їх ОСОБА_3 Після чого ОСОБА_3 передала її золото ОСОБА_1, а саме пішла до її пакету, який стояв на землі, та взявши його до рук розпочала в ньому щось шукати. ОСОБА_1 побачила в неї на шиї золотий ланцюжок, і сказала, щоб вона його також віддала, що вона і зробила. Вона хотіла йти додому, оскільки все їм, що мала віддала, але обвинувачені все одно її не відпускали. В цей час ОСОБА_1 стояла біля неї, а вона лежала на землі, та остання своєю правою ногою нанесла їй удар в ліву частину обличчя під око. Після чого ОСОБА_1 також пішла до її пакету, і вони разом щось там шукали. Скориставшись тим що дані жінки рились в її пакеті, вона розпочала тікати в сторону платформи на ЖД станції "Травневе". Приїхала електричка, і вона зустріла там невідомих їх людей, та просила їй допомогти, так як мене пограбували. Після чого вона спільно з даними людьми повернулась на місце, де відбувались дані подію, але обвинувачених там вже не було. На землі лежав її пакет, в якому знаходилась картопля та солодощі. Оглянувши пакет, вона виявила, що жінки вкрали в неї: гаманець, в якому були грошові кошти в сумі 86 гривень та різні скид очні картки, паспорт гр. України на її ім'я, студентський квиток на її ім'я, банківську картку, а також мобільний телефон "Iphone 4S" білого кольору. Після чого вони викликали працівників поліції. Пізніше приїхав її хлопець зі своїм другом, та відвезли її до Бориспільської ЦРЛ, бо вона дуже погано себе почувала, де її залишили на всю ніч. Ні матеріальної, ні моральної шкоди, обвинувачені їй взагалі не відшкодовували, та навіть і не намагалися. Викрадене золото не повернули, вона сама його знайшла та викупила в ломбарді. Обвинувачені за весь час як досудового слідства, так і судового розгляду, з нею не спілкувалися, не пропонували хоч якусь допомогу, навіть не попросили в неї вибачення.

Допитана у судовому засіданні малолітній свідок ОСОБА_8, допитаний судом в порядку ст. 354 КПК України, в присутності законного представника ОСОБА_9 та представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради ОСОБА_11 показала, що точної дати вона не пам'ятає, десь в літку 2017 р., вона разом із подругою її матері ОСОБА_1 та її родичкою ОСОБА_3 поїхали до с. Кучаків, до знайомої її матері на ім'я ОСОБА_24, щоб забрати в неї телефон. До с. Кучаків їх віз якісь дядько, якого вона не знає. Однак, він помилково їх висадив не в с. Кучаків, а в с. Артемівка, про що вони дізналися пізніше, від прохожих громадян. Потім вони всі разом пішли до ЖД станції. Біля станції був невеликий лісок, перед ним були лавочки, а за ним дачні будинки. На лавочці вони познайомилися із ОСОБА_5, яка йшла з магазину, несучи в руках пакет із продуктами харчування. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пили слабоалкогольні напої та курили сигарети. Познайомившись із ОСОБА_5, вони поросили в неї сигарети, і вона їм дала, оскільки в них грошей взагалі не було. Також вона поросила в ОСОБА_5 телефон, щоб зайти в соцмережу "Вконтакті", на остання погодилася. Взявши телефон, вона зайшла на свою сторінку та відправила заявку ОСОБА_5, та відразу повернула їй телефон. Потім ОСОБА_5 сказала, що їй необхідно йти додому, і ОСОБА_1 попросила, щоб остання показала їм дорогу до с. Кучаків. Коли ОСОБА_5 почали йти, щоб показати їм дорогу, то ОСОБА_1 замахнулася на неї палкою, яку вона раніше підняла із землі, неподалік того місця, де вони сиділи, щоб вдарити останню. Вона відразу вихватила в неї цю палку, однак ОСОБА_1 забрала в неї її. ОСОБА_5 цього не бачила, бо вона стояла задом по відношенню до них. Вона злякалася, не розуміла, що відбувається, відразу побігла в сторону перону, щоб поїхати звідти. Поки вона стояла на пероні та чекала електричку, то чула що хтось кричав. Як тільки приїхала електричка, то вона в неї сіла і поїхала до с. Кучаків, до знайомої її матері.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, що вона працює у ПТ "Ломбарл Столичний і Компанія", що знаходиться в смт. Баришівка. 04.05.2017 р. вона перебувала на робочій зміні, та близько 15:30 год. до відділення ломбарду зайшли дві жінки, як пізніше виявилося ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які дали їй золоте кільце у формі двох сердечок із камінчиками та золотий ланцюжок. Поросили в неї, щоб вона оформила їм договір про надання фінансового кредиту під заставу вищевказаних золотих виробів, з правом вику через один день. Вона оглянула надані ними вироби, оцінила їх на загальну суму 1586 грн. 35 коп. ОСОБА_3 для оформлення даного договору, надала їй паспорт на ім'я ОСОБА_5, яка була дуже схожою із особою на фото в паспорті, а тому це не викликало в неї ніякої підозри. Вони оформили договір, ОСОБА_3 розписалася в ньому, вона дала їм грошові кошти, і вони пішли. Наступного дня до відділення ломбарду прийшли працівники поліції та повідомили, що золоте кільце та золотий ланцюжок, які здавали обвинувачені, останні викрали у ОСОБА_5 Пізніше, десь 10.05.2017 р., до відділення ломбарду приїхала особисто ОСОБА_5, яка вже викупила в них ці золоті прикраси.

Крім показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину підтверджується також наступними доказами:

- витягом з кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12017110100001016 від 04.05.2017 р. (т.1 а.с.1), з якого вбачається, що розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;

- карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону о 14 год. 37 хв. 04.05.2017 р. від громадянки ОСОБА_12 (т.1 а.с.2-3) про те, що 04.04.2017 р. близько 14:00 год. на залізничній станції "Травнева" невідомі дві жінки, з якими була маленька дитина, побили її палкою, потім погрожували їй, та відібрали в неї мобільний телефон "Iphone 4S" білого кольору, золоті прикраси, яка була зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Бориспільський ВП ГУ НП в Київській області за № 9861 від 04.05.2017 р. Також заявником було повідомлено та описано зовнішній вигляд, одяг та прикмети двох невідомих жінок;

- карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону о 08 год. 14 хв. 05.05.2017 р. від чергового лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_13 (т.1 а.с.4) про те, що до нейрохірургічному відділенні Бориспільської ЦРЛ знаходиться пацієнтка ОСОБА_5 з діагнозом: зчмт, гематома під лівим оком, яку напередодні у с. Артемівка Бориспільського р-ну побили невідомі дівчата та відібрали в неї мобільний телефон, золоті прикраси, сумку та паспорт, яка була зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Бориспільський ВП ГУ НП в Київській області за № 9903 від 05.05.2017 р.;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.05.2017 р. (т.1 а.с.9) з якого вбачається, що 04.05.2017 р. приблизно о 14:00 хв. в с. Артемівка, двоє невідомих жінок із застосуванням сили, наносячи удари палкою по голові, численні удари ногами та руками, відкрито заволоділи майном, що належить громадянці ОСОБА_5, а саме двома золотими кільцями, золотим ланцюжком, гаманцем, мобільним телефоном "Iphone 4S";

- протоколом огляду місця події - земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Артемівка, кооператив "Травневе", залізнична станція "Травневе" від 04.05.2017 р. з фотоілюстрація, зображенням прикрас, які власноручно відтворені потерпілою ОСОБА_5 на аркуші папері, та план-схемою до даного протоколу (т.1 а.с.10-13, 14-19, 20, 21). В ході цієї слідчої дії встановлено, що місцем вчинення злочину являється ґрунтова дорога, завширшки 3-4 метри, яка знаходиться неподалік від залізничної станції "Травнева", прохід до якої пролягає через стежку, яка розходиться в дві різні сторони, а саме правіше по стежці. Також в ході цієї слідчої дії було встановлено сліди злочину. Були вилучені: три недопалки сигарет марки "Парламент", три дерев'яні палиці, скляна пляшка з етикеткою зеленого кольору з написом "Chill easy drink";

- заявою про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_5 від 05.05.2017 р. (т.1 а.с.26);

- копією паспорта громадянки України на ім'я ОСОБА_5, серія НОМЕР_4, виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 06.03.2012 р. (т.1 а.с.35-36);

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, серії НОМЕР_5 (т.1 а.с.37);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.05.2017 р. з фотоілюстрація до даного протоколу (т.1 а.с.38-40, 41). В ході цієї слідчої дії потерпіла ОСОБА_5 вказала, що особа під номером 1 (обвинувачена ОСОБА_1.) - це особа, яка 04.05.2017 р. в с. Артемівка, наносила їй удари палкою та руками по голові, після чого відкрито заволоділа її золотим ланцюжком, та потім разом з іншою дівчиною, забрали її паспорт, студентський квиток, мобільний телефон "Iphone 4S". Дану особу вона впізнала за зовнішніми ознаками: зачіскою, татуюванням на правій руці, за формою обличчя (ніс, очі, лоб, зуби) та за загальними ознаками;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2017 р. з довідкою до даного протоколу за участю свідка ОСОБА_7 (т.1 а.с.44-45, 46). В ході цієї слідчої дії свідок ОСОБА_7, серед пред'явлених їй фотознімків чотирьох жінок, впізнала особу, яка зображена на фотознімку № 4 (обвинувачена ОСОБА_1.), як особу, яка разом з іншою дівчиною 04.05.2017 р. здавала до ломбарду "Столичний і Компанія", розташований за адресою: смт. Баришівка, вул. Центральна, 15, золотий ланцюжок та золоте кільце, пред'явивши паспорт на ім'я ОСОБА_5 Дану особу вона впізнала за загальними рисами обличчя, а саме: форма обличчя, зачіска, ніч, очі, губи, лоб;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2017 р. з довідкою до даного протоколу за участю свідка ОСОБА_7 (т.1 а.с.47-48, 49). В ході цієї слідчої дії свідок ОСОБА_7, серед пред'явлених їй фотознімків чотирьох жінок, впізнала особу, яка зображена на фотознімку № 3 (обвинувачена ОСОБА_3.), як особу, яка разом з іншою дівчиною 04.05.2017 р. здавала до ломбарду "Столичний і Компанія", розташований за адресою: смт. Баришівка, вул. Центральна, 15, золотий ланцюжок та золоте кільце, пред'явивши паспорт на ім'я ОСОБА_5 Дану особу вона впізнала за загальними рисами обличчя, а саме: форма обличчя, зачіска, ніч, очі, губи, лоб;

-запитом старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_14 № 7255 від 05.05.2017 р. до ПТ "Ломбард ТОВ "Столичний і Компанія" про надання інформації (т.1 а.с.50);

-листом керівника відділення ВП "Відділення № 60 ПТ "Ломбард Столичний і К" вих. № 559 від 10.05.2017 р. (т.1 а.с.51), відповідно до якого гр. ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_8) являється клієнтом їхнього відділення ВП "Відділення № 60 ПТ "Ломбард Столичний і К.", яке знаходиться за адресою: смт. Баришівка, вул. Центральна, 15, а саме укладала договір № 6017050403 від 04.05.2017 р. про надання ломбардом фінансового кредиту під заставу майна: ланцюжок 583 проби, вагою 1,60 г., каблучка 585 проби, вагою 1,53 г., на загальну суму 1 586 грн. 35 коп.;

-даними, які містяться в копіях квитанцій до прибуткового касового ордеру № 2462 від 10.05.2017 р. та № 2463 від 10.05.2017 р. (т.1 а.с.52), згідно яких ОСОБА_5 викупила в ПТ "Ломбард Столичний і К." майно, яке було предметом застави, за договором № 6017050403 від 04.05.2017 р. на суму 1 586 грн. 35 коп. та 132 грн. 52 коп. відповідно;

-копіями товарних чеків та гарантійного талону, на викрадений у ОСОБА_5 мобільний телефон "Iphone 4S" (т.1 а.с.108-110);

- даними, що містяться у акті прийому-передачі предметів для проведення судової експертизи від 31.05.2017 р. (т.1 а.с.111), згідно якого потерпіла у кримінальному провадження ОСОБА_5 видала каблучку жовтого кольору у вигляді двох сердець з камінцями білого кольору, каблучку жовтого кольору із зображеннями краплі білого кольору з камінцями білого кольору, ланцюжок жовтого кольору довжиною приблизно 52 см., з метою проведення судової товарознавчої експертизи для встановлення вартості викраденого майна, а старший слідчий СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області майор поліції ОСОБА_15, прийняла вищезазначене майно;

- постановою старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_15 про призначення судової товарознавчої експертизи від 06.06.2017 р. (т.1 а.с.113-114), згідно якої у вказаному кримінальному провадженні було призначено судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо встановлення ринкової вартості, викраденого у ОСОБА_5, майна, станом на момент вчинення злочину, а саме 04.05.2017 р., проведення якої доручено ПП "Авто-експерс", в особі експерта-товарознавця ОСОБА_16;

- повідомленнями про призначення судової експертизи, які були направлені підозрюваним у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на адресу за місцем їхнього постійного проживання (т.1 а.с.115, 116);

- висновком товарознавчої експертизи від 22.06.2017 р. з додатками до нього (т.1 а.с.117-128, 129-132, 133-150), згідно якого ринкова вартість, викраденого у ОСОБА_5, майна станом на 04 травня 2017 р., склала: золота каблучка 585 проби, вагою 2 грама, у вигляді двох сердець з камінцями білого кольору (цирконій) - 1 494 грн. 00 коп.; золота каблучка 585 проби, вагою 2,5 грами, у вигляді краплі білого кольору з камінцями білого кольору (цирконій) - 1 811 грн. 00 коп.; золотий ланцюжок 585 проби, довжиною 52 см., вагою 3 грами - 2 755 грн. 00 коп.; мобільний телефон "Iphone 4S" - 1 933 грн. 00 коп.;

-запитом старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_15 № 1554 від 12.06.2017 р. до ПТ "Ломбард Донкредит ТОВ "Інтер Ріелті і компанія" (Ломбардне відділення № 263) про надання інформації (т.1 а.с.151);

-копією листа генерального директора ПТ "ДОНКРЕДИТ" ОСОБА_17 вих. № 3688 від 23.06.2017 р. (т.1 а.с.152), відповідно до якого гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, отримувала у ПТ "Ломбард Донкредит", Ломбардне відділення № 263, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 24, фінансовий кредит за договором від 05.05.2017 р. 13:20:30 год., предмет застави - золота каблучка 585 проби, вагою 1,87 г., вартістю 1 063,63 грн.;

-даними, які містяться в копіях договору № ДОН2630002565 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 15.05.2017 р. та фіксального чеку ПТ "Донкредит" Ломбардне відділення № 263 ІД 30416462 від 15.05.2017 р. (т.1 а.с.153), згідно яких ОСОБА_5 викупила майно, яке було предметом застави, за договором № ДОН2630003354 від 05.05.2017 р. на суму 1 671 грн. 00 коп.;

-клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_15 про надання тимчасового доступу до документів, що містить охоронювану законом таємницю від 07.06.2017 р. (т.1 а.с.155-157);

-копією ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гончарова О.М. від 08.06.2017 р. (т.1 а.с.158-159), згідної якої старшому слідчому СВ Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_15 та старшому слідчому СВ Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_18 надано дозвіл на тимчасовий доступ до історії хвороби № 4917 від 04.05.2017 р. на амбулаторного хворого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, з можливістю тимчасового вилучення всіх документів, з яких складається зазначена історія хвороби, і яка знаходиться в Бориспільській ЦРЛ ;

-листом головного лікаря Бориспльської ЦРЛ ОСОБА_19 № 892 від 14.06.2017 р. (т.1 а.с.161), згідно якого адміністрацією Бориспільської ЦРЛ надано медичну карту стаціонарного хворого № 4917/102 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.06.2017 р. (т.1 а.с.162-164). В ході цієї слідчої дії старший слідчий СВ Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_15, в приміщенні Бориспільської ЦРЛ, розташованої по вул. Котляревського, 1 в м. Бориспіль, ознайомилася із медичною картою стаціонарного хворого № 4917/102 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8;

-описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 15.06.2017 р. (т.1 а.с.166), згідного якого старшим слідчим СВ Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_15 було вилучено оригінал медичної карти стаціонарного хворого № 4917/102 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8;

-даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 12.06.2017 р. та відеозаписом даної слідчої дії за участю підозрюваної ОСОБА_1 (т.1 а.с.166-168, 169), переглянутого в судовому засіданні. В ході цієї слідчої дії, на місці події, підозрювана ОСОБА_1 розповіла про обставини, які сталися 04.05.2017 р., в с. Артемівка Бориспільського району Київської області, неподалік залізничній станції "Травнева", на ґрунтовій дорозі, яка веде до с. Кучаків, що повністю співпадає з її показаннями, наданими в ході судового розгляду, під час допиту в якості обвинуваченої. Також в ході слідчого експерименту ОСОБА_1 показала, де саме вона перебувала в момент даної події, та як саме, по відношенню до неї стояли потерпіла та її подруга ОСОБА_3 При цьому детально розповіла, та за допомогою статиста та дерев'яної палки, яка було схожа на знаряддя злочину, показала, як саме вона нанесла нею удар потерпілій в область лівого плеча, відобразивши його механізм, локалізацію та силу нанесення, від якого дана палка зламалась та частина відлетіла в голову потерпілій. Також розповіла, що ОСОБА_3 вдарила ОСОБА_5 два рази: один раз рукою по обличчю та другий раз - ногою по обличчю. Також детально розповіла, та за допомогою статиста, показала, як саме потерпіла ОСОБА_5 впала на землю; як просила на колінах вибачення у ОСОБА_3; як зняла із себе сама золоті прикраси, а саме два кільця та ланцюжок, та віддала їх ОСОБА_3 Розповіла про подальшу їх поведінку, а саме, що вони підійшли до пакету, який належав ОСОБА_5, взяли його, а ОСОБА_5 в цей час почала бігти та кричати, і вони злякавшись втекли звідти;

-даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 12.06.2017 р. та відеозаписом даної слідчої дії за участю підозрюваної ОСОБА_3 (т.1 а.с.170-172, 173), переглянутого в судовому засіданні. В ході цієї слідчої дії, на місці події, підозрювана ОСОБА_3 розповіла про обставини, які сталися 04.05.2017 р., в с. Артемівка Бориспільського району Київської області, неподалік залізничній станції "Травнева", на ґрунтовій дорозі, яка веде до с. Кучаків, що повністю співпадає з її показаннями, наданими в ході судового розгляду, під час допиту в якості обвинуваченої. Також в ході слідчого експерименту ОСОБА_3 показала, де саме вона перебувала в момент даної події, та як саме, по відношенню до неї стояли потерпіла та її подруга ОСОБА_1 Розповіла, що вона хотіла прибрати попіл із футболки потерпілої, на що остання вдарила її в живіт. При цьому детально розповіла, та за допомогою статиста, показала, як саме вона нанесла останній два удари долонею по щоці, після удару потерпілої, відобразивши механізм, локалізацію та силу нанесення ударів, та показала як саме остання впала, внаслідок таких ударів, на ґрунтову дорогу. Також детально розповіла, та за допомогою статиста, показала, як саме вона нанесла потерпілій ще два удари ногою по обличчю, після того, як вона впала, відобразивши механізм, локалізацію та силу нанесення ударів. Також розповіла, що після цього ОСОБА_5 піднялася, та за допомогою статиста та дерев'яної палки, яка було схожа на знаряддя злочину, показала, як саме ОСОБА_1 нанесла нею удар потерпілій в область лівого плеча, відобразивши його механізм, локалізацію та силу нанесення, від якого ОСОБА_5 знову впала, після чого вона ще раз вдарила потерпілу. Також детально розповіла, та за допомогою статиста, показала, як саме потерпіла ОСОБА_5 просила в неї вибачення на колінах; як зняла із себе сама золоті прикраси, а саме два кільця та ланцюжок, та віддала їх їй. Розповіла про подальшу їх поведінку, а саме, ОСОБА_5 почала бігти та кричати, і вони злякавшись втекли звідти;

-даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 12.06.2017 року та відеозаписом даної слідчої дії за участю потерпілої ОСОБА_5 (т.1 а. с. 174-177, 178), переглянутого в судовому засіданні. В ході цієї слідчої дії, на місці події, потерпіла ОСОБА_5 розповіла про обставини, які сталися 04.05.2017 р., в с. Артемівка Бориспільського району Київської області, неподалік залізничній станції "Травнева", на ґрунтовій дорозі, яка веде до с. Кучаків, що повністю співпадає з її показаннями, наданими в ході судового розгляду, під час допиту в якості свідка. В ході слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_5 показала, де саме вона перебувала в момент даної події, та як саме, по відношенню до неї стояли обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Розповіла та показала поведінку ОСОБА_3 по відношенню до неї, а саме, що вона перегороджувала їй дорогу, та почала хватати руками за її футболку в області грудей, так як саме вона почала прибирати її рука, в ході чого ОСОБА_3 саме себе зачепила рукою по обличчю. Також за допомогою статистів відтворила яким чином на неї було здійснено напад двома обвинуваченими, відобразила механізм та порядок їх дій, а саме детально показала як ОСОБА_3 нанесла їй удар долонею правої руки по лівій щоці, та як потім ОСОБА_1 підійшла до них. При цьому детально розповіла, та за допомогою статиста та дерев'яної палки, яка було схожа на знаряддя злочину, показала, як саме ОСОБА_1 іззаду нанесла нею не менше 5 ударів їй по голові, відобразивши їх механізм, локалізацію та силу нанесення, від яких вона впала на ґрунтову дорогу. Потім потерпіла за допомогою статиста показала як саме вона впала на землю та в якому положенні вона перебувала, та як потім вона просила вибачення у ОСОБА_3 на колінах. Також ОСОБА_5 відобразила механізм і локалізацію нанесення обвинуваченими її тілесних ушкоджень. Так, потерпіла за допомогою статиста зімітувала як ОСОБА_3 ще раз вдарила її рукою по обличчю, під час того як вона просила в неї вибачення, та після того, як вона почала кликати на допомогу, як ОСОБА_1 знову нанесла їй декілька ударів по голові її тією самою палкою, до тих пір поки палка не зламалася. Крім того, показала як саме ОСОБА_1 тримала її руками за шию, наклонюючи її до землі, в той момент як вона перебувала на землі. Також за допомогою статистів відобразила як вона зняли із своєю руки два золотих кільця, які віддала ОСОБА_3, та золотий ланцюжок, який вона віддала ОСОБА_1 Потім детально розповіла, та за допомогою статиста показала, як саме після того, як вона віддала все обвинуваченим, ОСОБА_1 нанесла їй один удар в обличчя. Також розповіла про подальшу поведінку обвинувачених, які забравши її пакет, який стояв на землі, почали тікати, коли вона почала кликати на допомогу та намагалась від них втекти;

-постановою старшого слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_14 про призначення судово-медичної експертизи від 05.05.2017 р. (т.1 а.с.185), згідно якої у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12017110100001016 від 04.05.2017 р., призначено судово-медичну експертизу, виконання якої доручено експертам Бориспільського КОБ СМЕ, з визначеним переліком запитань, які поставлені на вирішення експертизи;

-повідомленнями про призначення судової експертизи, які були направлені підозрюваним у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на адресу за місцем їхнього постійного проживання (т.1 а.с.186, 187);

-довідкою лікаря Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_13 (т.1 а.с.188), з якої вбачається, що на приймальне відділення Бориспільської ЦРЛ гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, із діагнозом: зчмт, струс головного мозку;

-даними, що містяться у виписці № 4917 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.1 а.с.189), згідно яких на стаціонарі в Бориспільській ЦРЛ в період з 04.05.2017 р. по 05.05.2017 р. перебувала дана пацієнтка із діагнозом: зчмт, струс головного мозку; забій, садна м'яких тканин голови, обличчя;

-копією медичної карти стаціонарного хворого № 4917/102 від 04.05.2017 р. на хворого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, разом з копіями документів з яких складається вся історія хвороби ОСОБА_5, яка була госпіталізована до Бориспільської ЦРЛ, із діагнозом: зчмт, струс головного мозку; забій, садна м'яких тканин голови, обличчя (т.1 а.с.190, 191-204);

-медичною документацією пацієнтки ОСОБА_5 із медичної лабораторії "Омега-Київ" (т.1 а.с.205, 206), з якої вбачається, що остання проходила курс обстеження в даній клініці, у зв'язку з отриманою травмою голови, діагноз: стан після зчмт струс головного мозку;

-висновком експерта № 85 від 16.06.2017 р. (т.1 а.с.209-210), з якого вбачається, що при судово-медичному обстеженні та згідно представленої медичної документації, у гр. ОСОБА_5 виявлені забій м'яких тканин обличчя зліва із синцями і саднами обох повік лівого ока, лівої щоки, спинки носа, струс головного мозку; садна на шиї, синець і садна на лівому коліні, множинні синці по ліктьовому краю обох передпліч. Виявлені тілесні ушкодження спричинені тупим(и) предметом(ами), індивідуальні і характерні властивості якого(яких) не відобразились, і могли виникнути в строк та за обставин, на які вказано у постанові про призначення експертизи. Виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя зліва із синцями і саднами обох повік лівого ока, лівої щоки, спинки носа, струсу головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Не виключається можливість утворення, виявлених у ОСОБА_5, тілесних ушкоджень у вигляді синців по ліктьовому краю обох передпліч при захисті від ударів, що наносяться: "при падінні з висоти власного зросту і удару об тверду поверхню";

- протоколом огляду речових доказів від 26.06.2017 р. (т.2 а.с.5-6). В ході цієї слідчої дії 26.06.2017 р. в період часу з 15.00 год. по 15.45 год. в приміщенні службового кабінету № 216, який знаходиться в Бориспільському відділі поліції ГУ НП України в Київській області, розташованого в м. Бориспіль Київської області по вул. С. Камінського, 4, старшим слідчим ОСОБА_15 було проведено огляд предметів: які вилучені, за протоколом огляду місця події від 04.05.2017 р., та які добровільно надані потерпілою ОСОБА_5 Встановлено, що в середині поліетиленового спецпакета № 03345057 знаходяться три уламки білої дерев'яної палиці, довжиною 16 см., 31 см. та 35 см.; в середині поліетиленового спецпакета № 03345056 знаходяться скляна пляшка з етикеткою зеленого кольору з написом "Chill easy drink"; в середині поліетиленового спец пакета № 04817533 знаходяться три недопалки від цигарок білого кольору марки "Parliament"; предмети, які 31.05.2017 р. були надані потерпілою ОСОБА_5 для проведення товарознавчої експертизи, а саме: золота каблучка у вигляді двох сердець із цирконієм, золота каблучка у вигляді краплі з цирконієм, золотий ланцюжок є ювелірними виробами, виконані із дорогоцінного металу (золота), 585 проби;

- постановою ст. слідчого Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_20 про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 26.06.2017 р. (т.2 а.с.7-9), згідно якої: три уламки білої дерев'яної палиці, довжиною 16 см., 31 см. та 35 см.; пляшка з етикеткою зеленого кольору з написом "Chill easy drink"; три недопалки від цигарок білого кольору марки "Parliament"; золота каблучка 585 проби, вагою 2 грама, у вигляді двох сердець з цирконієм; золота каблучка 585 проби, вагою 2,5 грами, у вигляді краплі з цирконієм; золотий ланцюжок 585 проби, довжиною 52 см., вагою 3 грами, визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні;

- зберігальною розпискою від 26.06.2017 р., написано особисто потерпілою ОСОБА_5 (т.2 а.с.10-13), згідно якої ОСОБА_5 отримала від ст. слідчого Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області ОСОБА_20 на відповідальне зберігання, належні їй ювелірні прикраси, а саме: золоту каблучку 585 проби, вагою 2 грама, у вигляді двох сердець з цирконієм; золоту каблучку 585 проби, вагою 2,5 грами, у вигляді краплі з цирконієм, та золотий ланцюжок 585 проби, довжиною 52 см., вагою 3 грами;

-речовими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, а саме: уламки білої дерев'яної палиці, довжиною 16 см., 31 см. та 35 см., тощо.

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про осіб обвинувачених, та процесуальні витрати у справі.

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідні протоколи та не заперечувалось ними в судовому засіданні.

При цьому, приєднані стороною обвинувачення до матеріалів справи протоколи слідчих дій, а саме: протоколи допиту потерпілої, свідків, підозрюваних, а також протоколи одночасного допиту потерпілої та підозрюваних, з огляду на те, що в цих протоколах містяться показання підозрюваних, свідків та потерпілої, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання, ці показання були надані слідчому під час досудового розслідування, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, про те, що суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, тому судом дані докази оцінюються критично та не приймаються до уваги.

Крім того, приєднані прокурором як докази рапорт поліцейського Бориспільського ВП, в силу положень ст. 86 КПК України, суд не приймає як належний доказ обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Як вважає суд, цей документ має для працівників правоохоронних органів лише внутрішній інформативний характер щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, проведення будь-якої слідчої або негласної (розшукової) дії фіксуються протоколом, а не рапортом. Ця обставина свідчить про те, що дані рапорт оформлений з порушенням вимог КПК України, та є недопустимим доказом.

Також, суд приходить до висновку, що й всі інші, надані стороною обвинувачення докази, як самі по собі так і в сукупності, не доводять вину обвинувачених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належним та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані:

- за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані:

- за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Таку кваліфікацію дій обвинувачених суд вважає правильною.

Відповідно до ППВСУ № 10 від 06.11.2009 року "Про судову практику у справах про злочини проти власності" під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Так, майно, яким заволоділи обвинувачені, було для них чужим, адже не перебувало в їх власності чи законному володінні. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не мали на нього жодного права, цим майном вони заволоділи у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченими в присутності потерпілої ОСОБА_5 За цією ознакою воно було відкритим. Обвинувачені заволоділи речами шляхом здійснення раптового та несподіваного нападу, із особливою зухвалістю, поєднаного з насильством, яке було небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_5, із застосуванням заздалегідь підшуканої дерев'яної палиці. Інші мотиви застосування до потерпілої насильства не встановлені. З огляду на ці ознаки діяння ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визначається як розбій. Обвинувачені досягли віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення розбою. Їх дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачені усвідомлювали, що майно, яким вони протиправно заволодівали, було для них чужим, і вони не мали права на нього. Викрадання цього майна здійснювалось всупереч волі потерпілої, але незважаючи на це, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 бажали ним заволодіти. Корисливий мотив обвинувачених полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення вони прагнули обернути чуже майно на свою користь. В результаті цих діянь вони одержали фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном, тоді як потерпіла такої можливості була позбавлена. Таким чином, вчинене ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є закінченим.

Оцінюючи питання наявності попередньої змови між обвинуваченими на вчинення злочину суд враховує, що згідно з п. 24 вищезазначеної ППВСУ злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину. Крім того, як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою означає, що у вчиненні злочину беруть участь дві чи більше особи, які задовольняють вимоги суб'єкта злочину; між цими особами, ще до початку злочину відбулася змова про спільне його вчинення. Форма змови усна чи письмова або у формі конклюдентних дій для наявності співучасті не має значення. Змова про вчинення злочину може відбутися задовго до вчинення злочину чи прямо перед його вчиненням. Ступінь стійкості взаємовідносин між співучасниками не має значення.

Так, за встановлених судом фактичних обставин, встановлено, що сукупність всіх вказаних обставин вчинення злочину, спосіб, кількість, причини, послідовність та злагодженість злочинних дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також їх поведінка до та після вчинення нападу на потерпілу, вказують на те, що їхні дії були цілеспрямованими та обдуманими, що в свою чергу свідчать про єдину направленість їх умислу на досягнення протиправного результату, а саме заволодіння майном потерпілої. При цьому жодний із співучасників не відмовився від злочину, не зупинив або не стримував дії іншого співучасника, а, навпаки, активними діями та своєю присутністю, створюючи перевагу у більшості, сприяли тому, щоб подавити волю потерпілого шляхом спільного нанесення ударів останній по голові та тілу, з єдиною ціллю, а саме досягти кінцевої мети - заволодіти майном потерпілої, яке було після відкритого викрадення, здане ними до ломбарду, та отримані за нього кошти, витрачені ними разом.

Тому така узгодженість дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, вказує на те, що вони діяли за попередньою домовленістю, яка виникла до початку виконання об'єктивної сторони злочину, що в свою чергу виключає виникнення спонтанних дій. Тому викрадення майна має ознаку його вчинення за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, сукупність доказів у справі свідчить про доведення обвинуваченням всіх вищезазначених ознак злочину.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинна бути засудженою:

- за ч. 2 ст. 187 КК України, за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_3 повинна бути засудженою:

- за ч. 2 ст. 187 КК України, за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, обставини його вчинення, дані про осіб обвинувачених й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції визначеної ч. 2 ст. 187 КК України, а ОСОБА_3 покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк та без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили тяжкий умисний злочин.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, судом не встановлено.

При цьому суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченим, щире каяття.

Так, під час допиту в судовому засіданні 29.11.2017 р. як обвинувачена ОСОБА_1, так і обвинувачена ОСОБА_3 визнали вину у вчиненні кримінального правопорушення лише частково, оспорюючи фактичні обставини висунутого проти них обвинувачення, та даючи не повністю правдиві показання.

Лише згодом, під час повторного допиту в судовому засіданні 12.04.2018 р. обвинувачені свою вину у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення визнали в повному обсязі. При цьому обвинувачені пояснили, що дійсно вчинили злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. Також обвинувачені вперше, в судовому засіданні, вибачалися за вчинене перед потерпілою та висловили їй жаль з приводу вчиненого. При цьому підтвердили, що завдану шкоду потерпілій вони взагалі не відшкодували, та навіть не намагалися її відшкодувати за весь час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачені визнали свою вину тільки під тиском беззаперечних доказів, що не може свідчить про їх бажання визнати вину добровільно, та вказує на те, що дані показання вони дали з метою введення суду в оману, переслідуючи, при цьому, мету уникнення більш суворого покарання.

Тому не має підстав вважати, що зі сторони обвинувачених має місце дійсно щире каяття, оскільки щире каяття, характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа беззаперечно визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, критично та негативно оцінює свої дії, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому та дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини, демонструє готовність відшкодувати завдану шкоду та понести заслужене покарання.

Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_3 обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить вчинення злочину жінкою в стані вагітності, і вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. Згідно ч. 2 даної статті на цих же підставах, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Так, в ході судового розгляду було встановлено, що на момент вчинення даного кримінального правопорушення, а саме 04.05.2017 р., ОСОБА_3 перебувала в стані вагітності, що підтверджується довідкою Баришівської ЦРЛ № 784 від 17.10.2017 р.

Також в даному випадку, суд рахує за можливе визнати щодо ОСОБА_3 обставиною, яка пом'якшує їй покарання таку обставину, зазначену в ст. 66 КК України як вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих і сімейних обставин, оскільки як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3, будучи особою молодого віку, матір'ю-одиначкою, маючою на утриманні малолітню дитину, вихованням якої займається лише самостійно, оскільки батько дитини не надає будь-якої допомоги, не піклується, не підтримує з ними спілкування та не цікавиться життям дитини, відсутність допомоги з боку близьких родичів, і будучи вагітною другою дитиною, була позбавлена можливості працевлаштуватися, та отримувати заробітну плату, у зв'язку з чим вона перебувала в скрутному матеріальному становищі, та їй вкрай потрібні були кошти. Дані життєві обставини заподіювали ОСОБА_3 страждання, оскільки вона перебувала в стані відчаю, що негативно впливало на її психіку, внаслідок чого викликало у неї стан розпачу, що не сприяло належному здійсненню самоконтролю своєї поведінки на момент вчинення злочину.

Також суд в якості пом'якшуючих обставин враховує наявність у ОСОБА_3, на даний момент, двох малолітніх дітей, які повністю знаходиться на її утриманні і яка самостійно займається їх вихованням, намагаючись створити та забезпечити належні умови для їх нормального та повноцінного життя, оскільки жодної допомоги ні збоку батька, ні з боку своїх родичів, вона не отримує.

Ці обставини в сукупності, на думку суду, істотно знижують суспільну шкідливість, вчиненого обвинуваченою ОСОБА_3, злочину.

Аналіз даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3 вказує на те, що вона раніше не судима, злочин вчинила вперше, має місце реєстрації та місце постійного проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває. ОСОБА_3 являється особою молодого віку, є матір'ю-одиначкою, має двох малолітніх дітей: ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_16., вихованням яких вона займається самостійно та які повністю перебувають на її утриманні. За місцем проживання характеризується лише позитивно, як порядна, доброзичлива людина, та гарна мати, яка завжди готова прийти на допомогу, зокрема допомагала в облаштуванні дитячого майданчика біля будинку. На даний момент не працевлаштована, оскільки перебуває в декретній відпустці, здійснюючи догляд за малолітніми дітьми до досягнення ними трьохрічного віку. Ці обставини позитивно характеризують ОСОБА_3 як особу, яка має гарну репутацією.

В той же час, суд враховує, що ОСОБА_3 під час повторного допиту повністю визнала свою вину, та підтвердила, що дійсно вчинила злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин, та зазначила, що вона бажає відшкодувати завдану потерпілій шкоду, по мірі своїх фінансових можливостей, оскільки на даний час їй складно розрахуватись з потерпілою, в зв'язку з важким матеріальним становищем, тому частково визнає цивільний позов.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченій, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останньої до скоєного нею.

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням встановлених судом даних про особу винної, та відношення нею до скоєного, суд дійшов до переконання, що до ОСОБА_3 допустимо застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та призначити їй покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, у вигляді п'яти років позбавлення волі та не застосовувати до обвинуваченої додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

На думку суду, дана міра покарання відносно обвинуваченої ОСОБА_3 є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів, враховуючи обставини вчиненого злочину, його тяжкість та особу обвинуваченої, а також встановлені судом обставини в порядку ст. 69 КК України.

Разом з тим, з врахуванням вищевикладеного, та оцінивши всі обставини вчинення кримінального правопорушення, всі досліджені докази в їх сукупності, норми права, які регулюють вказані правовідносини, в тому числі і ризики повторного вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, які виходячи з досліджених обставин справи та особистості обвинуваченої, обставин, які пом'якшують покарання, (які за своєю правовою сутністю характеризують знижений ступінь суспільної небезпеки особи злочинця та вчиненого нею діяння, слугують критерієм індивідуалізації покарання), не є високими, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливе без її ізоляції від суспільства та вважає, за доцільне застосувати до неї положення ст. 79 КК України, призначивши їй покарання з іспитовим строком терміном в три роки, з покладенням на неї, відповідно до ст. 76 КК України певних обов'язків.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Аналіз даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1 вказує на те, що вона має місце реєстрації та місце постійного проживання, де характеризується позитивно, оскільки громадський порядок не порушує, компрометуючих матеріалів на неї не надходило, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, одружена, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_10, перебуває в декретній відпустці, попередньо працевлаштованою не була, суспільно корисною працею не займається.

Також обвинувачена ОСОБА_1 є не судимою в силу вимог ст. 89 КК України, однак раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, а саме була засуджена 2 листопада 2011 року вироком Баришівського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 4 років позбавлення волі із конфіскацією всього особисто належного майна, та на підставі ст. 75 КК України, звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Тобто, поведінка обвинуваченої є нестабільною та свідчить про її схильність до вчинення злочинів проти власності.

Крім того, суд враховує, що саме ОСОБА_1 в ході вчинення розбійного нападу на потерпілу під час застосування фізичного насильства по відношенню до останньої, наносила удари їй по голові дерев'яною палицею, із значною силою, до тих пір поки палиця не зламалася та не розлетілася на частини.

В той же час, суд враховує, що ОСОБА_1 під час повторного допиту визнала свою вину, зазначивши, що вчинила злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин, та вказала, що вона бажає відшкодувати завдану потерпілій шкоду, по мірі своїх фінансових можливостей, оскільки на даний час не має змоги її відшкодувати, у зв'язку з відсутністю коштів, тому частково визнає цивільний позов.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченій, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останньої до скоєного нею.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства.

Із урахуванням обставин вчинення злочину, його тяжкості, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин та даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, обвинуваченій належить призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений в санкції даної статті, із конфіскацією майна.

Підсумовуючи вищезазначене суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченої ОСОБА_1 є достатньою для виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, враховуючи, тяжкість злочину та дані про особу обвинуваченої.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

В ході розгляду кримінального провадження потерпіла ОСОБА_5 пред'явила до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Просить суд, з урахуванням, поданих нею уточнень позовних вимог, стягнути на її користь з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 10 279 грн. 53 коп., з яких 7 446 грн. 87 коп. - це вартість, викраденого в неї майна; 2 582 грн. 66 коп. - витрати, які вона понесла на медичні послуги та придбання лікарських засобів та препаратів; 250 грн. - витрати на дорогу; та моральну шкоду в розмірі 200 000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 даний цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Обвинувачена ОСОБА_1 цивільний позов визнала частково, а саме завдану матеріальну шкоду в повному обсязі, а в частині моральної шкоди зазначила, що вона визнає певну суму, але не всю, яка заявлена потерпілою, оскільки не має змоги її відшкодувати.

Обвинувачена ОСОБА_3 цивільний позов визнала частково, а саме завдану матеріальну шкоду в повному обсязі, а моральну шкоду в сумі 10 000 грн., оскільки більшу суму їй складно відшкодувати, враховуючи її матеріальний стан.

Даний цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Встановлено, що у зв'язку із викраденням майна потерпіла ОСОБА_5 зазнала матеріальної шкоди у розмірі 7 446 грн. 87 коп. Винними в її заподіянні є обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3, тому на них покладається обов'язок відшкодувати ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 7 446 грн. 87 коп. Обвинувачені добровільно не виконали цей обов'язок.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Так, внаслідок неправомірних дій обвинувачених було завдано шкоди здоров'ю потерпілій ОСОБА_5, внаслідок чого остання понесла вимушені матеріальні витрати на: невідкладну медичну допомогу, проведення медичного огляду і діагностики стану свого здоров'я, курс стаціонарного та амбулаторного лікування, придбання різних медичних препаратів і ліків, на суму 2 582 грн. 66 коп., що підтверджується наданими: випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4917, копією медичної карти стаціонарного хворого № 4917/102, амбулаторною картою пацієнта № 26013, копіями фіскальних чеків та квитанцій. Дані витрати понесені в період лікування потерпілої ОСОБА_5 та відповідно до медичних призначень, тобто вони направлені на відновлення стану здоров'я, внаслідок отриманих травм від нанесених ударів по обличчю та тілу останньої.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Так, у зв'язку з необхідністю приймати участь в судових засіданнях, потерпіла ОСОБА_5 понесла матеріальні збитки на оплату послуг по транспортуванню з м. Києва до Бориспільського міськрайнного суду Київської області, який розташований в м. Бориспіль Київської області, на суму 250 грн., що підтверджується платіжними документами - білетами перевізника про оплату коштів за вказаним маршрутом.

Тому для відновлення порушеного права з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 слід примусово стягнути матеріальну шкоду у розмірі 10 279 грн. 53 коп. Крім того, суд звертає увагу на те, що обвинувачені не оспорювали підставність та належність понесення даних витрат потерпілою.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлено, що у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями у вигляді забою м'яких тканин обличчя зліва із синцями і саднами обох повік лівого ока, лівої щоки, спинки носа, струсу головного мозку; садна на шиї, синець і садна на лівому коліні, множинні синці по ліктьовому краю обох передпліч, потерпіла ОСОБА_5 зазнала фізичний біль, а також сильні душевні переживання та страждання під час нападу. Так, обвинувачені під час розбійного нападу поводили себе із особливою зухвалістю, б'ючи потерпілу по голові руками та ногами, а також наносячи удари палицею по голові та руках, принижуючи її людську гідність та честь, примушували ОСОБА_5 ставати перед ними на коліна, та просити вибачення. Також, потерпіла в результаті отриманих травм, проходила курс стаціонарного та амбулаторного лікування, отримуючи неприємне медикаментозне лікування. У зв'язку з нанесеними тілесними ушкодженнями обвинуваченими, потерпілій було понівечено обличчя , а тому відбулися вимушені зміни в її житті, від чого остання відчувала значні незручності, оскільки воно виглядало неестетично. Так, повністю змінився її звичний спосіб життя на час поки обличчя заживало, а саме неможливість відбування навчання, неможливість в повній мірі реалізовувати свої звички, бажання, уподобання, а також позбавлення можливості продовжувати активне нормальне життя та соціальне спілкування тощо. Крім того, ОСОБА_5 через отриманий струс мозку та стрес, почала запинатись, заїкатись, значно погіршилася її пам'ять, періодично відчуває головні болі та погано себе почуває. Крім того, внаслідок злочинних дій обвинувачених, потерпіла отримала психологічні травми, у зв'язку з чим вона втратила нормальний сон, прокидається від нічних кошмарів, навіяних спогадами про подію 04.05.2017 р., постійно перебуває у стані страху за своє життя, оскільки у кожній незнайомій людині бачить потенційного злочинця. Це в свою чергу негативно вплинуло і на її роботу, яка пов'язана з постійними контактами з незнайомим людьми - покупцями. У такий спосіб їй була заподіяна моральна шкода. З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_5, пов'язані з отриманням останньою тілесних ушкоджень, що призвело до порушенні її звичного способу життя, стану здоров'я та віку потерпілої, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня вини обвинувачених, та з огляду на вимоги розумності і справедливості розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати ОСОБА_5, становить 80 000 тисяч гривень.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити обвинуваченій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу.

В той же час, у зв'язку із призначенням обвинуваченій ОСОБА_3 випробувального строку з покладанням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, суд вважає необхідним змінити їй запобіжний захід до набрання вироком законної сили з тримання під вартою на особисте зобов'язання згідно статей 179, 194 КПК України.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні становлять 550 грн. 00 коп. за залучення експертів та проведені експертизи, а тому підлягають стягненню з обвинувачених солідарно.

Керуючись ст.ст. 100, 128, 318, 322, 342-351, 358, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 20, 65-69, 72, 76, 79, 93, 94, ч. 2 ст. 187 КК України, ч. 3 ст. 23, ст. ст. 1166, 1188, 1195 ЦК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна.

ОСОБА_3 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, та призначити їй покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Звільнити ОСОБА_3 на підставі ст. 78 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на неї, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту її затримання, тобто з 13.02.2018 року.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою, та утримувати її в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.

До вступу вироку суду в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 змінити на особисте зобов'язання, та покласти на неї обов'язок не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, докласти зусиль для пошуку роботи.

Негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_3) солідарно на користь Держави України, - 550 (п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних із залучення експертів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючої в АДРЕСА_3), - 5 139 грн. 76 коп., завданих матеріальних збитків, та 40 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 45 139 (сорок п'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_3) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючої в АДРЕСА_3), - 5 139 грн. 75 коп., завданих матеріальних збитків, та 40 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 45 139 (сорок п'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 76 коп.

У задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Речові докази, після набрання вироком суду законної сили: три уламки білої дерев'яної палиці, довжиною 16 см., 31 см. та 35 см.; пляшка з етикеткою зеленого кольору з написом "Chill easy drink"; три недопалки від цигарок білого кольору марки "Parliament", які перебувають в камері зберігання речових доказів Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, - знищити; золота каблучка 585 проби, вагою 2 грама, у вигляді двох сердець з цирконієм; золота каблучка 585 проби, вагою 2,5 грами, у вигляді краплі з цирконієм; золотий ланцюжок 585 проби, довжиною 52 см., вагою 3 грами, - передані на зберігання власнику, - залишити у власника ОСОБА_5.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк