Рішення № 73452155, 13.04.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/996/18

Провадження № 2/344/2193/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина, мотивуючи тим, що з 18.05.1993 року перебувала у шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу у сторін народилось двоє синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.10.2011 року шлюб розірвано, неповнолітніх дітей залишено на проживання з матір»ю. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.02.2014 року присуджено стягувати з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі по 600 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття. На даний час неповнолітній ОСОБА_4 потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв»язку із збільшенням потреб у навчанні, розвитку, позивачка не взмозі за рахунок присуджених аліментів забезпечити в повному обсязі потреби сина. Крім цього, відбулось підвищення життєвого рівня та прожиткового мінімуму на одну особу, а тому, просила збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 500 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.

Позивачка в судове засідання не з»явилась, представник позивачки попередньо подала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи проводити без її участі та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримала в повному обсязі просила задоволити (а.с.25).

Відповідач в судове засідання не з»явився, попередньо надіслав до суду відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги визнав частково, не заперечив щодо збільшення розміру аліментів на утримання сина до 1 000,00 грн., мотивуючи тим, що 19.07.2013 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_5, від якого народилась донька ОСОБА_6, 04.10.2013 року. ОСОБА_7 відповідно до довідки №1551/43 від 13.09.2016 року перебуває на диспансерному обліку, потребує домашього догляду, у зв”язку з чим дружина ОСОБА_5 до 04.10.2017 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Жодного офіційного чи стабільного заробітку на даний час у відповідача немає. На підставі наведеного, просив врахувати його важкий матеріальний стан, позовні вимоги задоволити частково. Просив розгляд справи проводити без його участі (а.с.13, 14, 26).

Дослідивши письмові матеріали, встановивши таким чином фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства – справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об’єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

29.08.2003 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син — ОСОБА_4 (а.с.5).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.10.2011 року шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, після розірвання шлюбу залишити проживати з матір’ю ОСОБА_1 (а.с. 2).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.02.2014 року присуджено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 А, кв.24, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 25.11.2013 року (а.с. 3).

Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов’язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов’язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вирішуючи питання визначення суми аліментів суд враховує положення ст. ст. 182, 184 СК України та вважає, що визначена позивачкою сума аліментів 1 500,00 грн. є завищеною, необгрунтованою належними та допустимими доказами, оскільки, нею не надано суду жодних доказів про можливість відповідача сплачувати аліменти в такому розмірі, та що витрати позивачки на неповнолітнього сина ОСОБА_8 є настільки значними, а стягнення із ОСОБА_2 аліментів в користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1 000,00 гривень щомісячно є достатнім для забезпечення належних умов для його фізичного, духовного та культурного розвитку, буде відповідати вимогам чинного законодавства та не порушуватиме прав як позивачки так і відповідача, який на даний час має іншу сім»ю, малолітню доньку ОСОБА_7, яка перебуває на диспансерному обліку, а тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Тому стягнення аліментів в зміненому розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. .

А тому з відповідача слід стягнути в дохід держави 704,80 гривень судового збору.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України ”Про охорону дитинства”, п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 258, 259 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина — задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, аліменти в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно в розмірі по 1 000 (одній тисячі) гривень до досягнення ним повноліття.

Стягнення аліментів в зміненому розмірі розпочати з дня набрання цим рішенням законної сили.

Припинити стягнення аліментів по виконавчому листу виданому Івано-Франківським міським судом на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 18.02.2014 року справа №344/18733/13-ц, провадження №2/344/1188/14.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 - на користь стягувача Державної судової адміністрації України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУДКС України в м.Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106 — 704 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 18.04.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.