Ухвала суду № 73451673, 17.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

17 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2195/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Коваля Р. Й.суддів -Гуляка В. В. Судової-Хомюк Н. М.

перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 809/64/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення від 25.07.2017 та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900513515681 копію зазначеної ухвали ОСОБА_7 отримала 31 березня 2018 року.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржниками подано до суду клопотання про відкриття апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що вони є споживачами послуг і відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнені від сплати судового збору.

Проте, зазначене не може бути прийнято до уваги, з таких підстав.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до частини другої ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно з частиною третьою ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

З адміністративного позову видно, що предметом даного позову є скасування рішення виконавчого комітету Калуської міської ради № 162 від 25.07.2017 р. «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» в м.Калуші, відтак, вказані правовідносини не регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно Рішення Конституційного Суду № 15-рп/2011 від 10.11.2011 «У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг)» в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року N 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Отже, приписи статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин не застосовуються, оскільки в даному випадку заявлено позовні вимоги у сфері публічно-правових відносин, а не про захист порушеного права споживача.

Таким чином, дія положення частини третьої ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» на позивачів у даній справі не поширюється.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 809/64/18 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. М. Судова-Хомюк