Рішення № 73452280, 11.04.2018, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2291/17

Провадження № 2/345/59/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2018 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Якиміва Р.В.

за участю секретаря Гладенької Л.Ф.

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в м. Калуш справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд –

в с т а н о в и в:

15.11.2006 р. з відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №LOK-KC-036, згідно якого вона отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії,відповідно до якого позивач надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 500000,00 Доларів США з відсотковою ставкою відповідно до п.,п.4.1,4.2 вказаного договору. 16.07.2014 року Відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Оскількипідприємницька діяльність ОСОБА_1 16.07.2014 р. була припинена, Позивач вважає за необхідне захистити свої права, шляхом стягнення наявної заборгованості за кредитним договором №LOK-KC-56 від 15.11.2006 року з громадянинки ОСОБА_1.

У відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, та зміна умов зобов'язання.У порушення зазначених норм закону та умов Договору Відповідач зобов’язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.Відповідач порушила свої зобов’язання за кредитним договором та станом на 20.06.2017 р. заборгованість становить 1740399,07 Доларів США,що відповідно до курсу НБУ (26,0231260) становить 45290624,42 грн. , а саме: 474978,10 Доларів США – заборгованість за кредитом; 476322,52 Доларів США грн. – заборгованість про процентах за користування кредитом;7715,59 Доларів США. – заборгованість з комісії; 781382,86 Доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором про стягнення яких пред’явлено позов до суду.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.11.2016 року по справі №345/1262/16-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LOK-KC-036 від 15.11.2006 року у розмірі 1 202 084,52 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом на 04.03.2016 року становить 31 506 635,27 грн., було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: готель “Прикарпатський”, який знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Підвальна (Жданова), буд. 9, шляхом надання права продажу ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України “Про іпотеку” із встановленням початкової ціни предмету іпотеки — 4 910 320,03 грн. Зазначений предмет іпотеки було реалізовано за 5 200 000,00 грн.,а тому,наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. Беручи до уваги вищевказані положення законодавства та Договору, враховуючи розмір наявної заборгованості та вартість реалізованого предмету іпотеки, є цілком очевидним, що заборгованість Відповідача за тілом кредиту до теперішнього часу залишається непогашеною,а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 474 978,10 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 20.06.2017 року (26,0231260) складає 12 360 414,94 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить стягнути з відповідача заборгованість ,судові витрати та не заперечив щодо розгляду справи у порядку заочного провадження.

Відповідач та її представник у судове засідання не з’явилися і не повідомили суд про причини неявки, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.

Суд, проаналізувавши докази по справі вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав:

В судовому засінні встановлено ,що 15.11.2006 р. з відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №LOK-KC-036, згідно якого вона отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії,відповідно до якого позивач надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 500000,00 Доларів США з відсотковою ставкою (а.с.13-25).

16.07.2014 року ОСОБА_1 була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань(а.с.45-46).

Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно пунктів1.2., 2.2.3., 2.2.16., 2.3.2., 2.4.1., 2.4.3. Договору, Позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі 14,45% річних.

Відповідно до п. 4.2 Договору та ст. 212 ЦК України при порушенні клієнтом зобов'язань, передбачених пунктами1.2., 2.2.3., 2.2.16., 2.3.2., 2.4.1. Договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 31,30% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно пункту 4.5. Договору позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування відновлюваної кредитної лінії в розмірі 0,1% від встановленого ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, вказаного в п. 1.1. цього Договору, в поточну дату сплати відсотків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування. Нарахування здійснюється щодня.

Відповідно до п. 5.1 Договору, при порушенні позичальникмо будь-якого із зобов'язань за сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2., 2.2.3., 2.2.16., 2.3.2., винагороди, передбаченого п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, та зміна умов зобов'язання.

Відповідач порушила свої зобов’язання за кредитним договором та станом на 20.06.2017 р. заборгованість становить 1740399,07 Доларів США,що відповідно до курсу НБУ (26,0231260) становить 45290624,42 грн. , а саме: 474978,10 Доларів США – заборгованість за кредитом; 476322,52 Доларів США грн. – заборгованість про процентах за користування кредитом;7715,59 Доларів США. – заборгованість з комісії; 781382,86 Доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором (а.с.29-43).

Відповідно до рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.11.2016 року по справі №345/1262/16-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LOK-KC-036 від 15.11.2006 року у розмірі 1 202 084,52 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом на 04.03.2016 року становить 31 506 635,27 грн., було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: готель “Прикарпатський”, який знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Калуш, вул. Підвальна (Жданова), буд. 9, шляхом надання права продажу ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України “Про іпотеку” із встановленням початкової ціни предмету іпотеки — 4 910 320,03 грн. Зазначений предмет іпотеки було реалізовано за 5 200 000,00 грн. (а.с.26-28).

У відповідності до п. 17 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір в частині п. 4.4. набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин — з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних в них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за даним договором.

Верховний Суд України у своїй постанові від 23.09.2015 року по справі №6-1206цс15 зазначив, що виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Отже, наявність судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не припиняє зобов'язань Відповідача за кредитним договором №LOK-KC-036 та не позбавляє кредитора права на звернення до суду із позовом про стягнення непогашеної заборгованості.

Статтею 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Пунктом 4.10. Договору передбачено, що зобов’язання за цим кредитним договором здійснюються в наступній послідовності: кошти, отримані від позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 2.2.15., 2.3.13., далі для погашення неустойки згідно розділу 5 цього договору, далі — простроченої винагороди, далі — винагороди, далі — прострочених відсотків, далі — відсотків, далі — простроченого кредиту.

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконує добровільно своїх зобов’язань по вищевказаному договору, то з неї слід стягнути наявну заборгованість по тілу кредиту у розмірі 474 978,10 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 20.06.2017 року (26,0231260) складає 12 360 414,94 грн. та судові витрати.

На підставі ст. ст. 509,526,610,611,1049,1054,1050 ЦК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд -

р і ш и в:

позов задовільнити.

Стягнути із ОСОБА_1,ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» 474 978 (чотириста сімдесять чотири тисячі дев’ятсот сімдесять вісім),10 Доларів США,що відповідно до курсу НБУ (26,0231260) становить 12 360 414(дванадцять мільйонів тристо шістдесять тисяч чотириста чотирнадцять ) грн. 94 копійки заборгованості по тілу кредиту згідно договору №LOK-KC-036 від 15.11.2006 р.. та 50 000,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: