Ухвала суду № 73453122, 12.04.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

359/5194/17

№ 1кп/359/106/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Моргушко Л.В.,

за участю прокурора Горбаня В.В., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченої ОСОБА_2, її захисника - адвоката Титаренка Д.М., обвинуваченої ОСОБА_4, її захисника - адвоката Яремчука Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності тримання під вартою обвинувачених в кримінальному провадженні № 12017110100001016, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2017 року, що надійшло з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Баришівка Київської області, громадянки України, українки, раніше в силу вимог ст. 89 КК України не судимої, проживаючої та зареєстрованої в АДРЕСА_1

та

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Баришівка Київської області, громадянки України, українки, раніше не судимої, проживаючої та зареєстрованої в АДРЕСА_2

по обвинуваченню у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

В ході розгляду кримінального провадження вирішується питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 під вартою.

Прокурор просив суд продовжити тримання обвинувачених під вартою, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при обранні їм запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати. Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке їм загрожує, а також із урахуванням характеризуючих даних про осіб обвинувачених, останні зможуть переховуватись від суду, та у такий спосіб перешкоджати розгляду кримінального провадження. При цьому обвинувачені систематично порушували обов'язок, покладений на них судом при застосуванні раніше обраного до них запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме будучи повідомленими належним чином про дату та час судового засідання, неодноразово не з'являлися до суду без поважних причин, у зв'язку з чим оголошувалась у розшук. Ці обставини в сукупності свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії передбачені п.1, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому інший більш м'який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Потерпіла просила продовжити строк тримання обвинувачених під вартою.

Захисники обвинувачених заперечували проти продовження тримання обвинувачених під вартою. В обґрунтування своїх заперечень, вважали за необхідне змінити запобіжний захід обвинуваченим із тримання під вартою на альтернативний, більш м'який, не пов'язаний з тримання під вартою, а саме на цілодобовий домашній арешт. Так, стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені будуть перешкоджати розгляду кримінального провадження, та в подальшому уникати судових засідань, а тому такі ризики відсутні.

Обвинувачені підтримали позицію захисників та просили змінити їм запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Термін дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 закінчується 12.04.2018 року, а до указаного часу провести розгляд кримінального провадження є неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершено до спливу продовженого строку. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 чинного КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Так, згідно з п. 1, п. 4, ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, та перешкоджати кримінальному провадженню. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, рішення "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 р., рішення "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 р.).

Так, як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років.

Досліджені в судовому засіданні докази обґрунтованості пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є вагомими, більш детальну оцінку яким суд надасть під час перебування в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Так, підставами для застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема стало те, що вони, з моменту надходження даного обвинувального акту до суду допускали неодноразові неявки в судові засідання без поважних причин, залишили місце свого проживання, перебуваючи під домашнім арештом, чим фактично порушили зазначений запобіжний захід, у зв'язку із чим їх було оголошено у розшук, тобто останні переховувалася від суду та перешкоджали кримінальному провадженню.

Це в свою чергу свідчить про те, що раніше застосований до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зміг забезпечити їх належної процесуальної поведінки та забезпечити ненастання цих ризиків.

Також суд враховує, що обвинувачені не зареєстровані та не проживають за місцем розгляду кримінального провадження, та обидві є мешканцями іншого району.

При вирішенні питання, щодо необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд приходить до висновку, що вищезазначені ризики, які враховувались судом раніше, не зменшились та продовжують існувати.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на покарання, яке ОСОБА_2 та ОСОБА_4 можуть понести у випадку встановлення судом їх винності, суд дійшов висновку, про наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те що вони, перебуваючи на волі, зможуть переховуватись від суду, та у такий спосіб перешкоджатимуть розгляду кримінального провадження та встановленню об'єктивної істини у справі.

Також, у даному випадку суд враховує, кількість процесуальних дій, які уже вчинені під час судового розгляду, а саме, що судом було закінчено з'ясування обставин та дослідження доказів по справі. Ці обставини вказують на те, що обвинувачені не можуть вже впливати на свідків, які були допитані судом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на 5 діб, оскільки раніше закінчити судовий розгляд даного кримінального провадження не надається можливим.

Обраний відносно обвинувачених запобіжний захід, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявного обґрунтованого пред'явленого обвинувачення, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду, перешкоджати встановленню істини у справі іншим шляхом.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити ненастання цих ризиків та належну процесуальну поведінку обвинувачених.

При цьому посилання сторони захисту на те, що обвинувачені не будуть ухилятись від явки до суду, без зазначення існування таких стримуючих факторів, які б доводили суду недоведеність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, висновків суду про наявність обґрунтованої підстави для продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених не спростовує.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Баришівка Київської області, громадянки України, українки, проживаючої та зареєстрованої в АДРЕСА_3) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Баришівка Київської області, громадянки України, українки, проживаючої та зареєстрованої в АДРЕСА_4, - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 5 діб.

Утримувати обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 24.00 год. 16.04.2018 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя С.М.Вознюк