Постанова № 73452117, 17.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 482/153/17

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Баранкевич В.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Шляхтицького О.І. , Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2017 року прийняту у відкритому судовому засіданні у справі за позовом ОСОБА_2 до Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання неправомірних дій,зобов'язання зарахувати спеціальний стаж роботи та призначити пенсію, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання неправомірних дій, зобов'язання зарахувати спеціальний стаж роботи та призначити пенсію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Постановою Новоодеського районного суду від 29 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що оскаржувану постанову винесено з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апелянт просив скасувати оскаржувану постанову та прийняту нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обставини справи.

З 01 лютого 1988 року по 06 серпня 1988 року та з 07 грудня 1988 року по 31 грудня 1989 року позивач працював в системі охорони здоров'я на посаді завідуючого Ясно-Полянського ФАП, надав копії документів, що на його думку підтверджують стаж роботи зазначеного періоду, який дає йому право на пенсію за вислугу років.

29 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788- XII).

Рішенням № 1/4 від 20 січня 2017 року йому було відмовлено та не зараховано до спеціального стажу роботу завідуючим Ясно Полянським ФАП в період роботи з 01 лютого 1988 року по 06 серпня 1988 року та з 07 грудня 1988 року по 31 грудня 1989 року.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Комісії управління № 1/4 від 20 січня 2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІ1, через відсутність необхідного спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788- XII) та Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (далі - Перелік №909).

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі вказується на те, що зазначена постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити. Окрім того, апелянт зазначає, що під час винесення оскаржуваної постанови про зарахування позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, як працівника охорони здоров'я не прийнято до уваги записи трудової книжки від 01 червня 1981 року з незрозумілих підстав.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ (із змінами) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (далі - Перелік №909).

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту: станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років, з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; та після цієї дати при зверненні, зокрема, з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років за наявності вислуги на цих посадах, передбаченої абзацами другим-одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними віку, зокрема, в 50 років 6 місяців - які народилися з 01 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року.

Розділом 2 Охорона здоров'я Переліку № 909 встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), зокрема, в лікарняних закладах, амбулаторно-поліклінічних закладах, санаторно-курортних закладах.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 жовтня 2002 року № 385 затверджено перелік закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я (далі - Перелік №385).

Згідно Переліку № 385 до лікарняних закладів відноситься, зокрема, Центральна районна лікарня; до амбулаторно-поліклінічних закладів відноситься - амбулаторія, фельдшерсько-акушерський пункт (у тому числі сільських та селищних рад), до санаторно-курортних закладів відноситься, зокрема, санаторії-профілакторії.

Статтею 62 Закону № 1788- XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

До того ж, згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (із змінами) (далі Порядок №637), також вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що в ній міститься копії двох трудових книжок, а саме НОМЕР_1 від 01 квітня 1986 року та НОМЕР_2 від 01 червня 1981 року.

Так, згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 від 01 квітня 1986 року, яку позивач надав при первинному зверненні до УПФ, вбачається, що ОСОБА_2 працював в колгоспі «Зоря комунізму» на посадах:

- фельдшера медпрофілакторію МТФ з 01 лютого 1988 року ( запис № 12);

- фельдшером Артемівського ФАП з 06 серпня 1988 року (запис №13);

- завідуючим медпрофілакторію МТФ з 07 грудня 1988 по 05 лютого 1990 року (запис № 16,17);

- завідуючим ФАП Ясна Поляна з 06 лютого 1990 року по 24 березня 1993 року (записи № 17, 18).

Всі записи внесені на підставі протоколів, завірені підписом голови колгоспу та печаткою.

При цьому, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 01 червня 1981 року, яку позивач надав при повторному зверненні до УПФ 29 листопада 2016 року, вбачається, що він працював на посадах:

- завідуючого Ясно-Полянським ФАП колгоспу «Зоря комунізму» (згодом

СЗАТ «Зоря») з 01 лютого 1988 року (запис № 6);

- фельдшером Артемівського ФАП з 06 серпня 1988 року (запис № 7);

- завідуючим Ясно-Полянським ФАП з 07 грудня 1988 року (запис № 8);

- з 24 березня 1993 року переведений па роботу в Новоодеську ЦРЛ (запис № 9).

Вказані записи внесені на підставі протоколів, завірені підписом голови колгоспу, але жодна із записів не завірена печаткою, що є порушенням пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58.

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58 встановлено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що трудова книжка № 1116983 не може бути підставою для прийняття рішення для визначення права на пенсію за вислугу років, оскільки оформлена в порушення вимог діючого законодавства.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявна довідка КП об'єднаного трудового архіву міської та сільських територіальних громад Новоодеського району від 04 жовтня 2012 року № 409/04-01, згідно якої позивач у відомостях нарахування заробітної плати колгоспу «Зоря Комунізму» (СЗАТ « 3оря») значиться фельдшером з лютого по серпень 1988 року та фельдшером медпрофілакторія та завідуючим ФАП с.Ясна Поляна з грудня 1988 по березень І993 року із зазначенням трудоднів: 1988 рік - 157 в/дн. - фельдшер ( з лютого по серпень, грудень ); 1989 рік - 310 в/дн. - фельдшер ( з січня по грудень ) (а.с.45).

А також довідка Ноооодеської ЦРЛ від 08 грудня 2010 року № 2411, що підтверджує роботу на посаді фельдшера медпрофілакторія МТФ колгоспу «Зоря Комунізму» з 01 лютого 1988 року по 06 серпня 1988 року та з 07 грудня 1988 року по 06 лютого 1990 року. Та довідка КП об'єднаного трудового архіву міської та сільських Територіальних громад Новоодеського району від 20 жовтня 2016 року № п-428/04-01, згідно якої ОСОБА_2 в 1988 році (157 в/дн. та в 1989 році (310 в/дн.) значиться завідуючим Ясно-Полянським ФАП колгоспу «Зоря комунізму» (СЗАТ «Зоря»).

При цьому, згідно пояснення трудового архіву від 10 листопада 2016 року № 473/04-01 на лист управління від 09 листопада 2016 року № 4400/03 вбачається, що розбіжності посад у виданих ними довідках - це первинні документи, на підставі яких вони видані:

- довідка від 04 жовтня 2012 року № 409/04-01 - відомостей нарахування заробітної плати (справи. № 279, 289. 299, 309).

- довідка від 10 листопада 2016 року № 473/04-01 - книг обліку трудового стажу та заробітку колгоспників (справа №1 44).

В справі позивача знаходяться надані трудовим архівом копії зазначених вище Первинних документів.

Згідно Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2016 року №18-1, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємств, установ чи організацій без визначення правонаступника, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісія).

Таким чином, у зв'язку з припиненням 02 серпня 2006 року державної реєстрації СЗАТ "Зоря" (є правонаступником колгоспу «Зоря комунізму») без визначення правонаступника подана позивачем заява від 29 листопада 2016 року передана на розгляд Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду в Миколаївській області.

Своїм рішенням № 19/3 від 16 грудня 2016 року комісія відмовила в зарахуванні позивачу періодів роботи з 04 червня 1987 року по 01 серпня 1987 року, з 01 лютого 1988 року по 06 серпня 1988 року, з 07 грудня 1988 року по 31 грудня 1989 року до стажу роботи за вислугу років в зв'язку з тим, що медичний профілакторій колгоспу не відноситься до закладу охорони здоров'я.

Таким чином, загальний стаж роботи позивача складає 30 років 9 місяців 7 днів, в тому числі тривалість стажу, який дає право на пенсію за вислугу років становить 24 роки 5 місяців 27 днів.

В свою чергу колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи міститься копія постанови Вищого адміністративного суду України від 07 вересня 2016 року у справі К/800/7196/13 згідно якої, в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання дій протиправними та зобов'язання зарахувати до його спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, періоди роботи: з 15 грудня 1986 року по 06 лютого 1987 року фельдшером МТФ в радгоспі «Долинський»; з 04 червня 1987 року по 01 серпня 1987 року та з 01 лютого 1988 року по 06 серпня 1988 року фельдшером профілакторію в колгоспі «Зоря комунізму»; з 07 грудня 1988 року по 06 лютого 1990 року завідуючим медпрофілакторію в колгоспі «Зоря комунізму» - відмовлено. Зазначена Постанова суду набрала законної сили в порядку статті 254 КАС України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

При цьому колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення матеріального права шляхом не зарахування позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, як працівника охорони здоровя записи трудової книжки від 01 червня 1981 року, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказаний період не був предметом судового розгляду.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2017 року прийняту в порядку письмового провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання неправомірних дій, зобов'язання зарахувати спеціальний стаж роботи та призначити пенсію, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 17 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О.Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.