Рішення № 73452101, 17.04.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2417/18

Провадження № 2/344/2384/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, мотивуючи тим, що 04.11.2013 року Івано-Франківським міським судом ухвалено рішення про стягнення з відповідача аліментів в користь позивача на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошові сумі по 600грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Стягнення розпочати з 11.10.2012 року. Позивач зазначає, що стягнення аліментів з відповідача в користь позивача на утримання неповнолітніх дітей у вказаному розмірі не забезпечує дітям гармонійного розвитку, а зміна в судовому порядку рішенням суду способу стягнення з відповідача з твердої грошової суми на 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку буде цьому сприяти. На підставі наведеного просила суд ухвалити рішення про зміну способу стягнення аліментів, стягувати аліменти з відповідача в користь позивача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно на кожну дитину у розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і проводити їх до досягнення дітьми повноліття, та стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року вирішено проводити розгляд даної справи за у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з'явилась, однак подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відстуності, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відстуності, позов визнав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували в шлюбі, який рішенням Івано-Франківського міського суду від 02.10.2012 року розірвано (а.с.8).

Від шлюбу у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9,10).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04.11.2013 року (а.с.4-5), залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.12.2013 року (а.с.6-7), позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2МС. про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 600грн. щомісячно до досягнення ним повноліття та на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 600грн. щомісячно до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Законом України № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності з 08.07.2017 року, до ч. 2 ст. 182 СК були внесені зміни стосовно того, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

На даний час з 01 січня 2018 року положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років встановлено у розмірі 1860 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зважаючи на досліджені докази, факт того, що відповідач визнає позов, суд визначає розмір належних до стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі, як те встановлено положеннями ст. 184 СК України, та з урахуванням обов'язку іншого з батьків, з ким проживає дитина, також брати участь в її утриманні, вважає такими, що підлягають до стягнення з відповідача аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - 930 грн. щомісячно, а позов задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 182, 183, 184, 192 СК України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» ст. ст. 12,81,141,206, 207, 259,263-265, ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Змінити розмір аліментів які стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н – НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, і/н – НОМЕР_2, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 600 гривень на кожну дитину до досягнення ними повноліття на 930 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н – НОМЕР_1, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державного казначейства служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.А. Татарінова