Постанова № 73452129, 17.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 554/4410/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 13.02.2018, суддя Савченко А.Г., вул. Навроцького, 5, м. Полтава, Полтавська, 36002,2, повний текст складено 13.02.18 по справі № 554/4410/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 18 квітня 2017 року № 60,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2017 до Октябрського районного суду м. Полтава звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 18 квітня 2017 року № 60.

Позивач вважала неправомірними дії заступника голови комісії з реорганізації - заступника директора виконавчої дирекції Полтавського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2, щодо притягнення її до адміністративної відповідальності та зазначила, що не вчиняла правопорушення, визнаючи лише помилковість допущеної переплати в окремих випадках. Стверджувала про відшкодування збитків в повному обсязі. Просила скасувати оскаржувану постанову, вважаючи її незаконною, обмежившись усним зауваженням.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 13.02.2018 замінено відповідача заступника голови комісії з реорганізації - заступником директора виконавчої дирекції Полтавського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2, на належного відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 13.02.2018 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, скасовано постанову № 60 від 18.04.2017 про накладення на ОСОБА_1, на підставі ч. 1 ст. 165-5 КУпАП, адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн. та закрито провадження у справі.

Судове рішення аргументоване тим, що станом на 18.04.2017 (дата винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності) відповідач не мав права виносити постанову і зобов'язаний був закрити провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. Також, суд першої інстанції відзначив про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП, не додержання вимог закону та порушення права на захист передбаченого ст. 268 КУпАП.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій стверджується про необґрунтованість рішення суду та його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

На подану апеляційну скаргу позивачем надано відзив, в якому ОСОБА_1 не погоджується з доводами зазначеними в апеляційній скарзі та заперечує проти її задоволення. Також, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у суді апеляційної інстанції без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, колегія суддів, враховуючи неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання, вважає за можливе проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, діючи відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України щодо перегляду справи за наявними у ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, дійшов висновків, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Під час апеляційного провадження встановлено, що постановою №60 від 18.04.2017 заступника голови комісії з реорганізації - заступника директора виконавчої дирекції Полтавського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Наведена постанова винесена на підставі акту планової перевірки від 05.04.2017, яким встановлено порушення позивачем порядку використання коштів Фонду соціального страхування України на загальну суму 6318 грн. 33 коп., та протоколу №56 від 05.04.2017, складеного на ім'я позивача за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165-5 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено планову перевірку дотримання порядку використання коштів Фонду соціального страхування України, за результатами якої складено акт від 05.04.2017, яким встановлено порушення завідувача сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області вимог пункту 1 частини другої статті 15, пункту 1 частини четвертої статті 19, частини першої статті 21, частини першої статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII та пункту 27 абзацу другого пункту 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.

Частиною 1 ст.165-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів, у вигляді штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Строки накладення адміністративного стягнення визначені статтею 38 Кодексу України про адміністративне правопорушення, за приписами частини 1 якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Враховуючи вимоги статті 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення; правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю. Таким чином, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення. КУпАП не містить визначення поняття "триваюче правопорушення". Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року N 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Проаналізувавши обставини справи та суть правопорушення, яке вчинив позивач, колегія суддів дійшла висновку, що воно не є триваючим. Відповідно, до розглядуваних правовідносин застосовується двомісячний строк з дня вчинення правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була прийнята відповідачем з порушенням встановленого двомісячного строку з дня вчинення правопорушення. Сам факт вчинення правопорушення 08.04.2016, 21.04.2016, 09.09.2016 підтверджується матеріалами справи та зазначається у апеляційній скарзі відповідача. Доводи апеляційної скарги про дату повернення неправомірно використаних коштів (30.11.2017) не впливають на правильність визначення судом першої інстанції часу скоєння правопорушень, які не є триваючими.

Також, колегія суддів враховує наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими встановлені обставини, які, в силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України, не потребують доказування при розгляді цієї справи. Так, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 у справі № 816/833/17 було залишено без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2017., якою було підтверджено правомірність обчислення позивачем працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 середньоденної заробітної плати, що спростовувало ствердження відповідача про неправомірність витрат із виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на суму 2070,08 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, колегія суддів констатує відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-5 КУпАП, щодо порушень порядку використання коштів у 2017 році загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо застрахованих осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги, що у зазначених судових рішеннях встановлено лише неправильне визначення сум відповідачем, а не відсутність порушень, вчинених відповідачем, є необгрунтованими, оскільки не відповідають змісту прийнятих судових рішень, які набрали законної сили.

Таким чином, оскільки відповідачем прийнято оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення поза строком, передбаченим ст. 38 КУпАП, вказана постанова є протиправною, що обгрунтовує правомірність її скасування судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Мотивування скаржника, які вказані у апеляційній скарзі стосовно пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду та не надання документу про сплату судового збору, суд вважає не обґрунтованими. Адже, враховуючи правовий висновок Верховного Суду України, викладений в рішенні від 13.12.2016 року по справі № 306/17/16-а, судовий збір за зазначеною категорією спору не сплачується.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення з адміністративним позовом до суду), якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав рішення за наслідками розгляду поданої скарги в порядку досудового врегулювання спору лише 15.05.2017, а звернувся до суду 01.06.2017, дотримуючись встановлений на той час місячний строк звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги про помилковість посилання судом першої інстанції на нормами ч. 4 ст. 122 КАС України у редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення (щодо обчислення строків звернення у разі застосування досудового порядку врегулювання спору), не можуть спростувати положення процесуального законодавства, яка діяло на час звернення позивача до суду щодо певного порядку обчислення строку звернення у разі, коли позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору.

Враховуючи фактичні обставини справи та недоведеність відповідачем правомірності винесення оскарженого рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 272, 286, 311, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 13.02.2018 по справі № 554/4410/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 18 квітня 2017 року № 60 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.І. Гуцал Судді Л.В. Мельнікова Л.О. Донець