Постанова № 73452346, 17.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 р. м. Одеса Справа № 505/1305/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бодашко Л.І.

Час і місце ухвалення: м. Балта

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Балтського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій щодо обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років, що підлягає виплаті та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області згідно листів від 02.03.2017 року № 11/5-2 та № 3137/03 від 24.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати згідно представленої довідки № 206 від 01.07.2016 року прокуратури Одеської області на його ім'я в розмірі 90% вказаного заробітку без обмеження граничного розміру пенсії,

- визнати неправомірними дії та рішення відповідача щодо виплати ОСОБА_2 пенсії у розмірі 10740 грн. замість встановлених законом 90%,

- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001року), виходячи з розрахунку 90% від підвищеного середнього заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Одеської області № 206 від 01.07.2016 року, без обмеження граничного розміру пенсії та провести відповідні виплати з січня 2016 року з урахуванням раніше проведених виплат,

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 640,00 грн.

Постановою Балтського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій щодо обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років, що підлягає виплаті, та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно є необґрунтованим та постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову..

Так, апелянт посилається на те, що норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними та неконституційними не визнані, а тому мають бути застосовані до спірних правовідносин.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає, що, у його випадку, положення Закону №911 не мають застосовуватися, оскільки пенсія призначена згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції Закону №2663 від 12 липня 2001 року, положення якого не передбачають обмеження пенсії. У зв'язку з цим, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 1973 року по 1999 рік позивач працював на прокурорсько-слідчих посадах в прокуратурі Одеської області, 26 січня 1999 року йому була призначена пенсія за вислугу років за нормами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% заробітку і перебуває на обліку в Подільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області як отримувач пенсії за вислугу років, 11 жовтня 2016 року після одержання відповідної довідки № 206 від 01 червня 2016 року прокуратури Одеської області про підвищений розмір заробітної плати згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в ред. Закону від 12.07.2001 року, чинній на момент призначення пенсії) позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії.

Відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, тому позивач змушений був звернутися до суду з адміністративним позовом, в якому ставив вимоги провести перерахунок його пенсії із підвищеного заробітку у відповідності до вимог діючого законодавства з розрахунку 90% заробітку.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.07.2016 року його позов було задоволено, відповідач був зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача в розмірі 90% заробітку, виплатити різницю пенсії після проведення розрахунків за 12 місяців.

На виконання рішення суду позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії, а 02.03.2017 року отримав відповідь, згідно якої відповідачу було проведено перерахунок пенсії у розмірі 90% від заробітку, основний розмір пенсії склав 14025 грн., а далі відповідач вказав, що пенсія з обмеженням призначена у розмірі 10740,00 грн. відповідно до ч. 15 ст. 86 чинного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ.

Позивач звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області із заявою про роз'яснення постанови суду від 26.07.2016 року, судом винесена ухвала по його заяві, але, Одеським апеляційним адміністративним судом вказана ухвала суду першої інстанції скасована, але, при цьому судом зазначено, що між сторонами фактично виник новий спір щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про задоволення позовних вимог та виплату пенсії без обмеження граничного розміру не можна вважати законними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційним судом України у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

На час призначення пенсію позивачу пенсійне забезпечення прокурорів визначалось Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII, у відповідній редакції, (далі - Закон № 1789-XII) відповідно до частини 1 статті 50-1 якого прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до положень частини 14 статті 50-1 Закону № 1789-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказане обмеження виплати пенсії максимальним її розміром встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Як встановлено пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 1 жовтня 2011 року).

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев'ятнадцятою - двадцять третьою».

Проте, Закон №1789-XII втратив чинність з 25 квітня 2015 року (з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII) крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Відтак, частина 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а тому до спірних правовідносин не застосовується.

Водночас, відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, в редакції чинній на час перерахунку пенсії позивача, (далі - Закон №1697-VII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. (Абзац 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII доповнено реченням щодо тимчасового обмеження максимального розміру пенсії у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 року).

Отже, на момент проведення перерахунку пенсії позивачу, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, розмір пенсії позивача за вислугу років, що підлягає перерахунку і виплаті відповідно до постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26 липня 2016 року, яка набрала законної сили, тимчасово не може перевищувати 10740 гривень.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність дій УПФ при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу та обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13), оскільки правовідносини, з приводу яких висловив свою позицію Верховний Суд України у вказаних рішеннях, виникли за інших фактичних обставин.

Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Також, у справі "Макион проти Литви" (скарга №75916/13) Європейський суд з прав людини зазначив, що нове законодавство, яке зменшило соціальні доплати, зокрема за вислугу років, в період економічної кризи не є дискримінаційним, оскільки така соціальна виплата залежить від фінансових ресурсів держави.

Суд був задоволений тим, що тимчасове обмеження доплати за вислугу років переслідувало законну мету в інтересах суспільства.

У цій справі, Суд також зазначив, що зменшення виплат не поставило заявника в стан, коли йому не вистачало засобів для існування.

Зрештою, як зауважив Суд, зменшення доплат за вислугу років було частиною більш широкої програми жорсткої економії, що впливала на інші виплати і заробітні платні державних службовців.

Узагальнюючи викладене, можливо зробити висновок, що обмеження розміру пенсії позивачу є тимчасовим та вимушеним, позаяк обґрунтовується фінансовим станом Держави, а тому не може вважатися втручанням Держави в мирне володіння майном.

Отже, за таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання суб'єкта владних повноважень провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% вказаного заробітку без обмеження граничного розміру з 01 січня 2016 року задоволенню не підлягають.

Право на скасування рішення суду визначає стаття 317 КАС України, яка, зокрема, встановлює, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задовольнити

Постанову Балтського районного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій щодо обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років, що підлягає виплаті та зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 17 квітня 2018 року

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова